Справа № 2а/2570/3792/2012
10 грудня 2012 р.
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді - Кашпур О.В.
при секретарі - Крук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Позивач 05.12.2012 року звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби і просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові ДПС № 0006972320, № 0006982320 та № 0006992320 від 04.12.2012 року у повному обсязі. Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем неправомірно, в порушення вимог податкового законодавства, донараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств, з податку на додану вартість та неправомірно зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на додану вартість за червень 2010 року. Позивач наполягає на тому, що за взаємовідносинами позивача з ТОВ „Новітні технології плюс" (до зміни найменування - ТОВ „Укргазодобування" ) позивач не повинен нести відповідальність за вказану юридичну особу, внаслідок порушення ТОВ „Новітні технології плюс" податкового законодавства щодо недекларування ТОВ „Новітні технології плюс" своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість, висновок податкового органу про нікчемність правочину між позивачем та ТОВ „Укргазодобування" є неправомірним та таким, що не ґрунтується на матеріалах справи, оскільки фактично поставка товару САКОР К ТУ У 24.6-33661333-001:2005 відбулася як в червні 2010 року так і в травні 2010 року в межах одного й того ж договору, що підтверджується первинними документами, судовими рішеннями, висновки податкового органу щодо відсутності зв'язку витрат по взаємовідносинам з вказаним контрагентом з господарською діяльністю позивача також спростовуються вказаними документами. Також, позивач вказує на ту обставину, що по взаємовідносинам з ТОВ „Юнівейс" лише сама відсутність товарно-транспортних накладних на перевезення товару не свідчить про не здійснення господарської операції, оскільки, інші документи, які містяться в матеріалах справи та які надавалися на перевірку відповідачу, чітко свідчать про отримання такого товару, його оприбуткування на склад, використання вказаного товару позивачем в своїй господарській діяльності (ремонт котелень). На момент проведення перевірки на товарному складі позивача є наявними залишки придбаних у ТОВ „Юнівейс" труб бувших у вжитку, чого відповідачем під час проведення перевірки не було враховано. А тому позивач вважає, що він не допускався порушень п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2., п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" та п.п. 7.2.3, 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", і як наслідок вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.
Представники відповідача позовні вимоги не визнали, просили в їх задоволенні відмовити, пояснили, що по взаємовідносинам позивача з ТОВ „Новітні технології плюс" та ТОВ „Юнівейс", позивачем допущено порушення приписів п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2., п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки придбані товари у вказаних юридичних осіб не пов'язані із здійсненням компенсації вартості товарів, які придбаваються для їх подальшого використання у власній господарській діяльності позивача та не пов'язані з підготовкою, організацією та веденням виробництва, а тому витрати не підлягають включенню до складу валових витрат позивача 2-го кварталу 2010 року. Також по вказаним операціям позивачем допущено порушення п.п. 7.2.3, 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" , оскільки по взаємовідносинам з ТОВ „Юнівейс" на перевірку не надано товарно-транспортних накладних, які б підтверджували факт транспортування труб бувших у використанні від ТОВ „Юнівейс" до позивача, а ТОВ „Новітні технології плюс" (ТОВ „Укргазодобування") не було задекларовано у червні 2010 року свої податкові зобов'язання з податку на додану вартість, що підтверджується відповіддю ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 31.12.2010 р. № 25748/7/23-1106, а тому вказані правочини з ТОВ „Юнівейс" та ТОВ „Новітні технології плюс" є нікчемними, і як наслідок позивач не мав права на включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених в ціні товарів придбаних у ТОВ „Юнівейс" та ТОВ „Новітні технології плюс". Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі та в межах податкового законодавства, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що працівниками ДПІ у м. Чернігові ДПС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ „Облтеплокомуненерго" з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість операцій з ТОВ „Новітні технології плюс" за червень 2010 року з ТОВ „Юнівейс" за червень 2010 року та податку на прибуток за відповідні періоди. За результатами перевірки було складено акт № 2545/22/03357671 від 30.11.2012 року.
Перевіркою було встановлено порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2., п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого позивачем було занижено податок на прибуток усього у загальній сумі 4179610 грн. у т.ч. за 2 квартал 2010 року на 4171988 грн. Також було встановлено порушення п.п. 7.2.3, 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено залишок від'ємного значення на суму 309412 грн. та занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у розмірі 994625 грн., в тому числі за червень 2010 р. - 994625 грн.
На підставі акту перевірки ДПІ у м. Чернігові було винесено податкове повідомлення-рішення за № 0006972320 від 04.12.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 5214985,00 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 4171988,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1042997,00 грн.; податкове повідомлення-рішення за № 0006982320 від 04.12.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 1243281,00 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 994625,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 248656,00 грн. та податкове повідомлення-рішення за № 0006992320 від 04.12.2012 р., яким позивачу зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість за червень 2010 року в розмірі 309412,00 грн.
В акті перевірки зазначено, що до перевірки позивачем не надано документи щодо транспортування товару від ТОВ „Юнівейс" до позивача, а саме товарно-транспортні накладні, які у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 р. № 207 „Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні" та наказу Мінтрансу України „Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" від 29.12.1995 року № 488/346 є обов'язковими первинними документами, які підтверджують факт перевезення вантажу від вантажовідправника до вантажоотримувача. А тому за вказаною операцією податковий орган вважає, що позивачем неправомірно було сформовано податковий кредит за червень 2010 року у сумі 1188 грн.
Проте такі висновки відповідача не ґрунтуються на нормах податкового законодавства та суперечать матеріалам справи.
Встановлено, що в червні 2010 року позивачем було придбано у ТОВ „Юнівейс" наступні товари: труба г/д б/ш 51*2,5 ст. 20 (ГОСТ 8732-78/8731-74В) у кількості 420 кг. за ціною 10.267 грн. без ПДВ на загальну суму без ПДВ 4312,14 грн.; труба г/д б/ш 51*3,5 ст. 20 (ГОСТ 8732-78/8731-74В) у кількості 110 кг. за ціною 10,267 грн. без ПДВ на загальну суму без ПДВ 1129,37 грн., а всього з ПДВ - 6529,81 грн. (видаткова накладна № 1018 від 25.06.2010 року). На вказану поставку було виписано податкову накладну від 22.06.2010 року за № 901 на загальну суму 6529,81 грн. (виписувалася по факту оплати 22.06.2010 року. Факт опати не заперечує і відповідач вказуючи про це в акті перевірки. Також за видатковою накладною № 968 від 21.06.2010 року позивачем було придбано у ТОВ „Юнівейс" труба б/ш 25*3 ст. 20 у кількості 20 кг. за ціною 24,917 грн. без ПДВ на загальну суму без ПДВ 498,34 грн., а всього з ПДВ 598,01 грн. На вказану поставку також було виписано податкову накладну від 15.06.2010 року за № 847 на загальну суму 598,01 грн. Податкова накладна виписувалася по факту оплати 15.06.2010 року. Факт оплати відповідач не заперечує вказуючи про це в акті перевірки
Товарно-транспортні накладні не виписувалися та відповідно на перевірку не надавалися.
Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.
При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Позивачем, окрім вищевказаних документів на перевірку також надавалися документи, що підтверджують фактичний рух активів (труб) у зв'язку з господарською діяльністю позивача, на що відповідач уваги не звернув.
Первинні документи позивача свідчать про використання вказаних труб у своїй власній господарській діяльності, зокрема, документи щодо списання вказаних труб зі складу на ремонт котелень у м. Чернігові по пр-ту Перемоги, 182а, вул. Шевченка, 47, пр-ту Миру, 151а, вул. Белова, 6а. (прибуткові ордери, наряди завдання, обороти по номенклатурному номеру), документи, які підтверджують проведення ремонтів вказаних котелень з використанням труб зазначених у видаткових накладних № 1018 від 25.06.2010 року та № 968 від 21.06.2010 року (акти приймання-передачі виконаних робіт). Окрім того, цими ж документами на момент проведення перевірки підтверджується наявність залишків вказаних труб, ще перебувають на складі у позивача.
Тобто, вказане підтверджує фактичний рух активів (труб) у зв'язку з господарською діяльністю позивача, а сама лише відсутність товарно-транспортних накладних не може бути єдиною підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит. А тому відповідачем неправомірно було знижено позивачу податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ „Юнівейс" в сумі 1188 грн. за червень 2010 року.
Встановлені обставини справи також спростовують і висновок податкового органу про те, що вказані товари придбані позивачем у ТОВ „Юнівейс" не пов'язані із здійсненням компенсації вартості товарів, які придбаваються для їх подальшого використання у власній господарській діяльності позивача та не пов'язані з підготовкою, організацією та веденням виробництва, а тому витрати у сумі 5940 грн. включенню до складу валових витрат позивача 2-го кварталу 2010 року не підлягають.
Відповідно до п. 5.1, п. 5.2 п.п. 5.2.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Згідно з п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" не включаються до складу валових витрат витрати на: виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.
Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.
Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
З акту перевірки та витягу з ЄДРПОУ вбачається, що основними видами діяльності позивача є постачання пари та гарячої води, будівництво будівель, мурування, ремонт, печей, камінів, а враховуючи ту обставину, що позивачем отримані від ТОВ „Юнівейс" труби використовувалися позивачем у ремонті котелень, за допомогою яких відбувається виробництво теплової енергії позивачем, постачання пари та гарячої води, то суд приходить до висновку, що вказані труби придбані у ТОВ „Юнівейс" призначалися та частково були використані у зв'язку з підготовкою, організацією та веденням виробництва позивача, окрім того, самим актом перевірки, та наявністю належно оформлених розрахункових документів підтверджується компенсація з боку позивача на користь ТОВ „Юнівейс" грошових коштів за фактично поставлений товар. А тому висновок податкового органу про завищення позивачем валових витрат у сумі 5940 грн. по взаємовідносинам позивача з ТОВ „Юнівейс" за 2-й квартал 2010 року та як наслідок порушення позивачем п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2., п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" є протиправним, відповідачем не доведено протилежного.
В акті перевірки вказано, що листом від 31.12.2010 року за № 25748/7/23-1106 ДПІ у Шевченківському районі м. Києва повідомила: „ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на Ваш запит № 7363/7/23-210 від 17.12.2010 року щодо проведення перевірки ТОВ „Укргазодобування" по взаємовідносинам з ВАТ „Облтеплокомуненерго" повідомляє, що ТОВ „Укргазодобування" основний платник. До ДПІ у Шевченківському районі м. Києва звіти ТОВ „Укргазодобування" за перевіряємий період надавалися з наступними показниками: квітень 2010 року: сума ПДВ податкових зобов'язань стр.9 - 501375,0; сума ПДВ податкового кредиту, стр.17 - 501832,0; сума ПДВ чистих податкових зобов'язань, стр.18.1 - 457,0; травень 2010 року: сума ПДВ податкових зобов'язань стр.9 - звітність відсутня; сума ПДВ податкового кредиту, стр.17 - звітність відсутня; сума ПДВ чистих податкових зобов'язань, стр.18.1 - звітність відсутня; червень 2010 року: сума ПДВ податкових зобов'язань стр.9 - звітність відсутня; сума ПДВ податкового кредиту, стр.17 - звітність відсутня; сума ПДВ чистих податкових зобов'язань, стр.18.1 - звітність відсутня.
В зв'язку з вказаним та з посиланням на абзац перший п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" податковий орган прийшов до висновку, що оскільки у продавців (ТОВ „Новітні технології плюс" та ТОВ „Юнівейс") податкові зобов'язання не виникли, то і підстав включення до складу податкового кредиту позивач не мав, а як наслідок (у зв'язку з недекларуванням своїх податкових зобов'язань ТОВ „Укргазодобування") позивачем до податкового кредиту включено суми податку на додану вартість по яких не підтверджено наявність наданих послуг від ТОВ „Новітні технології плюс" та ТОВ „Юнівейс".
З цих же підстав (з посиланням на розділ 3.2.2 акту перевірки) позивачу було зменшено і суму валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ „Новітні технології плюс" (ТОВ „Укргазодобування") за 2-й квартал 2010 року на суму 16712500,00 грн.
Проте такі висновки відповідача є такими, що не ґрунтуються на нормах податкового законодавства.
Так, 12 квітня 2010р. між ТОВ „Укргазодобування" (Продавець) та ВАТ „Облтеплокомуненерго" (Покупець) було укладено договір № 120210/01/163 відповідно до п. 1.1. якого позивач зобов'язався поставити та передати у власність відповідачу Товар, перелік, ціна та кількість якого вказано в Специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору, а відповідач зобов'язався прийняти цей Товар і своєчасно провести його оплату на умовах, передбачених цим Договором.
Відповідно до Специфікації товару № 1 підписаної сторонами 12 квітня 2010р. Товаром є концентрат для очищення систем теплообміну та теплопостачання „САКОР К" ТУ У 24.6-33661333-001:2005, загальною кількістю 10500,00 кг., за ціною 2387,50 грн. без ПДВ за один кілограм. Загальна вартість Товару склала 30082500,00 грн. в тому числі ПДВ.
Відповідно до п. 3.1 договору № 120210/01/163 Товар, за кількістю та вартістю, узгодженими Сторонами, повинен бути переданий відповідачеві не пізніше 70 днів з моменту підписання даного Договору, та отримання від відповідача попередньої оплати.
Позивачем протягом квітня 2010 р. було здійснено передоплату в розмірі 3008250,00 грн.
На виконання вимог п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" ТОВ „Укргазодобування" було видано відповідачу податкову накладну від 15.04.2010 р. за № 32 на загальну суму 3008250,00 грн.
Декларування ТОВ „Укргазодобування" своїх податкових зобов'язань з ПДВ за квітень 2010 року підтверджується актом перевірки, листом-відповіддю від 31.12.2010 року за № 25748/7/23-1106 ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та податковим органом не заперечується.
ТОВ „Укргазодобування" на виконання умов договору № 120210/01/163 було виставлено позивачу рахунок-фактуру № СФ-28 від 31.05.2010 р. щодо поставки 3500,00 кг. концентрату для очищення систем теплообміну та теплопостачання „Сакор К" ТУ У 24.6-33661333-001:2005 загальною вартістю 10027500,00 грн., видаткову накладну № РН-00015 від 31.05.2010 р. та на виконання умов п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" податкову накладну від 31.05.2010 р. за № 33 на загальну суму 7019250,00 грн.
Того ж дня (31.05.2010 р.) концентрат для очищення систем теплообміну та теплопостачання „Сакор К" ТУ У 24.6-33661333-001:2005 у кількості 3500,00 кг. було поставлено ТОВ „Укргазодобування" позивачу, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 663918 від 31.05.2010 р. та вищевказаний Товар було прийнято відповідачем, що підтверджується дорученням № 2115 від 31.05.2010р.
24 червня 2010р. позивачу було виставлено рахунок-фактуру № СФ-29 щодо поставки 7000,00 кг. концентрату для очищення систем теплообміну та теплопостачання „Сакор К" ТУ У 24.6-33661333-001:2005 загальною вартістю 20055000,00 грн., видаткову накладну № РН-00016 від 24.06.2010 р. та на виконання умов п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" податкову накладну від 24.06.2010 р. за № 34 на загальну суму 20055000,00 грн.
Цього ж дня (24.06.2010р.) концентрат для очищення систем теплообміну та теплопостачання „Сакор К" ТУ У 24.6-33661333-001:2005 у кількості 7000,00 кг. було поставлено ТОВ „Укргазодобування" позивачу, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 663920 від 24.06.2010р.; товарно-транспортною накладною № 663919 від 24.06.2010р. та вищевказаний Товар було прийнято позивачем, що підтверджується дорученням № 2186 від 24.06.2010р. та дорученням № 2185 від 24.06.2010 р.
Відповідно до п. 5.1 договору № 120210/01/163 від 12.04.2010р. розрахунки за поставлений Товар здійснюються позивачем у національній валюті України в безготівковому порядку (переказом на розрахунковий рахунок, простим або переказним векселями), а також у інших формах, які не суперечать чинному законодавству України, у порядку, визначеному додатковою угодою Сторін, що укладається у день отримання Товару відповідачем.
На виконання вищевказаного пункту договору № 120210/01/163 від 12.04.2010р., 24 червня 2010р. між сторонами було підписано додаткову угоду № 1 до договору № 120210/01/163 від 12.04.2010р., згідно до якої сторони погодили, що позивач зобов'язується розрахуватися за поставлений Товар ТОВ „Укргазодобування" в строк до 04 жовтня 2010 р. включно. Позивач може здійснювати розрахунки за поставлений Товар в грошовій формі в національній валюті, шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку позивача на розрахунковий рахунок ТОВ „Укргазодобування" або іншим не забороненим чинним законодавством способом, в тому числі шляхом передачі позивачем простих або переказних векселів на користь ТОВ „Укргазодобування" як власної емісії так і емітованих іншими суб'єктами підприємницької діяльності, у відповідності до Закону України „Про обіг векселів в Україні" від 05.04.2001 р. № 2374-ІІІ.
Також до 24.06.2010р. позивачем було сплачено ТОВ „Укргазодобування" грошові кошти за поставлений концентрат для очищення систем теплообміну та теплопостачання „Сакор К" ТУ У 24.6-33661333-001:2005 на загальну суму 4008250,00 (чотири мільйони вісім тисяч двісті п'ятдесят) грн., що сторони й засвідчили в п. 3 Додаткової угоди № 1 до договору № 120210/01/163 від 12 квітня 2010р.
10.11.2010 року сторонами було складено акт прийому-передачі векселів до договору № 12210/01/163 від 12.04.2010 року, згідно з яким позивач передав, а ТОВ „Укргазодобування" прийняло 23 прості векселі з датою оплати за пред'явленням на загальну суму 25924250,00 грн.
