ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"06" грудня 2012 р. Справа № 2a-1803/12/0970
м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
в складі: головуючої - судді Микитин Н.М.,
при секретарі судового засідання -Жовнірович О.С.,
за участю: представника позивача -Крайник О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Івано-Франківську адміністративну справу за позовом Івано-Франківського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Івано-Франківської області в інтересах держави - Головавтотрансінспекції та територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області до ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій в сумі 5610,00 грн.,-
26.06.2012 року Івано-Франківський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Івано-Франківської області в інтересах держави - Головавтотрансінспекції та територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області (далі-позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (далі-відповідач) про стягнення фінансових санкцій в розмірі 5610,00 гривень.
Позов мотивовано тим, що 11.01.2012 року, 24.01.2012 року, 03.03.2012 року та 29.03.2012 року працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області виявлено допущені відповідачем порушення вимог положень Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: надання послуг перевезення пасажирів без ліцензійної картки. Виявлені порушення зафіксовані в актах за № 047467 від 11.01.2012 року, № 056018 від 24.01.2012 року, № 053374 від 03.03.2012 року та № 041692 від 29.03.2012 року.
За наслідками розгляду вказаних актів, позивачем винесено постанови за №139754, №139765, №139830 та №139878 про застосування фінансових санкцій в загальному розмірі 5610,00 гривень, за вчинені правопорушення. У передбачений строк сума застосованих фінансових санкцій в розмірі 5610,00 гривень відповідачем добровільно не сплачена.
29.06.2012 року судом відповідно до пункту 4 частини 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі, яку направлено відповідачу для подання заперечення або заяви про визнання позову.
11.07.2012 року педставником відповідача на адресу суду подано заперечення проти адміністративного позову, в якому зазначив, що ним не отримувались належним чином підписаних постанов про застосування фінансових санкцій із посвідченням «мокрою»печаткою. Наголосив, що з 01.03.2011 року автомобіль ОСОБА_2 перебуває на ремонті у зв'язку з ДТП, а позивач пасажирськими перевезеннями не займається. Також просив провести повне судове засідання за участю сторін.
13.07.2012 року ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду, на підставі частини 4 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, дану адміністративну справу призначено до судового розгляду.
Івано-Франківський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Івано-Франківської області в судове засідання не прибув, однак на адресу суду подав клопотання про розгляд справи без його участі (а.с. 167).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з мотивів викладених в позовній заяві. Зазначила, що перевірка проводилась інспекторами, до обов'язків яких входить приймати участь у перевірках суб'єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері автомобільного транспорту, за їх місцезнаходженням під час перевезень пасажирів щодо додержання ними вимог законодавства про автомобільний транспорт. При виявленні під час перевірки порушень законодавства складає акти і протоколи. Також пояснила, що відповідачу направлялися звичайні фотокопії постанов про застосування фінансових санкцій відповідно до вимог внутрішньої інструкції. Просила позов задоволити.
06 грудня 2012 року представник відповідача, який був належним чином повідомлений про дату, місце та час проведення розгляду справи, у судове засідання не з'явився. Водночас, на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю в цей день по справі господарського суду Івано-Франківської області як представник стягувача.
Суд вважає клопотання необґрунтованим, документально не підтвердженим, зокрема копією судової повістки про виклик до господарського суду Івано-Франківської області, крім того представник відповідача не зазначив про те, що такі докази будуть надані суду в наступному судовому засіданні. Так, поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі дій. В той же час, суд враховує і ті обставини, що представник відповідача надав суду усні пояснення по суті спору, брав участь у дослідженні доказів, що містяться в матеріалах справи та дослідженні матеріалів адміністративної справи № 3-208/11 по факту порушення ПДР гр.ОСОБА_2 по ст. 124 КУпАП, яка витребовувалась за клопотанням представника відповідача, також, був присутній в судовому засіданні при оголошенні матеріалів справи. Таким чином, суд не знаходить підстав для визнання причини неприбуття представника відповідача у судове засідання 06.12.2012 року поважною.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатись і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в матеріалах справи доказів у відсутності Івано-Франківського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Івано-Франківської області та представника відповідача.
У минулих судових засіданнях, представник відповідача позов заперечив та зазначив, що ОСОБА_2 пасажирськими перевезеннями не займається, через невиїздність автомобіля далі міста Городенки, у зв'язку з пошкодженнями транспортного засобу отриманими в ДТП. Крім того, вказав що постанови про застосування фінансових санкцій, які отримував ОСОБА_2, є фотокопіями та не відповідають вимогам державної уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003).
В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду посвідчив, що у період з 2004р.-2012р. працював головним спеціалістом відділу контролю у територіальному управлінні Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області. В ході рейдової перевірки в АДРЕСА_1, ним виявлено, що ОСОБА_2, який знаходився в автомобілі, брав плату за проїзд з пасажирів, як йому пояснили пасажири. Ліцензійна картка в ОСОБА_2 -відсутня. Відповідно було складено акт від 11.01.2012р. про виявлене порушення. Щодо акту від 29.03.2012р., то пояснив, що посадка пасажирів відбувалась на ділянці дороги навпроти АЗС «ОККО». Зазначив, що пасажиромісткість автомобіля «ФОРД»становить 8 осіб, однак відповідачем перевозилась більша кількість осіб.
Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що як державний інспектор здійснював контроль на автомобільному транспорті, проводив перевірки. Зазанчив, що ОСОБА_2 постійно здійснює перевезення пасажирів за маршрутом Городенка-Івано-Франківськ. 03.03.2012 року ним складено акт щодо ОСОБА_5, який експлуатував в м.Івано-Франківську по вул.Гаркуші автомобіль без ліцензійної картки. Зауважив, що транспортний засіб був у жахливому стані.
ОСОБА_6 посвідчив, що у період 2008-2012 років працював у територіальному управлінні Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області на посаді провідного спеціаліста відділу контролю. Зазначив, що акт в січні 2012 року не скаладав, а був свідком, та бачив, що ОСОБА_2 при висадці пасажирів по вул. Гаркуші в м.Івано-Франківську брав у них гроші.
Свідок ОСОБА_7, суду пояснив, що працював провідним спеціалістом ТУ Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області. В січні 2012 року при проведенні рейдової перевірки ним зафіксовано порушення по вул.Гаркуші, при посадці та висадці пасажирів в автомобіль. Спершу водій не надав документів, потім ОСОБА_2 пред'явив тільки посвідчення водія та техпаспорт. Ліцензійної картки не було. Зазначив, що автомобіль був у поганому стані, але діючий.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, допитавши свідків, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що даний адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 17.05.2005 року Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради ОСОБА_2 зареєстровано як фізичну особу - підприємця, про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрів юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (а.с. 7). Відповідачем обрано вид підприємницької діяльності "надання послуг таксі".
11.01.2012 року о 11 год. 00 хв. працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області на підставі завдання на перевірку № 13 в м.Івано-Франківську на вул. Гаркуші виявлено та задокументовано в акті за № 047467 від 11.01.2012 року факт перевезення відповідачем 8 пасажирів транспортним засобом "Форд", державний номерний знак НОМЕР_1, без ліцензійної картки, що є порушенням вимог статей 39, 60 Закону України "Про автомобільний транспорт"(а.с.8).
24.01.2012 року о 11 год. 00 хв. працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області на підставі завдання на перевірку № 33 в м.Івано-Франківську на вул. Гаркуші, 38, виявлено та задокументовано в акті за № 056018 від 24.01.2012 року, факт перевезення відповідачем 8 пасажирів транспортним засобом "Форд", державний номерний знак НОМЕР_1, без ліцензійної картки, що є порушенням вимог статей 39, 60 Закону України "Про автомобільний транспорт"(а.с.12).
03.03.2012 року о 11 год. 35 хв. працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області на основі завдання на перевірку № 100 в м.Івано-Франківську на вул. Гаркуші, виявлено та задокументовано в акті за № 053374 від 03.03.2012 року факт експлуатації громадянином ОСОБА_2 легкового автомобіля, облаштованого як таксі. Під час перевірки виявлено таке порушення, як відсутність ліцензійної кртки, що є порушенням вимог статей 39, 60 Закону України "Про автомобільний транспорт"(а.с.16).
29.03.2012 року о 08 год. 10 хв. працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області на підставі завдання на перевірку № 134 в м. Городенка на ділянці дороги АЗС "ОККО" виявлено та задокументовано в акті за № 041692 від 29.03.2012 року факт перевезення відповідачем 10 пасажирів транспортним засобом "Форд", державний номерний знак НОМЕР_1, без ліцензійної картки, що є порушенням вимог статей 39, 60 Закону України "Про автомобільний транспорт"(а.с.20).
Позивачем, у відповідності до статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за виявлені порушення щодо відповідача, на підставі актів проведення перевірки, постановами про застосування фінансових санкцій від 24.01.2012р., 07.02.2012р., 22.03.2012р., та від 10.04.2012р. застосовано фінансові санкції на загальну суму 5610,00 гривень(а.с.10,14,18,22). Такі направлялись відповідачу та були отримані ним, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення(а.с.11,15,19,23).
Застосовані позивачем фінансові санкції в сумі 5610,00грн. відповідачем не сплачені.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в України визначені Законом України "Про автомобільний транспорт".
Згідно статті 3 Закону України "Про автомобільний транспорт" цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Статтею 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті визначає Кабінет Міністрів України.
Відповідно пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року за №1567 "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті"органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м. Києві та м. Севастополі.
Стаття 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено перелік документів, на підставі яких виконують пасажирські перевезення, зокрема, автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документом для регулярних пасажирських перевезень для автомобільного перевізника є ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України.
Згідно статті 40 Закону України "Про автомобільний транспорт" водій автобуса при перевезенні пасажирів автомобільним транспортом, зобов'язаний мати з собою і пред'являти для перевірки уповноваженим посадовим особам документи, передбачені законодавством.
Як вбачається з довідки територіального управління головної держаної інспекції на автомобільному транспорті від 05.06.2012 року, згідно даних регіонального реєстру щодо виданих, переоформлених ліцензій, виданих дублікатів ліцензій, анульованих та визнаних недійсними ліцензій приватний підприємець ОСОБА_2 отримував ліцензію НОМЕР_5 на право провадження господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі 27.09.2006 року.
Ліцензійну картку НОМЕР_4 на транспортний засіб вказаний в актах Форд, державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 виготовляв 05.10.2006 року.
02.03.2010 року наказом Головавтотрансінспекції №42 ліцензію НОМЕР_5 анульовано. Нову ліцензійну картку ОСОБА_2 не виготовляв(а.с.24).
Абзац 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" є спеціальною нормою, якою встановлено, що за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд зазначає, що порушення відповідачем вимог статей 39, 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", виявлене службовими особами позивача.
Оскільки, статтею 30 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено відповідальність за надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, а позивачем виявлені факти надання відповідачем послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом без оформлених документів, передбачених статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", то є правомірним застосування до відповідача фінансових санкцій за кожне правопорушення.
Частинами 4 та 5 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.
Відповідно до пунктів 21, 27 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року за №1567 "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті" (надалі -також Постанова) державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. При виявлені порушення законодавства складається акт, на підставі якого керівник органу державного контролю виносить постанову про застосування фінансових санкцій, що є обов'язковою до виконання.
Стаття 21 Постанови зазначає, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за відповідною формою.
Пунктом 28 вказаної Постанови Кабінету Міністрів України фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.
У передбачений законом термін сума застосованих постановами фінансових санкцій відповідачем добровільно не сплачена.
Суд зазначає, що при здійсненні відповідачем пасажирських перевезень наявність документів, передбачених статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" є обов'язком відповідача, порушення якого тягне наслідки у вигляді застосування штрафних санкції, передбачених статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Постановою Городенківського районного суду від 20.05.2011 року № 3-51/11 справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП -закрито. Згідно додатку до протоколу про адміністративне правопорушення серії АТ № 069853, 069854 -зворотнього боку схеми наслідків ДТП без потерпілих, яка сталася 01.03.2011р., що досліджувався судом та знаходиться в матеріалах адміністративної справи по факту порушення ПДР, в автомобіля «Форд Транзит», д.н.з. НОМЕР_1, який належить відповідачу, пошкоджено: кришку багажника, задні крила, задні стойки, задній бампер, два задні стопи (тріснули). Однак, стороною відповідача не доведено, що автомобіль ОСОБА_2 перебував на ремонті через пошкодження отримані у ДТП, саме в період фіксації порушень в актах посадових осіб позивача.
Посилання представника відповідача на ту обставину, що відповідачем не здійснювалося надання послуг з перевезення пасажирів спростовано в судовому засіданні показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6, які були допитані в судовому засіданні суду, та пояснили, що фактично відповідачем здійснювалося перевезення пасажирів без ліцензійної картки.
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на отримання відповідачем копій постанов належним чином не засвідчених підписаними уповноважених осіб та печаткою Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, як на підставу скасування постанов, оскільки вказані обставини не спростовують факт допущення відповідачем порушень та не можуть бути підставою для звільнення ОСОБА_2 від відповідальності за допущені порушення.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення в дохід Державного бюджету з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 фінансових санкцій в розмірі 5610,00 гривень є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (код НОМЕР_3) на користь Державного бюджету України(р/р № 31110106700002 УДКСУ в м.Івано-Франківську, код платежу 21081100, МФО - 836014, код одержувача - 37952250) фінансові санкції по постановах №№ 139754, 139765, 139830 та №139878 на загальну суму 5610 (п"ять тисяч шістсот десять) гривень 00 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: /підпис/ Микитин Н.М.
Постанова складена в повному обсязі 10.12.2012 року.