Ухвала від 15.11.2012 по справі К-26908/10-С

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2012 р. м. Київ К-26908/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Гордійчук М.П., Бим М.Є., Конюшка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Державної інспекції з енергозбереження на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2010 року у справі за позовом Комунального підприємства «Вугледартепломережа»Вугледарської міської ради до Державної інспекції з енергозбереження про визнання незаконною постанови, -

ВСТАНОВИЛА:

Комунальне підприємство «Вугледартепломережа»Вугледарської міської ради звернулось до суду з позовом до Державної інспекції з енергозбереження про визнання незаконними дій та скасування постанов № 15-6/09-22-054 КП - 41 ЕС від 11.09.2009 року про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у розмірі 263 915,14 грн. та № 15-6/09-22-054 КП - 42 ЕС від 11.09.2009 року про стягнення економічних санкцій у розмірі 1 856,31 грн. за неефективність використання паливно-енергетичних ресурсів електроенергії за 2009 рік.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 січня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2010 року постанова суду першої інстанції скасована та ухвалено нове рішення про задоволення позову.

В касаційній скарзі Державна інспекція з енергозбереження просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі постанову суду першої інстанції, яку вважає законною та обґрунтованою.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У вересні 2009 року управління Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області, яке є структурною одиницею Державної інспекції з енергозбереження, здійснило комплексну перевірку комунального підприємства «Вугледартепломережа»Вугледарської міської ради на предмет використання останнім паливно-енергетичних ресурсів.

За результати вищевказаної перевірки було складено акт перевірки стану використання паливно-енергетичних ресурсів теплопостачальними підприємствами за № 15-6/09-17-054 КП, в якому визначено, що стан енергозбереження не в повній мірі відповідає діючим вимогам з енергозбереження. На підставі акту було складено припис № 15-6/09-17-054 КП та постанову № 15-6/09-22-054 КП - 41 ЕС від 11.09.2009 року про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у розмірі 263915,14 грн. та № 15-6/09-22-054 КП - 42 ЕС від 11.09.2009 року про стягнення економічних санкцій у розмірі 1856,31 грн. за неефективність використання паливно-енергетичних ресурсів електроенергії за 2009 року.

Правові, економічні, соціальні та екологічні основи енергозбереження для всіх підприємств, об'єднань та організацій, розташованих на території України, а також для громадян визначає Закон України "Про енергозбереження".

Відповідно до п. "є" Закону України "Про енергозбереження" передбачено застосування економічних санкцій за марнотратне витрачання палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих.

Згідно приписів Закону України "Про енергозбереження", "марнотратне витрачання паливно-енергетичних ресурсів" це систематичне, без виробничої потреби, не зумовлене вимогами технічної безпеки недовантаження або використання на холостому ходу електродвигунів, електропечей та іншого електро- і теплоустаткування; систематична втрата стисненого повітря, води і тепла, спричинена несправністю арматури, трубопроводів, теплоізоляції трубопроводів, печей і тепловикористовуючого устаткування; недотримання вимог нормативної та проектної документації щодо теплоізоляції споруд та інженерних об'єктів, яке призводить до зниження теплового опору огороджувальних конструкцій, вікон, дверей в опалювальний сезон (вид нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів); "нераціональне (неефективне) використання паливно-енергетичних ресурсів" прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів, їх марнотратне витрачання та використання паливно-енергетичних ресурсів понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення в дію системи стандартів - нормами питомих витрат палива та енергії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.1993 р. № 699 "Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві" затверджені "Розміри плати за газ, що тимчасово споживається на виробничі потреби понад встановлені середньодобові норми, а також у разі неефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів підприємствами (електростанціями)", згідно розділу II "Плата за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у разі неефективного їх використання" встановлено, що за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів внаслідок неефективного його використання, виявлені органами Державної інспекції з енергозбереження, сплачується підвищена плата.

Тобто, зазначеною постановою КМУ встановлено, що якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними або технологічними картками, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), то споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни.

Якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані технологічною недосконалістю процесів і на виконання робіт потрібні значні матеріальні і фінансові ресурси, то за погодженням із споживачем встановлюється термін для їх виконання. У разі невиконання робіт у зазначений термін споживач надалі до їх завершення сплачує за перевитрачений обсяг газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в подвійному розмірі встановленої на них ціни.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 01.07.1994 №74/94 "Про енергозбереження" економічні санкції у розмірі 200 відсотків вартості перевитрачених ресурсів накладаються на юридичних та фізичних осіб за марнотратне витрачання та прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів; за несвоєчасне проведення експертного обстеження використання паливно-енергетичних ресурсів, за їх споживання понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення системи стандартів у дію - нормами питомих витрат енергоресурсів, а також за невідповідність показників когенераційних установок кваліфікаційним показникам; за невиконання чи несвоєчасне виконання приписів органів державного управління енергозбереженням щодо усунення фактів марнотратного витрачання паливно-енергетичних ресурсів.

Крім того , статтею 27 Закону " Про енергозбереження" передбачається , що відповідальність за порушення законодавства про енергозбереження несуть особи винні порушенні цього законодавства. Тобто передумовою відповідальності за вказані порушення є винні дії юридичних та фізичних осіб.

Як зазначено в оскаржуваних постановах економічна санкція застосована відповідачем за нераціональне ( неефективне) використання газу та інших паливно - енергетичних ресурсів.

Застосована до позивача плата є економічною санкцією у формі плати за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів у разі неефективного їх використання, яка розраховується у двократному розмірі встановленої на ПЕР ціни за річний обсяг перевитрат таких ПЕР.

Однак, застосування санкцій можливе в тому випадку, коли марнотратне витрачання паливно-енергетичних ресурсів сталось внаслідок безгосподарської або некомпетентної діяльності робітників.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним судом, відповідно до п. 1, 3 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві" від 15.07.1997 року № 786, нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві України здійснюється з метою раціонального використання та економії паливно-енергетичних ресурсів і є основою для застосування економічних санкцій за їх нераціональне використання та запровадження економічних механізмів стимулювання енергозбереження. Норми витрат паливно-енергетичних ресурсів повинні встановлюватися з урахуванням особливостей конкретного виробництва, як правило, на рівні підприємства, установи, організації. Диференціація норм за конкретними технологіями чи видами споживання здійснюється підприємством самостійно на основі міжгалузевих та галузевих методик. Ці норми не повинні перевищувати встановлених показників міжгалузевих та галузевих типових норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів для певних видів споживання.

Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.10.2008 № 935 "Про організацію державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів" передбачено, що розрахунок обсягів неефективного (нераціонального) використання паливно-енергетичних ресурсів понад показники нормативних значень їх витрат, що встановлені стандартами, а у разі відсутності стандартів -нормами питомих витрат палива та енергії або нормативами витрат паливно-енергетичних ресурсів, проводиться у перерахунку на річне споживання, крім випадків, що підтверджені документально, за період від дня настання до їх виявлення, але не більш як за один рік від дня порушення таким суб'єктом установлених актами законодавства правил, згідно з методиками визначення та розрахунку втрат (перевитрат) паливно-енергетичних ресурсів, які затверджуються НАЕР в установленому порядку.

Згідно з пп. 1.4 п. 1 Основних положень з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, затверджених Наказом Держкоменергозбереження № 112 від 22.10.2002, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07.11.2002 за № 878/7166, основою для запровадження економічних механізмів стимулювання енергозбереження є прогресивні показники норм питомих витрат ПЕР.

Підставою для застосування економічних санкцій та адміністративних штрафів є недотримання вимог щодо встановлення норм питомих витрат ПЕР або перевищення показників міжгалузевих та регіональних норм питомих витрат, погоджених та затверджених відповідно до пунктів 7.2 та 7.7 Положення про матеріальне стимулювання колективів і окремих працівників підприємств, організацій та установ за економію паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, затвердженого спільним наказом Держкоменергозбереження та Мінекономіки від 21.06.2000 N 47/127, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.07.2000 за N 405/4626.

Наказом Головного управління житлово-комунального господарства № 34 від 29.05.2008 року затверджено норми питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на 2008 рік для КП "Вугледартепломережа" по електроенергії - у розмірі 27,4 кВт.год/Гкал; по паливу - 164,8 кг.у.п./Гкал.

Зазначені питомі витрати погоджені з НАЕР, що не заперечується сторонами (а.с.23-24)

Відповідно до пункту 7.12 "Основних положень з нормування питомих витрат паливно-енергетичних витрат ресурсів у суспільному виробництві" затвердженого наказом Державного комітету від 22 жовтня 2002 року №112 допускається коригування встановлених затверджених норм питомих витрат ПЕР у разі суттєвої залежності їх від обсягів виробництва, погодних та інших зовнішніх факторів об'єктивного характеру.

Таким чином, із зазначеної норми вбачається, що підприємство самостійно вносить корективи і відповідно розраховує норми питомих витрат та таке корегування не потребує додаткового погодження з НАЕР.

Отже, у відповідача були відсутні підстави для застосування до позивача санкцій, пов'язаних із перевитратами електричної енергії та палива через перевищення фактичних питомих норм у зв"язку із тим, що фактично таке перевищення не мало місця.

Крім того судова колегія погоджується з висновком апеляційного суду, що постанова відповідача № 15-6/09-22-054 КП - 42 ЕС від 11.09.2009 року про застосування економічних санкцій у розмірі 1856,31 грн. не мотивована.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної інспекції з енергозбереження -залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді:

Попередній документ
28029245
Наступний документ
28029247
Інформація про рішення:
№ рішення: 28029246
№ справи: К-26908/10-С
Дата рішення: 15.11.2012
Дата публікації: 18.12.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; реалізації спеціальних владних управлінських функцій в окремих галузях економіки, у тому числі спори у сфері: