06 листопада 2012 р. Справа № 2а/0470/11035/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЛяшко О.Б.
при секретаріСтавицькому О.В.,
за участю:
представника позивача представника відповідача Круглого В.В., Немченко К.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 06 серпня 2012 року № 0000621711, винесеного Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 3014010100 в сумі 27185,55 грн.; визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 06 серпня 2012 року № 0000417111, винесеного Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, 5111010500 в сумі 32049,65 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби була проведена документальна планова перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 за період з 01.04.2010 р. по 31.12.2011 р., за результатами якої складено акт перевірки № 2696/17-2/НОМЕР_5 від 16.07.2012 року. На підставі зазначеного акту перевірки винесені податкові повідомлення-рішення № 0000621711 від 06.08.2012 року, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 27185,55 грн., в тому числі за основним платежем - 22087,67 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5097,88 грн. та № 0000417111 від 06.08.2012 року, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 32049,65 грн., в тому числі за основним платежем - 26287,31 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5762,34 грн.
Позивач вважає висновки викладені в акті перевірки необґрунтованими та безпідставними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення, таким, що підлягають скасуванню.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, надавши письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що перевірка Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 проведена відповідно до вимог чинного законодавства України, а податкові повідомлення-рішення № 0000621711 від 06.08.2012 року та № 0000417111 від 06.08.2012 року, винесені на підставі акту перевірки № 2696/17-2/НОМЕР_5 від 16.07.2012 року, є правомірними та не підлягають скасуванню.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 знаходиться на податковому обліку як платник податків у Лівобережній міжрайонній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.
На підставі наказу від 06.06.2012 року № 355, повідомлення від 06.06.2012 року № 10868/7/17-2 та плану-графіку проведення планових документальних перевірок суб'єктів господарювання на ІІ квартал 2012 року було проведено документальну планову перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 за період з 01.04.2010 р. по 31.12.2011 р. За результатами перевірки складено акт № 2696/17-2/НОМЕР_5 від 16.07.2012 року, в якому Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби встановлено наступні порушення:
- р. IV ст.13 Декрету КМУ № 13-92, п.п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності у сумі 26287,31 грн., у т.ч. за періодами: - 2010 р. - 438,55 грн.; - 2011 р. - 25848,76 грн.;
- абз. «б» п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-IV та абз. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України в частині неповного відображення нарахованих та виплачених доходів у податкових розрахунках № 1ДФ;
- п. 57.1 ст. 57 п.п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати нарахованих авансових платежів.
На підставі акту перевірки № 2696/17-2/НОМЕР_5 від 16.07.2012 року прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 0000621711 від 06 серпня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 27185,55 грн., в тому числі за основним платежем - 22087,67 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5097,88 грн.;
- № 0000417111 від 06 серпня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 32049,65 грн., в тому числі за основним платежем - 26287,31 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5762,34 грн.
Суд вважає такі податкові повідомлення-рішення відповідача необґрунтованими та протиправними з огляду на наступне.
Так, податковим повідомленням-рішенням № 0000417111 від 06 серпня 2012 року Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 визначено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 26287,31 грн. основного платежу, 5762,34 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
В п. 2.2.2 акту перевірки № 2696/17-2/НОМЕР_5 від 16.07.2012 року зазначено, що перевіркою правильності визначення витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу та документально підтверджених, відображених в деклараціях про доходи за 2011 рік визначених в додатку 7 «Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих ФОП від провадження господарської діяльності» до розділу ІІІ податкової декларації про майновий стан і доходи, встановлено, що в порушення п.п. 177.2 ст.177, п.44.1, з урахуванням п.44.6 ст.44 Податкового Кодексу України ФОП ОСОБА_5 безпідставно включено до складу витрат суму коштів у розмірі 159936,72 грн. При цьому, у вказаному пункті акту перевірки зазначено, що умови договорів купівлі-продажу № 47 від 14.01.2011 року між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ «Група компаній Еллотек»; № 00141/2107 від 01.01.2011 року між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ «Союз світло»; № 003 від 14.01.2011 року між ФОП ОСОБА_5 та ПП «Скефалд»; № 024 від 09.02.2011 року між ФОП ОСОБА_5 та ПП «Скелябудінвест»; № 001 від 04.01.2011 року між ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_7 та інших договорів, охоплених перевіркою, не містять умов перевезення товару від постачальника до покупця і неможливо визначити яким чином, яким видом автотранспортних засобів, ким і за чий рахунок здійснено перевезення товару, а також в договорах відсутні реквізити пункту навантаження, пункт розвантаження.
