ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
05 грудня 2012 року справа № 2а-13005/12/2670
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Міжрайонного реєстраційно-екзаменаційного відділу ДАІ в м. Києві
провизнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Міжрайонного реєстраційно-екзаменаційного відділу ДАІ в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії
Позовні вимоги мотивовано тим, що згідно з Договором №КР 10 10-11 від 10.10.2011 позивач придбав у ТОВ «Богдан Авто»автомобіль марки Hyundai, модель Accent RB 1.4 Comfort MT, вартістю 131400,00грн. При реєстрації вищезазначеного автомобіля в органах ДАІ згідно оціночної вартості, позивача зобов'язано сплатити збір до пенсійного фонду з відчуження автомобіля у розмірі 3942,00грн. Однак, позивач вважає сплату вказаного збору неправомірним, так як Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»не передбачено стягнення такого збору при купівлі легкових автомобілів.
Позивач до суду не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи зазначену особу повідомлено належним чином, відповідно до вимог ст.ст.35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 10.10.2011 придбав у ТОВ «Богдан Авто»автомобіль марки Hyundai, модель Accent RB 1.4 Comfort MT, вартістю 131400,00грн., що підтверджується Договором №КР 10 10-11 від 10.10.2011 та видатковою накладною №БА-0002013 від 13.10.2011.
Позивачем сплачено 3942,00грн. відрахувань до пенсійного фонду на відповідний рахунок Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві для реєстрації транспортного засобу в органах Державтоінспекції.
Пунктом 7 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.
Згідно п.6 ст.2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», об'єктом оподаткування для платників збору, визначених п.7 ст.1 цього Закону, є вартість легкового автомобіля. Відповідно до ст.4 цього Закону, для платників збору, визначених п.7 ст.1 цього Закону, на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставка збору у розмірі 3% від об'єкта оподаткування, визначеного п.6 ст.2 цього Закону.
Відповідно до п.1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, порядок регулює питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно пп.12-15 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій»від 03.11.1998 №1740, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом: купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством); міни; дарування (безоплатної передачі); успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля за законом); з інших підстав, передбачених законодавством. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій, визначених п.12 цього Порядку, сплачується у розмірі трьох відсотків вартості легкового автомобіля, визначеної відповідно до договорів купівлі-продажу, довідок-рахунків торгівельних організацій, договорів міни, довідок органів митної служби, актів експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість. Органи Державтоінспекції здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується документом про сплату цього збору. Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів сплачуються платниками цього збору на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, за місцем реєстрації легкового автомобіля.
Суд звертає увагу, що відчуженням майна у цивільному праві є передача майна у власність іншій особі. Розрізняють відчуження майна платне (купівля-продаж) і безоплатне (дарування). Відчужене майно може здійснюватися на основі договору або в примусовому порядку (наприклад, реквізиція майна у власника). Відчужене майно пов'язане з припиненням права власності.
Згідно ст.655 Цивільного Кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
З урахуванням викладеного, вбачається, що відповідно до Договору №КР 10 10-11 від 10.10.2011 між ТОВ «Богдан Авто»та ОСОБА_1 виникли правовідносини щодо відчуження майна, при яких право власності на автомобіль перейшло від продавця до покупця.
Законодавцем не визначено у п.7 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»суб'єктний склад, не зазначено, що при відчуженні майна сплачується пенсійний збір продавець, а покупця звільнено від такої сплати.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1, у відповідності до приписів п.7 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 №400/97, є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції з відчуження легкового автомобіля .
Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, крім іншого, перевіряють, чи прийняті вони на підставі та у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Проаналізувавши дії відповідачів, суд приходить до висновку, про відсутність з боку відповідачів порушень норма чинного законодавства, а отже відповідачі діяли у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо повернення примусово сплаченого збору до пенсійного фонду з відчуження автомобіля в сумі 3942,00 грн. не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 71, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Н.М. Клименчук