Постанова від 05.12.2012 по справі 2а/1270/8115/2012

Категорія №5.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 грудня 2012 року Справа № 2а/1270/8115/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді: Качуріної Л.С.,

при секретарі: Горобець В.О.,

в присутності представників сторін:

від позивача Жибер В.В. довіреність від 03.01.2012 року №78.

від відповідача Хріпко І.В., довіреність від 25.04.2012 року № 1-17/4089,

Височина Т.О., довіреність від 13.08.2012 №1-17/7712;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАА Транс» до Луганської митниці про встановлення повноважень, визнання протиправною та незаконною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

19 жовтня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАА Транс» з адміністративним позовом до Луганської митниці про встановлення повноважень, визнання протиправною та незаконною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що в період з 03 по 16 грудня 2002 року було оформлено в якості внеску іноземного інвестора до свого статутного капіталу 50 сідельних тягачів марки Volvo FH1242Т (код УКТЗЕД 8701-20) відповідно інформаційного повідомлення від 23.12.2002 року №4410137200-3-1-199. Вказані ВМД були оформлені відповідачем, після чого сідельні тягачі були зареєстровані в ВРЕР м. Луганська. На даний час у позивача виникла потреба в оновлені рухомого складу та відповідно у реалізації сідельних тягачів. Але, відповідно інформації ВРЕР м. Луганська митницею накладено заборону на відчуження транспортних цих засобів. Згідно листа відповідача №3-20/9020 від 21.09.2012 року підставою накладення заборони на відчуження ввезених сідельних тягачів є пункт 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання ринку автомобілів в Україні» та Закон України «Про режим іноземного інвестування». Інформація щодо заборони на відчуження була внесена до вантажних митних декларацій, за якими було здійснено митне оформлення зазначених транспортних засобів.

Позивач вважає, що відповідач таким чином порушив його права на вільне розпорядження своєю власністю, при цьому не маючи повноважень на встановлення заборони на відчуження сідельних тягачів, не врахувавши відсутність підстав для існування заборони на відчуження.

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним у адміністративному позові.

Представник відповідача проти адміністративного позову заперечував та просив суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що дії посадових осіб відповідача щодо відмови в скасування обмеження на відчуження сідельних тягачів здійснені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач - суб'єкт господарювання юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАА Транс» (надалі - ТОВ «ЛАА Транс», позивач), державна реєстрація проведена 17.10.2001 року виконавчим комітетом Луганської міської ради, ідентифікаційний номер 31718995, адреса місцезнаходження: 91047, Луганська область, м. Луганськ, вул. Гастелло, будинок 38, діє на підставі Статуту у новій редакції, зареєстрованого державним реєстратором Луганської міської ради 08.01.2012 року, номер запису 13821060013001179.

Згідно Статуту ТОВ «ЛАА Транс», відповідно до порядку його створення, є суб'єктом приватного права, що відповідає ст.81 ЦК України.

Згідно підпунктів 2.2.1 та 2.2.2. Статуту одними з видів діяльності позивача є внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним, залізничним, повітряним, морським, річковим та іншими видами транспорту, а також надання транспортно-експедиційних послуг при перевезеннях зовнішньоторговельних і транспортних вантажів та інші.

Згідно протоколу №2 загальних зборів учасників ТОВ «ЛАА Транс» від 31.10.2001 року (а.с. 106) прийняте рішення про включення до складу учасників (засновників) ТОВ «ЛАА Транс» «Дунакаміон Експедиційне ТОВ» (республіка Угорщина), яке в якості своєї інвестиції (внеску в статутний фонд ТОВ «ЛАА Транс») передало ТОВ «ЛАА Транс» три нових трьох вісних тентових напівпричепа для перевезення вантажів виробництва фірми «Eliegl» (Німеччина).

Згідно протоколу №4 загальних зборів учасників ТОВ «ЛАА Транс» від 08.11.2002 року (а.с. 107) прийняте рішення про збільшення статутного фонду ТОВ «ЛАА Транс» на 22950390,00 грн. за рахунок додаткового внеску «Дунакаміон Експедиційне ТОВ» (республіка Угорщина), а саме 50 (п'ятдесяти) сідельних (для транспортування напівпричепів) тягачів виробництва фірми Volvo Truck Corporation (Швеція) моделі FH12. Вартість одного сідельного тягача 63,900 Є, та 50 (п'ятдесяти) нових 3-х вісних напівпричепів для перевезення вантажів виробництва фірми Коgel Fahrzeugwerke (Німеччина) AG SN24 P100V/1.120, вантажопідємністю 27600 кг. Вартість одного напівпричепа 22700 Є.

Передавання зазначених транспортних засобів до статутного капіталу позивача підтверджується Статутом у новій редакції, зареєстрованим державним реєстратором Луганської міської ради 08.01.2012 року, в якому наведений перелік майна, що вноситься відповідно до рішення загальних зборів учасників від 08.11.2002 року як внесок «Дунакаміон Експедиційне ТОВ» до статутного фонду позивача (а.с.111-151).

Згідно інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції, наданого від імені та за дорученням «Дунакаміон Експедиційне ТОВ» Клименко Романом Леонідовичем, Ленінською МДПІ у м. Луганську зареєстрована інвестиція у вигляді внеску до статутного капіталу ТОВ «ЛАА Транс» в сумі 4330000 Евро (рухоме майно, а саме: 50 (п'ятдесят) сідельних тягачів для перевезень напівпричепів Volvo FH1242T з яких 20 шт. виробництва Швеції, 30 шт. виробництва Бельгії, та 50 (п'ятдесят) 3-х вісних тентових напівпричепів для перевезення вантажів Коgel SN24 P100V/1.120 (Німеччина), що за курсом НБУ на 08.11.2002 року складає 23110638,90 грн., ТОВ «ЛАА Транс» взята на баланс 24.12.2002 року.

4 та 17 вересня 2012 року позивачем на адресу відповідача були направлені інформаційні запити №107/12 та №111/12, в яких позивач посилаючись на інформацію ВРЕР м. Луганська просить повідомити про підстави накладення заборони на відчуження транспортних засобів, вказавши норми чинного законодавства, строк заборони, підстави скасування такої заборони (а.с.85-86).

Відповідач листом №3-20/9020 від 21 вересня 2012 року щодо заборони на відчуження 50 сідельних тягачів повідомив позивача, що п.2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання ринку автомобілів в Україні» встановлено, що автомобіль, що був попередньо ввезений в Україну без сплати (повної або часткової) передбачених законодавством податків зборів, на підставі пільг, наданих законодавством, може бути відчужений або переданий у володіння, та/або користування, та/або у розпорядження тільки після сплати у повному обсязі всіх податків та зборів, передбачених законодавством України на день ввезення автомобіля на митну територію України.

У листі відповідачем також зазначено, що враховуючи положення законодавчих актів митницею накладена заборона на відчуження ввезених сідельних тягачів.

Строк дії заборони на відчуження закінчується в термін сплати у повному обсязі всіх податків та зборів, передбачених законодавством України.

Також у листі відповідач зазначає, що правомірність дій митниці щодо у не скасуванні обмежень на відчуження сідельних тягачів при несплачених ТОВ «ЛАА Транс» податках та зборах, передбачених законодавством України на день ввезення автомобіля на митну територію України, доведена в судовому порядку постановою Вищого адміністративного суду України від 06.12.2011 року за касаційним переглядом справи №2а-1419/11/1270.

Позивач же вважає, що відповідач не наділений повноваженнями обмежувати його право на розпорядження майном.

Суд сприяв сторонам, які брали участь у справі, у доказуванні шляхом витребування та надання доказів, уточнення норми матеріального права, яка підлягає застосуванню, та кола фактів, які необхідно доказати.

Відповідно до частини 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Стаття 86 КАС України встановлює право і обов'язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Отже, вирішуючи дану справу суд виходить з того, що відповідно ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються правовий режим власності.

Відповідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно ст. 325 ЦК України суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.

Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими.

Відповідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно ст.133 ГК України основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

Держава забезпечує рівний захист майнових прав усіх суб'єктів господарювання.

Законом України «Про власність» (ст. 4) встановлено, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном, здійснює своєю владою управління ним і має право вчиняти будь-які дії, які не суперечать закону.

