06 грудня 2012 року м. Київ К/9991/47419/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Головуючого: судді Чалого С.Я.
Суддів: Бим М.Є.
Харченка В.В.
секретар
судового засідання Зубенко Д.В.
розглянувши в порядку касаційного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за касаційними скаргами Одеської міської ради та ОСОБА_3 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4, Комітету мікрорайону "Дружний" Київського району м.Одеси до Одеської міської ради, прокуратури м. Одеси, треті особи прокуратура Одеської області, ОСОБА_3 про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, -
Позивачі звернулися до суду з позовом про визнання дій прокуратури м. Одеси щодо скасування ненормативного правового акту одноразового застосування Одеської міськради у відсутність звернення до суду протиправними; визнання рішення Одеської міської ради від 05.10.2007р. №1799-У щодо скасування ненормативного правового акту одноразового застосування у вигляді рішення Одеської міської ради від 17.04.2001р. №2413-ХХІІІ у відсутність звернення до суду протиправним; скасування рішення Одеської міської ради від 05.10.2007р. № 1799-У (з урахуванням доповнень та уточнень позовних вимог).
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2010 року в позові відмовлено з підстав відсутності порушеного права.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним протест прокурора м.Одеси № 77/07-07 від 03.08.2007 року на рішення Одеської міської ради від 17.04.2001 року за № 2413-ХХІІІ «Про передачу у приватну власність земельної ділянки площею 0,0503 гектарів, що знаходяться у користуванні гр.ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських споруд». Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської міської ради № 1799-V від 05.10.2007 року про розгляд протесту прокурора м.Одеси на рішення Одеської міської ради від 17.04.2001 року № 2413- ХХІІІ «Про передачу у приватну власність земельної ділянки площею 0,0503 гектарів, що знаходяться у користуванні гр. ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських споруд». В іншій частині позовних вимог судом відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, третя особа у справі - ОСОБА_3 звернулася з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, а постанову суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог залишити в силі.
Не погодилась з рішенням апеляційного суду і Одеська міська рада, звернувшись до суду з аналогічними вимогами, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційних скарг, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 17.04.2001р. Одеською міською радою прийнято рішення №2413-ХХІІІ «Про передачу у приватну власність земельної ділянки площею 0,0503га, що знаходиться у користуванні гр. ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель», яким передано безкоштовно у приватну власність позивачу зазначену земельну ділянку та доручено Управлінню земельних ресурсів видати державний акт на право приватної власності на землю.
03.08.2001р. на підставі рішення №2413 позивачу було видано Державний акт на право приватної власності на землю Серія РІ №451881, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №848/5688.
19.07.2007р. до прокуратури м.Одеси звернулась ОСОБА_3 з заявою від 11.07.2007р., в якій викладено прохання внести протест про скасування як незаконного рішення міськради від 17.04.2001р. №2413-ХІІІ, обґрунтовуючи це порушенням своїх прав як учасника спільної власності будівлі на частину земельної ділянки згідно із ст.30 Земельного кодексу України, оскільки земельна ділянка без узгодження з усіма учасниками спільної власності в порушення ст.42 Земельного кодексу України (в редакції від 18.12.1990р.).
За результатами розгляду заяви прокурором м.Одеси 03.08.2007р. винесений протест за вих. №77/07-07, на рішення Одеської міської ради № 2413-ХХІІІ від 17.04.2001р. «Про передачу у приватну власність земельної ділянки площею 0,0503га, що знаходиться у користуванні гр. ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель», з пропозицією скасувати зазначене рішення як незаконне, прийняте з порушенням прав ОСОБА_3, без наявності необхідної відповідної згоди чи узгодження меж земельної ділянки ОСОБА_3, як співвласника будинку та суміжного землекористувача, та повідомити прокурора про результати розгляду протесту.
Рішенням Одеської міської ради № 1799-У «Про розгляд протесту прокурора м. Одеси на рішення Одеської міської ради від 17.04.2001р. № 2413-ХХІІІ «Про передачу у приватну власність земельної ділянки площею 0,0503га, що знаходиться у користуванні гр. ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель»від 05.10.2007р., протест прокурора задоволено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог Комітету мікрорайону "Дружний", суд першої інстанції виходив з підстав відсутності порушеного права. Також, судом відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 з підстав правомірності дій прокуратури щодо принесення протесту та його розгляду міською радою, оскільки зазначені органи діяли в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством України.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд вказав, що протест прокурора м.Одеси №77/07-07 від 03 серпня 2007 року є протиправним, так як законних підстав для його внесення не було. Крім цього, судом вказано, що спірне рішення міськради про задоволення протесту прокурора порушує права позивача, пов'язані з реалізацією права власності на земельну ділянку.
Колегія суддів, з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції, вбачає за доцільне, зокрема, зазначити про таке.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень суб'єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Підставами для визнання рішення недійсним (нечинним) є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який прийняв це рішення. При цьому обов'язковою умовою визнання рішення недійсним (нечинним) є також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Як вірно зазначено апеляційним судом, рішення Одеської міської ради № 1799-У про розгляд протесту прокурора, дійсно порушує права ОСОБА_5, як власника спірної земельної ділянки, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю Серія РІ №451881 від 03.08.2001 року, виданого на підставі рішення Одеської міської ради від 17.04.2001 року №24-ХХІІІ.
Що стосується висновку апеляційного суду про визнання протесту прокурора №77/07-07 від 03 серпня 2007 року на рішення Одеської міської ради № 2413-ХХІІІ від 17.04.2001р. «Про передачу у приватну власність земельної ділянки площею 0,0503га, що знаходиться у користуванні гр. ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель», протиправним необхідно було врахувати наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Завданням адміністративного судочинства, згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, є захист прав, свобод та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини другої ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право: 1) опротестувати акти Прем'єр-міністра України, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих Рад, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також рішення і дії посадових осіб; 2) вносити подання або протест на рішення місцевих Рад залежно від характеру порушень;
Порядок та умови винесення протесту прокурором передбачено статтею 21 Закону України "Про прокуратуру", відповідно до якої Протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи. У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору. У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку прокуратура внесенням протесту на рішення органу місцевого самоврядування реалізувала своє повноваження щодо здійснення прокурорського нагляду, передбачене Законом України "Про прокуратуру". Питання щодо висновків такого нагляду і внесення протесту є виключним повноваженням прокурора, а не його обов'язком.
В свою чергу, внесення прокурором протесту породжує відповідні обов'язки (щодо його розгляду у десятиденний строк після його надходження) лише органу, який його видав, або до вищестоящого органу, або посадовій особі на незаконні його рішення чи дії.
Стосовно інших осіб, протест прокурора не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже, не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду апеляційної інстанції в частині визнання протиправним протесту прокурора м.Одеси та закриття провадження у справі в цій частині.
Відповідно до ст.228 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.
В іншій частині судове рішення апеляційного суду є правомірним та обґрунтованим. Доводи касаційних скарг висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
Керуючись ст. ст. 155, 157, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
ухвалила:
Касаційні скарги Одеської міської ради та ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2011 року в частині визнання протиправним протесту прокурора м.Одеси №77/07-7 від 03.08.2007 року на рішення Одеської міської ради від 17.04.2001 року за №2413-ХХІІІ «Про передачу у приватну власність земельної ділянки площею 0,0503 гектарів, що знаходяться у користуванні гр.ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських споруд»скасувати із закриттям провадження у справі в цій частині.
В іншій частині постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 КАС України.