Запорізької області
01.12.08 Справа № 28/422д/08
Суддя
За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Автотранспортне підприємство 12364», м.Запоріжжя
до відповідача: Приватного підприємства “Дніпротранс», Запорізька область, Василіський район, м.Дніпрорудне
про визнання договору оренди транспортних засобів від 30.09.2005р. недійсним та зобов'язання відповідача повернути транспортні засоби.
Суддя О.В. Яцун
Представники:
від позивача: Куліков К.А. -представник на підставі довіреності №2 від 06.10.2008р.
від відповідача: Баркін В.А. -представник на підставі доручення №103 від 13.05.2008р.
Ус С.В. -директор на підставі наказу №3 від 31.01.2008р.
Заявлені вимоги про визнання недійсним договору оренди транспортних засобів від 30.09.2005р. та зобов'язання відповідача повернути транспортні засоби.
Ухвалою суду від 02.10.2008р. порушено провадження у справі № 28/422д/08, судове засідання призначено на 03.11.2008р.
За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
З метою надання додаткових доказів судове засідання було відкладено в межах строків розгляду справи до 01.12.2008р.
Представник позивача наполягає на задоволені позовних вимог з підстав, що зазначені в позові. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст.ст.203,215,216 ЦК України, ст.ст.181,207,283,284 ГК України.
Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечує. В обґрунтування заперечень посилається на те, що постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 24.07.2008р., якою встановлено, що спірний договір оренди транспортних засобів від 30.09.2005р. є неукладеним, тобто таким, що не відбувся. Таким чином, підстав для визнання договору оренди транспортних засобів не виникло, оскільки відсутній предмет спору. На підставі зазначеного просить суд провадження по справі припинити.
У відповідності до ст.85 ГПК України представникам сторін за їх згодою було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив,
30.09.2005р. між ВАТ “Автотранспортне підприємство 12364» та ПП “ДНІПРОТРАНС» укладено договір оренди транспортних засобів, за умовами якого ВАТ “Автотранспортне підприємство 12364» передає, а ПП “ДНІПРОТРАНС» приймає за плату в користування транспортні засоби.
Пунктом 2.1 договору встановлено, що транспортні засоби передаються в оренду з метою використання їх в господарській діяльності орендаря, в тому числі для перевезення пасажирів.
Пунктом 4.1 договору сторони узгодили, що термін оренди складає 10 років, тобто до 30 вересня 2015р.
Згідно з п.5.1 договору орендна плата сплачується щомісячно у повному обсязі готівкою у розмірі 1030грн.
Загальна сума орендної плати за період цього договору становить 123600грн.
20.02.2007р. сторони підписали договір про внесення змін до договору оренди транспортних засобів від 30.09.2005р.
У відповідності до внесених змін предметом договору оренди стали наступні транспортні засоби:
1) ВАФ 2203, 1991 року випуску, шасі (кузов) №215114, об'єм двигуна -2445 куб.см., реєстраційний номер АР 2214 АН;
2) ГАЗ 32213, 2001 року випуску, шасі (кузов) №27050010224978, 27050010043091, об'єм двигуна 2890 куб.см., реєстраційний номер 00126НА;
3) ПАЗ 672 М, 1989 року випуску, шасі (кузов), №8910388, об'єм двигуна 4250 куб.см., реєстраційний номер 00340 НА;
4) ЛАЗ 695М, 1991 року випуску, шасі (кузов) №М151988, об'єм двигуна 6000 куб.см., реєстраційний номер 00331НА;
5) ЛАЗ 695Н, 1991 року випуску, шасі (кузов) №М158325, об'єм двигуна 6000 куб.см., реєстраційний номер 00144НА;
6) ЛАЗ 695, 1991 року випуску, шасі (рама) №151984, об'єм двигуна 6000 куб.см., реєстраційний номер 00146 НА;
7) ЛАЗ 695Н, 1990 року випуску, шасі (рама) №LІ50842, об'єм двигуна 6000 куб.см., реєстраційний номер 00338 НА;
8) ЛАЗ 699Р, 1990 року випуску, шасі (рама) №26694, об'єм двигуна 8740 куб.см., реєстраційний номер 00132НА;
9) ЛАЗ 695Н, 1987 року випуску, шасі (рама) №120778, об'єм двигуна 6000 куб.см., реєстраційний номер 00332;
10) ЛАЗ 699Р, 1990 року випуску, шасі (рама) №12998, об'єм двигуна 7000 куб.см.., реєстраційний номер 00131НА;
11)256, 1984 року випуску, шасі (рама) без номеру, об'єм двигуна 14860 куб.см. (D), реєстраційний номер 00150 НА.