Таким чином, суб'єктивне право власності законодавцем формується як сукупність трьох найголовніших правомочностей: права володіння, права користування, права розпорядження. При цьому законодавець визначає, що власник реалізує своє право через можливість припинити або обмежити належне йому право власності.

Суд установив, що ввезення на митну територію України 50 сідельних тягачів для перевезень напівпричепів Volvo FH1242T підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу та Вантажними митними деклараціями (а.с.9-83), а саме:

1.Державний реєстраційний номер 10838 АР, номер шасі YV2A4CFА53A558442, номер декларації 70200/2/701921 06/12/02;

2.Державний реєстраційний номер 10808 АР, номер шасі YV2A4CFА03В330049, номер декларації 70200/2/701945 07/12/02;

3.Державний реєстраційний номер 10802 АР, номер шасі YV2A4CFА83В330199, номер декларації 70200/2/701987 09/12/02;

4.Державний реєстраційний номер 10814 АР, номер шасі YV2A4CFА53A557629, номер декларації 70200/2/701970 04/12/02;

5.Державний реєстраційний номер 10810 АР, номер шасі YV2A4CFАХ3A557626, номер декларації 70200/2/701997 09/12/02;

6.Державний реєстраційний номер 10842 АР, номер шасі YV2A4CFА23A558916, номер декларації 70200/2/702081 13/12/02;

7.Державний реєстраційний номер 10849 АР, номер шасі YV2A4CFА43A558917, номер декларації 70200/2/701885 05/12/02;

8.Державний реєстраційний номер 10824 АР, номер шасі YV2A4CFА13A557630, номер декларації 70200/2/702039 11/12/02;

9.Державний реєстраційний номер 10825 АР, номер шасі YV2A4CFА83В330588, номер декларації 70200/2/701953 07/12/02;

10.Державний реєстраційний номер 10826 АР, номер шасі YV2A4CFА73В330209, номер декларації 70200/2/701869 04/12/02;

11.Державний реєстраційний номер 10848 АР, номер шасі YV2A4CFА73В331313, номер декларації 70200/2/701955 07/12/02;

12.Державний реєстраційний номер 10827 АР, номер шасі YV2A4CFА13В330576, номер декларації 70200/2/702075 13/12/02;

13.Державний реєстраційний номер 10828 АР, номер шасі YV2A4CFА13В330044, номер декларації 70200/2/701906 06/12/02;

14.Державний реєстраційний номер 10829 АР, номер шасі YV2A4CFА23В330456, номер декларації 70200/2/701958 07/12/02;

15.Державний реєстраційний номер 10830 АР, номер шасі YV2A4CFА63В329844, номер декларації 70200/2/701905 06/12/02;

16.Державний реєстраційний номер 10801 АР, номер шасі YV2A4CFА33A557628, номер декларації 70200/2/702022 10/12/02;

17.Державний реєстраційний номер 10803 АР, номер шасі YV2A4CFА93В330440, номер декларації 70200/2/701884 05/12/02;

18.Державний реєстраційний номер 10811 АР, номер шасі YV2A4CFА73В330193, номер декларації 70200/2/701908 06/12/02;

19.Державний реєстраційний номер 10804 АР, номер шасі YV2A4CFАХ3В330575, номер декларації 70200/2/701862 04/12/02;

20.Державний реєстраційний номер 10805 АР, номер шасі YV2A4CFА73В330081, номер декларації 70200/2/701856 03/12/02;

21.Державний реєстраційний номер 10806 АР, номер шасі YV2A4CFА93A557827, номер декларації 70200/2/701977 09/12/02;

22.Державний реєстраційний номер 10847 АР, номер шасі YV2A4CFА23В331171, номер декларації 70200/2/701904 06/12/02;

23.Державний реєстраційний номер 10850 АР, номер шасі YV2A4CFА83A558919, номер декларації 70200/2/702077 13/12/02;

24.Державний реєстраційний номер 10807 АР, номер шасі YV2A4CFА13В329847, номер декларації 70200/2/701918 06/12/02;

