"15" листопада 2012 р. справа № 2а-5079/10/0470
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.
суддів: Юхименка О.В. Мельника В.В.
за участю секретаря судового засідання: Бідник М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 червня 2011 року у справі за № 2а-5079/10/0470 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м,Дніпродзержинську про визнання нечинним рішення, -
встановив:
У квітні 2010 року фізична особа-підприємця ОСОБА_1 ( далі-Позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати нечинними та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську ( далі -Відповідач) про застосування фінансових санкцій від 10.06.2009 року № НОМЕР_1; № 00000147/2303/НОМЕР_2 та № НОМЕР_3, з підстав порушення порядку проведення перевірки та оформлення результатів її проведення
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 червня 2011 року у справі за № 2а-5079/10/0470 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.
Постанова суду вмотивована тим, що Відповідач під час проведення перевірки діяв в межах та в порядку, визначеному діючим законодавством та правомірно визначив суму штрафних (фінансових) санкцій.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставин справи, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 червня 2011 року та постановити нове рішення, яким задовольнити його вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказував на те, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги те, що номер акту перевірки, яким оформлені результати її проведення, не відповідає номеру акту перевірки ( перші п'ять цифр), на який посилається Відповідач при винесенні оскаржуваних рішень про застосування фінансових санкцій. Позивач ( заявник апеляційної скарги) зазначає, що він належним чином не був повідомлений про час та місце проведення перевірки, Акт перевірки не містить обов'язкових реквізитів , що робить його неналежним доказом у справі. Крім того, у Акті зазначено, що перевірка проводилась у присутності управляючої ОСОБА_2, в той час, як вона знаходилась у відпустці, про що свідчить долучений до матеріалів справи наказ про відпустку. Судом не враховано, що регламент роботи закладу встановлено з 20-00 годин, а перевірка проводилась з 17 год. 10 хв., в той час, як нікого у клубі не було ( а.с.91-97)
Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явились, клопотань про перенесення розгляду справи до суду не направляли, а тому, відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 24.04.2009 уповноваженими фахівцями Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську була здійснення перевірка за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці - клубу "33", розташованого за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Бурхана, 13А, який належить приватному підприємцю ОСОБА_1.
В ході перевірки відповідно до акту від 24.04.2009 року за № 2017/0116/0403/23/НОМЕР_2 (а.с.11-12) було встановлено наступні порушення: пунктів 1,2, статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» ( проведення розрахункової операції без застосування РРО та без видачі розрахункового документу на суму 1000.00 грн.), ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»( торгівля алкогольними напоями без наявності відповідних ліцензій) та статті 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.1996 № 98/96-ВР зі змінами і доповненнями ( відсутній торговий патент) .
За результатами перевірки було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій : № НОМЕР_1 на суму 5 000,0 грн. за порушення законодавства про застосування РРО; № 00000147/2303/НОМЕР_2 на суму 3 560,0 грн. за порушення законодавства про державне регулювання виробництва і торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами; № НОМЕР_3 на суму 10,32 грн. за порушення законодавства про патентування деяких видів підприємницької діяльності. (.а.с. 8-10)
Визнання нечинними та скасування вищевказаних рішень Відповідача і було предметом судового позову.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені оскарженої постанови, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як у позовній заяві, так і у апеляційній скарзі Позивач не оспорює суті інкримінуємих правопорушень, зазначає лише про недотримання Відповідачем статей 11-1 та 11-2 Закону України «Про державну податкову службу України»( далі - Закон №509) щодо неповідомлення його про час та місце проведення перевірки та пунктів 2.1.3,2.1.4,2.1.6 та 2.1.8 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, в той час, як перелічені Позивачем обставини в цілому стосуються питання повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), порядку подання податкової звітності платниками податків, і ніяк не пов'язані з питанням додержання порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) наявністю дозвільних документів (свідоцтв про держави у реєстрацію СПД, ліцензій, торгових патентів).
Порядок проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), визначено відповідними законодавчими актами, в тому числі Постановою Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", яке зокрема визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні і не є нормативним актом з питань оподаткування.
Відповідно до статті 3 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки"від 12 червня 1995 року №436/95, контроль за додержанням особами, зазначеними у статті 1 цього Указу (крім банків), норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюються Національним банком України, здійснюють органи державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, Міністерства внутрішніх справ України та фінансові органи, а банками - Національний банк України.
Пунктом 7.1 Постанови НБУ №637 передбачено, що періодичність проведення перевірок та строк, протягом якого вони здійснюються, визначають безпосередньо органи контролю.
Враховуючи наведене, органи державної податкової служби при здійсненні контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків проводять перевірки на підставі пункту 2 статті 11 Закону №509 у межах повноважень, наданих зазначеними законодавчими актами.
Питання організації перевірок щодо контролю за порядком проведення розрахунків в сфері готівкового обігу суб'єктами господарювання, які здійснюють діяльність з проведенням готівкових розрахунків регламентоване відомчими документами Державної податкової адміністрації України. Згідно вимог даних документів, перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу проводяться за окремими планами органів державної податкової служби. З метою підвищення контролю за здійсненням розрахункових операцій формується та затверджується щомісячний план проведення зазначених перевірок.
З огляду на встановлені обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що Відповідач під час проведення перевірки діяв в межах та в порядку, визначеному діючим законодавством.
Щодо правомірності визначення сум штрафних (фінансових) санкцій, колегія суддів погоджується з тим, що вони підтверджені належними доказами -описом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які знаходились на реалізації в клубі «33»та описом наявної готівки на місці проведення розрахунків та відсутністю відповідних ліцензій та торгового патенту, які Позивачем так і не надавались ні до суду першої інстанції, ні до апеляційної скарги.
За встановлені Відповідачем порушення вимог діючого законодавства передбачена така відповідальність:
- п.1 ст.17 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"(із змінами та доповненнями) - п'ятикратний розмір вартості проданих товарів, на яку виявлено невідповідність у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій, без видачі розрахункового документа встановленої форми 1000 х 5 = 5 000,00 грн.;
- згідно абз.5 ч.2 ст.17 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами"(з внесеними змінами та доповненнями) - фінансова санкція у вигляді штрафу в розмірі 1780 х 2 = 3 560,00 грн.;
- ст.3 Закону України від 23.03.1996 року "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності"(із змінами та доповненнями) - штрафна санкція у розмірі 0,32 грн.
Щодо посилання заявника апеляційної скарги на те, що управляючий ОСОБА_2 не могла бути присутньою при проведенні перевірки та те, що перевірка мала б проводитись лише після 20-00 години, колегія суддів визнає їх безпідставними та необґрунтованими, оскільки вони спростовуються вищенаведеними доказами, в тому числі і актами про відмову ОСОБА_2 від ознайомлення з направленням на перевірку, актом перевірки та описами встановлених порушень. При цьому будь-яких доказів щодо фальсифікації указаних документів, чи звернень Позивача до компетентних органів з цього питання, до суду не надались.
За таких обставин в межах доводів апеляційної скарги підстави для скасування чи зміни судового рішення -відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 198 , ст. 200, 205, 206 КАС України, суд,-
ухвалив:
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 -залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 червня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у строки, визначені статтею 212 КАС України.
У повному обсязі ухвала виготовлена 03 грудня 2012 року.
Головуючий: Л.М. Нагорна
Суддя: О.В. Юхименко
Суддя: В.В. Мельник