Проте, з такими висновками податкового органу щодо обов'язковості зазначення у перелічених та інших договорах умов перевезення товару від постачальника до покупця, способу перевезення, виду автотранспортних засобів, реквізитів пункту навантаження, пункту розвантаження суд погодитись не може.
Відповідно до ч.ч. 4, 7 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як вбачається зі змісту ч.ч. 2, 3 ст.180 Господарського кодексу України істотними є умови договору, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Таким чином, висновки відповідача стосовно, того, що господарські договори укладені ФОП ОСОБА_5 повинні містити умови перевезення товару від постачальника до покупця, спосіб перевезення, вид автотранспортних засобів, реквізити пункту навантаження, пункту розвантаження є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законі.
Судом також встановлено, що ФОП ОСОБА_5 протягом 2011 року включено до складу валових витрат отримані транспортно-експедиційні послуги від підприємства ПП «Автобуд» згідно договору № 040511 від 04.05.2011 року на загальну суму 110438,33 грн. без ПДВ. Предметом цього договору є надання послуг з перевезення вантажу ПП «Автобуд» за замовленням ФОП ОСОБА_5, що пов'язано з придбанням та реалізацією позивачем товарів у зв'язку з виконанням вищенаведених господарських договорів.
До складу витрат, пов'язаних з отриманням доходу ФОП ОСОБА_5 віднесено витрати щодо отримання транспортно-експедиційних послуг у ПП «Автобуд», що підтверджується наступними документами:
- Товарно - транспортною накладною №300841 від 30.08.2011 р., актом прийому - передачі виконаних робіт № 3008-1 від 30.08.2011 року та видатковими накладними від 30.08.2011 року № 142, 143, 144 та довіреностями № 82, 83, 85, з яких вбачається, що позивач здійснив поставку товару ТОВ «Алекс Строй Групп» та поніс у зв'язку з цим документально підтверджені витрати у сумі 12000,00 грн. без ПДВ ( 14000,00 з ПДВ грн.);
- Товарно - транспортною накладною № 190818 від 19.08.2011 р., актом прийому - передачі виконаних робіт № 1908-02 від 19.08.2011 року та видатковими накладними від 19.08.2011 року № 133, 134 та довіреностями № 69, 73 з яких вбачається, що позивач здійснив поставку товару ПП «Скефалд» та поніс у зв'язку з цим документально підтверджені витрати у сумі 5375,00 грн. без ПДВ ( 6450,00 з ПДВ грн.);
- Товарно - транспортною накладною № 250841 від 25.08.2011 р., актом прийому - передачі виконаних робіт №2 508-1 від 25.08.2011 року та видатковою накладною від 25.08.2011 року № 825-1 з яких вбачається, що позивач поніс документально підтверджені витрати у сумі 7375,00 грн. без ПДВ ( 8850,00 з ПДВ грн.);
- Товарно - транспортною накладною №120861 від 12.08.2011 року, актом прийому - передачі виконаних робіт № 1208-1 від 12.08.2011 року та видатковою накладною від 12.08.2011 року № 812-1 з яких вбачається, що позивач здійснив поставку товару та поніс у зв'язку з цим документально підтверджені витрати у сумі 7375,00 грн. без ПДВ ( 8850,00 з ПДВ грн.);
- Товарно - транспортною накладною № 170819 від 17.08.2011 року, актом прийому - передачі виконаних робіт № 1708-1 від 17.08.2011 року та видатковою накладною від 17.08.2011 року № 129 та довіреністю № 69 від 15.08.2011 з яких вбачається, що позивач здійснив поставку товару ПП «Скефалд» та поніс у зв'язку з цим документально підтверджені витрати у сумі 5375,00 грн. без ПДВ ( 6450,00 з ПДВ грн.);
