Запорізької області
20.11.08 Справа № 18/203/08
Суддя
за позовом Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція» (71504, Запорізька область , м. Енергодар)
до товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Рома, ЛТД» (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 39, а/с 3360)
про зобов'язання відповідача допоставити продукцію за договором №100(6)07УК від 17.04.2007 року на суму 21963,51 грн. та стягнення 7239,91 грн.,
Суддя Носівець В.В.
представники сторін:
від позивача: Кузьменко В.Ю. (довіреність бланк ВКМ № 550070 від 06.08.2008 р.), паспорт МК 7970130 від 21.03. 1998 р.
від відповідача: Давіденко Ю.С. (довіреність б/н від 22.07.2008 р.), паспорт СВ 588824 від 24.09.2002 р.
До господарського суду Запорізької області 22.09.2008 року звернулось Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція» з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Рома, ЛТД» про зобов'язання останнього виконати свої зобов'язання за договором, а саме: поставити папір офсетний 84 см 80 г/м2 у кількості 3379 кг на суму 21963,51 грн., протягом семи днів з моменту набрання рішенням господарського суду законної сили, а також про стягнення пені у сумі 4999,74 грн. та штрафу у сумі 1537,45 грн., на підставі Договору постави продукції №100(6)07УК від 17.04.2007 року та ст.ст. 530, 546, 549, 610, 612, 622, 662, 663, 669, 670, 712 ЦК України та ст.ст.193, 218, 220, 230-231, 234 ГК України.
Ухвалою суду від 24.09.2008 року порушено провадження у справі № 18/203/08, судове засідання призначено на 29.10.2008 р.
29.10.2008 р. позивач надав заяву про уточнення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, судом заява прийнята до розгляду. Згідно зі ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору… Заява позивача про уточнення позовних вимог підлягає задоволенню частково виходячи з наступного, відповідно до п. 3.7. роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 …збільшення розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тієї ж вимогою, яку було заявлено у позовні заяві… Позивач у своїй заяві про уточнення позовних вимог вказав, що 26.04.2007 р. з метою забезпечення належного виконання відповідачем (постачальником) зобов'язань за договором 100(6)07УК від 17.04.2007 р. між сторонами укладений договір неустойки № 114(6)07УК, відповідно до умов якого відповідач (постачальник) у випадках порушення термінів постачання товару, більш ніж на 10 днів, постачання товару не в повному обсязі або недопоставку товару протягом 10 днів сплачує позивачу (покупцю) неустойку в розмірі 15 % вартості договору № 100(6)07УК від 17.04.2007 р., що склала 28957,50 грн. В частині стягнення з відповідача 28957, 50 грн. неустойки заява про уточнення позовних вимог, є такою, що не підлягає задоволенню, оскільки первісно така вимога позивачем заявлена не була, в частині нарахування пені за прострочення виконання договірних зобов'язань у розмірі 5 702, 46 грн. вказана заява, прийнята судом до розгляду. Судом розглядаються уточнені позовні вимоги.
Ухвалою суду від 29.10.2008 року розгляд справи, в порядку ст. 77 ГПК України, був відкладений на 20.11.2008 року.
