79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
24.12.08 Справа№ 14/224
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергобуд», м.Івано-Франківськ
До відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Універсальна», м.Львів
Про: 1. Зобов»язати “Страхову компанію “Універсальна» здійснити виплату 30 % належного страхового відшкодування, а саме 24 911,56 грн від загальної суми завданих збитків, згідно Довідки до акту інвентаризації по ТзОВ “Енергобуд» від 14 березня 2008 року, пеню в сумі 318,72 грн, інфляційні збитки в сумі 1295,4 грн, та 3 % річних в сумі 262,07 грн;
2. Зобов»язати “Страхову компанію “Універсальна» здійснити виплату решти 70 % належного страхового відшкодування 09.10.2008 р в терміни передбачені з настанням обставин визначених п.7.13 Договору добровільного страхування майна № 12-22/07/026 від 04.04.2007 року.
Суддя Кітаєва С. Б.
Секретар судового засідання Мільчук І.Л.
Представники:
від позивача: Селепій Ю.О. - представник
від відповідача: Парфентьєв А.О. - представник
Права та обов»язки передбачені ст.ст.20,22 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін в ході розгляду справи роз»яснено. Заяви про відвід судді не поступали.
Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю “Енергобуд», м.Івано-Франківськ, до відповідача : Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Універсальна», м.Львів, зобов»язати відповідача здійснити виплату 30 % належного страхового відшкодування, а саме 24 911,56 грн від загальної суми завданих збитків, згідно Довідки до акту інвентаризації по ТзОВ “Енергобуд» від 14 березня 2008 року, пеню в сумі 318,72 грн, інфляційні збитки в сумі 1295, 4 тис. грн. та 3 % річних в сумі 262,07 грн.;
: Зобов»язати “Страхову компанію “Універсальна» здійснити виплату решти 70 % належного страхового відшкодування 09.10.2008 року в терміни передбачені з настанням обставин визначених п.7.13 Договору добровільного страхування майна № 12-22/07/026 від 04.04.2007 року.
Позивач просить також відшкодувати на його користь за рахунок відповідача сплачене державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 30.09.2008 року. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 24.10.2008 року. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в ухвалі.
З підстав, наведених у відзиві від 23.10.2008 року, відповідач позовні вимоги заперечує.
Ухвалою від 24.10.2008 року розгляд справи було відкладено на 20.11.2008 року, у зв»язку із неподанням сторонами витребуваних доказів та необхідністю витребування ( зокрема від відповідача) додаткових доказів по справі.
07 листопада 2008 року до суду від відповідача поступило клопотання ( вих. № 1448/09/08 від 29.10.2008 р), подане на підставі ч.1 ст.17 ГПК України, про передачу справи на розгляд до господарського суду м.Києва, оскільки, як підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію товариства серії А01 № 205245 від 07.10.2008 року, відповідача зареєстровано за адресою :м.Київ, вул..Івана Лепсе,4.
Розглянувши в засіданні 20.11.2008 року зазначене клопотання, заслухавши думку представників сторін, оглянувши наявні у справі документи, враховуючи положення ст.ст.15,17 ГПК України, суд не вбачав підстав для задоволення клопотання і передачу справи до господарського суду м.Києва, оскільки справа була прийнята господарським судом Львівської області до свого провадження з додержанням правил підсудності, а в процесі розгляду справи її підсудність змінилась у зв»язку із зміною місцезнаходження відповідача. Відтак, відповідно до ч.3 ст.17 ГПК України справа повинна бути розглянута господарським судом Львівської області.
За результатами засідання 20.11.2008 року суд прийшов до висновку про необхідність витребування у сторін додаткових доказів по справі. Сторонам, одночасно, роз»яснено, що відповідно до ст.ст.33,34 ГПК України кожна із сторін повинна довести та підтвердити належними і допустимими доказами ті обставини, на яких грунтуються заявлені вимоги чи заперечення на позовну заяву.
Представниками сторін подано в засіданні клопотання про продовження строку вирішення спору на один місяць, яке судом задоволено : строки вирішення спору продовжено до 25.12.2008 року. Ухвалою від 20.11.08 р розгляд справи відкладено на 09.12.2008 року та зобов»язано позивача уточнити позовні вимоги; подати детальні і обгрунтовані розрахунки заявлених до стягнення нарахувань; надіслати уточнення та розрахунки відповідачу; подати належні і допустимі докази виконання позивачем умов договору страхування, зокрема, зазначених в : п.п. 6.1.1; 6.1.2;6.1.3;6.1.5;6.1.6.1; 6.1.6.2; 6.1.6.3; 6.1.6.5; 6.1.6.6; 6.1.6.7 договору ; умов п.п.7.1; надати докази вжиття заходів щодо охорони застрахованого майна; надати ( при наявності) судові процесуальні документи ( в т.ч. вирок суду) про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності тощо.
09 грудня 2008 року в канцелярію господарського суду Львівської області від позивача поступила телеграма ( зареєстрована за вх.№ 18/12) про відкладення розгляду справи на інший день, враховуючи, те, що станом на 09.12.08 р ТОВ “Енергобуд» не отримало відповіді від Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області.