- Товарно - транспортною накладною №100861 від 10.08.2011 року, актом прийому - передачі виконаних робіт №1008-1 від 10.08.2011 року та видатковими накладними від 10.08.2011 року № 122,123,124 та довіреностями № 179,183,185 з яких вбачається, що позивач здійснив поставку товару ТОВ «Скелябудінвест» та поніс у зв'язку з цим документально підтверджені витрати у сумі 2750 грн. без ПДВ ( 3300,00 з ПДВ грн.);
- Товарно - транспортною накладною № 110861 від 11.08.2011 року, актом прийому - передачі виконаних робіт № 1108-1 від 11.08.2011 року та видатковою накладною від 11.08.2011 року № 125 та довіреністю №26 з яких вбачається, що позивач здійснив поставку товару ТОВ «Віндор» та поніс у зв'язку з цим документально підтверджені витрати у сумі 5125,00 грн. без ПДВ (6150,00 з ПДВ грн.);
- Товарно - транспортною накладною №250583 від 25.05.2011 року, актом прийому - передачі виконаних робіт № 2505-1 від 25.05.2011 року та видатковою накладною № 89 від 25.05.2011 та довіреністю № 86 з яких вбачається, що позивач здійснив поставку товару ТОВ «Скелябудінвест» та поніс у зв'язку з цим документально підтверджені витрати у сумі 2667,08 грн. без ПДВ (3200,00 з ПДВ грн.);
- Товарно - транспортною накладною №270558 від 26.05.2011 року, актом прийому - передачі виконаних робіт № 2705-1 від 27.05.2011 року та видатковою накладною № 91 від 26.05.2011 та довіреністю № 86 з яких вбачається, що позивач здійснив поставку товару ТОВ «Скелябудінвест» та поніс у зв'язку з цим документально підтверджені витрати у сумі 2667,08 грн. без ПДВ ( 3200,00 з ПДВ грн.);
- Товарно - транспортною накладною №20658 від 01.06.2011 року, актом прийому - передачі виконаних робіт №0206-1 від 02.06.2011 року та видатковою накладною № 98 від 01.06.2011 та довіреністю № 86 з яких вбачається, що позивач здійснив поставку товару ТОВ «Скелябудінвест» та поніс у зв'язку з цим документально підтверджені витрати у сумі 2667,08 грн. без ПДВ (з ПДВ 3200,50 грн.);
- Товарно - транспортною накладною № 290785 від 29.07.2011 року, актом прийому - передачі виконаних робіт №2907-1 від 29.07.2011 року та видатковою накладною № 729 від 29.07.2011 з яких вбачається, що позивач здійснив перевезення товару та поніс у зв'язку з цим документально підтверджені витрати у сумі 7000 грн. без ПДВ ( з ПДВ 8400,00 грн.); Товарно - транспортною накладною № 60763 від 06.07.2011 року, актом прийому - передачі виконаних робіт № 0607-1 від 06.07.2011 року та видатковою накладною № 0110 від 06.07.2011 та довіреністю № 0607-01 від 06.07.2011 з яких вбачається, що позивач здійснив поставку товару ФОП ОСОБА_7 та поніс у зв'язку з цим документально підтверджені витрати у сумі 9875,00 грн. без ПДВ (з ПДВ 11850,00 грн.);
- Товарно - транспортною накладною № 160941 від 16.09.2011 р., актом прийому - передачі виконаних робіт №1609-1 від 16.09.2011 року та видатковими накладними від 16.09.2011 року № 153,154 та довіреностями № 119,120 з яких вбачається, що позивач здійснив поставку товару ТОВ «Алекс Строй Групп» та поніс у зв'язку з цим документально підтверджені витрати у сумі 12000,00 грн. без ПДВ ( з ПДВ 14400,00 грн.);
- Товарно - транспортною накладною № 200941 від 20.09.2011 р., актом прийому - передачі виконаних робіт № 2009-1 від 20.09.2011 року та видатковими накладними від 20.09.2011 року № 155,156,157,158 та довіреностями № 108,117,118,124 з яких вбачається, що позивач здійснив поставку товару ТОВ «Алекс Строй Групп» та поніс у зв'язку з цим документально підтверджені витрати у сумі 12000,00 грн. без ПДВ (з ПДВ 14400,00 грн.);
- Товарно - транспортною накладною № 130958 від 13.09.2011 року, актом прийому - передачі виконаних робіт №1309-1 від 13.09.2011 року та видатковою накладною № 151 від 13.09.2011 та довіреністю № 229 з яких вбачається, що позивач здійснив поставку товару ТОВ «Скелябудінвест» та поніс у зв'язку з цим документально підтверджені витрати у сумі 2750,00 грн. без ПДВ (з ПДВ 3300,00 грн.);
- Товарно - транспортною накладною № 51026 від 05.10.2011 року, актом прийому - передачі виконаних робіт №0510-1 від 05.10.2011 року та видатковою накладною № 1005-0002 від 05.10.2011 № 229 з яких вбачається, що позивач отримав товар від ТОВ «Союз-Світло» та поніс у зв'язку з цим документально підтверджені витрати у сумі 7375,00 грн. без ПДВ ( з ПДВ 8850,00 грн.).
Вищевказані товарно-транспортні накладні оформлені відповідно до норм чинного законодавства України.
Також до складу валових витрат у 2011 році ФОП ОСОБА_5 включені витрати у сумі 37500,00 грн. за оренду автомобіля марки JАК д/н НОМЕР_6 відповідно до договору оренди зазначеного транспортного засобу б/н від 17.05.2011 р., укладеного між ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_8 Виконання даного договору підтверджується подорожніми листами та товарно-транспортними накладними, які оформлені відповідно до норм чинного законодавства України.
Відповідно до п. 1.23 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це: товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.
Згідно приписів пункту 22.10 статті 22 Прикінцевих положень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької дальності, діє розділ IV Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Відповідно до ст.13 розділу 4 Декрету КМУ №13-92 від 26.12.1992 року «Про прибутковий податок з громадян» оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.
Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.
До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Відповідно до п. 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 року № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до пп.5.2.1 п. 5.2 ст.5 Закону №334/94-ВР 5.2. до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Згідно із пунктом 177.2 статті 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування фізичних осіб - підприємців є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи -підприємця.
Відповідно пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України до переліку витрат фізичних осіб - підприємців, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу ("Податок на прибуток підприємств").
Статтею 138 Податкового кодексу України визначено склад витрат та перелік їх визнання. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Таким чином, суд доходить висновку, що податкове повідомлення рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 06 серпня 2012 року № 0000417111, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 32049,65 грн., в тому числі за основним платежем - 26287,31 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5762,34 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.
Що стосується податкового повідомлення-рішення № 0000621711 від 06.06.2012 року, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 22087,67 грн. основного платежу та застосовано штрафні санкції у розмірі 5097,88 грн., суд вважає таке рішення неправомірним з наступних підстав.
В розділі 3.2 акту перевірки № 2696/17-2/НОМЕР_5 від 16.07.2012 року зазначено, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.04.2010 року по 31.12.2011 року встановлено завищення податкового кредиту на суму 22087,67 грн., оскільки на формування показників податкового кредиту вплинули операції, зокрема, з отримання позивачем транспортно-експедиційних послуг від ПП «Автобуд».
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_5 у 2011 році придбала транспортно - експедиційні послуги на суму ПДВ 22087,67 грн. від ПП «Автобуд», на підставі податкових накладних:
- № 18 від 11.08.2011 р. на суму 6150,00 грн. у т.ч. ПДВ 1025,00 грн.;
- № 16 від 10.08.2011 р. на суму 3300 грн. у т.ч. ПДВ 550 грн.;
- № 87 від 30.08.2011 р. на суму 14400 у т.ч. ПДВ 2400 грн.;
- № 72 від 25.08.2011 р. на суму 8850 грн. у т.ч. ПДВ 1475 грн.;
- № 26 від 12.08.2011 р. на суму 8850 грн. у т.ч. ПДВ 1475 грн.;
- № 80 від 29.07.2011 р. на суму 8400 грн. у т.ч. ПДВ 1400 грн.;
- № 12 від 06.07.2011 на суму 11850 грн. у т.ч. ПДВ 1975 грн.;
- № 43 від 25.05.2011 на суму 3200 грн. у т.ч. ПДВ 533,42 грн.;
- № 33 від 19.05.2011 на суму 3800 грн. у т.ч. ПДВ 633 грн.;
- № 48 від 27.05.2011 на суму 3200 грн. у т.ч. ПДВ 533,42 грн.;
- № 25 від 07.10.2011 на суму 6675 грн. у т.ч. ПДВ 1112,5 грн.;
- № 74 від 20.09.2011 на суму 14400 грн. у т.ч. ПДВ 2400 грн.;
- № 62 від 16.09.2011 на суму 14400 у т.ч. ПДВ 2400 грн.;
- № 33 від 13.09.2011 на суму 3300 грн. у т.ч. ПДВ 550 грн.;
- № 37 від 17.08.2011 на суму 6450 грн. у т.ч. ПДВ 1075 грн.;
- № 47 від 19.08.2011 на суму 6450 грн. у т.ч. ПДВ 1075 грн.;
- № 11 від 05.10.2011 на суму 8850 грн. у т.ч. ПДВ 1475 грн.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до пп.14.1.181. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Підпунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.
Пунктом 198.6 цієї ж статті встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).
Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивачем було надано всі необхідні та належним чином податкові накладні, видаткові накладні що підтверджується матеріалами справи. Вказані податкові накладні були включені позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за відповідні періоди та на підставі них здійснювалося формування податкового кредиту за даний період.
Встановлені судом обставини та перевірка підтвердженості їх доказами узгоджується з позицією викладеною у інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 1112/11/13-10 від 20.07.2010 року «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», у відповідності до якої процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:
1. Встановлення факту здійснення господарської операції.
При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.
2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.
3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.
4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
5. Встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.
За таких обставин, суд вважає, що ФОП ОСОБА_5 було правомірно віднесено до податкового кредиту суму ПДВ 22087,67 грн.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 0000417111 від 06.08.2012 року, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 26287,31 грн. основного платежу та застосовано штрафні санкції у сумі 5762,34 грн. є необґрунтованим та протиправним.
Відповідно до п. 6 розділу 1, п. 5.2 розділу 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України N 984 від 22.12.2010, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно зокрема зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.
Відповідачем не доведені висновки щодо порушень позивачем норм чинного законодавства та відповідно правомірності своїх рішень.
Згідно листів Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 року № 1936/11/13-11, № 742/11/13-11 від 02.06.2011 року та № 1112/11/13-10 від 20.07.2010 року вбачається, що саме до компетенції судів віднесено дослідження та встановлення факту реальності здійснення господарської операції та руху активів у процесі господарської діяльності
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність винесення податкових повідомлень-рішень № 0000417111 від 06.08.2012 року про збільшення суми податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 26287,31 грн. основного платежу, 5762,34 грн. штрафних (фінансових) санкцій та № 0000621711 від 06.08.2012 року про збільшення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 22087,67 грн. основного платежу, 5097,88 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а тому вважає за необхідне позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 задовольнити та скасувати такі рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби форми «Р» від 06 серпня 2012 року № 0000621711, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 27185,55 грн., в тому числі за основним платежем - 22087,67 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5097,88 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби форми «Р» від 06 серпня 2012 року № 0000417111, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 32049,65 грн., в тому числі за основним платежем - 26287,31 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5762,34 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 592 грн. 36 коп. (п'ятсот дев'яносто дві грн. 36 коп.).
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 09 листопада 2012 року.
Суддя О.Б. Ляшко