Відповідно до ст. 4 Закону України „Про обіг векселів України" умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається у письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.
Вказаним обставинам було надано правову оцінку рішенням господарського суду Чернігівської області від 30.11.2010 року по справі № 16/35 за позовом ТОВ „Укргазодобування" до ВАТ „Облтеплокомуненерго" про стягнення заборгованості. Вказане рішення надавалося відповідачу на перевірку, оскільки про нього зазначено в акті перевірки.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, та матеріалів справи, спростовуються твердження відповідача в акті перевірки щодо нікчемності (часткової) договору № 120210/01/163 від 12.04.2010 року.
Відповідач в акті перевірки виникнення обов'язку контрагента виписати податкову накладну у момент виникнення податкових зобов'язань, помилково ототожнює такий обов'язок контрагента (а як наслідок і право позивача на включення до складу податкового кредиту) з декларуванням таких податкових зобов'язань, які в силу приписів Закону України „Про податок на додану вартість" та Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", не співпадають в часі і є окремими поняттями в податковому законодавстві.
У відповідності до абзацу 1 п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. Закону України „Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
П.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:
дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);
В даному випадку, саме 24.06.2010 року у зв'язку з поставкою у ТОВ „Укргазодобування" настав момент виникнення податкових зобов'язань та обов'язок видати податкову накладну (податкова накладна від 24.06.2010 року за № 34), а у позивача виникло право на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ в ціні товару, в зв'язку з отриманням вказаної податкової накладної, яка в свою чергу була виписана на підставі факту поставки.
Законодавство на той момент не пов'язувало обов'язок контрагента видати податкову накладну в зв'язку з декларуванням своїх податкових зобов'язань, а відповідно й не встановлювало виникнення права іншого контрагента (покупця) на податковий кредит у зв'язку з декларуванням контрагентом своїх податкових зобов'язань з ПДВ.
Суд зазначає, що як чинним на момент правовідносин позивача з ТОВ „Укргазодобування" податковим законодавством так і главою 11 ПК України на даний час визначено індивідуальну відповідальність кожного платника податків.
Суд погоджується з твердженнями позивача, що позивач не здійснював порушення будь-яких приписів податкового законодавства, якщо ж хтось з контрагентів позивача допустив порушення приписів податкового законодавства щодо неподання, або несвоєчасного подання декларацій з податку на додану вартість, то саме цей контрагент як платник податків і повинен нести таку відповідальність.
В податковому законодавстві відсутня така підстава для зняття з податкового кредиту сум ПДВ в зв'язку з неподання податкової декларації контрагентом платника податків, або ж недекларування контрагентом платника податків своїх податкових зобов'язань.
Відповідно до ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.
Як вбачається з вказаного рішення, спір між сторонами виник в зв'язку з тим, що не дивлячись на повне дотримання своїх встановлених по законодавству обов'язків надання податкової звітності з ПДВ, державні органи позбавили компанію права на податковий кредит, який був сплачений компанією за поставку отриманих товарів, на тій підставі, що постачальник компанії не зміг своєчасно виконати свої зобов'язання подання звітності з ПДВ.
Суд приходить до висновку, що позивачем по взаємовідносинам з ТОВ „Укргазодобування" (на даний час - ТОВ „Новітні технології плюс") при формуванні податкового кредиту за червень 2010 року та валових витрат у 2-му кварталі 2010 року було дотримано норм податкового законодавства та на підставі належно оформлених первинних документів, наявності факту поставки концентрату для очищення систем теплообміну та теплопостачання „САКОР К ТУ У 24.6-33661333-001:2005", який призначений для використання в господарській діяльності позивача, позивачем правомірно було сформовано валові витрати у 2-му кварталі 2010 року у сумі 16712500 грн. та податковий кредит у червні 2010 року у сумі 3342500 грн., а як наслідок податковим органом безпідставно було донараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств за 2-й квартал 2010 року, податкові зобов'язання з податку на додану вартість за червень 2010 року та безпідставно зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на додану вартість за червень 2010 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позивачем було дотримано вимоги Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ в м. Чернігові ДПС № 0006972320, № 0006982320, № 0006992320 від 04.12.2012 року, підлягають задоволенню.
Керуючись ст.160-163 КАС України, суд, -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби № 0006972320, № 0006982320, № 0006992320 від 04.12.2012 року.
Стягнути з Державного бюджету України 2146 грн. 00 коп. судових витрат на користь Публічного акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго".
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: підпис О.В.Кашпур