Жодного, витребуваного ухвалою від 20.11.2008 року документу чи пояснення, станом на 09.12.2008 року позивач суду не подав; явку повноважного представника в засідання, хоч така була визнана судом обов»язковою, не забезпечив.
Відповідачем , на виконання вимог ухвали від 20.11.2008 року, подано пояснення з документальними доказами; забезпечено в засідання явку повноважного представника. Представник відповідача повідомив суд, що станом на 09.12.2008 року на адресу страхової компанії не надходили від позивача документи, згідно ухвали від 20.11.08 р ( в т.ч. і уточнення позовних вимог).
З метою повного та всебічного з»ясування обставин справи, у зв»язку із неподанням позивачем витребуваних документів необхідних для розгляду спору по суті, зверненням із телеграмою про відкладення розгляду справи, суд вбачав за доцільне відкласти розгляд справи . Ухвалою від 09.12.2008 року ( в межах строків розгляду спору ) суд відклав розгляд справи на 24.12.2008 року на 12 год.00 хв.
11 грудня 2008 року від позивача до Господарського суду поступило клопотання за вих № 1383 від 8.12.2008 року, про відкладення розгляду справи з тих же мотивів, що й у телеграмі за № 18/12 : відсутність відповіді від Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області..
24 грудня 2008 року в засідання, яке розпочалось у призначений ухвалою від 09.12.08 р час ( 12 год.00 хв) відповідач не забезпечив явку повноважного представника.Станом на вказану дату і час розгляду справи будь-які документи від позивача в канцелярію суду не надходили.
В засіданні розглянуто клопотання позивача за № 1383 від 08.12.08 р. про відкладення розгляду справи. Представник відповідача заперечив проти його задоволення, про що подав письмове заперечення. При цьому представник відповідача покликався на те, що строк продовження розгляду справи до 25.12.2008 року був обраний власне позивачем, а довідка про яку йдеться у клопотанні за № 1383 не матиме достатньої інформації для визначення події страховим випадком.
Розглянувши клопотання, заслухавши думку представника відповідача, виходячи із погоджених сторонами строків розгляду даної справи, суд відхилив клопотання позивача про відкладення розгляду справи.
В засіданні представником відповідача (в доповнення до відзиву) письмово доповнено обставини, що на його думку є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування та відмови у позові повністю .
Через 45 хвилин від початку в судове засідання прибув представник позивача Селепій Ю.О.; пояснив причини запізнення - у зв»язку з важкими погодніми умовами, про що надав суду письмове пояснення. Зваживши на обставини, які перешкодили представнику позивача своєчасно з»явитись в засідання, заслухавши думку представника відповідача, суд визнав наведені обставини поважними . Представником позивача подано в канцелярію суду Уточнення до позовної заяви за вих. № 1425 від 24.12.08 р ( останнє вручено представнику відповідача безпосередньо в засіданні) Згідно даного уточнення позивач просить: “ стягнути з ВАТ СК “Універсальна» заборгованість по належному страховому відшкодуванню в загальній сумі 83 038,55 грн; пеню, інфляційні, річні та інші витрати стягнути в сумах, визначених в позовній заяві».
Представник відповідача, ознайомившись із Уточненням до позовної заяви та доданими до нього документами безпосередньо в засіданні, не вимагає відкладення розгляду справи; вважає, що ВАТ “Страхова компанія “Універсальна» подала достатньо обґрунтоване заперечення на позовну заяву і подане позивачем Уточнення позовних вимог не потребує додаткового спростування зі сторони відповідача; просить розглянути спір в межах строків, погоджених сторонами.
Представник позивача настоює на розгляді спору із врахуванням Уточнення позовних вимог, що підтвердив письмово.
Відповідно до ст..75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст..85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представників сторін ( засвідчено письмово) в засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.
Судом встановлено.
04 квітня 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Енергобуд» уклало Договір добровільного страхування майна № 12-22/07/026 з Івано-Франківською філією ВАТ “СК “Універсальна».
Відповідно до умов договору об»єктом страхування є майнові інтереси страхувальника ( позивача по справі), що не суперечать чинному законодавству України, пов»язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, яке розташоване за адресою : м.Чернівці, будівельний майданчик ТзОВ “Енергобуд» , вул..Суворова 2 “б».
Товариство з обмеженою відповідальністю “Енергобуд» ( м.Івано-Франківськ) звернулось до суду із вимогою ( згідно уточнення до позовної заяви за № 1425 від 24.12.08 р) стягнути з ВАТ “СК “Універсальна» заборгованість по належному страховому відшкодуванню в загальній сумі 83038,66 грн; пеню, інфляційні, річні та інші витрати стягнути в сумах визначених в позовній заяві., тобто : пеню в сумі 318,72 грн ; інфляційні збитки в сумі 1295,4 грн та 3 % річних в сумі 262,07 грн., а в загальному : 84914,74 грн. По платіжному дорученню № 619 від 03.09.2008 р позивач сплатив 849,15 грн. держмита.
Розглянувши наявні в справі матеріали, пояснення , оцінюючи докази в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, при прийнятті рішення у даній справі суд виходив з наступного.
Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона ( страховик) зобов»язується у разі настання певної події ( страхового випадку) виплатити другій стороні ( страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов»язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст..980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов»язані з : життям , здоров»ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням ( особисте страхування); володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування ) ; відшкодуванням шкоди, завданої страхувальнику ( страхування відповідальності).
Відповідно до ст..638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ст..982 ЦК України істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов»язаний провести виплату у разі настання страхового випадку ( страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст.983 ЦК України договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого платежу , якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до зазначеної статті договір страхування набуває юридичної сили лише після вчинення страхувальником певної дії, а саме внесення страхового платежу. Це означає, що сам факт досягнення між сторонами згоди за всіма істотними умовами договору страхування і підписання договору не має ніякої юридичної сили та не породжує жодних прав та обов»язків для сторін.
Саме з моменту набрання чинності договором страхування страховик повинен гарантувати надання передбаченого договором страхового покриття.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, статті 526 ЦК України зобов»язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок -відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.16 Закону України “Про страхування» договір страхування -це письмова угода між страхувальником та страховиком, за якою страховик бере на себе зобов»язання у разі настання страхового випадку виплатити страхову суму або відшкодувати завданий збиток у межах страхової суми страхувальнику чи іншій особі, визначеній страхувальником, або на користь якої укладено договір страхування, а страхувальник зобов»язується сплачувати страхові платежі у визначені терміни та виконувати інші умови договору.
Результатом укладення між страхувальником та страховиком договору страхування є виникнення правовідношення, зміст якого об»єднує в собі права та обов»язки обох сторін. Конкретний перелік прав та обов»язків визначається договором страхування, Правилами на підставі яких цей договір укладено, однак, Законом України “Про страхування» в імперативному порядку передбачені ті обов»язки сторін, виконання яких є обов»язковим.
Здійснити виплату страхової суми ( страхового відшкодування) в установлений договором чи законом строк -один з основних обов»язків страховика. При цьому, згідно з п.2 ст.9 Закону України “Про страхування» страхова виплата -це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
Виплата здійснюється лише за умови встановлення необхідного причинно-наслідкового зв»язку між страховим ризиком і тією подією, яка претендує на роль страхового випадку.
Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної в договорі, і страхового акта, що складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, яка встановлена страховиком. На підставі поданої заяви страховиком здійснюється експертиза причини та наслідків настання страхового випадку, передбаченого умовами договору страхування. Складання страхового акта відбувається в порядку проведення експертизи настання страхового випадку, а точніше експертизи збитку, оскільки не встановлення факту його настання автоматично скасовує питання про здійснення страхової виплати.
У страховому акті остаточно з»ясовується питання про визнання події страховим випадком, про розмір збитків та розмір страхового відшкодування.
Проте, страховий акт не є безперечним доказом обов»язку страховика здійснити виплату страхової суми.
Страховик наділений правом відстрочення виплати страхового відшкодування у тому разі, коли проводиться розслідування страхового випадку до завершення розслідування, а також -коли існує підозра наявності умислу в діях страхувальника, пов»язаних із розглядуваними подіями, до отримання всіх необхідних документів.
Страховик має право : з»ясувати причини і обставини страхового випадку, перевіряти всі подані документи; робити запити про відомості, пов»язані із страховим випадком у правоохоронні органи, медичні установи й інші заклади, що можуть мати інформацію про обставини страхового випадку; цілком або частково відмовити у виплаті страхового відшкодування за договором страхування згідно з умовами Правил і договору страхування.
Страхувальник зобов»язаний повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором; надати страховику всі документи і письмові матеріали, які мають відношення до страхової події, тощо...
Страховим випадком визнається передбачувана договором страхування або законодавством подія, яка відбулась і з настанням якої виникає обов»язок страховика здійснити виплату страхової суми ( страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або третій особі ( ст..8 Закону “Про страхування»).
Закон України “Про страхування» ( п.4 ст.21) зобов»язує страхувальника вживати необхідних заходів для запобігання можливого збитку, а при настанні страхового випадку -також і заходів зі зменшення збитків.
Підставою для відмови страховика у здійсненні страхової виплати є порушення страхувальником умов договору страхування.
Договір страхування укладається відповідно до Правил, які є локальним нормативним актом страховика і містять умови певного виду страхування, що здійснюються даною організацією.
Страховий захист за Договором № 12-22/07/026 від 04 квітня 2007 року добровільного страхування майна провадився згідно Правил добровільного страхування майна від 30.01.2007 року наземного транспорту (крім залізничного) та заяви страхувальника.
Як вбачається зі змісту договору ( стор. договору 1) страхувальник ознайомлений з Правилами та умовами страхування і згоден з ними, що засвідчив підписом та печаткою.
За умовами договору страхування від 04 квітня 2007 року страховик бере на себе зобов»язання, зокрема, при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в передбачені п.7.15 договору терміни ( відповідно до умов п.7.15 страховик зобов»язаний здійснити виплату протягом 10 (десяти) робочих днів з дня прийняття рішення про виплату) . За несвоєчасну сплату страхового відшкодування страховик сплачує пеню за кожен день прострочення платежу у розмірі 0,01 % від належної до виплати суми, але не більше 10 % від розміру страхової виплати.
Відповідно до п.1 договору об»єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов»язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном. Майно вважається застрахованим тільки за адресою : м.Чернівці, будівельний майданчик ТзОВ “Енергобуд», вул.Суворова 2 “б».
Відповідно до п.3.1 договору - страхуванню підлягає майно страхувальника -обладнання, устаткування ( опалубочні системи згідно Додатку № 1,2,3, що є невід»ємною частиною Договору).
Перелік страхових випадків узгоджено в розділі 2 договору , серед яких і : протиправні дії третіх осіб, в тому числі : крадіжка, пограбування, розбійний напад, хуліганство, бандитизм, підпал ( страховий ризик під літерою “ж» договору), загальна страхова сума -2 950 950,00 грн, страховий платіж 13 279,00 грн, який ( відповідно до умов п.п.3.3 договору) підлягає сплаті на поточний рахунок страховика наступним чином : перший платіж - 50 % від загальної суми платежу, а саме 6 640,00 грн, підлягав сплаті не пізніше 05 квітня 2007 року; . другий платіж -50 % від загальної суми платежу , а саме 6 639,00 грн, підлягав сплаті не пізніше 05 липня 2007 року.
Відповідно до п.п.2.1 ( Ж) страховим випадком є знищення , пошкодження чи втрата застрахованого майна внаслідок протиправних дій третіх осіб, в тому числі, крадіжка.
Страхувальник має право отримати страхове відшкодування в разі настання страхового випадку в розмірі і порядку, передбаченому розділом 7 Договору.
Страхове відшкодування підлягає виплаті після того, як повністю будуть встановлені причини і розміри збитку. ( п.7.3)
У договорі погоджено, що розмір збитку та належного до сплати страхового відшкодування розраховується, виходячи з наступного :
-у випадку повного знищення майна ( коли витрати на його відновлення перевищують дійсну вартість об»єкта) -шляхом вибору меншої з сум :
: суми , розрахованої методом вирахування з його дійсної вартості, на момент настання страхового випадку, вартості залишків;
: суми, необхідної для придбання чи виготовлення майна, повністю аналогічного застрахованому .
Договором у п.п.8.1.1-8.1.7 визначаються причини для відмови у виплаті страхового відшкодування.
Сторонами також погоджено, що не відшкодовуються збитки, що виникли внаслідок неприйняття страхувальником заходів до рятування майна під час та після настання страхового випадку, по забезпеченню його збереження і запобіганню подальшого його пошкодження.
Відповідно до умов п.7.12 договору страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування по ризику “Протиправні дії третіх осіб» при наявності слідів, які підтверджують злочин, а саме : проникнення у приміщення шляхом зламу дверей чи вікон, з застосуванням відмичок, підроблених ключів або інших інструментів чи технічних засобів, що підтверджено компетентним органом.
Відповідно ж до умов в п.7.13 договору при настанні страхового випадку по ризику “Протиправні дії третіх осіб» виплата проводиться лише за умови порушення кримінальної справи в два етапи : 30 % належного страхового відшкодування -після отримання Страховиком копії постанови про порушення кримінальної справи і 70 % суми належного страхового відшкодування -після отримання страховиком копії документа, який підтверджує закінчення попереднього слідства (складання обвинувального висновку або закриття кримінальної справи) по зазначеній кримінальній справі або закінчення шестимісячного терміну з дня порушення цієї кримінальної справи, з врахуванням франшизи.
Страховик ( п.7.14) приймає рішення про виплату страхового відшкодування протягом 15-ти робочих днів після отримання всіх документів, що підтверджують настання страхового випадку та розміру збитків, та складає страховий акт. Про відмову у виплаті або прийнятті рішення про відстрочку виплати страховик протягом 3-х днів повідомляє страхувальника письмово з обгрунтуванням причин прийнятого рішення.
З матеріалів справи вбачається наступне .
12 березня 2008 року старшим слідчим СВ Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області майором міліції Нешик Т.А. було прийнято заяву (повідомлення) від Колодій Омеляна Миколайовича, виконроба фірми “Енергобуд» про крадіжку ( повідомлення зареєстроване за вх. номером 3236).
Колодій О.М., будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве пояснення про вчинення злочину, повідомив про обставини події ( дату, час , місце) які стали підставою його звернення до органів міліції; вказав, що “ в період часу з 06.03.08 р по 11.03.08 р з території будівництва житлового комплексу , що знаходиться за адресою вул..Суворова, 2 б , працівники фірми ПП “Фенікс» таємно викрали комплектуючі для опалубки стін “.
Інформації про те, яку матеріальну шкоду завдано протиправними діями , на яку суму, чи є вона для потерпілого значною, яким способом злочинці заволоділи майном ( проникнення у житло, чи інше приміщення, напад, вимагання, обман чи зловживання довірою); якщо було проникнення то яким шляхом ( злам запірних пристроїв, підбір ключів, виставлення вікна, через кватирку, іншим способом); яке майно викрадене, де воно було, наявність документів, які підтверджують придбання і вартість втраченого майна, його прикмети, коли і де придбано,- виконроб Колодій Л.М., як вбачається з графи протоколу “ 2», не надав органам міліції , лише завірив, що сума матеріальної шкоди буде вказана після інвентаризації.
Як вбачається із змісту Постанови від 08 квітня 2008 року Заступника прокурора Шевченківського району м.Чернівці радника юстиції Романюк М.В. про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та порушення кримінальної справи , перевірку по заяві від 12.03.2008 року Колодія О.М. проводив ст..дільничий інспектор Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області Рябий В.В., який за наслідками її розгляду 20.03.2008 року виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи з підстав, передбачених п.2 ст.6 КПК України. ( Відповідно до ст..6 КПК України , яка регулює обставини, що виключають провадження в кримінальній справі, кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю за відсутністю в діянні складу злочину ( п.2 ч.1 ст.6 КПК України). В розумінні ч.1 ст.11 КК України злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння ( дія або бездіяльність), вчинене суб»єктом злочину).
26.03.2008 року до прокуратури Шевченківського району м.Чернівці надійшло звернення Колодія О.М. щодо незгоди з рішенням Шевченківського РВ УМВСУ в Чернівецькій області про відмову в порушенні кримінальної справи. Із постанови Заступника прокурора слідує, що “перевіркою законності внесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, вивченням матеріалів перевірки та опитуванням Колодія О.М встановлено, що в період часу з 06.03.08 р до 11.03.08 року невстановлена особа ( особи), діючи умисно, з території будівельного майданчика, який розташований за адресою : м.Чернівці, вул..Суворова, 2 Б, таємно викрали комплектуючі елементи опалубки стін, чим завдали ТОВ “Енергобуд» матеріальної шкоди на загальну суму 83 877,34 грн». Постанова ст..дільничого інспектора Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області Рябого В.В. про відмову в порушенні кримінальної справи визнана незаконною з тих мотивів, що в діях невстановленої особи ( осіб) вбачаються ознаки складу злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Як зазначено в Постанові, приводом для порушення кримінальної справи є заява Колодія О.М. про таємне викрадення майна ТзОВ “Енергобуд», а підставами -матеріали перевірки, які містять достатні дані щодо наявності в діях невстановленої особи ( осіб) складу злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, а відтак, прийнято рішення скасувати постанову від 20.03.2008 року про відмову в порушені кримінальної справи і порушити кримінальну справу по факту таємного викрадення майна ТОВ “Енергобуд» за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Відповідно до п.7.12 страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування по ризику “Протиправні дії третіх осіб», в т.ч. крадіжка, при наявності слідів, які підтверджують злочин, а саме : проникнення у приміщення шляхом зламу дверей чи вікон, з застосуванням відмичок, підроблених ключів або інших інструментів чи технічних засобів, що підтверджено компетентним органом.
Визначені ознаки наявних слідів, які підтверджують злочин, як необхідного елементу страхового ризику “Протиправні дії третіх осіб», в т.ч. крадіжки, підпадають під дію ч.3 ст.185 КК України, а саме : крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, або що завдала значної шкоди потерпілому.
З матеріалів справи вбачається, що 08.04.2008 року порушено кримінальну справу по факту таємного викрадення майна, за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України. Проте, ч.4 ст.185 КК України поширює свою дію на крадіжку, вчинену у великих розмірах, але в жодному разі не на крадіжку з наявними слідами вчиненого злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і Договором страхування, як підставу для виплати страхового відшкодування по страховому ризику, що в свою чергу є виключенням зі страхових випадків, а збитки, що виникли внаслідок таких обставин, не відшкодовуються.
На неодноразові запити позивачеві органами внутрішніх справ надані довідки ( містяться в матеріалах справи) про те, що невстановлена слідством особа вчинила викрадення чужого майна з ознаками проникнення на територію будмайданчика, що визначаються як таємні та підпадають під кваліфікацію ч.4 ст.185 КК України.
По факту таємного викрадення майна за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, 08 квітня 2008 року Заступником прокурора Шевченківського району м.Чернівці порушено кримінальну справу. Але, як зазначалось вище, ч.4 ст.185 КК України передбачає крадіжку, вчинену лише у великих розмірах, однак не при наявності слідів, які її підтверджують, а саме : проникнення у приміщення шляхом зламу дверей чи вікон, з застосуванням відмичок, підроблених ключів або інших інструментів чи технічних засобів.
Відповідно до ст.4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги та заперечення поданими суду доказами. Відповідно до ст.ст.33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести та підтвердити належними і допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.
Позивачем не доведено обставин вчинення суспільно-небезпечного діяння (злочину), яке б підпадало під ознаки страхового випадку за ризиком “Протиправні дії третіх осіб» і зобов»язувало страховика здійснити виплату страхового відшкодування за договором № 12-22/07/026 від 04.04.2007 року добровільного страхування майна. ..
Як вбачається, страхувальник ( позивач у справі) зобов»язувався ( п.п.6.1.5 п.6.1 договору) забезпечувати відповідні умови зберігання та експлуатації застрахованого майна. Не здійснювати та не допускати будь-яких дій, що ведуть до підвищення ступеня ризику., в тому числі - ризику “ протиправні дії третіх осіб», крадіжка.
Позивач, укладаючи договір страхування , дав згоду ( що засвідчив своїм підписом та печаткою) взяти на себе зобов»язання забезпечити відповідні умови зберігання застрахованого майна. Відповідні, тобто, які б відповідали умовам , погодженим сторонами в договорі і, запобігали б настанню страхового випадку , в тому числі і за страховим ризиком “протиправні дії третіх осіб» , крадіжка із ознаками проникнення.
Позивач стверджує , що відповідно до п.6.1.5 Товариством “Енергобуд» забезпечено належне зберігання застрахованого майна, а саме : виставлено власну охорону будівельного майданчика та встановлено огорожу, що підтверджується ( наказами про прийняття на роботу охоронців та актами виконання робіт, підписаними замовником в частині прийняття роботи по встановленню огорожі). Разом з тим, акти виконаних робіт по встановленню огорожі позивачем не подані до справи , що вбачається і з переліку документів в додатку до Уточнення до позовної заяви.
Щодо наказів на прийняття на роботу охоронців, договорів на індивідуальну матеріальну відповідальність, на які посилається в Уточненні до позовної заяви позивач в обгрунтування твердження щодо виконання ним зобов»язань по п.6.15 договору страхування.
Письмовий договір про матеріальну відповідальність укладається на додаток до трудового договору з метою конкретизації обов»язків роботодавця та працівника щодо забезпечення збереження цінностей.
Такий договір може бути укладений лише за наявності всіх умов, передбачених КЗпП, в тому числі; якщо виконувана працівником робота безпосередньо пов»язана зі зберіганням цінностей; якщо цінності були передані працівнику.
Недотримання однієї з вказаних умов має наслідком недійсність умов договору про матеріальну відповідальність працівника..
Разом з тим, доказів передачі працівникам цінностей ( їх перелік) для збереження не вбачається із поданих документів. Умовами ж договорів на індивідуальну матеріальну відповідальність передбачено що працівник “приймає на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збережності ввірених йому підприємством, установою, організацією матеріальних цінностей... “.
Окрім того, відповідачем подано до матеріалів справи пояснення, зібрані в ході з»ясування обставин на предмет його відповідності страховому випадку, від працівників ТОВ “Енергобуд», з яких, вбачається наступне:
: пояснення виконроба Колодій О.М. від 13.03.2008 р , в якому останнім власноручно засвідчується те, що 11.03.08 р йому працівницею Кулеменюк Марією Михайлівною було повідомлено, що вона бачила 10.03.08 р як працівники фірми “Фенікс-Інвест», які працювали на прокладанні труб каналізації на території будови під керівництвом інженера фірми “Фенікс-Інвест» Карвацького В.В. в 14 год.40 хв. якоби щось прятали в дерев»яній опалубці, яка зложена на території будови.
Зазначене пояснення ще раз спростовує твердження позивача по справі , що ним були забезпечені відповідні умови зберігання застрахованого майна та те , що майно знаходилось за огорожею і перебувало під охороною, адже , як вбачається майно було “зложене на території будови».
Окрім того, ще одна обставина, яка спростовує твердження позивача про забезпечення відповідних умов зберігання застрахованого майна, вказується самим страхувальником у Заяві про виплату страхового відшкодування , поданій страховику. Так в п.8 заяви зазначено, що майно знаходилось під охороною патруля; інші засоби охорони не зазначаються.
Як вбачається далі з пояснення, виконроб Колодій О.М. ( без повідомлення керівництва товариства) після отримання інформації від працівниці взяв робітників, розкидав дерев»яну опалубку і виявив три комплектуючі елементи опалубки стін, виготовлені із алюмінія. ( при цьому незрозуміло, чи це три комплектуючі опалубки які були в наявності, чи відсутні) Після цього дирекцією фірми “Енергобуд» ( зазначає далі в поясненні Колодій О.М.) була назначена комісія по інвентаризації опалубки і виявленню недостатку опалубки. Результати вказані в акті інвентаризації. Далі в поясненні Колодій О.М. пише, що 12.03.08 р ним була подана заява в Шевченківський районний відділ міліції про спробу викрадення вищевказаних комплектуючих елементів опалубки стін і що після повної інвентаризації було виявлено недостачу елементів і опалубки перекриття, що відмічені в акті інвентаризації ( наведене суперечить повідомленому зазначеною особою в Протоколі усної заяви (повідомленні) про злочин від 12.03.08 р; окрім того, спроба викрадення , як ризик , по страхових випадках, встановлених договором страхування, не передбачена ).
Виходячи із матеріалів справи є необгрунтованим вказане в даному поясненні , зокрема : яким чином станом на 13 березня 2008 року, ( дату виготовлення пояснення) виконробу Колодій О.М. могли були відомі результати інвентаризації від 14.03.2008 року , та й чи цю інвентаризацію мав на увазі виконроб; чому в усній заяві (повідомленні), яка була подана органам міліції 12.03.08 р, Колодій О.М. не вказав про спробу викрадення, а констатував крадіжку, хоч на цю дату інвентаризація ще не була проведена і її результати ( тобто відсутність майна в повному обсязі чи частково) ще не була відома ні зазначеній особі, ні керівництву ТОВ “Енергобуд». Окрім того, як сам зазначає працівник, не ним, а комісією по результатах інвентаризації стала відома недостача по конкретних переліках ( складових) застрахованого майна. Слід також зауважити, що вказане Колодієм О.М. в цьому поясненні не відповідає даним, вказаним ним же 12.03.08 р у Протоколі усній заяві (повідомленні) про крадіжку, поданій органам міліції та інформації, наданій заступнику прокурора , зокрема що обставини події мали місце в період часу з 06.03.08 р по 11.03.08 р ( до 11.03.08 р ), адже сам підтверджує, що інформацію від працівниці товариства Кулеменюк М.М. отримав 11.03.08 року. А як вбачається із інших пояснень, зокрема охоронців Чуньківського С.І, Горун Р.В., виконроб Колодій О.М. інформував цих працівників особисто як про спробу крадіжки (пояснення Горун Р.В.) так і про проведення інвентаризації та її результати. Разом з тим, знову ж таки є необгрунтованим, зокрема , яким чином 11.03.08 р Колодій О.М. міг інформувати Горун Р.В. про крадіжку і як йому станом на 13.03.08 р ( дата написання пояснення ) вже було відомо про виявлену недостачу опалубки і засвідчення результатів інвентаризації в акті інвентаризації ( зазначено в поясненні Горун Р.В)..
Оцінивши вищенаведені обставини, суд приходить до висновку про те, що зникнення елементів опалубки за адресою : м.Чернівці, вул..Суворова 2 Б сталось за нез»ясованих обставин та без ознак проникнення.
В додаток до Уточнення позовних вимог позивачем додано копію наказу ТзОВ “Енергобуд» від 10.03.2008 року № 18 “Про повторну інвентаризацію на будівельному майданчику по вул..Суворова “ Б». Як вбачається зі змісту цього документу, підставою для проведення повторної інвентаризації на будівельному майданчику по вул..Суворова 2Б було не поступлення інформації від виконроба .Колодій О.М про виявлену ним нестачу опалубки ( її складових), а у зв»язку із закінченням каркасно-монолітних робіт на будівельному майданчику. А відтак, як вбачається з п.1 наказу, інвентаризаційній комісії було доручено провести повторну інвентаризацію опалубки і всіх необхідних засобів, які відносяться до каркасно-монолітних робіт; перевірити комплектність опалубки згідно документації і придатності її до подальшої експлуатації; по закінченні інвентаризації скласти акт і відмітити всі пошкодження і недостачу комплектуючих елементів, якщо такі мали місце; відділу матеріально-технічного постачання після закінчення інвентаризації всі матеріальні цінності, які являються власністю товариства, вивести з будівельного майданчика і здати на склад. Контроль за виконанням цього наказу було покладено на заступника директора з ОП та ВК Чорнія І.М.
Іншого наказу, який би засвідчував інші підстави проведення повторної інвентаризації, позивач суду не подав.
Стосовно інвентаризації , проведеної 14.03.2008 року, за результатами якої позивач визначив суму страхового відшкодування.
З акту інвентаризації не вбачається інформація про наказ, згідно якого проводилась інвентаризація; не вбачається чи це первинна чи повторна інвентаризація; в склад комісії не влючено бухгалтера чи головного бухгалтера; не відображено період проведення інвентаризації; не вбачається щоб при проведенні інвентаризації брали участь представники від страховика та органів міліції.
Разом з тим, наказом Міністерства фінансів України № 69 від 11.08.94 р, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.08.94 р за № 202/412 , затверджено Інструкцію по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків.
Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», для підтвердження правильності та достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності, передбачено проведення підприємствами, їх об»єднаннями та госпрозрахунковими організаціями, незалежно від форм власності, інвентаризації майна, коштів і фінансових зобов»язань.
Відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник підприємства, який повинен створити необхідні умови для її проведення у стислі строки, визначити об»єкти, кількість і строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов»язковим.
Проведення інвентаризації є обов»язковим при встановлені фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей ( на день встановлення таких фактів). ( п.п.»г» п.3 Інструкції)
Відповідно до п.п11.1 п.11 Інструкції для проведення інвентаризаційної роботи на підприємствах, розпорядчим документом їх керівника створюється постійно діючі інвентаризаційні комісії у складі керівника структурних підрозділів, головного бухгалтера, які очолюються керівником підприємства або його заступником.