25.Державний реєстраційний номер 10809 АР, номер шасі YV2A4CFА63В330251, номер декларації 70200/2/702018 10/12/02;

26.Державний реєстраційний номер 10812 АР, номер шасі YV2A4CFА03A330195, номер декларації 70200/2/701907 06/12/02;

27.Державний реєстраційний номер 10813 АР, номер шасі YV2A4CFА33В330207, номер декларації 70200/2/701873 04/12/02;

28.Державний реєстраційний номер 10815 АР, номер шасі YV2A4CFА73В330582, номер декларації 70200/2/701947 07/12/02;

29.Державний реєстраційний номер 10816 АР, номер шасі YV2A4CFА23В330084, номер декларації 70200/2/701919 06/12/02;

30.Державний реєстраційний номер 10817 АР, номер шасі YV2A4CFА83В330087, номер декларації 70200/2/701923 06/12/02;

31.Державний реєстраційний номер 10818 АР, номер шасі YV2A4CFА63В330041, номер декларації 70200/2/701686 05/12/02;

32.Державний реєстраційний номер 10819 АР, номер шасі YV2A4CFА93В330096, номер декларації 70200/2/701903 06/12/02;

33.Державний реєстраційний номер 10820 АР, номер шасі YV2A4CFА03В330570, номер декларації 70200/2/702083 13/12/02;

34.Державний реєстраційний номер 10821 АР, номер шасі YV2A4CFА13A557627, номер декларації 70200/2/701949 07/12/02;

35.Державний реєстраційний номер 10822 АР, номер шасі YV2A4CFА63A330198, номер декларації 70200/2/701889 05/12/02;

36.Державний реєстраційний номер 10823 АР, номер шасі YV2A4CFА63В330573, номер декларації 70200/2/701859 03/12/02;

37.Державний реєстраційний номер ВВ9476АС, номер шасі YV2A4CFА33A558441, номер декларації 70200/2/701986 09/12/02;

38.Державний реєстраційний номер ВВ4765ВМ, номер шасі YV2A4CFА53A558604, номер декларації 70200/2/701920 06/12/02;

39.Державний реєстраційний номер 10833 АР, номер шасі YV2A4CFА83В330848, номер декларації 70200/2/701975 09/12/02;

40.Державний реєстраційний номер 10834 АР, номер шасі YV2A4CFА33В331275, номер декларації 70200/2/701951 07/12/02;

41.Державний реєстраційний номер 10835 АР, номер шасі YV2A4CFА23A558446, номер декларації 70200/2/701983 09/12/02;

42.Державний реєстраційний номер 10836 АР, номер шасі YV2A4CFА63A558837, номер декларації 70200/2/702020 10/12/02;

43.Державний реєстраційний номер ВВ5093ВО, номер шасі YV2A4CFА43A558920, номер декларації 70200/2/701984 09/12/02;

44.Державний реєстраційний номер 10839 АР, номер шасі YV2A4CFА93A558444, номер декларації 70200/2/701922 06/12/02;

45.Державний реєстраційний номер 10840 АР, номер шасі YV2A4CFАХ3В331225, номер декларації 70200/2/702041 11/12/02;

46.Державний реєстраційний номер 10841 АР, номер шасі YV2A4CFА63В331190, номер декларації 70200/2/701883 05/12/02;

47.Державний реєстраційний номер 10843 АР, номер шасі YV2A4CFА63A558918, номер декларації 70200/2/702079 13/12/02;

48.Державний реєстраційний номер 10844 АР, номер шасі YV2A4CFА63A558921, номер декларації 70200/2/702097 16/12/02;

49.Державний реєстраційний номер 10845 АР, номер шасі YV2A4CFА73A558443, номер декларації 70200/2/701902 06/12/02;

50.Державний реєстраційний номер 10846 АР, номер шасі YV2A4CFА03A558445, номер декларації 70200/2/701888 05/12/02;

Згідно приписів ч.3 ст.2 Закону України «Про режим іноземного інвестування» від 19.03.1996 року №93/96-ВР, в редакції, що діяла на час ввезення транспортних засобів на митну територію України передбачено, що іноземні інвестиції можуть здійснюватися у вигляді будь-якого рухомого і нерухомого майна та пов'язаних з ним майнових прав.

