Копія
Справа № 2270/5889/12
24 жовтня 2012 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіПольового О.Л.
при секретарі Гук В.В.
за участі:представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Дар землі" до Ярмолинецького відділення Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Ярмолинецького відділення Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області, в якому просить визнати протиправним та скасувати прийняте відносно нього податкове повідомлення-рішення № 0000172300 від 20.08.2012 року.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку Фермерського господарства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.03.2012 року, про що складено Акт перевірки № 125/22/33924281 від 27.07.2012 року. На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000172300 від 20.08.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток/доходи/ приватних підприємств в розмірі 91260,25 гривень, з яких: 87651,00 грн. - сума грошового зобов'язання за основним платежем та 3609,25 грн. - за штрафними санкціями.
Позивач вважає вказане податкове повідомлення - рішення таким, що суперечить нормам чинного законодавства та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000172300 від 20.08.2012 року.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, зазначивши, що складення акту перевірки № 125/22/33924281 від 27.07.2012 року та прийняття на його основі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення було здійснено відповідно до чинного законодавства.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку Фермерського господарства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.03.2012 року, про що складено Акт перевірки № 125/22/33924281 від 27.07.2012 року. За результатами перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем вимог п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 року із внесеними змінами, пп.138.8.1 п.138.8 ст.138, п.140.3 ст.140 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року. На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000172300 від 20.08.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток/доходи/ приватних підприємств в розмірі 91260,25 гривень, з яких: 87651,00 грн. - сума грошового зобов'язання за основним платежем та 3609,25 грн. - за штрафними санкціями.
Відповідач в Акті перевірки № 125/22/33924281 від 27.07.2012 року зазначає, що під час перевірки встановлено відхилення між розрахунковим та фактичним виходом крупи гречаної в кількості 184835 кг. на суму 956389,66 грн., а також що позивачем не надано документів, що підтверджують відхилення між розрахунковим та фактичним виходом готової продукції (крупи гречаної).
Відповідно до ст.138.8 ст.138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:
прямих матеріальних витрат;
прямих витрат на оплату праці;
амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;
загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;
вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;
інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).
Згідно пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають:
собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;
витрати банківських установ, до яких відносяться:
а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу;
б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління;
в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів;
г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу;
ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу;
д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг);
є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна;
ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг;
з) інші витрати, передбачені цим розділом.
Згідно пп.138.8.1 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.
Згідно п.138.7 ст.138 Податкового кодексу України фактична вартість остаточно забракованої продукції не включається до складу витрат платника податку, крім втрат від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів) та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку, в разі реалізації такої продукції.
Платник податку має право самостійно визначати допустимі норми технічно неминучого браку в наказі по підприємству за умови обґрунтування його розміру.
Відповідно до п.140.3 ст.140 Податкового кодексу України до витрат не включається сума фактичних втрат товарів, крім втрат у межах норм природного убутку чи технічних (виробничих) втрат та витрат із розбалансування природного газу в газорозподільних мережах, що не перевищують розмір, визначений Кабінетом Міністрів України, або іншим органом, визначеним законодавством України.
Представник позивача в судовому засіданні надав копію наказу фермерського господарства "Дар землі" № 40 від 01.09.2010 року, зареєстрованого в журналі реєстрації наказів. Відповідно до вказаного наказу в зв'язку із застарілим обладнанням, переробленням продукції малими партіями, що може привести до відхилень між розрахунковим та фактичним виходом продукції підприємство дозволяє лабораторії розходження між розрахунковим та фактичним виходом продукції, але не більше ніж як на 10%.
Суд не бере до уваги пояснення представника відповідача про те, що в ході перевірки йому не було надано документів що підтверджують відхилення між розрахунковим та фактичним виходом готової продукції, так як в судовому засіданні представник позивача надав суду для огляду журнал наказів та наказ, який зареєстрований належним чином.
Судом встановлено, що під час обробітку зерна розходження між розрахунковим та фактичним виходом зерна не завжди відповідало допустимій нормі 10%, що підтверджується актами про зачистку виробничого корпусу і результатами переробки зерна. Однак враховуючи те, що суд не може вирахувати частку перевищення допустимої норми відхилення між розрахунковим та фактичним виходом зерна, тому суд зазначає наступне.
Невідповідність частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано та що без неї оспорюваний акт в іншій частині не втрачає свою цілісність, значення. Рішення, в якому недійсну частину не можна відокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому. В даному випадку, враховуючи, що при частковому скасуванні податкове повідомлення-рішення втрачає свою цілісність, суд приходить до висновку про необхідність скасування оскарженого рішення вцілому.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Дослідивши всі обставини справи та докази на їх підтвердження, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Керуючись Податковим кодексом України ст.ст. 11, 99, 158 - 163, 167 і 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області (Ярмолинецьке відділення) № 0000172300 від 20.08.2012 року
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Суддя/підпис/О. Л. Польовий
"Згідно з оригіналом" Суддя О. Л. Польовий