Копія
Справа № 2270/6796/12
27 листопада 2012 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіСалюка П.І.
при секретарі Репецькій І. Ю.
за участі: представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що висновки відповідача, зроблені в актах перевірки є незаконними, а винесені на підставі висновків оспорювані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, а тому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому від 20.08.2012 р. №0000241702 форми В4, від 26.09.2012 р. №0000371702 форми В1, від 26.09.2012 р. №0000381702 форми В4.
В судовому засіданні представник позивача надав суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої представник позивача просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.08.2012 р. №0000241702 форми В4, від 26.09.2012 р. №0000371702 форми В1, від 26.09.2012 р. №0000381702 форми В4, від 31.10.2012 р. №0003301702/3547 форми В1. Стосовно вказаних податкових повідомлень-рішень, представник позивача надав ґрунтовні пояснення, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Позовні вимоги просив задоволити у повному обсязі.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала, надавши суду пояснення. Детально позицію відповідача стосовно заявлених позовних вимог викладено у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи. У задоволенні позовних вимог представник податкового органу просила відмовити у повному обсязі.
Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази у їх єдності, взаємному зв'язку та сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги слід задоволити у повному обсязі виходячи із наступних підстав.
Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в м. Хмельницькому були проведені документальні позапланові перевірки фізичної особи підприємця ОСОБА_3 бюджетного відшкодування податку на додану вартість на підставі яких складено акти та винесено податкові повідомлення-рішення.
Так, зокрема, Актом від 10.08.2012р. за №4663/17-2/НОМЕР_1 про результати документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (Код суб'єкта господарювання за РНОКПП: НОМЕР_1) бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за травень 2012р. встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту травень 2012 р., що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду 2012 р. на 14185грн.
На підставі Акту перевірки №4663/17-2/НОМЕР_1 винесено податкове повідомлення-рішення від 20.08.2012р. за №0000241702 форми В4, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2012р. у розмірі 14185грн.
Актом від 17.09.2012 р. за №5169/17-2/НОМЕР_1 про результати документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (Код суб'єкта господарювання за РНОКПП: НОМЕР_1) бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за червень 2012 р. зроблено висновок, що у червні 2012 р. позивачем завищено бюджетне відшкодування на розрахунковий рахунок в сумі 14185 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за червень 2012 р. що зараховується до складу податкового кредиту липня 2012 р. на суму 12493 грн.
На підставі Акту перевірки №5169/17-2/НОМЕР_1 26.09.2012 р. ДПІ у м. Хмельницькому винесено податкові повідомлення-рішення:
- №0000371702 форми В1, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2012 р. на 14185 грн. та штрафні санкції 7093 грн. та від 26.09.2012р.;
- №0000381702 форми В4, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2012 р. в розмірі 12493 грн.
У Акті від 17.10.2012р. за №5672/17-2/НОМЕР_1 про результати документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (Код суб'єкта господарювання за РНОКПП: НОМЕР_1) від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за липень 2012 р. зроблено висновок про те, що в липні 2012 р. позивачем завищено бюджетне відшкодування на розрахунковий рахунок в сумі 12493 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за липень 2012 р., що зараховується до складу податкового кредиту серпня 2012 р. на суму 12484 грн..
Окрім цього, ДПІ у м. Хмельницькому 31.10.2012 року винесено податкове повідомлення-рішення №0003301702/3547 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 12493 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 6247 грн. Підставою винесення рішення стали висновки відповідача, викладені в актах перевірок №5169/17-2/192911336 від 17.09.2012 р., №5672/17-2/НОМЕР_1 від 17.10.2012 р.
Не погоджуючись із вищеописаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.
Підставою для висновків про завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ та як наслідок в подальшому завищення бюджетного відшкодування з ПДВ стало те, що згідно умов укладених договорів позивач здійснював пробіг без вантажу (холостий пробіг) до місця завантаження та від місця розвантаження - за який не отримував дохід. Тобто, відповідач зробив висновок, що холостий пробіг є ризиком пов'язаним із веденням господарської діяльності і являється неоподаткованими операціями в межах господарської діяльності.
Суд не погоджується із даним висновком відповідача, оскільки згідно ст. 42 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Із детального аналізу положень вищезазначених норм права слідує, що операції з перевезення є господарськими операціями та являються підприємницькою діяльністю, оскільки отримується прибуток, і як наслідок змінюється фінансовий стан позивача.
Процес надання автомобіля під завантаження, транспортування, розвантаження вантажу та доставка автомобіля від пункту розвантаження до місця його зберігання є діями, які супроводжують одну господарську операцію і без наявності хоча б однієї із них, господарська операція відбутись не може, таким чином оподаткуванню підлягають всі дії з моменту відбуття транспортного засобу до пункту завантаження до моменту його повернення в пункт зберігання або відбуття від місця розвантаження в інший пункт завантаження для здійснення іншої господарської операції. Тобто, завантаження транспортування та розвантаження вантажу, проте без доставки транспортного засобу під завантаження, господарська операція з транспортування фізично не може відбутись.