Згідно приписів ч.1 ст.3 цього ж Закону іноземні інвестиції можуть здійснюватися, зокрема, у формі часткової участі у підприємствах, що створюються спільно з українськими юридичними і фізичними особами, або придбання частки діючих підприємств.

Порядок обкладення митом майна, що ввозиться на територію України, як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями регулюється ст.18 Закону України «Про режим іноземного інвестування».

Частиною 1 ст.18 цього Закону передбачено, що майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або власного споживання), звільняється від обкладення митом.

Частиною 5 ст.18 цього ж Закону передбачено, що якщо протягом трьох років з часу зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями майно, що було ввезене в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу зазначеного підприємства, відчужується, у тому числі у зв'язку з припиненням діяльності цього підприємства (крім вивезення іноземної інвестиції за кордон), підприємство з іноземними інвестиціями сплачує ввізне мито, яке обчислюється виходячи з митної вартості цього майна, перерахованої у валюту України за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України на день здійснення відчуження майна.

Разом з цим Закон України «Про режим іноземного інвестування» не встановлює право митного органу чи інших державних органів накладати заборону чи будь-які інші обмеження на розпорядження приватним майном зі статусом іноземної інвестиції.

За таких підстав Закон України «Про режим іноземного інвестування» не може бути підставою для накладення збоку відповідача заборони на відчуження позивачем сідельних тягачів.

Пунктом 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання ринку автомобілів в Україні» передбачено, що автомобіль, що був попередньо ввезений в Україну без сплати (повної або часткової» передбачених законодавством податків та зборів, на підставі пільг, наданих законодавством, може бути відчужений або переданий у володіння, та/або у користування, та/або у розпорядження тільки після сплати у повному обсязі всіх податків та зборів, передбачених законодавством України на день ввезення автомобіля на митну територію України.

Однак, зазначений Закон також не містить вказівок на право накладення збоку митних органів чи інших державних органів будь-яких обмежень на користування та розпорядження автомобілем, ввезеним без сплати (повної або часткової) передбачених законодавством податків та зборів на підставі пільг, наданих законодавством.

Отже пункт 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання ринку автомобілів в Україні», також не може бути підставою для накладення з боку відповідача заборони на відчуження позивачем сідельних тягачів.

01 листопада 2012 року представник позивача у судовому засіданні подав заяву про витребування у відповідача рішень про накладення заборони на відчуження належних йому сідельних тягачів.

Представник відповідача у судовому засіданні, заперечуючи проти вимог позивача, пояснив, що рішення про накладення заборони на відчуження позивачем сідельних тягачів не приймалося, оскільки саме Закон передбачає заборону відчуження за умови відсутності сплати податків та обов'язкових платежів.

Таким чином представник відповідача відмовився надати суду рішення про накладення заборони на відчуження позивачем сідельних тягачів.

В той же час, відповідно до частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Але, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів (ч. 4 ст.71 КАС України).

Згідно наданого суду представником позивача листа від 30.10.2012 року №4308, отриманого на його запит від РЕР ДАІ з обслуговування міста Луганська, Слов'яносербського та Лутугінського районів, підпорядкованого УДАІ ГУМВСУ, на транспортні засоби, які вказані в переліку, є обмеження на зняття з обліку, яке встановлено Луганською митницею. Тому відповідно до п.32 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМУ від 07.09.1998 року №1388, зняття з обліку у зв'язку з відчуженням або вибракуванням транспортних засобів щодо яких не знято обмеження митних органів, здійснюється з їх дозволу (а.с. 159).

Згідно Положення про Державну митну службу України, затвердженого Указом Президента України №582/2011 від 22.05.2011 року Державна митна служба України (Держмитслужба України) є центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.

Держмитслужба України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері державної митної справи.

Держмитслужба України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністра, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Згідно ст.4 Указу Президента Держмитслужба України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, організовує та контролює діяльність регіональних митниць, митниць, спеціалізованих митних установ та організацій; організовує та забезпечує здійснення регіональними митницями, митницями контролю за дотриманням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та громадянами установленого законом порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, застосування відповідно до закону заходів тарифного та нетарифного регулювання при переміщенні товарів через митний кордон України, у тому числі й після завершення операцій митного контролю та митного оформлення.

