"13" січня 2009 р. Справа № 18/4877
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді -Васяновича А.В.
секретар судового засідання -Гень С.Г.,
за участю представників сторін: відповідно до протоколу судового засідання від 13.01.2009 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській
області, м. Черкаси
до приватного підприємства «Брама-Україна», м. Черкаси
за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:
Черкаського державного житлово-побутового підприємства «Житлосервіс»,
м. Черкаси
про стягнення 24438 грн. 41 коп., -
У жовтні 2008 року регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом про стягнення з приватного підприємства «Брама-Україна» 26864 грн. 50 коп., в т. ч. 5225 грн. 84 коп. -основного боргу за оренду, 1306 грн. 98 коп. -пені та 20331 грн. 68 коп. -штрафних санкцій (неустойки).
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
В процесі розгляду справи, позивач зменшив свої позовні вимоги (заява від 25.11.2008 року), в зв'язку з чим просив суд стягнути з приватного підприємства «Брама-Україна» заборгованості в розмірі 24438 грн. 41 коп., в тому числі: 5225 грн. 84 коп. -основної заборгованості, 1216 грн. 07 коп. -пені та 17996 грн. 50 коп. -неустойки.
Представник позивача в судовому засіданні зменшені позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву проти позову заперечував з мотивів наведених у відзиві, зокрема, відповідач зазначав, що за час фактичного користування орендованим приміщенням з 01.10.2007 року по 31.01.2008 року відповідач сплатив орендну плату в розмірі 1538 грн. 54 коп., що підтверджується квитанцією №152 від 08.10.2007 року.
Представник третьої особи в судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечував, оскільки відповідач частково з 03.10.2007 року та повністю з 31.01.2008 року фактично не користувався орендованими приміщеннями та повернув їх балансоутримувачу - Черкаському державному житлово-побутовому підприємству «Житлосервіс», а за час фактичного користування приміщеннями орендну плату відповідачем сплачено в розмірі 1538,54 грн.
За клопотанням позивача від 25.11.2008 року погодженим з відповідачем та третьою особою спір вирішено судом у більш тривалий строк, ніж встановлено ч.1 ст.69 ГПК України.
В судовому засіданні, було оголошено перерву до 25.12.2008 року та до 13.01.2009 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 21.12.2007 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Черкаській області (орендодавець) та приватним підприємством “Брама -Україна» (орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності за №609.
Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально-визначене нерухоме майно -частину нежитлового приміщення на першому поверсі площею 47,5 кв. м та підвальне приміщення площею 49,4 кв. м (далі -майно) розміщене за адресою: м. Черкаси, вул. Леніна, 31/1, що обліковується на балансі Черкаського державного житлово -побутового підприємства “Житлосервіс», вартість якого визначена згідно зі звітами про належну оцінку станом на 05.04.2007 року і становить 255050, 00 грн.
Пунктом 10.1 договору було передбачено, що враховуючи домовленість сторін під час розгляду судової справи за №05/5759 та заяву орендаря від 21.12.2007 року щодо визнання умов оренди, установлено термін дії договору строком на 2 роки і 363 дні, що діє з 01.10.2007 року по 28 вересня 2010 року включно.
Тобто, уклавши 21 грудня 2007 року договір оренди нерухомості сторони встановили дату фактичного використання майна орендарем за плату з 01 жовтня 2007 року, що також підтверджується п.3.1 договору де було визначено, що перший місяць оренди -жовтень 2007 року.
Також, умовам договору було передбачено, що орендна плата визначена за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є індекс інфляції) - квітень 2007 року - 1614 грн. 57 коп.
За перший місяць оренди орендна плата визначається орендарем самостійно шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за травень-жовтень 2007 року.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Орендна плата перераховується орендарем самостійно щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним, у співвідношенні: 70% - 1130 грн. 20 коп. до державного бюджету на відповідний рахунок Держказначейства за місцезнаходженням об'єкту оренди та 30% - 484 грн. 37 коп. на розрахунковий рахунок балансоутримувача ( п. п. 3.1, 3.3, 3.6).
У разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно, як це було, зокрема, передбачено п.3.11 договору.
Умови передачі орендованого майна орендарю врегульовано було п.п. 2.1-2.4 договору, зокрема, було передбачено підписання сторонами договору акта приймання -передавання майна.
Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання покладався на орендодавця.
Матеріалами справи підтверджується, що згідно акту приймання -передачі приміщень від 01.10.2007 року Черкаське державне житлово-побутове підприємство “Житлосервіс» (балансоутримувач) передав приватному підприємству “Брама -Україна» (орендар) майно, на підставі умов договору оренди.
Даний акт всупереч вищенаведених умов договору було укладено не між сторонами договору, а між балансоутримувачем майна -третьою особою та орендарем -відповідачем, проте акт в подальшому було погоджено Першим заступником начальника РВ ФДМУ по Черкаській області 15 січня 2008 року.
Також п. 5.13 договору було передбачено, що у разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язувався у 3 -х денний термін повернути балансоутримувачу або підприємству/ товариству, указаному орендодавцем, орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати державі збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря. У разі несвоєчасного повернення орендар сплачує неустойку у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення.
Пунктом 10.6 договору було передбачено, що його чинність припиняється внаслідок: закінчення строку, на який було укладено договір; приватизації орендованого майна орендарем; загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; за письмовим повідомленням орендодавця у разі несплати за оренду на протязі трьох місяців підряд (з дати отримання такого повідомлення); банкрутство орендаря; ліквідації орендаря -юридичної особи; у разі смерті орендаря (якщо орендарем є фізична особа).
У разі припинення або розірвання договору майно повертається орендарем балансоутримувачу протягом трьох робочих днів.
Орендар повертає майно балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому цим договором при передачі майна орендарю, як це було передбачено п.10.9 договору.
Також п.10.10 було встановлено, що майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акта про повернення майна покладався на орендаря.
Тобто, слід дійти висновку, що сторони для себе визначили порядок повернення майна, (який є аналогічний умовам передачі в оренду майна) шляхом підписання знову ж таки саме між сторонами договору відповідного акту.
Не погоджуючись з позовними вимогами Фонду відповідач як на підставу своїх заперечень зазначав, що 03.10.2007 року (тобто через два дні після отримання майна) останній повернув частину орендованого майна, а саме: приміщення на 1 поверсі кімнати №11, 17 загальною площею 47,5 кв.м балансоутримувачу, а решту майна -кімнату №3 в підвальному приміщенні повернув також балансоутримувачу 31.01.2008 року, про що було складено відповідні акти.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Відповідно до ст.26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» одностороння відмова від договору оренди не допускається.
Оцінюючі зібрані у справі докази судом враховано, що акти від 03.10.2007 року та від 31.01.2008 року про повернення майна було також підписано не між сторонами договору, а між орендарем та балансоутримувачем, що є порушенням умов договору.
Крім того, судом враховано, що дані акти не було погоджено позивачем, якщо враховувати аналогію підписання акту від 01.10.2007 року.
Також, відповідач всупереч ст.ст.33, 34 ГПК України не обґрунтував суду правову підставу односторонньої відмови від зобов'язання та повернення орендованого майна без припинення (розірвання) договору оренди, що також є порушенням умов договору, та ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна».
Матеріалами справи підтверджується, що 18.02.2008 року позивач звернувся до відповідача з листом за №71-04-00632 про відмову від договору згідно п. 10.6 договору та ст. 782 ЦК України та про необхідність сплати заборгованості.
Відповідно до ст.782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Крім того, як вже було наведено вище п.10.6 договору було передбачено, що чинність договору припиняється за письмовим повідомленням орендодавця у разі несплати за оренду на протязі трьох місяців підряд (з дати отримання такого повідомлення).
Матеріалами справи підтверджується, що 05.03.2008 року відповідачем було отримано вищенаведений лист позивача про розірвання договору (повідомлення про вручення поштового відправлення №630245 від 19.02.2008 року).
Рішення позивача про припинення дії договору та розірвання договору оренди з 05.03.2008 року відповідач в установленому законом порядку не оспорив, даний факт належними доказами не спростував.
За таких обставин суд дійшов висновку, що лише з 05.03.2008 року договір оренди було розірвано, і лише після цього у відповідача виникло зобов'язання повернути орендоване майно позивачу протягом трьох днів, тобто до 08.03.2008 року включно.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, як це зокрема передбачено ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Отже, не зважаючи на фактичне повернення орендованого майна балансоутримувачу, позивач порушив умови договору оренди державного майна і безпідставно не сплачував орендну плату, оскільки договір був чинним до 05.03.2008 року.
З урахуванням викладеного заперечення відповідача наведені у відзиві на позов спростовуються вищенаведеними доказами.
Що стосується розміру заявлених позовних вимог, то судом враховано наступне:
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідач не виконував умови договору, щодо своєчасної сплати за орендоване приміщення, відповідно виникла заборгованість більше трьох місяців підряд, крім того протягом всього періоду користування державним майном не перераховув орендної плати до державного бюджету.
Також позивач зазначав, що за період з 10.11.2007 року по 05.03.2008 року заборгованість відповідача за орендну плату становить 6764 грн. 38 коп. - відповідно до доданого розрахунку, який знаходиться в матеріалах справи. Проте, враховуючи рішення господарського суду Черкаської області від 04.08.2008 року зі справи №16/2303 суму заборгованості було зменшено на сплачену та зараховану суму в розмірі 1538 грн. 54 коп.
Таким чином позивач просив стягнути з відповідача 5225 грн. 84 коп. -заборгованості за договором оренди №609 від 21.12.2007 року.
Дана сума включає в себе лише заборгованість перед Фондом, тобто лише 70% від загального розміру орендної плати передбаченої договором, та без урахування 30% коштів, що повинні були перераховуватись балансоутримувачу.
Матеріалами справи підтверджується, що рішенням господарського суду Черкаської області від 04.08.2008 року зі справи №16/2303 частково було задоволено позов приватного підприємства «Брама-Україна» до РВ Фонду державного майна України по Черкаській області та зобов'язано регіональне відділення Фонду видати довідку про повернення приватному підприємству надміру сплачених коштів в сумі 28,54 грн. згідно квитанції №152 від 08.10.2007 року.
Під час розгляду вищенаведеної справи господарським судом було встановлено, що підприємство також користувалось кімнатою №11 по вул. Леніна 31/1 у м. Черкаси в період квітня-вересня 2007 року без укладання договору оренди, і ціна такого користування становить 2601,85 грн. Позивач (приватне підприємство) визнав, що дані кошти повинні бути залишені у бюджеті як орендна плата за даний період. Водночас приватне підприємство надало згоду на зарахування суми в розмірі 1538,54 грн. - як плати за оренду по договору №609 від 21.12.2007 року.
В зв'язку з викладеним, суд (під час розгляду справи №16/2303) дійшов висновку, що поверненню підлягає як безпідставно отримана сума коштів лише в розмірі 28,54 грн., у зв'язку з тим, що під час розгляду справи №16/2303 Фондом не було надано суду підтверджуючих первинних документів.
При цьому, за який саме період кошти в розмірі 1538,54 грн. було зараховано як плату за оренду, в судовому рішенні зазначено не було.
Відповідно до ст.35 ГПК обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування.
Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем -приватним підприємством «Брама-Україна» на підставі договору оренди №609, 08.10.2007 року було сплачено позивачу (платіжним дорученням №152) суму в розмірі 1538,54 грн.
Будь-які інші докази, що підтверджують сплату відповідачем коштів позивачу та третій особі (відповідно до умов договору) за оренду приміщень в матеріалах справи відсутні.
Отже, наявність заборгованості перед позивачем за оренду в розмірі 5225 грн. 84 коп. відповідачем належним чином не спростовано, а тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.
Відповідно до п.3.7 договору за несвоєчасне перерахування орендної плати було передбачено нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
Позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1216 грн. 07 коп. пені за період з 11.11.2007 року по 10.10.2008 року, нараховану відповідно до розрахунку.
Проте, розрахунок пені є невірним.
Відповідно до п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З наданого суду розрахунку вбачається, що позивачем було нараховано пеню за період з 11.11.2007 року по 10.10.2008 року з розрахунку боргу: за жовтень 2007 року борг відповідача перед позивачем становив 1246,54 грн., за листопад 2007 року -1273,97 грн., за грудень 2007 року - 1300,72 грн., за січень 2008 року -1338,44 грн., за лютий 2008 року -1374,58 грн., та за 5 днів березня 2008 року -230,13 грн.
При цьому, позивачем за період з 11.04.2008 року по 10.10.2008 року було нараховано пеню на борг в розмірі 6764,38 грн. без урахування того, що (як вже було зазначено вище) 08.10.2007 року відповідачем було сплачено 1538,54 грн.
Крім того, оскільки відповідач в жовтні місяці сплатив кошти в розмірі 1538,54 грн., то заборгованість відповідача за жовтень 2007 року відсутня.
Залишок коштів в розмірі 292,00 грн. слід зарахувати, як орендну плату за наступний місяць, а тому заборгованість відповідача за листопад 2007 року становить лише 981,97 грн.
При цьому судом не було взято до уваги розрахунок відповідача, який було додано до відзиву, оскільки в рішенні суду зі справи №16/2303 не зазначено за який саме період дії договору оренди було зараховано кошти в розмірі 1538,54 грн. як орендну плату.
Отже, з урахуванням розміру пені, суми боргу, термінів сплати орендної плати передбачених договором, та положень ст.232 ГК України розмір пені не може перевищувати 577,15 грн.
З яких: 101,12 грн. - пеня за період з 11.12.2007 року по 11.06.2008 року на заборгованість за листопад 2007 року в розмірі 981,97 грн.; 140,45 грн. - пеня за період з 11.01.2008 року по 11.07.2008 року на заборгованість за грудень 2007 року в розмірі 1300,72 грн.; 149,06 грн. - пеня за період з 11.02.2008 року по 11.08.2008 року на заборгованість за січень 2008 року в розмірі 1338,44 грн.; 159,23 грн. - пеня за період з 11.03.2008 року по 11.09.2008 року на заборгованість за лютий 2008 року в розмірі 1374,58 грн.; 27,29 грн. -пеня за період з 11.04.2008 року по 11.10.2008 року на заборгованість за 5 днів березня 2008 року в розмірі 230,13 грн.
За таких обставин, суд вважає, що позов в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 1216 грн. 07 коп. слід задовольнити частково на суму 577,15 грн., а в решті слід відмовити.
Водночас, позивачем відповідно до умов п. 5.13 договору, в зв'язку з несвоєчасним поверненням орендованого майна було нараховано відповідачу штрафні санкції (неустойку) у розмірі подвійної орендної плати за час прострочення, а саме за період з 06.03.2008 року по 06.09.2008 року в сумі 17996 грн. 50 коп.
Як вже було зазначено вище, обов'язок повернути орендоване майно виникло у відповідача 05.03.2008 року (після розірвання договору), проте реалізувати свої зобов'язання відповідач мав право на протязі трьох днів, тобто до 08.03.2008 року -включно.
Відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Зазначена норма закону, передбачає відповідальність наймача в разі затримки передачі речі наймодавцю після припинення договору, незалежно від наслідків припинення договору.
Проте, суд не погоджується з доводами позивача стосовно правомірності нарахування в даному випадку відповідачу неустойки в розмірі 17996,50 грн., оскільки після припинення договору оренди, орендоване майно фактично не залишилось у орендаря, а було передано балансоутримувачу, (хоч і з порушенням умов передачі), що підтверджується поясненнями Черкаського державного житлово-побутового підприємства «Житлосервіс» наведеними у своєму відзиві.
Слід також зазначити, що п. 5.13 договору було передбачено передачу майна не безпосередньо орендодавцю, а балансоутримувачу чи іншому підприємству (товариству), указаному орендодавцем. В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що позивач після припинення договору оренди вказував відповідачу передати орендоване майно іншому підприємству (товариству).
Також, з копії опису вкладення до конверту (поштових відправлень) відповідача вбачається, що акт прийому-передачі приміщень від 03.10.2007 року було направлено позивачу 18.10.2007 року.
Тобто, позивач був обізнаний про передачу приміщення відповідачем балансоутримувачу.
За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 17996 грн. 50 коп. задоволенню не підлягають, а тому в позові в цій частині також слід відмовити.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст.49 ГПК України.
Оскільки позивач звільнений від сплати державного мита на підставі п. 35 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито», то відповідно до ч.3 ст. 49 ГПК України державне мито стягується з відповідача до Державного бюджету пропорційно до розміру задоволених вимог.
З урахуванням заявлених позовних вимог, та пропорційності задоволених вимог з відповідача слід стягнути в доход Державного бюджету України 58 грн. 04 коп. державного мита та 28 грн. 03 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного підприємства «Брама -Україна», вул. Слави, 1, к. 24, м. Черкаси, код ЄДРПОУ 33018670, р/р 26004301788798 в філії “Черкаське ЦВ ПІБ», МФО 354091 на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області, бул. Шевченка,185, м. Черкаси, код ЄДРПОУ 21368158, р/р 37184006000007, УДК в Черкаській області, МФО 854018 - 5225 грн. 84 коп. заборгованості та 577 грн. 15 коп. пені.
Видати наказ.
3. В решті вимог -в позові відмовити.
4. Стягнути з приватного підприємства «Брама -Україна», вул. Слави, 1, к. 24, м. Черкаси, код ЄДРПОУ 33018670, р/р 26004301788798 в філії “Черкаське ЦВ ПІБ», МФО 354091:
- в доход Державного бюджету України через державну податкову інспекцію в м. Черкаси для зарахування на реєстраційний рахунок УДК м. Черкаси №31117095700002 в Головному управлінні Державного казначейства України в Черкаській області, МФО 854018, код 22809222 - 58 грн. 04 коп. державного мита за розгляд справи в господарському суді Черкаської області;
- в доход Державного бюджету України для зарахування на р/р 31210259700002 в Головному управлінні Державного казначейства України в Черкаській області, МФО 854018, код ЄДРПОУ 22809222, УДК в Черкаській області - 28 грн. 03 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази.
Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.
Суддя Васянович А.В.
Повний текст судового рішення підписано 13.01.09 року.