30 листопада 2012 року 2а-5794/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доРайонного відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції
третя особаПублічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк"
прозобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до Районного відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції (далі - Відповідач), третя особа - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" про зобов'язання закрити виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь АКБ "Укрсоцбанк" 92217,87 грн., а також про зобов'язання скасувати арешти на автомобіль Мазда 3, номер державної реєстрації АІ4290ВО, та на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії відповідача щодо неповернення стягувучу виконавчого документа у виконавчому провадженні АК № 724422 на підставі наявності заяви третьої особи про закриття виконавчого провадження та повернення виконавчого документу з підстав погашення кредиту позивач вважає протиправними, у зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду.
30 листопада 2012 року позивач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, його представник у призначений день і час до суду не з'явився.
Згідно з вимогами частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
За таких обставин, судом визнано за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні в Районному відділі Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції перебуває виконавчий напис № 3244, вчинений 11.05.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу про стягнення з ОСОБА_1 на користь АКБ "Укрсоцбанк" боргу в сумі 92912,98 грн. за рахунок коштів, отриманих від реалізації заставленого майна, а саме - автомобіля марки Мазда, модель 3, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, що належить на праві власності позивачу.
10.06.2010 року було винесено постанову про арешт майна боржника в межах суми боргу з урахуванням виконавчого збору та витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій та оголошення заборони на його відчуження.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, факт обтяження автомобілю та нерухомого майна, належного на праві власності позивачу, підтверджується витягами з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 10.06.2010 року № 27424253 та з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна від 10.06.2010 року №27422130.
13.01.2011 року позивач добровільно передав ПАТ "Укрсоцбанк" для реалізації заставний автомобіль.
28.01.2011 року Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулось до відповідача із заявою про повернення виконавчого документа стягувану.
04.03.2011 року відповідачем надано відповідь третій особі про те, що оскільки представник відповідача не мав права згідно довіреності подавати заяви про повернення чи закінчення виконавчого провадження та підпис особи, від якої здійснено звернення, не затверджений печаткою юридичної особи, підстави для повернення виконавчого провадження відсутні.
Так, 12 липня 2012 року ПАТ "Укрсоцбанк" знову звернулося до відповідача із заявою про закриття виконавчого провадження, в якому просило закрити виконавче провадження та повернути виконавчий документ, а також зняти арешт з майна боржника, оскільки боржник погасив 3000 грн.
Листом від 24.07.2012 року відповідач надав відповідь третій особі про те, що довіреність на вчинення процесуальних дій не завірена належним чином.
Проте, на думку позивача, не погоджуючись із діями відповідача щодо неповернення виконавчого документа за заявою стягувача та скасування арештів, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувану у разі, якщо є письмова заява стягувача.
Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом (ч. 4 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження").
Однак, як видно з наявних матеріалів справи, всупереч зазначених вимог законодавства відповідачем не було винесено постанову про повернення стягувачу виконавчого документа на підставі заяви ПАТ "Укрсоцбанк" від 12.07.2012 року.
Отже, саме на підставі відсутності заборгованості позивача перед банком, ПАТ "Укрсоцбанк" неодноразово звертався до Районного відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції із заявою про повернення виконавчого документу, що не було здійснено відповідачем.
А отже, така позовна вимога позивача є обґрунтованою, оскільки відповідачем було протиправно не повернено виконавчого документу стягувану, а також не знято арешту з майна боржника, на підставі відповідної заяви останнього про повернення виконавчого документа з підстав погашення заборгованості.
Суд також зазначає, що відповідачем не було надано жодних доказів в підтвердження правомірності не прийняття постанови про повернення стягувачу ПАТ "Укрсоцбанк" виконавчого документу у виконавчому провадженні АК № 724422, на підставі наявної заяви стягувача.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, частиною першою статті 6 Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно зі статтею 11 Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
При цьому, суд звертає увагу відповідача на те, що при вирішенні питання про повернення виконавчого документа за заявою стягувача, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, зобов'язаний діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений Конституцією та чинним законодавством України.
Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до вимог частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Цей критерій вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.
Отже, враховуючи наведене, вимоги позивача підлягають задоволенню з огляду на встановлення факту порушення відповідачем своїми діями та бездіяльністю вимог Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV.
Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Позивач довів суду обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо зобов'язання відповідача винести постанову про повернення стягувачу ПАТ "Укрсоцбанк" виконавчого документу у виконавчому провадженні АК № 724422 та скасувати арешти на рухоме та нерухоме майно позивача, що підтверджується допустимими доказами, натомість відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, жодних доказів того, що його дії були правомірними.
Враховуючи наведені всі обставини в їх сукупності та виходячи з того, що під час розгляду справи доводи позивача знайшли свого підтвердження, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог і, відповідно, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Зобов'язати Районний відділ Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції винести постанову про повернення стягувачу Публічному акціонерному товариству "Укрсоцбанк" виконавчого документу у виконавчому провадженні АК № 724422 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АКБ "Укрсоцбанк" 92217,87 грн.
Зобов'язати Районний відділ Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції вчинити дії щодо звільнення з-під арешту заставленого майна: автомобіля марки Мазда, модель 3, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 та нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_1.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Балаклицький А. І.