"19" червня 2012 р. справа № 2а-0870/7467/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, у складі колегії:
головуючого судді: Нагорної Л.М.
суддів: Юхименка О.В. Руденко М.А.
за участю секретаря судового засідання: Бембінек Я.І.
за участю представника позивача : Кравченко С.І. (довіреність від 14.06.2012 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року у справі №2а-0870/7467/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Інвестресурс» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання протиправними та скасування податкових рішень-повідомлень, -
встановив:
У вересні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Інвестресурс»( далі Товариство ), звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ( далі ДПІ) , відповідно до якого просило визнати протиправними та незаконними дії ДПІ з призначення проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість за період березень, квітень 2011 року, та протиправними дії ДПІ, які полягають у проведенні такої перевірки, за результатами якої складено Акт від 26.08.2011 року № 292/23-253/36711418. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно призначив проведення перевірки Товариства з посиланням на п.п. 20.1.4, п.п. 78.1.1, п. 79.2, оскільки будь-якої з обставин, передбачених статтею 79 Податкового кодексу України для проведення документальної позапланової перевірки, на час її призначення відповідно до отриманого наказу ( після початку проведення перевірки) - не існувало. Крім того зазначали, що Товариство ні до початку перевірки, ні після отримання Акту перевірки не отримувало від відповідача письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки. Більш того, ні Закон України «Про державну податкову службу», ні Податковий кодекс України ( далі -ПКУ) не наділяють ДПІ на здійснення повноважень по самостійному проведенню перевірок та винесенню необґрунтованих висновків саме з питань щодо достовірності вчинених правочинів. Оскільки перевірка проведена поза межами компетенції відповідача та з порушенням встановленого Законом порядку, вона є протиправною та порушує права платника податку. ( а.с.3-7)
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року позовні вимоги Товариства задоволено у повному обсязі. Визнано протиправними дії ДПІ з призначення проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість за період березень, квітень 2011 року, та протиправними дії ДПІ, які полягають у проведенні такої перевірки за результатами якої складено Акт від 26.08.2011 року № 292/23-253/36711418. Рішення суду обґрунтовано тим, що відповідачем порушено порядок проведення перевірки, а саме: Товариство не отримувало повідомлення про час та місце проведення перевірки, перевірка призначена з порушенням статей 77-79 ПКУ, оскільки запити ДПІ не містять обставин або вимог надання пояснень по можливих порушеннях податкового законодавства. Також суд дійшов висновку про те, що Закон України «Про державну податкову службу»та Податковий кодекс України не наділяють ДПІ на здійснення повноважень по самостійному проведенню перевірок та винесенню необґрунтованих висновків саме з питань щодо достовірності вчинених правочинів.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Дніпропетровська подала апеляційну скаргу, відповідно до якої, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству у задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказували на те, що судом безпідставно не прийнято до уваги те, що за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України по Товариству виявлено розбіжності у податкових зобов'язаннях та податковому кредиту з ПДВ, що і стало підставою для видання наказу про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки позивача та направлення на адресу останнього копії наказу,повідомлення про проведення перевірки, запрошення для підписання акту та запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження з питань відносин з контрагентами, які формують податкові зобов'язання та податковий кредит по декларації з ПДВ за квітень 2011 року. За таких обставин їх дії по призначенню і проведенню позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість є правомірними. Крім того зазначали, що на них, як контролюючий орган, покладено обов'язок контролювати даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів, у тому числі і з огляду на те, що такі документи можуть мати статус первинних лише за умови реального здійснення господарської операції. Все це відображено у акті перевірки, який вони зобов'язанні скласти за результатами її проведення.
ДПІ, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явилась, клопотань про перенесення розгляду справи не заявляла. Представник позивача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість. Просив звернути увагу суду на те, що саме проведення незаконної перевірки порушує їх конституційні права та негативно відображається на їх діловій репутації.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що уповноваженими фахівцями державної податкової інспекції на підставі наказу ДПІ від 16.08.2011р. № 2129, отриманого позивачем 19.08.2011р., проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість за період березень, квітень 2011 року ( а.с.12,36).
В матеріалах справи наявне повідомлення від 16.08.2011 р. № 189 про те, що 17.08.2011 р. буде проведено документальну невиїзну перевірку Товариства та зазначено місце її проведення ( а.с.35 зворот)
За результатами перевірки складений Акт № 293/23-253/36711418 від 26.08.2011р. з яким Товариство запрошували ознайомитись 26.082011 р. о 17-00 годині ( а.с.13-21)
Відповідно до висновків указаного Акту встановлено порушення законодавства в частині недотримання Товариством вимог частини 1 та 5 статті 203, частин 1,2 статті 215, статті 228 ЦК України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними. Правочини, укладені з контрагентами, порушують публічний порядок суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, тобто, мають ознаки нікчемності та є нікчемними -в силу припису закону.
Крім того, згідно матеріалів справи встановлено, що ДПІ було направлено Товариству запит від 17.06.2011р. за № 9165/10/23-213/920 про надання інформації та її документальне підтвердження з питань відносин з контрагентами, які формують податкові зобов'язання та податковий кредит по декларації з ПДВ за квітень 2011 року, який Товариством отримано 20.06.2011р. ( а.с.39)
Запит ДПІ позивачем фактично не виконано, про що свідчить відповідь Товариства, згідно якої вони вважають, що даний запит необґрунтований, підписаний неповноважною особою, крім того, підприємством частково втрачено запитуємі документи при переїзді ( а.с.38)
Визнання неправомірними та протиправними дій ДПІ по призначенню та проведенню позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість за період березень, квітень 2011 року і є предметом даного спору.
Задовольняючи позивні вимоги Товариства у повному обсязі, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем порушено порядок проведення перевірки, а саме: Товариство не отримувало повідомлення про час та місце проведення перевірки, перевірка призначена з порушенням статей 77-79 ПКУ, оскільки запити ДПІ не містять обставин або вимог надання пояснень по можливих порушеннях податкового законодавства. Також суд дійшов висновку про те, що Закон України «Про державну податкову службу»та Податковий кодекс України не наділяють ДПІ на здійснення повноважень по самостійному проведенню перевірок та винесенню необґрунтованих висновків саме з питань щодо достовірності вчинених правочинів.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, позивач вказував у позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право та охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Відповідно до змісту позовної заяви предметом спору є саме визнання неправомірними та протиправними дій ДПІ по призначенню та проведенню позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість за період березень, квітень 2011 року, які, на думку позивача, полягають у тому, що відповідачем безпідставно було призначено вказану перевірку, проведено з порушеннями положень ПКУ ( наказ про проведення перевірки отримано після того, коли перевірка розпочалася, а повідомлення про її проведення взагалі ними не отримувалось).
За вимогою процесуальних норм права, вирішуючи по суті вказані спірні правовідносини, суд зобов'язаний надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивача на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Однак суд першої інстанції залишив поза увагою вказані вимоги закону та не врахував те, що пунктом 1 частини 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року N 509-XII передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій), а також планові та позапланові виїзні перевірки <…>
Отже, наведена вище норма Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року N 509-XII надає органам державної податкової служби право здійснювати документальні перевірки, а порядок їх проведення регламентовано статтею 78 Податкового кодексу України.
Відповідно до п.1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.05 №327, зареєстрованого в Мін'юсті України 25.08.05 за №925/11205 (далі -Порядок №327), невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.
Згідно п.п. 78.1.1 статті 78 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;
Враховуючи те, що за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України по Товариству виявлено розбіжності у податкових зобов'язаннях та податковому кредиту з ПДВ та те, що на запит ДПІ відвід 17.06.2011р. за № 9165/10/23-213/920 про надання інформації та її документальне підтвердження з питань відносин з контрагентами, які формують податкові зобов'язання та податковий кредит по декларації з ПДВ за квітень 2011 року Товариством не надано обгрунтованих пояснень та їх документального підтвердження, дії ДПІ з призначення проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства із зазначених питань є законним та обґрунтованим та таким, що узгоджується з положеннями п.п. 78.1.1 статті 78 ПКУ та ч.2 ст.19 Конституції України.
Та обставина, що Товариством отримано наказ про проведення перевірки за часом після того, як вона фактично розпочалась, та те, що ними зазначається про неотримання повідомлення про проведення перевірки, яке, за твердженням ДПІ знаходилось у одному конверті з наказом про призначення перевірки та його копія є наявною в матеріалах справи ( а.с. 35 зворот), за переконанням колегії суддів не свідчить про те, що відповідачем допущено такі порушення, які б давали підстави вважати про порушення прав позивача щодо призначення та проведення даної позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства. Більш того, сам позивач ні у позовній заяві, ні у судовому засіданні про це не зазначає.
Відповідно п.1.3 Порядку №327 за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної, виїзної планової та позапланової перевірки фінансово - господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової бази інформації про виявлені порушення вимог податкового валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок, відповідно до п.1.5 вищевказаного Порядку, повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства.
З огляду на те, що Акт -це лише службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної, виїзної планової та позапланової перевірки фінансово - господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової бази інформації про виявлені порушення вимог податкового валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, а тому він сам по собі не порушує права та обов'язки суб'єкта господарювання.
Ні у позовній заяві, ні у судовому засіданні позивачем не наведено конкретних доказів, навіть відсутні посилання на них та на те, що на момент звернення до суду дії ДПІ щодо призначення та проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства, а також і висновки акту , складеного за результатами такої перевірки безпосередньо порушили права та інтереси Товариства і у чому конкретно це проявилось.
Посилання представника позивача на те, що проведення незаконної перевірки порушує їх конституційні права та негативно відображається на їх діловій репутації, визнаються колегією суддів безпідставними та такими, що об'єктивно не підтверджуються матеріалами справи. Більш того, зазначення позивачем про те, що порушення їх прав можливо лише у майбутньому, свідчить про відсутність порушеного права на час звернення до суду та те, що звернення до суду саме зараз та з такими вимогами є передчасним.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову у позові.
Враховуючи вищевказані положення норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Товариства.
Керуючись п.3 ч.1 ст. 198 , п.4 ч.1 ст. 202, 205, 207 КАС України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя -задовольнити.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року у справі №2а-0870/7467/11 -скасувати та прийняти нову постанову.
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Інвестресурс» - відмовити.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі.
Повний текст постанови складено 29 червня 2012 року.
Головуючий: Л.М. Нагорна
Суддя: О.В. Юхименко
Суддя: М.А. Руденко