Окрім цього, листом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 31.08.2009 р. N 9/12-1308, визначено Методичні рекомендації щодо визначення вартості та трудомісткості робіт з перевезення будівельних вантажів власним автомобільним транспортом будівельних організацій при складанні договірної ціни та проведенні взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт. Так, відповідно до Розділу І Методичних рекомендацій, прямі витрати визначаються за такими статтями:
- енергоносії (бензин, дизельне паливо, стиснений і зріджений газ, газодизельна суміш);
- мастильні матеріали;
- заробітна плата робітників, зайнятих на керуванні, ремонті та технічному обслуговуванні;
- амортизаційні відрахування;
- вартість матеріальних ресурсів на заміну пневматичних шин;
- вартість матеріальних ресурсів при ремонті та технічному обслуговуванні;
- інші прямі витрати.
Витрати на енергоносії та трудозатрати розраховуються для кожного типу автомобіля окремо за спеціально виведеними формулами, де при визначенні трудомісткості робіт при перевезенні будівельних вантажів власним автотранспортом підрядних будівельних організацій зазначається загальний пробіг автомобіля, що враховує рух автомобіля з вантажем, нульовий і холостий пробіг, км.
Тобто, застосовуючи аналогію, можна стверджувати, що витрати на "холостий пробіг" автомобіля повинні включатись у прямі витрати не лише при здійсненні перевезення будівельних вантажів, а й при здійсненні перевезення будь-яких вантажів суб'єктами-перевізниками.
Згідно пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території
України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права
власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на
умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування
лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території
України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
Відповідно до пункту 198.3, ст. 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Із пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України випливає те, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до п. 200.1 статті 200, ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
В ході проведених перевірок, посадовими особами податкового органу було встановлено реальність господарських операцій, наявність у позивача податкових накладних та інших первинних документів необхідних для визначення сум сплачених податків, формування податкового кредиту, тобто факт реальності операцій з перевезення вантажу та отримання за це прибутку відповідачем підтверджено в актах перевірки.
Суд вважає суттєвим те, що актом перевірки від 07.07.2012 р. №4162/17-2/НОМЕР_1 оформлено перевірку правильності визначення бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2012 року. У період, що перевірявся було зроблено висновок про "холостий пробіг", однак, відповідач у попередньому періоді не вважав це неоподаткованими операціями і підтвердив правильність визначення бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2012 р. Жодних змін в законодавстві після квітня 2012 р., які б стосувались визначення від'ємного значення ПДВ не відбулось.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Завданням адміністративного судочинства, згідно ч.1 ст. 2 КАС України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до закріпленого у ст. 11 КАС України принципу змагальності, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Крім цього, суд приймає до уваги, як вагому обставину той факт, що відповідач (який є суб'єктом владних повноважень) зобов'язаний у відповідності до ст. 71 КАС України довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З врахуванням наведеного суд вважає, що відповідачем не надано, судом не встановлено належних та допустимих доказів неправомірності включення ФОП ОСОБА_3 сум ПДВ згідно умов укладених договорів. Позивачем дотримано всіх умов, встановлених законодавством, що підтверджується матеріалами справи. Представником позивача у судовому засіданні доведено, що позивач сплановує надання послуг із перевезення із якомога меншим пустим пробігом, однак договірні зобов'язання з поставок імпорту позивач зобов'язаний виконувати.
Доводи представника позивача про те, що ФОП ОСОБА_3 займається міжнародними перевезеннями фактично лише із метою відшкодування ПДВ не знайшли свого підтвердження, оскільки позивач почав займатися підприємницькою діяльністю у 1997 році, основний вид діяльності - міжнародні перевезення вантажів. за 2011 рік ОСОБА_3 було перераховано до органу Пенсійного фонду України 234603 грн. 51 коп., у 2012 році - 216362 грн. 93 коп., до державного бюджету у 2011 році - 166615 грн. 15 коп., у 2012 році - 134264 грн. 58 коп.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні та враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги, як спосіб захисту порушених прав позивача, відповідають об'єкту порушеного права і у спірних правовідносинах є достатніми, необхідними та такими, що повністю відновлюють порушене право позивача, є документально і нормативно обґрунтовані, а тому заявлені позовні вимоги слід задоволити у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 6, 14, 71, 86, 104, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов задоволити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому від 20.08.2012 р. №0000241702 форми В4, від 26.09.2012 р. №0000371702 форми В1, від 26.09.2012 р. №0000381702 форми В4, від 31.10.2012 р. №0003301702/3547 форми В1.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 29 листопада 2012 року
Суддя
"Згідно з оригіналом" Суддя П.І. Салюк