"01" листопада 2012 р. справа № 2а-2281/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.
суддів: Олефіренко Н.А. Мельника В.В.
за участю секретаря судового засідання: Песенко Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в Дніпровському районі міста Дніпродзержинська
на постанову Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 30 листопада 2011 року у справі № 2а-2281/11 за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Дніпродзержинська про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання, -
У жовтні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду перщої інстанції з позовом до Управління пенсійного Фонду України в Дніпровському районі міста Дніпродзержинська ( далі -Відповідач), відповідно до якого просить визнати дії Відповідача про відмову у перерахунку розміру щомісячного грошового утримання -незаконними та зобов'язати Відповідача здійснити перерахунок розміру його щомісячного грошового утримання з січня 2011 по вересень 2011 року на підставі довідки ТУ ДСА у Дніпропетровській області та різницю між підлягаючого сплаті щомісячного довічного грошового утримання та фактично виплаченою сумою за указаний період.
Постановою Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 30 листопада 2011 року у справі № 2а-2281/11, прийнятою у порядку скороченого провадження, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов'язано Управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Дніпродзержинська здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді відповідно до статті 43 Закону України «Про статус суддів», з урахуванням підвищенням заробітної плати працюючим суддям , починаючи з 1 січня 2011 по 01 жовтня 2011 року.
Не погоджуючись за зазначеною постановою, Управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Дніпродзержинська подало апеляційну скаргу, в якій посилалось на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та просило скасувати постанову Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 30 листопада 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог. Зазначали про те, що суд не звернув увагу на дотримання положень статей 99,100 КАС України, та на Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України, згідно з яким виключено норми щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явились, клопотань про перенесення розгляду справи до суду не направляли, а тому, відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду відповідно до ст. 195 КАС України - в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 працював суддею Петриківського районного суду та з 07.04.2005 рокку його звільнено з посади судді у зв'язку з поданням заяви про відставку та призначено щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90% відсотків від заробітної плати працюючого судді.
З січня 2007 року виплату щомісячного довічного грошового утримання проводить Управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Дніпродзержинська за рахунок коштів Державного бюджету.
При апеляційному перегляді оскаржуваної постанови суду першої інстанції за апеляційною скаргою відповідача, колегією суддів встановлено, що предметом спору по цій справі є відмова відповідача у проведенні перерахунку раніше призначеного позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, пов'язаного з підвищення заробітної плати працюючим суддям.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача щодо відмови провести позивачці перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, пов'язаного з підвищення заробітної плати працюючим суддям, на підставі наданих ТУ ДСА у Дніпропетровській довідок про заробітну плату, є протиправними , оскільки вони не узгоджуються з положеннями абзацу третього пункту першого Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про статус суддів», дія якого відновлена рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України № 4-рп2007 18.06.2007 року, щомісячне довічне грошове утримання судді - це особлива форма соціального забезпечення суддів, яка виражається у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що забезпечує їх належне матеріальне утримання. Особливість щомісячного довічного грошового утримання полягає у правовому регулюванні, а також у джерелах його фінансування, які визначені Конституцією України, Законом України «Про статус суддів».
Порядок і умови оплати праці суддів та виплати суддям довічного грошового утримання встановлює спеціальний закон - Закон України «Про статус суддів», згідно якого щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці визначається у відсотковому розмірі заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, і, згідно до ст.44 цього Закону, складається з посадового окладу, премії, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок (ст. 43 Закону «Про статус суддів»).
Відповідно до п. 1 постанови Верховної Ради України від 15.12.1992 року «Про порядок введення в дію Закону України «Про статус суддів» з доповненнями, внесеними постановами Верховної Ради України від 06.05.1993 року та від 24.02.1994 року, визначено, що в разі зміни заробітної плати працюючих суддів розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці обчислюється, виходячи з нового розміру заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді.
Як встановлено судом першої інстанції , підставою для звернення позивача до адміністративного суду за захистом своїх прав, стала письмова відповідь Управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Дніпродзержинська від 26.10.2011 року про відсутність підстав для перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, з посиланням на положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», яким вносилися зміни до постанови Верховної Ради «Про порядок введення в дію Закону України «Про статус суддів», згідно яких виключено норми щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Такий висновок відповідача є хибним, оскільки не прийнято до уваги, що рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано неконституційними положення пункту 63 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо зміни існуючого порядку виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.
Приймаючи вказане рішення, Конституційний суд України виходив з того, що виключення Законом абзацу третього пункту 1 зазначеної Постанови Верховної Ради України і встановлення, що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці переглядається в разі зміни заробітної плати працюючого судді, виходячи з її нового розміру, означає скасування на 2008 рік існуючого порядку призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям і звужує зміст і обсяг права судді, яке він мав, та обмежує його конституційні гарантії незалежності. Тому в цій частині положення пункту 63 розділу II Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" не узгоджується зі статтею 22, частиною першою статті 126 Конституції України.
Зміна існуючого порядку виплати щомісячного довічного грошового утримання суперечить Конституції України, оскільки видатки на утримання суддів, які передбачені у Державному бюджеті України, відповідно до частини другої статті 95 та частини першої статті 130 Конституції України, повинні передбачати і фінансування щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, що безпосередньо стосується реалізації положення частини першої статті 130 Конституції України щодо забезпечення державою фінансування судів та створення належних умов для їх функціонування. Такі правові позиції висловлював Конституційний Суд України у рішеннях від 11 жовтня 2005 року N 8-рп/2005 (абзац восьмий пункту 7 мотивувальної частини) і від 18 червня 2007 року N 4-рп/2007 (абзаци четвертий, п'ятий, шостий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини).
Отже, відмовляючи в здійсненні перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у зв'язку із зміною заробітною платою працюючого судді, відповідач діяв неправомірно і судом обґрунтовано прийнято рішення про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та забезпечити його виплату позивачу.
Посилання заявника апеляційної скарги на те, що суд не звернув увагу на дотримання положень статей 99,100 КАС України, та на Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України, згідно з яким виключено норми щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, визнаються колегією суддів безпідставними, та такими, що спростовуються вищенаведеними доказами..
За таких обставин підстави для скасування чи зміни судового рішення відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, суд,-
ухвалив :
Апеляційну скаргу в Дніпровському районі міста Дніпродзержинська -залишити без задоволення.
Постанову Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 30 листопада 2011 року у справі № 2а-2281/11 -залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та, згідно положень пункту 10 статті 183-2 КАС України, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Л.М. Нагорна
Суддя: Н.А. Олефіренко
Суддя: В.В. Мельник