ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
в порядку письмового провадження
м. Київ
10 грудня 2012 року № 2а-12893/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Маруліної Л.О., суддів Донець В.А., Шейко Т.І., вирішив у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доМіністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі -Позивач) з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (далі -Відповідач 1), Київського міського військового комісаріату (далі -Відповідач 2), в якому просить:
- визнати дії Міністерства оборони України щодо нездійснення виплати одноразової грошової допомоги протиправними,
- зобов'язати Київський міський військовий комісаріат виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, одноразову грошовому допомогу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2012 р. відкрито провадження у справі та ухвалою суду від 12.11.2012 р. закінчено підготовче провадження.
У судове засідання 27.11.2012 р. Позивач прибув, відповідачі, належним чином повідомлені про судове засідання, явку своїх представників не забезпечили.
Відповідно до частини шостої ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. ст. 41, 122, 128 КАС України, суд дійшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.
Позивач позов підтримує в повному обсязі. Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідачем 1 протиправно відмовлено йому у виплаті одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності в період проходження військової служби.
Відповідачі проти позову заперечують з тих підстав, що позивач був звільнений з військової служби у 2005 р., коли виплата одноразової грошової допомоги Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»не передбачалася, тому на позивача не поширюється. Виплата зазначеної допомоги здійснюється з 01.01.2007р. після набрання чинності Законом України від 03.11.2006р. №328-V «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчання (або перевірочні) та спеціальні збори, деяких інших осіб» згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2008р. №499, які зворотної дії в часі не мають.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд встановив, що 19 грудня 2005 року Наказом Міністра оборони України № 814 ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за пунктом 67, підпункт «б»(за станом здоров'я) Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України. Та з 27 грудня 2005 року Позивача виключено зі списків особового складу, знято з усіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до Солом'янського районного у м. Києві військового комісаріату.
28 листопада 2011 року відповідно до Акту огляду МСЕК Позивачу встановлено III групу інвалідності в результаті захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Згідно з довідкою, виданою Київською міською дирекцією НАСК «Оранта»від 10.01.2012 за № 23, страхових сум з державного обов'язкового особистого страхування військовослужбовців Позивач протягом 1992-2011 р.р. не отримував.
У зв'язку з встановленням інвалідності під час проходження військової служби Позивач звернувся із заявою від 20.01.2012 р. до Київського міського військового комісаріату за отриманням одноразової грошової допомоги, передбаченої до виплати військовослужбовцю у разі настання інвалідності в період проходження військової служби.
Листом від 30.03.2012 р. № 1936 Київський міський військовий комісаріат повідомив Позивача про відсутність правових підстав для виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням третьої групи інвалідності в період проходження військової служби.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному аналізі всіх обставин справи в їх сукупності, суд звертає увагу на наступне.
Частиною 2 ст. 16 Закону України від 20.12.1991р. №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в редакції, чинній на час настання інвалідності Позивача, розгляду його заяви та прийняття оскаржуваного рішення, передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №499 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб (далі - Порядок).
Пунктом 2 вказаної постанови Кабінет Міністрів України установив, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 01.01.2007р., здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.
За змістом цього положення, зазначена в ньому обставина часу - після 01.01.2007р. - стосується лише періоду настання названих страхових випадків (загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво) чи інвалідність військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори; інвалідність звільнених з військової служби (зборів) осіб), з чим пов'язується виплата одноразової грошової допомоги, а не з часом звільнення особи з військової служби, як помилково вважає Відповідач.
Суд звертає увагу, що ні Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ні постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №499, ні затверджений нею Порядок не ставлять призначення і виплату особі одноразової грошової допомоги в залежність від дати її звільнення з військової служби, якщо така інвалідність настала після 01.01.2007р.
Отже, виходячи з того, що Позивач був звільнений з військової служби та отримав інвалідність після 01.01.2007р., то положення Порядку поширюються на спірні правовідносини і підлягають застосуванню судом при вирішенні даної справи.
Згідно з абзацом 7 пп. 2 п. 2 Порядку одноразова грошова допомога виплачується, у тому числі особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження.
Останнім абзацом пп. 2 п. 2 Порядку встановлено, що виплата одноразової грошової допомоги здійснюється в порядку черговості відповідно до дати подання документів.
Як встановлено судом і не заперечувалося Відповідачами, Позивачу встановлено інвалідність ІІІ групи внаслідок виконання військового обов'язку, у зв'язку з чим та згідно із ст. 16 За кону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», абзацу 7 пп. 2 п. 2 Порядку Позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги.
Та обставина, що на час звільнення Позивача з військової служби, редакція ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»не передбачала виплату одноразової грошової допомоги не може бути перешкодою для набуття особою в установленому законом порядку цього права в майбутньому, якщо можливість такого набуття передбачена законодавством. Правомірно набуте особою або гарантоване державою право на отримання відповідної соціальної допомоги, не може бути обмежено з підстав відсутності такої у минулому, якщо законом це не обумовлено.
Пунктом 2 Порядку встановлено, що одноразова грошова допомога виплачується у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби - у розмірі 27-місячного грошового забезпечення - інвалідам ІII групи.
Відповідно до п. 3 Порядку особи, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи в разі настання інвалідності, подають за місцем проходження служби (зборів) або до військомату (далі - уповноважений орган) такі документи:
заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом) чи настанням інвалідності;
довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення відсотка втрати працездатності та рішення відповідної військово-медичної установи щодо визнання поранення (контузії, травми або каліцтва);
копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження;
довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;
копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.
На виконання п. 7 Порядку керівник уповноваженого органу подає в 15-денний строк з дня реєстрації документів головному розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 3 і 4 цього Порядку.
Головний розпорядник коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів на їх підставі рішення про призначення одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або в разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Таким чином, суд звертає увагу, що рішення про призначення одноразової грошової допомоги приймає головний розпорядник коштів, а не уповноважений орган. Тобто, в даному випадку Відповідач 2 перевищив свої повноваження, зробивши висновок про відсутність правових підстав для виплати Позивачу одноразової грошової допомоги. А відтак і позовна вимога про зобов'язання Київського міського військового комісаріату виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, одноразової грошової допомоги не підлягає задоволенню.
Враховуючи, що згідно з Порядком Позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, пов'язаною з виконанням військового обов'язку, та звернувся з відповідною заявою згідно встановленої Порядком процедури, то дії Відповідачів стосовно відмови в отриманні Позивачем одноразової грошової допомоги є протиправними та порушують вказане право Позивача.
Заперечення Відповідачів не спростовують доводів позивача щодо протиправності відмови і не дають суду підстав для висновку про протилежне. Посилання Відповідачів на відсутність зворотної дії закону в часі суд відхиляє, оскільки в даному випадку подія - настання інвалідності - відбулася під час дії закону, який встановлює право на отримання одноразової грошової допомоги.
Разом з тим, вирішуючи питання про поновлення порушеного Відповідачами права Позивача на отримання одноразової грошової допомоги, суд вважає, що за встановлених обставин достатнім способом поновлення порушеного права Позивача є зобов'язання Міністерства оборони України виплатити ОСОБА_1 через Київський міський військовий комісаріат одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням третьої групи інвалідності внаслідок каліцтва, отриманого під час виконання обов'язків військової служби, в розмірі 27-місячного грошового забезпечення на день звільнення з військової служби.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. А згідно з ч. 6 ст. 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи Позивача є обґрунтованими частково та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, ст. 105, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Міністерства оборони України та Київського міського військового комісаріату стосовно відмови ОСОБА_1 в отриманні грошової допомоги у зв'язку з встановленням третьої групи інвалідності внаслідок каліцтва, отриманого під час виконання обов'язків військової служби.
3. Зобов'язати Міністерство оборони України виплатити ОСОБА_1 через Київський міський військовий комісаріат одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням третьої групи інвалідності внаслідок каліцтва, отриманого під час виконання обов'язків військової служби, в розмірі 27-місячного грошового забезпечення на день звільнення з військової служби.
4. В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Головуючий суддя Л.О. Маруліна
Судді В.А. Донець
Т.І. Шейко