06 грудня 2012 р. Справа № 2а/0470/12238/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області до Відкритого акціонерного товариства "Нікопольське автотранспортне підприємство" про стягнення заборгованості, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області з проханням стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Нікопольське автотранспортне підприємство» на користь позивача заборгованість в розмірі 42948,92 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та має заборгованість перед позивачем з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України за червень-липень 2011 року в розмірі 42948,92 грн.
Відповідач заперечень на позовну заяву та повноважного представника у судове засідання не направив. Про час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином. Проте, на адресу суду повернувся конверт з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання». Частиною 11 ст. 35 КАС України вважається, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Таким чином, суд ухвалив розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень ст.128 КАС України в письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Нікопольське автотранспортне підприємство» зареєстроване Виконавчим комітетом Нікопольської міської ради Дніпропетровської області (ідентифікаційний код 03113443).
Підприємство зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області та є підприємством з особливо важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.
У Відкритого акціонерного товариства «Нікопольське автотранспортне підприємство» виникла заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та підтверджується Розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в розмірі 42948,92 грн.
Фактичними матеріалами справи та наданими доказами обґрунтовано суму боргу, яка складає 42948,92 грн., що являє заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та підтверджується Розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно матеріалів справи, а саме, списку на зарахування коштів на поточні рахунки в банківських установах, підтверджена сплата пенсії по вищевказаним розрахункам.
Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
На підставі п.6 ч.2 ст.17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальник повинен нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено в "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663. Визначенням сум до відшкодування, формування розрахунків фактичних витрат здійснюється органами Фонду.
Згідно ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підприємства та організації із коштів, передбачених для оплати праці, зобов'язані вносити до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах до досягнення працівником загального пенсійного віку, передбаченого ст.12 цього Закону.
П.п.6.8 п.6 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", підприємства та організації зобов'язані щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
П.6.4 вказаної Інструкції передбачено, що розмір відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, відшкодуванню підлягають фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці. Крім того, відповідно до вимог Інструкції "Про порядок організації оформлення, фінансування та виплати пенсій, грошової допомоги підприємствами поштового зв'язку України", управлінням Пенсійного фонду України компенсовано витрати за доставку пенсій згідно тарифів встановлених Укрпоштою. Відповідно до Інструкції зазначена компенсація підлягає відшкодуванню на рахунки Пенсійного фонду.
Згідно пп.7 п.5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/20, Пенсійний фонд України має право стягувати з платників страхових внесків їх несплачені суми.
Загальна сума заборгованості відповідача з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за червень-липень 2011 року становить 42948,92 грн., що підтверджується Розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за вказаний період, який направлявся на адресу відповідача.
В силу ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ст.ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд вважає, що факт порушення відповідачем вимог діючого законодавства доведений, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Нікопольське автотранспортне підприємство» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2, за червень-липень 2011 року в розмірі 42948,92 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова