ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
10 грудня 2012 року 16:30 № 2а-13373/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О. та представників:
позивача: ОСОБА_1;
відповідача: не з'явились
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовомАдвокатського об'єднання "Інвікта"
доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби
провизнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10 грудня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
01 жовтня 2012 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Адвокатське об'єднання "Інвікта" (далі по тексту -позивач, АО "Інвікта") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби (далі по тексту -відповідач, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва), в якому просить: 1) визнати незаконною відмову відповідача надати АО "Інвікта" інформацію стосовно того: чи проводилась податкова перевірка результатів здійснення господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Геніус" за період з 01 вересня 2007 року по 31 жовтня 2007 року; 2) визнати незаконною відмову відповідача надати АО "Інвікта" копію акта перевірки результатів здійснення господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Геніус" за період з 01 вересня 2007 року по 31 жовтня 2007 року; 3) зобов'язати відповідача надати АО "Інвікта" інформацію стосовно того: чи проводилась податкова перевірка результатів здійснення господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Геніус" за період з 01 вересня 2007 року по 31 жовтня 2007 року; 4) зобов'язати відповідача надати АО "Інвікта" копію акта перевірки результатів здійснення господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Геніус" за період з 01 вересня 2007 року по 31 жовтня 2007 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-13373/12/2670 та призначено попереднє судове засідання на 16 жовтня 2012 року.
Розгляд справи неодноразово відкладався через неявку представників сторін, а в судовому засіданні оголошувалась перерва з метою повідомлення адвоката ОСОБА_1 про можливість вступу в адміністративну справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.
В судовому засіданні 10 грудня 2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав, відповідач свого представника не направив.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адвокатом ОСОБА_1 на підставі пунктів 1, 7 частини першої статті 20, статті 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" 10 вересня 2012 року подано до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва адвокатський запит від 04 вересня 2012 року №420-6-2-10, в якому просив надати відповідь на питання: чи проводилась податкова перевірка результатів здійснення господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Геніус" за період з 01 вересня 2007 року по 31 жовтня 2007 року; та надати копію акта перевірки результатів здійснення господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Геніус" за період з 01 вересня 2007 року по 31 жовтня 2007 року.
За результатами розгляду адвокатського запиту ДПІ у Солом'янському районі м. Києва в листі від 14 вересня 2012 року №15163/10/22-709 повідомила про відсутність підстав для надання запитуваної інформації, виходячи з того, що така інформація належить до конфіденційної податкової інформації.
Позивач вважає, що відмова відповідача надати запитувану в адвокатському запиті інформацію є незаконною, оскільки вказана інформація не відноситься до категорії з обмеженим доступом та є відкритою, а відповідач в силу положень пунктів 1, 7 частини першої статті 20, статті 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" зобов'язаний надавати інформацію за адвокатським запитом. При цьому, на думку позивача, адвокат ОСОБА_1, звертаючись з адвокатським запитом діяв від імені АО "Інвікта", як його засновник та директор.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, підтримавши мотиви, викладені у листі ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 14 вересня 2012 року №15163/10/22-709.
Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з позовними вимогами АО "Інвікта", керуючись наступним.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Пункт 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Системний аналіз наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить, що судовий захист прав, свобод або інтересів шляхом повного чи часткового задоволення адміністративного позову, можливий виключно відносно тієї особи, права, свободи або інтереси якої порушено з боку конкретного суб'єкта владних повноважень та за умови порушення її прав.
Таким чином, суду в межах спірних правовідносин належить встановити чи мало місце порушення прав, свобод чи інтересів АО "Інвікта" з боку ДПІ у Солом'янському районі м. Києва.
Згідно приписів частини першої статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" звернення з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, належить до професійних прав адвоката.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатський запит -це письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.
До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.
За визначенням пункту 1 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
З огляду на вказані правові норми суд приходить до висновку, що з адвокатським запитом про надання інформації та копій документів, необхідних для надання правової допомоги клієнту, має право звертатись виключно адвокат, тобто фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність.
Як підтверджують матеріали справи, з адвокатським запитом від 04 вересня 2012 року №420-6-2-10 до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва про надання інформації щодо проведення податкової перевірки результатів здійснення господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Геніус" за період з 01 вересня 2007 року по 31 жовтня 2007 року та надати копію відповідного акта перевірки, звертався адвокат ОСОБА_1
Доказів же на підтвердження того, що з адвокатським запитом до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва зверталось АО "Інвікта", матеріали справи не містять.
Встановивши, що відповідач відмовив у наданні інформації на адвокатський запит адвоката ОСОБА_1, суд дійшов висновку, що право вимоги у спірних правовідносинах належить адвокату ОСОБА_1, а не АО "Інвікта".
Відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Згідно з частиною другою цієї статті визначено, якщо позивач не згоден на його заміну іншою особою, то ця особа може вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, про що суд повідомляє третю особу.
У судовому засіданні 29 жовтня 2012 року представник позивача не погодився на заміну АО "Інвікта" адвокатом ОСОБА_1, з огляду на що суд повідомив останнього про можливість вступу в адміністративну справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, за правилами частини першої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною першою статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу у будь-який час до закінчення судового розгляду, пред'явивши адміністративний позов до сторін.
Разом з тим, ОСОБА_1 можливістю вступу у справу не скористався, адміністративний позов до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва не пред'явив.
Таким чином, позивачем не наведено переконливих доводів та не надано доказів на підтвердження того, що рішенням чи діями ДПІ у Солом'янському районі м. Києва порушено будь-які його права, свободи чи інтереси, оскільки факт звернення саме позивача з адвокатським запитом до відповідача не підтверджено.
Суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що адвокат ОСОБА_1, звертаючись із адвокатським запитом, діяв від імені АО "Інвікта", як член цього об'єднання та його директор, оскільки адвокатське об'єднання, відповідно до статті 15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", є самостійною юридичною особою, створеною шляхом об'єднання двох або більше адвокатів (учасників), та не наділене правом звернення до органу державної влади із адвокатським зверненням.
Беручи до уваги, що оскаржувана відмова в наданні інформації надана відповідачем фактично на адвокатський запит адвоката ОСОБА_1, а не на запит/звернення АО "Інвікта", у суду відсутні правові підстави оцінювати правомірність такої відмови.
За таких підстав позовні вимоги АО "Інвікта" про визнання незаконною відмови у наданні інформації та зобов'язання надати інформацію спростовуються матеріалами справи, а тому не підлягають задоволенню.
Водночас суд вважає за доцільне роз'яснити, що ОСОБА_1 не позбавлений можливості оскаржити відмову відповідача надати запитувану в адвокатському запиті інформацію у встановленому порядку.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Деснянському районі м. Києва в межах спірних правовідносин не вчиняло дій, які б не відповідали вимогам, встановленим частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в свою чергу позивач не довів суду обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, у свою чергу позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов АО "Інвікта" не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Адвокатському об'єднанню "Інвікта" відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.А. Кузьменко