Справа № 1570/4575/2012
05 грудня 2012 року
16 год. 20 хв.
У залі судових засідань № 31
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Балан Я.В.
при секретарі судового засідання - Давтян Л.Г.
за участю сторін:
представника позивача - Биков Д.Ю. (за довіреністю)
представника відповідача - Ідрісова Е.А. (за довіреністю)
представник третьої особи, яка не заявляє
самостійних вимог на предмет спору на стороні
позивача «ТОВ Лугпромстройсантехмонтаж» - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне підприємство «Волсбуд»(код ЄДРПОУ 30495083) до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Лугпромстройсантехмонтаж»про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0007632301 від 05.04.2012 р.,-
До суду з адміністративним позовом звернулось товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне підприємство «Волсбуд»(надалі - ТОВ «Волсбуд») до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби (надалі -ДПІ у Малиновському районі м. Одеси), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Лугпромстройсантехмонтаж»(надалі -ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0007632301 від 05.04.2012 р., мотивуючи позовні вимоги тим, що висновки інспектора зазначені в акті перевірки ґрунтуються на суб'єктивних припущеннях, не підтверджені відповідними доказами, під час проведення перевірки замість первинних документів фактично використано лише матеріали перевірки контрагента ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», а саме акт Луганської міжрайонної державної податкової інспекції м. Луганська(надалі -Луганська МДПІ м. Луганська) № 803/23-35554567 від 11.11.2011 р., дії якої по проведення позапланової невиїзної документальної перевірки та складання зазначеного акту перевірки були визнані у судовому порядку протиправними. Наведені обставини свідчать про формальне та поверхневе проведення перевірки, упереджене ставлення до її результатів. Також позивач вказує, що під час формування податкового кредиту ним було дотримано всіх умов, встановлених чинним законодавством, що є критеріями, за наявності яких виникає право на формування податкового кредиту.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, та просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення даного позову заперечував з тих підстав, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит у червні, липні, серпні 2011 р. який немає документального підтвердження зв'язку з фінансово-господарською діяльністю, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету України податку на додану вартість у розмірі 32 292 грн. 47 коп.
Третя особа до судового засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, а також обставини якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
27.07.1999 р. зареєстровано ТОВ «Волсбуд», ідентифікаційний код юридичної особи -30495083, місцезнаходження юридичної особи: 65085, Одеська область, м. Одеса, вул. Просьолкова, буд. 10-А/1, що підтверджується випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, Серія ААВ, № 615040 (аркуш справи 6).
ТОВ «Волсбуд»було взято на облік 02.08.1999 р. за № 2644 у ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків за формою № 4-ОПП (аркуш справи 77).
05.08.1999 р. позивача було зареєстровано як платника податків на додану вартість ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, що підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом № 200005559, індивідуальний податковий номер: 304950815529, серія НБ № 179728 (аркуш справи 76).
Статутом позивача передбачено, товариство утворюється з метою проектування, будівництва, технічного обслуговування телекомунікаційних систем, лінійно-кабельних споруд зв'язку та мереж зв'язку загального користування для подальшого надання відповідних послуг зв'язку на території України (аркуші справи 8-18).
У судовому засіданні встановлено, що на підставі наказу начальника ДПІ в Малиновському районі м. Одеси № 328 від 15.02.2012 р. та згідно з п.п. 75.1.2 п. 75 1 ст.75, глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Волсбуд», з питань щодо повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за червень, липень та серпень 2011 р. по взаємовідносинах з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», за наслідками якої складено акт № 83/23-214/39495083/92 від 01.03.2012 р. (аркуші справи 86-98). На підставі вищевказаного акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007632301 від 05.04.2012 р., яким встановлено порушення ТОВ «Волсбуд»п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим збільшено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі: за основним платежем -32 292 грн. 47 коп., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 3 883 грн. 12 коп. (аркуш справи 20).