Основні повноваження Луганської митниці, визначені у пункті 3 Положення про Луганську митницю, затвердженого наказом Державної митної служби України №894 від 10.08.2010 року (із змінами, внесеними наказом Держмитслужби України №631 від 14.07.2011р.), не містять повноважень щодо накладення заборони на відчуження майна власниками такого майна.

Що стосується посилання відповідача на постанову Вищого адміністративного суду України від 06.12.2011 року за касаційним переглядом справи №2а-1419/11/1270 за позовом ТОВ «ЛАА Транс» до Луганської митниці про визнання незаконними дій та скасування обмеження на відчуження транспортних засобів.

Суд установив, що відповідно до вказаної постанови судом касаційної інстанції встановлено, що підприємства з іноземними інвестиціями, а не інвестор, не звільнені від обов'язку сплати митних та інших обов'язкових платежів незалежно від часу внесення іноземних інвестицій та їх реєстрації. Таким чином ТОВ «ЛАА Транс» при ввезенні іноземної інвестиції в 2002 році не було звільнено від обов'язку сплати митних та інших обов'язкових платежів, обов'язок зі сплати яких виник в момент подання вантажних митних декларацій з 03 по 16 грудня 2002 року.

Відповідно ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Разом з цим, пунктами 15.1 та 15.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв на день ввезення іноземних інвестицій, було передбачено, що податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

Суд установив, що у строки та у порядку, які були визначені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачем зобов'язання зі сплати податкових платежів з суми ввезених інвестицій позивачу не встановлювались і не стягувались.

Відповідно до постанови Луганського окружного адміністративного суду від 26.06.2012 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.08.2012 року по справі №2а/1270/4097/2012 за адміністративним позовом ТОВ «ЛАА Транс» до Луганської митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення від 28.03.2012 року, судом встановлений факт спливу строку давності нарахування та сплати податків і зборів по сідельним тягачам ТОВ «ЛАА Транс», що були ввезені в якості внеску іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства. У зв'язку з цим судом визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення Луганської митниці форми «Р» №24 від 28.03.2012 року про стягнення з ТОВ «ЛАА Транс» ввізного мита на суму 1716009,29 грн. та штрафних санкцій на суму 429002,30 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.08.2012 року постанова Луганського окружного адміністративного суду від 26.06.2012 року залишена без змін, а в задоволенні апеляційної скарги Луганській митниці відмовлено.

За таких підстав позивач є вільним від сплати податкового зобов'язання за ввезеними у 2002 році сідельними тягачами, оскільки режим, що встановлювався Законом України «Про режим іноземного інвестування» стосовно сідельних тягачів діяв протягом трьох років з часу зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями.

Таким чином, з урахуванням встановлених по справі обставин суд погоджується з позивачем про відсутність у відповідача повноважень щодо накладення заборони на відчуження позивачем сідельних тягачів.

Суд установив, що відповідач не надавав інформацію до ВРЕР м. Луганська щодо втрати чинності заборони на відчуження сідельних тягачів внаслідок зникнення підстав, що є порушенням прав позивача на вільне розпорядження транспортними засобами.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Це означає, що дії державного чи іншого органу управління повинні бути вчинюватись в межах компетенції відповідного органу, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб, відповідати вимогам діючого законодавства і бути прийнятним у формі та порядку, визначеному законом.

Встановлені судом обставини засвідчують, що відповідач діяв не у спосіб, який визначений чинним законодавством України, не добросовісно і не розсудливо, що дає суду підстави для визнання протиправною бездіяльність відповідача.

Таким чином суд дійшов висновку, що позивач навів докази, які обґрунтовую його вимоги згідно чинному законодавству України, підтверджені матеріалами справи і тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАА Транс» до Луганської митниці про встановлення повноважень, визнання протиправною та незаконною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити.

Встановити відсутність повноважень у Луганської митниці на встановлення заборони на відчуження належних Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛАА Транс» 50 (п'ятдесяти) сідельних тягачів Volvo FH1242T, а саме: