Категорія №11.5
Іменем України
11 грудня 2012 року Справа № 2а/1270/9039/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Гончарової І.А.,
за участю секретаря: Майбороди С.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Ровеньки Луганської області до Головного управління юстиції у Луганській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит», про скасування постанови про зупинення виконавчого провадження від 27.09.2012 року 31489037,
16 листопада 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Ровеньки Луганської області, у якому позивач послався на таке. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12 травня 2010 року по справі № 2а-2354/10/1270 було задоволено позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Ровеньки Луганської області про стягнення з Державного підприємства «Ровенькиантрацит» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта №81 Київська» заборгованості по страховим внескам в розмірі 4937720 грн. 32 коп. та пені - 248154 грн. 25 коп. 27 серпня 2010 року судом видано виконавчий лист, на підставі якого 10 лютого 2012 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Луганській області було відкрито виконавче провадження №31489037.
У позові зазначено, що 17 квітня 2012 року ухвалою Луганського окружного адміністративного суду було замінено сторону у виконавчому провадженні №31489037 - боржника ДП «Ровенькиантрацит» на правонаступника - ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит». 08.11.2012 року на адресу позивача надійшла постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Луганській області про зупинення виконавчого провадження», у зв'язку із внесенням ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23.06.2005 року № 2711.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач, зокрема, посилається на те, що відповідно до положень Закону його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу та суб'єктів господарської діяльності, зазначених у п.1.3 ст.1 щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії. Крім того, п.3.7 ст.3 Закону передбачено, що на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2012 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», крім рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року. Таким чином, позивач вважає постанову відповідача про зупинення виконавчого провадження № 31489037 незаконною, та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з тим, що відділення Фонду не відноситься до учасників розрахунків, а борг TOB «ДТЕК Ровенькиантрацит» не відноситься до боргу у сфері енергопостачання чи за несплату електроенергії або податкового боргу, оскільки він виник внаслідок несплати обов'язкових страхових внесків, на які поширюється Закон України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Враховуючи наведене, позивач просив скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень управління виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області від 27.09.2012 року про зупинення виконавчого провадження №31489037.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив розглядати справу без його участі.
Представники відповідача та представник третьої особи у судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не доповіли, про дату слухання справи повідомлялися належним чином.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до такого.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно із ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (частина 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21.04.1999 № 606-ХІV «Про виконавче провадження» зі змінами та доповненнями в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон № 606).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 606-ХІV, примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у Законі № 606-ХІV, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону № 606-ХІV).
Згідно із ст. 5 Закону № 606-ХІV, державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Статтею 5 Закону № 606-ХІV, визначено права та обов'язки державних виконавців при примусовому виконанні рішень, встановлених цим Законом, а ст. 7 Закону № 606-ХІV, встановлені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні - державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Судом установлено, що 27.08.2010 року Луганським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист № 2а-2354/10/1270 про стягнення з Державного підприємства «Ровенькиантрацит» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта №81 Київська» заборгованості зі страхових внесків та пені у розмірі 5185874 грн. 57 коп. (арк. справи 7).
10.02.2012 державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Луганській області винесено постанову ВП № 31489037 про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2а-2354/10/1270, виданого Луганським окружним адміністративним судом 27.08.2010 року (арк. справи 8).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 17.04.2012 задоволено заяву Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Ровеньки Луганської області про заміну сторони виконавчого провадження № 31489037 - боржника Державне підприємство «Ровенькиантрацит» на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта №81 Київська» (арк. справи 9-10).
27.09.2012 старшим державним виконавцем ВПВР Управління ДВС ГУЮ у Луганській області Кукуянцевою Ю.Ю. винесено постанову про зупинення виконавчого провадження ВП № 31489037 по примусовому виконанню виконавчого листа по справі № 2а-2354/10/1270, виданого 27.08.2010 року Луганським окружним адміністративним судом, на підставі п.15 ч.1 ст.37, ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку із внесенням боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» (арк. справи 12).
Відповідно до п.15 ч.1 ст.37 Закону № 606-ХІV, виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню, зокрема, у випадку внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Статтею 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» визначено, що цей закон регулює відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу та поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.
До учасників розрахунків віднесені: підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом (пункт 1.3 статті 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»).
Згідно з п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» до заборгованості відноситься сума коштів, підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату, яка:
1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;
2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих;
3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України;
4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;
5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.
Вищенаведеною нормою встановлено вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні цього Закону, на які поширюється положення п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону № 606-ХІV щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження.
Відповідно до положень Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу та суб'єктів господарської діяльності, зазначених в п.1.3 ст.1, щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії.
З урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Ровеньки Луганської області не відноситься до учасників розрахунків відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», а борг ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» не є боргом у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи за не сплату електроенергії або податковим боргом, оскільки борг виник через несплату ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» обов'язкових страхових внесків та пені, на які не поширюються норми Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», а тому віднесення ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», не є підставою для зупинення спірного виконавчого провадження.
Крім того, суд вважає за потрібне зазначити, що приписи п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону № 606-ХІV, визначають дві обов'язкові умови, які зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження. Це внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, суб'єктивна ознака, що має місце у межах спірних відносин, та участь зазначеного підприємства у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», об'єктивна умова, яка в свою чергу включає характер та термін виникнення заборгованості.
Недоведеність віднесення заборгованості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача перед позивачем до такої, що погашається за процедурою Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» унеможливлює застосування приписів п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону № 606-ХІV до спірних правовідносин.
Врахувавши вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування постанови про зупинення виконавчого провадження є обґрунтованими та такими, що слід задовольнити.
Скасування у судовому порядку постанови про зупинення виконавчого провадження автоматично обумовлює обов'язок відповідача за Законом № 606-ХІV відновити виконавче провадження по виконанню в примусовому порядку виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом та провести дії, спрямовані на виконання рішення суду.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Ровеньки Луганської області до Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанови про зупинення виконавчого провадження від 27.09.2012 року 31489037, задовольнити повністю.
Скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції від 27 вересня 2012 року №31489037 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а-2354/10, виданого Луганським окружним адміністративним судом 27.08.2010 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова у повному обсязі складена 17 грудня 2012 року.
СуддяІ.А. Гончарова