Ухвала від 29.11.2012 по справі К/9991/46789/11-С

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/46789/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Гордійчук М.П., Гончар Л.Я., Конюшка К.В.

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Котовськ Одеської області на постанову Котовського міськрайонного суду Одеської області від 21 жовтня 2009 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Котовськ Одеської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Котовськ Одеської області про зобов'язання виплатити допомогу, як дитині війни за 2006-2008 роки.

Постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 21 жовтня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2010 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність та зобов'язано відповідача нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 15 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 по 31 грудня 2008 року з урахуванням фактично здійснених виплат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати зазначені судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом, позивач має статус дитини війни.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Статтями 77 та 110 Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" зупинено на 2006 рік, а тому суди дійшли правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог за 2006 рік.

Крім того, пунктом 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" зупинено на 2007 рік з урахуванням положення ст. 111 цього Закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 №6-рп/2007 у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч, 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"("Справа про соціальні гарантії громадян"), визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", яким зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням ст. 111 цього Закону.

Відповідно до п. п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції: Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п. п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту Закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Конституційний Суд України у своїх рішеннях дійшов висновку, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1,3 частині 2 статті 6, частині 2 статті 8, частині 2 статті 19, статтями 21, 22, пункту 1 частини 2 статті 92, частинами 1 та 2, 3 статті 95 Конституції України

Рішення Конституційного Суду України у цій справі мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного Закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, після прийняття рішень Конституційним Судом України відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачу у розмірах, передбачених Законом.

За чинним законодавством, розмір мінімальної пенсії за віком визначається ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІУ.

Крім того, апеляційним судом вірно застосовано положення ст. ст. 99, 100 КАС України, оскільки відповідач наполягав на відмові позивачу у задоволенні позову через пропуск строку звернення з позовом до суду.

Таким чином, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що відповідач повинен був нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за періоди з 15 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 15 грудня 2008 року.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи апеляційним судом допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 -229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Котовськ Одеської області - залишити без задоволення.

Постанову Котовського міськрайонного суду Одеської області від 21 жовтня 2009 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2010 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Попередній документ
28029334
Наступний документ
28029336
Інформація про рішення:
№ рішення: 28029335
№ справи: К/9991/46789/11-С
Дата рішення: 29.11.2012
Дата публікації: 18.12.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: