"29" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/62700/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Гордійчук М.П., Гончар Л.Я., Конюшка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Алушта Автономної Республіки Крим на ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 15 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Алушта Автономної Республіки Крим про нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, -
У листопаді 2009 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Алушта Автономної Республіки Крим про зобов'язання виплатити допомогу, як дитині війни за 2007-2009 роки.
Постановою Алуштинського міського суду від 08 грудня 2009 року позов задоволено частково за період з листопада 2008 року по листопад 2009 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 15 квітня 2010 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Алушта Автономної Республіки Крим залишено без розгляду на підставі ст. 186 КАС України.
Не погоджуючись з судовим рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу і просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог. При цьому він посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Справа по суті апеляційним судом не розглядалась.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Постановою Алуштинського міського суду від 08 грудня 2009 року позов задоволено частково за період з листопада 2008 року по листопад 2009 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Відповідно до частини 3 ст. 186 КАС України (в редакції, що діяла на час розгляду справи), заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Частиною 5 цієї ж статті передбачено, що апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Відповідно до ч. 6 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється відповідна ухвала.
Оскільки відповідачем було порушено порядок та строки на апеляційне оскарження без поважних причин, то апеляційний суд правомірно ухвалою від 27 листопада 2009 року апеляційну скаргу залишив без розгляду на підставі п. 6 ст. 186 КАС України.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 -229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Алушта Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 15 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та порядку, які встановлені ст. ст. 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.