Позивач вважає договір оренди транспортних засобів від 30.09.2005р. із змінами до нього, укладеним між ВАТ “Автотранспортне підприємство №12364» та ПП “ДНІПРОТРАНС», посвідченого приватним нотаріусом Бесараб А.О. Василівського районного нотаріального округу 20.02.2007р, зареєстрованим в реєстрі за №188 недійсним, оскільки при укладанні договору сторони порушили норми чинного законодавства, а саме: 1) при визначені об'єкту оренду не визначено вартості майна з урахуванням її індексації, вартість майна в пункті 1.5 договору вказана як балансова вартість; 2) орендна плата, визначена в пункті 5.1 договору без урахування її індексації; 3) в договорі взагалі не визначений порядок використання амортизаційних відрахувань; 4) в договорі не визначено порядку відновлення орендованого майна; 5) оцінка майна, яке передане в оренду, не здійснене за відповідною вартістю.
При вирішенні зазначеного спору, суд повинен виходити з наступного:
Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має вчинятись у формі, встановленій законом, при цьому правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а згідно з ч.1 ст.215 ЦК України
Загальні підстави і наслідки недійсності угод встановлені частиною 1 статтею 215 Цивільного кодексу України, нормами якої встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.
Аналогічні норми зазначені в ст.181 ГК України, яка зазначає, що у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся), але якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України.
Презумпція правомірності правочину зазначена у ст.204 ЦК України.
Отже, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Апеляційна інстанція при розгляді скарги на рішення №8/19д/08, яким було відмовлено в задоволені позовних вимог про розірвання договору оренди транспортних засобів від 30.09.2005р. за №1233 на підставі ст.782 ЦК України, встановила, що договір оренди транспортних засобів №1233 від 30.09.2005р. є неукладеним, тобто таким, що відбувся. Оскільки сторонами при укладанні договору не було досягнуто всіх істотних умов, що передбачені ст.10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна».
Разом з тим, Вищий господарський суд України в постанові від 17.11.2008р. спростував доводи апеляційної інстанції щодо застосування норм Закону України “Про оренду державного та комунального майна» тих лише мотивів, що згідно з п.1 ч.4 ст.1 Закону оренда майна інших форм власності може регулюватися положенням цього Закону, якщо інше не передбачено законодавством та договором оренди.
Норми глави 58 (найм) Цивільного кодексу України не передбачають таких обов'язкових істотних умов договору оренди транспортного засобу, як-то: індексація орендної плати, порядок використання амортизаційних відрахувань, забезпечення виконання зобов'язань, відповідальність сторін та забезпечення пожежної безпеки орендованого майна, недосягнення згоди по яким стало підставою для визнання судом договору оренди від 30.09.2005р. неукладеним.
Тобто, умови спірного договору оренди не містять вказівок щодо врегулювання орендних правовідносин сторін положеннями вказаного Закону.
У відповідності до ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводиться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Тобто, постанова Вищого господарського суду України має преюдиційне значення для вирішення цього спору.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає за необхідне зазначити, що при укладанні договору оренди транспортних засобів від 30.09.2008р. сторонами були узгоджені всі необхідні для цієї категорії договорів істотні умови.
Договір є укладеним та чинним, підстав для визнання договору оренди транспортних засобів від 30.09.2008р. недійсним суд не вбачає, оскільки договір укладено відповідно до норм чинного законодавства.
Порушень відповідачем норм ст.215 ЦК України судом не встановлено
Також не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача повернути позивачу транспортні засоби.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити в повному обсязі.
Доводи позивача спростовуються вищевикладеними обставинами.
Судові витрати покласти на позивача.
Керуючись ст.ст.44,49,ст.ст.82-85 ГПК України, ст.ст.203,215 ЦК України, суд,
В задоволені позовних вимог відмовити.
Суддя О.В. Яцун
Рішення підписано: 09 грудня 2008р.