Як зазначається в акті перевірки, податковий кредит сформований ТОВ «Волсбуд»по господарським операціям із ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за період червень, липень та серпень 2011 р., на суму 32 292 грн. 47 коп. Під час перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси зроблено висновок, що позивачем порушено п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Розділу V «Податок на додану вартість»Податкового Кодексу України, що призвело до завищення задекларованих ТОВ «Волсбуд»по деклараціях з податку на додану вартість за червень, липень та серпень 2011 р. безпідставно завищено податковий кредит в сумі 32 292 грн. 47 коп., в тому числі за червень 2011 р. в сумі 16 763 грн. 99 коп., за липень 2011 р. в сумі 7 820 грн. 44 коп., за серпень 2011 р. в сумі 7 708 грн. 04 коп., який немає документального підтвердження зв'язку із фінансово-господарською діяльністю, що призвело до фактичного ненадходження до Державного бюджету України податку на додану вартість у розмірі 32 292 грн. 47 коп.
У вищевказаному акті перевірки вказується, що за результатом аналізу господарських правовідносин між ТОВ «Волсбуд» та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», податковим органом, було використано наступний акт перевірки.
Акт Ленінської МДПІ у м. Луганську № 803/23-35554567 від 11.11.2011 р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 р. по 30.09.2011 р., за результатми якого встановлено зокрема, що в порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 р. із змінами та доповненнями та п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»за період з 01.12.2010 р. по 30.09.2011 р. завищено податковий кредиту сумі 122846285 грн. 00 коп. Крім того, перевіркою встановлено, що в порушення ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216, Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не були передані в порушення ст. ст. 662, 655, 656 Цивільного кодексу України.
У зв'язку із зазначеним, податковим інспектором зроблено висновок про порушення позивачем п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.
З висновками податкового органу суд не погоджується з наступних підстав.
Судом встановлено, що між ТОВ «Волсбуд»(замовник) та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (підрядник) 01.06.2011 р., було укладено договір підряду № 19, предмет договору: за дорученням замовника, підрядник зобов'язується на власний ризик виконати певну роботу за умов цього договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити її. Підрядник виконував будівельно-монтажні роботи (ремонт приміщення за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Сухий Лиман, діл. № 1; ремонт приміщення та прилеглої території за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Сухий Лиман, вул. Миколаївська, буд. 21) (аркуші справи 21-24).
На виконання умов вказаного договору представником позивача було надано документи, а саме: довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/ за червень 2011 р., акти № 23, 24 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2011 р., локальний кошторис № 7-1-1/17 на ремонтні роботи АТС(аркуші справи 25-26, 27-31, 32-33, 34-38, 39-42).
Між ТОВ «Волсбуд»(замовник) та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (підрядник) 01.06.2011 р., було укладено договір підряду № 20, предмет договору: за дорученням замовника, підрядник зобов'язується на власний ризик виконати певну роботу за умов цього договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити її. Підрядник виконував будівельно-монтажні роботи (ремонт переходу № 15 АТС «Ядова»(РШ 5 -РШ 5 А), будівництво переходу № 17 АТС «Ядова»(РШР 5А -РШ 5 Б) (аркуші справи 43-46).
На виконання умов вказаного договору представником позивача було надано документи, а саме: довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/ за червень 2011 р., акти № 28, 29 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2011 р., локальні кошториси № 5-1-1/17, № 5-1-1/16 на будівництво , мережа ТОВ БМП «Волсбуд»(аркуші справи 47-48, 49-53, 54-55, 56-60, 61-64, 65-68).
Згідно приписів податкового законодавства, під визначенням податковий кредит, наведеним у п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, слід розуміти суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
У відповідності до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Судом не приймаються до уваги посилання відповідача на відсутність реальності вчинених господарських операцій, вчинених з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, та відповідно на нікчемність цих правочинів з тих підстав що, для висновку про нікчемність угоди, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, необхідно мати належні та допустимі докази наявності умислу керівників позивача та його контрагентів на момент укладання правочину, які на думку суду, відповідач суду не надав.
Крім цього, посилання податкового органу на нікчемність спірних договорів з підстав ст. 228 Цивільного кодексу України суперечить положення вказаної статті, оскільки зазначений в ній перелік нікчемних правочинів є вичерпний і відповідач не наділений законодавством в односторонньому порядку вирішувати чи є правочин нікчемним, чи ні. Якщо ж контролюючий орган вважає спірний договір таким, що вчинений з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільству, останній може бути визнаний судом недійсний відповідно до вимог ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України.
Якщо контрагентом платника податковий облік ведеться із порушенням вимог чинного законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для притягнення до відповідальності платника податків який має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та валових витрат. Отже, з загальним правилом несплата податку на додану вартість продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).
Цієї ж позиції підтримується Верховний суд України у подібних правовідносинах. Так, у постанові від 11 грудня 2007 року (справа № 21-1376во06) Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Така позиція також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Вищевикладене також підтверджене постановою Верховного Суду України від 31.01.2011 року, головуючого судді Панталієнко П.В.
Таким чином, на момент перевірки позивача сума податку на додану вартість була підтверджена податковими накладними, які і є документами зазначеними п.п. 198.6 п. 198 ст. 198 Податкового кодексу України, що спростовує твердження податкового органу про порушення підприємством вимог зазначеного Закону.
За таких обставин, судом встановлено, що позивач, суворо дотримуючись приписів п.п. 198.6 п. 198 ст. 198 п.п. 201.6 та 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України правомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», підтверджену податковими накладними.
Оскільки порушення вимог чинного законодавства при здійсненні позивачем податкового обліку з податку на додану вартість відсутні, тому донарахування податковим органом податкового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкції було безпідставним та необґрунтованим.
Окрім зазначеного, жодна норма Податкового Кодексу України не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків покладений на органи податкової служби.
Крім того у судовому засіданні представником позивача було надано суду наступні документи по контрагенту ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, ліцензію на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури (аркуші справи 19, 69, 70-74). Також представник зазначив, що постановою Луганського окружного адміністративного суду 23.01.2012 р. по справі № 2а-10972/11/1270 (суддя Ушакова Т.С.) яка залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012 р., дії Ленінської МДПІ у м. Луганську, щодо проведення перевірки та складання акту № 803/23-35554567 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 р. по 30.09.2011 р.» від 11.11.2011 р. визнано протиправними (аркуші справи 79-85, 116-120).
У зв'язку із наведеним суд дійшов висновку, що вимога позивача про скасування податкового повідомлення-рішення № 0007632301 від 05.04.2012 р. прийнятого державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 36 175 грн. 59 коп. підлягає задоволенню.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінюючи надані у справі докази, виходить із принципів адміністративного судочинства - змагальність, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи, згідно із яким розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості винесеного відповідачем рішення до суду не надано.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, підтверджені доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне підприємство «Волсбуд» (код ЄДРПОУ 30495083, 65085, Одеська область, м. Одеса, вул. Просьолкова, буд. 10-А/1) до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Лугпромстройсантехмонтаж»про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0007632301 від 05.04.2012 р. - задовольнити у повному обсязі.
Податкове повідомлення-рішення № 0007632301 від 05.04.2012 р. прийняте державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 36 175 (тридцять шість тисяч сто сімдесят п'ять) грн. 59 (п'ятдесят дев'ять) коп., з яких: за основним платежем -32 292 (тридцять дві тисячі двісті дев'яності дві) грн. 47 (сорок сім) коп.; за штрафними (фінансовими) санкціями -3 883 (три тисячі вісімсот вісімдесят три) грн. 12 (дванадцять) коп. -скасувати.
Стягнути з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 361 (триста шістдесят одна) грн. 76 (сімдесят шість) коп. на користь товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне підприємство «Волсбуд»(код ЄДРПОУ 30495083, 65085, Одеська область, м. Одеса, вул. Просьолкова, буд. 10-А/1).
Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею «10»грудня 2012 року.
Суддя Я.В. Балан
10 грудня 2012 року
.