Відповідно до п.11.2 Інструкції, на підприємствах, де через великий обсяг робіт проведення інвентаризації не може бути забезпечено однією комісією, для проведення інвентаризації у місцях збереження та виробництва розпорядним документом керівника підприємства створюються робочі інвентаризаційні комісії у складі інженера, технолога, механіка, виконавця робіт, товарознавця, економіста, бухгалтера та інших досвідчених працівників, які добре знають об»єкт інвентаризації, ціни та первинний облік. Робочі інвентаризаційні комісії очолюються представником керівника підприємства, який призначив інвентаризацію.
Окрім того, Відповідно до п.п.3.1 договору страхуванню підлягає майно ( обладнання, устаткування (опалубочні системи згідно Додатку № 1,2,3, що є невід»ємною частиною договору). Додатки №№ 1,2,3 -це відповідні Специфікації на будівельну опалубку, в яких зазначено артикули, найменування, кількість, загальну суму /Євро. Як вбачається із Акту інвентаризації недостача визначена в гривнях. При цьому методика розрахунку недостачі в національній валюті станом на дату проведення інвентаризації (14.03.08 р) необґрунтована; не вирахувана сума недостачі, в порядку визначеному договором страхування на момент настання страхового випадку.
Підставою для відмови страховика у виплаті страхового відшкодування є, зокрема, невиконання страхувальником будь-яких зобов»язань, перелічених в п.6.1 договору.
Відповідно до умов, передбачених п.п.6.1.1 договору страхувальник зобов»язувався сплачувати страхові платежі в строки та в обсягах, визначених в п.3.3 договору. Як вбачається з матеріалів справи, страхові платежі сплачені з порушенням встановлених в п.3.3 договору строків : перший платіж сплачено 06.04.2007 року, а другий -25.10.2007 року.
Відповідно до умов п.п.6.1.5 страхувальник зобов»язувався забезпечувати відповідні умови зберігання та експлуатації застрахованого майна. Не здійснювати та не допускати будь-яких дій, що ведуть до підвищення ступеня ризику. Як вбачається з матеріалів справи, що описано вище в рішенні, страхувальник не забезпечив відповідних умов зберігання застрахованого майна.
Відповідно до умов п.п.6.1.6.2 страхувальник зобов»язувався негайно, як тільки йому стане відомо, не пізніше 48 годин ( у випадку протиправних дій -не пізніше 24 годин), будь-яким способом повідомити страховика ( зокрема) про настання подій, що мають ознаки страхового випадку, з подальшим письмовим підтвердженням. Матеріали справи свідчать , що страхувальнику стало відомо про протиправні дії 11.03.2008 року ( пояснення Колодій О.М.), однак , на виконання вимог п.7 договору добровільного страхування майна від 04.04.2007 р № 12-22/07/027 ,в додаток до листа вих № 437, позивач 20 березня 2008 року надіслав відповідачу повідомлення про страховий випадок ( слід звернути увагу , що в повідомленні від 12.03.2008 року іде посилання на акт інвентаризації від 14.03.2008 року як на підставу виявлення факту зникнення комплектуючих елементів опалубочних систем) а також заяву про виплату страхового відшкодування ( в даному документі вже вказується інша дата події -12 березня 2008 року); копію протоколу усної заяви ( повідомлення) від 12.03.2008 року про злочин ( в даному документі вказується, що обставини події мали місце в період часу з 06.03.08 р по 11.03.2008 р). Копію ж постанови по кримінальній справі позивач, на виконання умов п.7.13 договору, скерував відповідачу в додаток до листа за вих № 472 - 11 квітня 2008 року.
Наведене свідчить про порушення позивачем умов п.п.6.1.6.2 договору, а звідси - про ненадання можливості страховику своєчасно розслідувати причини виникнення завданого збитку , встановлення причинно-наслідкового зв»язку між страховим ризиком і тією подією, яка претендує на роль страхового випадку. Зазначене свідчить про невиконання позивачем умов п.п.6.1.6.5 договору., а також -про надання свідомо неправдивих відомостей про факт настання страхового випадку.
Відповідно до п.п.8.1.2 договору, подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей, а також, відповідно до п.п.8.1.3 договору невиконання страхувальником будь-яких зобов»язань, перелічених в п.6.1 договору є підставою для відмови страховика у виплаті страхового відшкодування.
Окрім того, позивачем не доведено обставин вчинення суспільно-небезпечного діяння (злочину), яке б підпадало під ознаки страхового ризику і зобов»язувало страховика здійснити виплату страхового відшкодування за договором..
Згідно ст..26 ЗУ “Про страхування» та п.2 ст.991 ЦК України передбачено право страховика відмовити у виплаті страхового відшкодування , якщо це передбачено умовами договору страхування.
Оцінивши в сукупності наявні у справі документи, із яких вбачаються наведені вище обставини , суд приходить до висновку , що відповідач правомірно відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування.
Оскільки відсутні підстави для стягнення суми страхового відшкодування, не підлягають стягненню і інші нарахування за даним позовом.
Судові витрати по справі покладаються на позивача.
Враховуючи матеріали справи, наведені вище обставини та керуючись ст.ст.2,12,32, 33,34,36,38,43,44,49,75,82,84, 85 ГПК України, господарський суд , -
В позові відмовити повністю.
Суддя Кітаєва С.Б.