"29" листопада 2012 р. м. Київ К-19929/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Гордійчук М.П., Гончар Л.Я., Конюшка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2009 року у справі за позовом Державна інспекція з контролю за цінами в Кіровоградській області до ВАТ "Кіровоградський хлібозавод" про стягнення економічних санкцій, -
У серпні 2008 року Державна інспекція з контролю за цінами в Кіровоградській області звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з ВАТ «Кіровоградський хлібозавод»економічних санкцій в сумі 59 481,03 грн.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2008 року задоволено позов Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області.
Рішення суду вмотивовано тим, що позивачем, відповідно до ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення», прийнято рішення про застосування до відповідача економічних санкцій за порушення ним вимог Закону України «Про ціни і ціноутворення»та розпорядження Голови Кіровоградської обласної державної адміністрації «Про регулювання цін на окремі продовольчі товари». Доказів погашення відповідачем заборгованості суду не надано.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2009 року скасоване рішення суду першої інстанції та ухвалене нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Рішення апеляційного суду вмотивоване тим, що нормами діючого законодавства України та розпорядженнями ОДА не передбачено, та не може бути передбачено накопичення фактичних транспортних витрат по доставці продукції по територіальним ознакам (вулиця - район міста - місто - райони області України). Тому, на думку апеляційного суду, не існує обмежень не тільки стосовно обмежень рентабельності перевезень, а й взагалі їх збитковості.
Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, Державна інспекція з контролю за цінами в Луганській області звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області складено Акт перевірки № 148 від 08.02.2008 року щодо дотримання ВАТ "Кіровоградський хлібозавод" вимог розпорядження Голови Кіровоградської обласної державної адміністрації "Про регулювання цін на окремі продовольчі товари" від 17.12.2007 року № 945-р, розпорядження Голови Кіровоградської ОДА "Про регулювання цін на борошно та хліб" від 19.07.2007року № 476-р, та розпорядження Голови Кіровоградської ОДА "Про регулювання цін на основні продовольчі товари" від 23.07.2007 року № 482-р.
Згідно акту № 148 від 08.02.2008 року, під час перевірки встановлено, що за період з вересня по грудень 2007 року відповідачем допущено порушення державної дисципліни цін, а саме -завищення граничного рівня рентабельності при формуванні оптово-роздрібної ціни на хліб та завищення витрат по транспортуванню продукції. Під час перевірки документів первинного бухгалтерського обліку перевіряючими особами встановлено, що до складу статті "Витрати на збут", підприємством також віднесено фактичні витрати на автотранспортні послуги по доставці готової продукції.
При перевірці розрахунку фактичного рівня даних витрат, їх суму вирахувано і враховано окремо, як це передбачено пунктом 4 розпорядження голови Кіровоградської ОДА № 945-р від 17 грудня 2007 року "Про регулювання цін на окремі продовольчі товари", зазначено, що фактичні транспортні витрати включаються у роздрібну ціну понад граничний рівень торговельних надбавок.
Фактичний рівень витрат по збуту становить 3,75% (79,73 грн.), тоді як підприємством в калькуляції враховано 9,7 % (202,41 грн.).
Перерахунком калькуляції собівартості хліба "Паляничка "Балашівська" (з урахуванням перерахунку по статтях витрат) встановлено, що собівартість 1 тонни складає 2 411 грн. 86 коп., при розрахованій підприємством ціні 2 499 грн. 98 коп. Відпускна ціна однієї тонни продукції, що розрахована підприємством дорівнює 2 567,48 грн., при цьому рівень рентабельності в калькуляції склав 6,5% (замість встановленого граничного у розмірі 5%).
Перерахувавши оптово-відпускну ціну однієї тонни хліба "Паляничка "Балашівська" (з урахуванням рівня рентабельності 5%), вартість (без ПДВ) склала 2532 грн. 45 коп., замість встановленої підприємством 2567 грн. 48 коп.
При цьому при оптово-відпускній ціні за одиницю вагою 0,730 кг., з ПДВ, - 2 грн. 22 коп. встановлено ціну - 2 грн. 22 коп. (завищення на одній буханці хліба дорівнює 0,03 грн.)
Крім того, усім суб'єктам підприємницької діяльності та підприємствам, яким надаються послуги по доставці хліба, підприємством нараховані транспортні витрати у розмірі 10 % до суми отриманого товару. Проведеним перерахунком перевіряючими особами встановлено, що фактичні транспортні витрати транспорту ВАТ "Кіровоградський хлібозавод" по місту Кіровограду та Кіровоградському району за вересень, жовтень та грудень 2007 року склали 7,6 %, за листопад 2007 року - 7,4%, у той час як підприємством виставлялись у розмірі 10,0%. При цьому додатково отримана виручка від надання даних послуг за вересень - грудень 2007 року становить 17 223,59 грн.
Таким чином, згідно висновків, викладених в акті перевірки, загальна сума порушення становить 19 827,01 грн.
Державною інспекцією з контролю за цінами в Кіровоградській області прийняте рішення № 17 від 11 березня 2008 року про застосування до позивача економічних санкцій за рушення державної дисципліни цін із стягненням 19 827,01 грн. - необґрунтовано одержаної виручка та 39 654,02 грн. - штрафні санкції.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Статтею 6 Закону України "Про ціни і ціноутворення" передбачене застосування в народному господарстві вільних цін і тарифів, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Згідно статті 7 наведеного Закону вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.
Статтею 8 Закону України "Про ціни і ціноутворення" передбачено, що державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом: встановлення державних фіксованих цін і тарифів.
Згідно до ст. 4 Закону України "Про ціни і ціноутворення" Кабінет Міністрів України визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни та тарифи які затверджуються відповідними органами державного управління, визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін та тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" затверджені повноваження центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій щодо регулювання фіксованих та граничних рівнів цін (тарифів), торгівельних (постачальницької-збутових) надбавок, і нормативів рентабельності, запровадження обов'язкового декларування (зміни) цін і тарифів на окремі види продукції в тому числі:
1) граничні рівні рентабельності виробництва борошна пшеничного вищого, першого і другого сорту, борошна житнього обдирного, хліба і хлібобулочних виробів із борошна пшеничного вищого, першого і другого сорту, із суміші борошна пшеничного вищого, першого і другого сорту та житнього обдирного, а також хліб і хлібобулочні вироби для діабетиків;
2) граничні торговельні надбавки до оптової ціни виробника (митної вартості) на борошно, хліб і хлібобулочні вироби, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину і м'ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове та олію.
У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №794 від 04.06.2007р. „Про невідкладні заходи щодо зменшення негативного впливу посухи та забезпечення формування ресурсів зерна врожаю 2007 року", головою Кіровоградської обласної державної адміністрації прийнято розпорядження „Про регулювання цін на основні продовольчі товари" від 23.07.2007р. № 482 - р (зареєстровано в Кіровоградському обласному управлінні юстиції 26.07.2007 за №30/1414, оприлюднене у газеті „Народне слово" 02.08.2007р.), пунктом 1 якого запроваджено державне регулювання цін на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, хліб із борошна пшеничного вищого сорту, хліб і хлібобулочні вироби із борошна пшеничного першого і другого сорту, із суміші борошна пшеничного першого і другого сорту та житнього, а також для діабетиків шляхом встановлення граничних рівнів торговельних надбавок до оптових цін виробників (митної вартості) до 10 відсотків.
Пунктом 7 цього ж Розпорядження зазначено, що державній інспекції з контролю за цінами в області проводити перевірки з питань застосування суб'єктами господарювання незалежно від організаційно-правової форми і форми власності граничних розмірів торговельних надбавок при реалізації основних продовольчих товарів.
Крім того, відповідно до пункту 1 розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації „Про регулювання цін на окремі продовольчі товари" № 945-р від 17.12.2007 року запроваджено до 1 вересня 2008 року державне регулювання цін на борошно пшеничне вищого сорту, хліб і хлібобулочні вироби із борошна пшеничного вищого сорту, із суміші борошна пшеничного вищого, першого і другого сорту та житнього шляхом встановлення граничного рівня рентабельності виробництва у розмірі 5 відсотків до витрат, передбачених ст. 5 Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".
Згідно пункту 4 фактичні транспортні витрати включаються у роздрібну ціну понад граничний рівень торговельних надбавок.
Пунктом 8 вказаного розпорядження зазначено, що державній інспекції з контролю за цінами в області забезпечити проведення перевірок з питань додержання державної дисципліни цін на товари, визначені даним розпорядженням.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ВАТ «Кіровоградський хлібозавод»не було дотримано вимог Закону України „Про ціни і ціноутворення", розпорядження Голови Кіровоградської обласної державної адміністрації «Про регулювання цін на окремі продовольчі товари»від 17.12.2007 року № 945-р.
Згідно частини 1 статті 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення" (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.
Частиною 1 статті 14 Закону України "Про ціни та ціноутворення" встановлено, що вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в дохід відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації разом із штрафом у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.
Суд першої інстанцій вірно встановив, що при здійсненні перевірки та прийнятті рішення позивач обґрунтовано керувався Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Законом України "Про ціни і ціноутворення", Положенням про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819, а також Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженою спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001№ 298/519.
За таких обставин доводи касаційної скарги спростовують висновки суду апеляційної інстанції, рішення якого ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, ухвалене відповідно до закону але помилково скасоване судом апеляційної інстанції.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновків, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суд апеляційної інстанції при ухваленні судового рішення порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення, яке підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню в силі, як законна та обґрунтована.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області задовольнити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2009 року скасувати, постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2008 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі , та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України .