"15" листопада 2012 р. м. Київ К-18095/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Гордійчук М.П., Бим М.Є., Конюшка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Державної інспекції з енергозбереження на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2010 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства "Краснодонвугілля" до Державної інспекції з енергозбереження про визнання незаконною постанови, -
Відкрите акціонерне товариство "Краснодонвугілля" звернулось до суду з позовом до Державної інспекції з енергозбереження про визнання незаконними дій та скасування постанови від 23.06.2008 № 18-12/101-1.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2010 року постанова суду першої інстанції скасована та ухвалено нове рішення про задоволення позову.
В касаційній скарзі Державна інспекція з енергозбереження просить скасувати зазначене вище судове рішення як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі постанову суду першої інстанції, яку вважає законною та обґрунтованою.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У червні 2008 року територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області було проведено перевірку використання паливно-енергетичних ресурсів структурного підрозділу СП шахта «Молодогвардійська»ВАТ "Краснодонвугілля", за наслідками проведення якої був складений акт № 18-12/101 від 23 червня 2008 року, в якому зазначено, що стан енергозбереження на шахті знаходиться на недостатньому рівні.
23 червня 2008 року Територіальним управлінням державної інспекції з енергозбереження у Луганській області винесений припис, в якому були зазначені заходи, направлені на усунення встановлених порушень при проведенні перевірки та термін їх усунення.
23 червня 2008 року Начальником Територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Луганській області було винесено Постанову № 18-12/101-1, якою на підставі Положення про Державну інспекцію з енергозбереження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1039 від 29 червня 2000 року, Порядком проведення перевірок, затвердженого Наказом Державного комітету з енергозбереження № 64 від 04 серпня 2000 року, статті 11 Закону України "Про енергозбереження", Постанови Кабінету Міністрів України № 699 від 1993 року та Постанови Кабінету Міністрів України № 1071 від 07 липня 2000 року до позивача було застосовано підвищену плату за виявлені перевитрати паливно-енергетичних ресурсів з електроенергії у кількості 256616 кВт/г у розмірі 175 012,20 грн.
Правові, економічні, соціальні та екологічні основи енергозбереження для всіх підприємств, об'єднань та організацій, розташованих на території України, а також для громадян визначає Закон України "Про енергозбереження".
Відповідно до п. "є" Закону України "Про енергозбереження" передбачено застосування економічних санкцій за марнотратне витрачання палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих.
Відповідно до приписів Закону України "Про енергозбереження", "марнотратне витрачання паливно-енергетичних ресурсів" це систематичне, без виробничої потреби, не зумовлене вимогами технічної безпеки недовантаження або використання на холостому ходу електродвигунів, електропечей та іншого електро- і теплоустаткування; систематична втрата стисненого повітря, води і тепла, спричинена несправністю арматури, трубопроводів, теплоізоляції трубопроводів, печей і тепловикористовуючого устаткування; недотримання вимог нормативної та проектної документації щодо теплоізоляції споруд та інженерних об'єктів, яке призводить до зниження теплового опору огороджувальних конструкцій, вікон, дверей в опалювальний сезон (вид нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів); "нераціональне (неефективне) використання паливно-енергетичних ресурсів" це також прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів, їх марнотратне витрачання та їх використання понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення в дію системи стандартів -нормами питомих витрат палива та енергії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.1993 року № 699 "Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві" затверджені "Розміри плати за газ, що тимчасово споживається на виробничі потреби понад встановлені середньодобові норми, а також у разі неефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів підприємствами (електростанціями)". Розділом II "Плата за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у разі неефективного їх використання" встановлено, що за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів внаслідок неефективного його використання, виявлені органами Державної інспекції з енергозбереження, сплачується підвищена плата.
Тобто, зазначеною постановою Кабінету міністрів України встановлено, що якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними або технологічними картками, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), то споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни.
Якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані технологічною недосконалістю процесів і на виконання робіт потрібні значні матеріальні і фінансові ресурси, то за погодженням із споживачем встановлюється термін для їх виконання. У разі невиконання робіт у зазначений термін споживач надалі до їх завершення сплачує за перевитрачений обсяг газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в подвійному розмірі встановленої на них ціни.
Відповідно до ст. 17 Закону України від 01.07.1994 року №74/94 "Про енергозбереження" економічні санкції у розмірі 200 відсотків вартості перевитрачених ресурсів накладаються на юридичних та фізичних осіб за марнотратне витрачання та прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів; за несвоєчасне проведення експертного обстеження використання паливно-енергетичних ресурсів, за їх споживання понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення системи стандартів у дію -нормами питомих витрат енергоресурсів, а також за невідповідність показників когенераційних установок кваліфікаційним показникам; за невиконання чи несвоєчасне виконання приписів органів державного управління енергозбереженням щодо усунення фактів марнотратного витрачання паливно-енергетичних ресурсів.
Крім того, статтею 27 Закону " Про енергозбереження" передбачається, що відповідальність за порушення законодавства про енергозбереження несуть особи, винні в порушенні цього законодавства. Тобто, передумовою відповідальності за вказані порушення є винні дії юридичних та фізичних осіб.
Як зазначено в оскаржуваній постанові, економічна санкція застосована відповідачем за нераціональне використання енергоресурсів із-за перевищення фактичних зовнішніх притоків повітря у системі головного провітрювання над розрахунковими на ВП шахта «Молодогвардійська»ВАТ «Краснодонвугілля»за 2007 рік.
Застосована до позивача плата є економічною санкцією у формі плати за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів у разі неефективного їх використання, яка розраховується у двократному розмірі встановленої на ПЕР ціни за річний обсяг перевитрат таких ПЕР.
Однак, застосування санкцій можливе в тому випадку, коли марнотратне витрачання паливно-енергетичних ресурсів сталось внаслідок безгосподарської або некомпетентної діяльності робітників.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, в спірній постанові не вказано, за яке конкретно порушення застосовано до позивача економічну санкцію у вигляді підвищеної плати і за яким пунктом статті 11 застосовані санкції. Незважаючи на те, що в постанові контролюючого органу не має посилання на конкретний пункт вказаної статті, а тому не зрозуміло чому до позивача застосовані обґрунтовано на підставі п. "є" ст. 11 Закону "Про енергозбереження", про що не вказано в постанові позивача.
Апеляційний суд прийшов до вірного висновку, що оскільки з постанови інспекції про застосування економічних санкцій вбачається, що санкції застосовані за перевищення притоків та витоків у системі провітрювання шахт та низького коефіцієнту потужності системи електропостачання, то це не відноситься до марнотратного витрачення електроенергії.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Державної інспекції з енергозбереження -залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: