"04" грудня 2012 р. м. Київ К-44817/09
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого:Штульман І.В. (доповідач),
суддів:Кобилянського М.Г.,
Стародуба О.П., -
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення (далі -УПСЗН) Красноармійської міської ради Донецької області про оскарження дій та стягнення сум, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2009 року, -
встановив:
У лютому 2009 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до УПСЗН Красноармійської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік у сумі 3017грн. Зазначав, що йому, як інваліду війни ІІІ групи, згідно ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»щорічно до 05 травня належить виплачувати разову грошову допомогу в розмірі семи мінімальних пенсій за віком. Посилаючись на те, що в 2008 році виплата проведена у розмірі, що не співвідноситься із розміром мінімальної пенсії за віком, просив суд позов задовольнити.
Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 10.06.2009р. позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними дії УПСЗН Красноармійської міської ради Донецької області щодо відмови у виплаті ОСОБА_4 одноразової щорічної грошової допомоги за 2008 рік відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Стягнуто з відповідача за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивача заборгованість з недоотриманої одноразової щорічної грошової допомоги за 2008 рік в сумі 3017грн.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.09.2009р. постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 10.06.2009р. скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.09.2009р., ОСОБА_4 подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить таку скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно ч.1 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, і це відповідає матеріалам справи, що позивач ОСОБА_4 є інвалідом ІІІ групи і має відповідний статус, визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Статтею 171 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам -за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, -за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Згідно ч.5 ст.13 вказаного Закону інвалідам війни ІІІ групи щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
Підпунктом «б»підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань»від 12.03.2008р. №183 установлено, що у 2008 році виплата разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань»інвалідам війни ІІІ групи здійснюється у розмірі 350грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008 положення підпункту «б»підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»визнані неконституційними.
Зазначене рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене, крім того, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статтей зазначеного закону, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачеві щорічна разова грошова допомога до 5 травня за 2008 рік у сумі 350грн. була виплачена відповідачем у квітні цього року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційного Суду України, а тому законних підстав для задоволення позовних вимог у суду першої інстанції не було, що вірно встановлено апеляційним судом.
Відповідно до ч.3 ст.2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального права чи допущено порушення норм процесуального права.
Згідно ч.1 ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст.220, 2201, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 -залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради Донецької області про оскарження дій та стягнення сум -залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: (підпис) Штульман І.В.
(підпис) Кобилянський М.Г.
(підпис) Стародуб О.П.