Відповідач позов не визнав, у судовому засіданні 29.10.2008 року надав заперечення на позов, а у судовому засіданні 20.11.2008 року надав письмові пояснення, якими повідомив, що Договір постачання №100(6)07УК від 17.04.2008 року, укладений між ТОВ ВКФ «Рома, Лтд»та ДП НАЕК «Енергоатом», фактично вступив в силу з 28.04.2007 року. З умов Договору виходить, що поставка товару здійснюється рівномірно з квітня по грудень 2007 року по 3 300 кг., оскільки Договір фактично був підписаний 28.04.2007 року, а Договором передбачено оповіщення Позивача про відвантаження Товару телефонограмою за сім днів до початку відвантаження, тобто поставка, виходячи з умов Договору, могла бути здійснена тільки 05.05.2007 року, оскільки 05.05.07 це вихідний день поставка повинна була здійснитись 07.05.2007 року., це за умови домовленості Сторонами саме 28.04.2007 року. Крім того, з посиланням на внутрішні документи, Позивач вказував, що виконання даного Договору можливо лише після його затвердження підприємством таке затвердження відбулося тільки 15.05.2007 року. З умов Договору також виходить, що поставок повинно бути 9 (дев'ять) починаючи з квітня, оскільки Договір був підписаний у кінці квітня і фактично вступив в силу у травні поставок було здійснено 8 (вісім), також слід звернути увагу, що Договором не передбачено допостачання Товару, а з умов Договору виходить, що поставки Товару відбуваються по грудень 2007 року, отже сторони виконали зобов'язання у повному обсязі. Після закінчення строку постачання та виконання Договору на суму 171 086,49грн. (вісім поставок), одна поставка на 21 977,02 грн. (3379 кг.) не була здійснена, оскільки Договір вступив в силу з 28.04.2008 року і за квітень не можливо було поставити товар, а умовами Договору не передбачено до постачання Товару. У зв'язку з тим, що Договором не було врегульовано, а сторонами не було узгоджено строк постачання останніх за Договором (місячних) партій товару, Відповідач за відсутності вирішення цього питання з Позивачем, не міг здійснити постачання залишку Товару. Таким чином, Вимоги Позивача, щодо сплати Відповідачем штрафних санкцій за прострочення або недопоставку товару, не мають під собою правових підстав, так як, Відповідач з моменту укладання Договору здійснював виконання своїх зобов'язань у відповідності до умов Договору.
Судове засідання закінчено 20.11.2008р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.
Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін суд, -
Між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) був укладений договір поставки продукції №100(6)07 УК (далі -Договір) від 17.04.2007 р., відповідно до умов якого (пункт 1.1.), постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти і сплатити папір офсетний 84 см 80 г/м2 у кількості 29700 кг, загальною вартістю 193050грн.
Відповідно до п. 11.1. Договору, останній вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє протягом 12 місяців з моменту підписання.
Як свідчать матеріали справи та пояснення сторін, Договір підписано постачальником 28.04.2008 року та покупцем - 27.04.2008 року, тобто, Договір вважається укладеним з 28.04.2008 року.
Порядок і строки поставки товару сторони обумовили у розділі 4 Договору “Порядок і строки поставки». Так, п. 4.2 Договору визначено, що поставки товару відбувається в строки згідно п. 1.2 (відповідно до якого: строк поставки товару -рівномірно, з квітня по грудень 2007 року, по 3300 кг).
В порушення умов Договору, відповідач першу поставку товару здійснив у травні 2007 року та закінчив у грудні 2007 року, тобто, здійснив лише вісім поставок, внаслідок чого виникла недопоставка 3379 кг товару на суму 21963,51 грн.
На день звернення позивача до суду, відповідач мав перед позивачем прострочення виконання зобов'язання за договором щодо поставки 3300 кг паперу офсетного 84 см 80г/м2 на суму 21963,51 грн.
Після звернення позивача до суду, 03.10.2008 року відповідач здійснив допоставку позивачу паперу офсетного 84 см 80г/м2 в кількості 3379 кг товару на суму 21977,02 грн., чим виконав у повному обсязі свої зобов'язання за Договором поставки №100(6)07 УК від 17.04.2007 року, що підтверджено позивачем у судовому засіданні і наданими сторонами документальними доказами.
Згідно з п. 11 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Таким чином, провадження у справі, в частині зобов'язання відповідача виконати свої зобов'язання за договором, а саме: поставити папір офсетний 84 см 80 г/м2 у кількості 3379 кг на суму 21963,51 грн., протягом семи днів з моменту набрання рішенням господарського суду законної сили, підлягає припиненню на підставі п. 11 ст.80 ГПК України, у зв'язку із відсутністю предмету спору.
Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочення виконання договірних зобов'язань у сумі 5 702, 46 грн. та штраф у розмірі 1537,45 грн.
Вимоги позивач про стягнення з відповідача штрафу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору,…, сплата неустойки.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства… (п.п. 1, 2 ст. 551 ЦК України).
Сторони у п. 7.2 Договору, обумовили, що за прострочення більше 30 (тридцяти) днів, постачальник додатково сплачує покупцеві штраф у розмірі 7% від вартості недопоставленого товару.
До того ж, відповідно до статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: ..., за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Позивач наразі є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, розмір неустойки, у вигляді штрафу, встановлений як Договором так і законодавчим актом і є однаковим - 7%.
Як свідчать матеріали справи, вартість товару, що був поставлений з простроченням виконання, складала 21963,51 грн., та, відповідно, розмір штрафу складає 1537,45 грн.
Наданий позивачем розрахунок штрафу суд вважає обґрунтованим, а відповідно, вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1537,45 грн. такою, що підлягає задоволенню.
Вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 5702,46 грн. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне:
позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені за порушення термінів поставки за період з 01.05.2007 року по 14.05.2007 року у розмірі 300,30 грн. та за недопоставку товару у розмірі 5402,16 грн. за період з 01.02.2008 р. по 03.10.2008 р.
Як зазначено вище, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства… (п.п. 1, 2 ст. 551 ЦК України).
В Договорі сторони обумовили, що за порушення термінів постачання або недопоставку товару постачальник зобов'язаний сплатити покупцеві пеню в розмір 0,1 % за кожний день прострочення...
Тобто, приписи Договору встановлюють альтернативні випадки застосування до винної сторони відповідальності у вигляді сплати пені. Позивач же, в свою чергу, просить стягнути з відповідача одночасно пеню як за порушення термінів поставки так і за недопоставку товару, у визначені ним терміни.
Згідно п. 3 ст. 549 ЦК України, визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Однак незважаючи на це, приписами статті 231 Господарського кодексу України, визначено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: ..., за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Позивач, як вже зазначалося раніше, є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки.
Таким чином, суд, у даному випадку, вважає можливим нарахування пені тільки за порушення термінів (строків) поставки, а не за недопоставку товару.
Згідно із статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права. Перебіг позовної давності за зобов'язаннями з визначеним строком виконання починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).
Як свідчить норма ст. 258 ЦК України ..спеціальна позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені)...
Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з розрахунком позивача він просить стягнути з відповідача пеню за порушення термінів поставки в сумі 300,30 грн. за період з 01.05.2007 року по 14.05.2007року, а із позовною заявою позивач звернувся до суду у вересні 2008 року, тобто, після спливу строку спеціальної позовної давності, в межах якого, він може просити суд стягнути пеню за порушення термінів поставки саме за вказаний ним у розрахунку період.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем порушені правила і вимоги, встановлені главою 19 ЦК України.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 3533,94 грн. є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам, відповідно до статті 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Рома, ЛТД» (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 39, а/с 3360; код ЄДРПОУ 23855495; р/р №26004038650001 в АКБ “Індустріалбанк», м. Запоріжжя, МФО 313849) на користь Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція» (71504, Запорізька область, м. Енергодар; код ЄДРПОУ 19355964; р/р № 26009001000053 в Енергодарській філії ВАТ Банк “БІГ Енергія», МФО 313764) 1537 (одну тисячу п'ятсот тридцять сім) грн. 45 коп. штрафу, 235 (двісті тридцять п'ять) грн. державного мита та 94 (дев'яносто чотири)грн. 95 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
3. Провадження у справі, в частині зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Рома, ЛТД» допоставити папір офсетний 84 см 80 г/м2 у кількості 3379 кг на суму 21963,51 грн., за договором №100(6)07УК від 17.04.2007 року на користь Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція», припинити.
4. В задоволенні позову, в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Рома, ЛТД» на користь Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція» 5702,46 грн. пені -відмовити.
5. Повернути Державному підприємству “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція» (71504, Запорізька область, м. Енергодар; код ЄДРПОУ 19355964) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито у сумі 164 (сто шістдесят чотири) грн. 56 коп. Видати довідку.
Суддя В.В. Носівець