Справа № 1570/4556/2012
05 грудня 2012 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Токмілової Л.М.
при секретарі -Ігнатенко М.Ю.
за участю: представника позивача -Дем'яненко О.М.
представника відповідача -Попова Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Дорсервіс»до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0003192301 від 06.07.2012 року, -
24 липня 2012 року до Одеського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Дорсервіс»з позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003192301 від 06.07.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 543266 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 100747,50 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 22 червня 2012 року відповідачем було проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Будівельна компанія Дорсервіс»з питань взаємовідносин з ПП «Одеська будівельна компанія»за період квітень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року, ПП «Клін-Маркет»за період з 01.04.2010 року по 30.04.2010 року, ТОВ «Добробут Овідій»за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року. За наслідками перевірки складено акт від 22.06.2012 року № 466/22-2250718, в якому податковим органом встановлено, що правочини, укладені позивачем з ПП «Одеська будівельна компанія», ПП «Клин-Маркет»та ТОВ «Добробут-Овідій»мають ознаки нікчемності відповідно до вимог ч.1.5 ст. 203, п.1.2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України. На підставі даного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003192301 від 06.07.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 543266,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 100747,50 грн. Представник позивача вважав, що ТОВ «Будівельна компанія Дорсервіс»правомірно сформовано податковий кредит за спірний період на підставі належним чином виписаних та отриманих ним податкових накладних, а висновки акту перевірки щодо заниження позивачем податку на додану вартість є безпідставними та помилковими, і отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі цього акту перевірки, підлягає скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві (а.с. 3-47).
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0003192301 від 06.07.2012 року прийнято на підставі акту перевірки, який був складений за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Будівельна компанія Дорсервіс»з питань взаємовідносин з ПП «Одеська будівельна компанія»за період квітень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року, ПП «Клін-Маркет»за період з 01.04.2010 року по 30.04.2010 року, ТОВ «Добробут Овідій»за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року. Представник відповідача зазначив, що перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог ч.1.5 ст. 203, п.1.2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1. п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», ст. 188, ст. 201, п.198.3 та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: позивачем занижено суму ПДВ у розмірі 543266,00 грн. Перевіркою, проведеною відповідачем, встановлено недійсність правочинів між ТОВ «Будівельна компанія Дорсервіс»та ПП «Одеська будівельна компанія», ПП «Клин-Маркет»та ТОВ «Добробут-Овідій». Представник відповідача, вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено правомірно, тому позивачу слід відмовити у задоволені позовних вимог повністю.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Дорсервіс»зареєстровано Комінтернівською районною державною адміністрацією Одеської області 22.09.1994 року за № 1 538 105 0001 000033 (а.с.77 Т.І).
Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, основними видами діяльності ТОВ «Будівельна компанія Дорсервіс»за КВЕД є: 4523.6 -будівництво доріг, аеродромів та улаштування поверхні спортивних споруд, 23.20.0 -виробництво продуктів нафто перероблення, 26.63.0 -виробництво готових для використання бетонних сумішей, 51.53.2 -оптова торгівля матеріалами, 60.24.0 -діяльність автомобільного вантажного транспорту, 74.20.1 -діяльність у сфері інжинірингу (а.с.79 Т.І).
Судом встановлено, що на момент проведення перевірки підприємство знаходилось на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Комінтернівському районі Одеської області ДПС, та у період, за який проводилась перевірка, TOB "БК Дорсервіс" було зареєстровано, платником податку на додану вартість згідно свідоцтва №40384666 про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с.78 Т.І).
З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення начальника ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби оформленого наказом від 08.06.2012 року № 198 старшим державним податковим інспектором відділу податкового контролю ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області та відповідно до п.79.1 ст. 79, п.п. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Будівельна компанія Дорсервіс»з питань взаємовідносин з ПП «Одеська будівельна компанія»за період квітень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року, ПП «Клін-Маркет»за період з 01.04.2010 року по 30.04.2010 року, ТОВ «Добробут Овідій»за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року.
За результатами вказаної перевірки ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС складено акт від 22.06.2012 року № 466/22-22507018 про результати проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Будівельна компанія Дорсервіс»з питань взаємовідносин з ПП «Одеська будівельна компанія»за період квітень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року, ПП «Клін-Маркет»за період з 01.04.2010 року по 30.04.2010 року, ТОВ «Добробут Овідій»за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року (а.с.49-71 Т.І). У висновках вказаного акту, зокрема, зазначено про порушення позивачем вимог ч.1.5 ст. 203, п.1.2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1. п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», ст. 188, ст. 201, п.198.3 та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в зв'язку із чим встановлено заниження позивачем податку на додану вартість у сумі 543266,00 грн.
На підставі вищевказаного акту перевірки, ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003192301 від 06.07.2012 року, збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 543266,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 100747,50 грн. (а.с.72).
Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.
Правові відносини щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість регулюються Податковим кодексом України, Законом України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року зі змінами і доповненнями, ведення бухгалтерського обліку по податкових операціях встановлено Законом України від 16.07.1999р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(зі змінами і доповненнями) (далі - Закон «Про бухгалтерський облік»).
Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, на підставі даних, не підтверджених документами.
Статтею 1 Закону «Про бухгалтерський облік», визначено загальне поняття та характеристика документу, на підставі якого виникає право та обов'язок в платника податків на формуються показників податкової, бухгалтерської та фінансової звітності. Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 цього ж Закону та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону «Про бухгалтерський облік», на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.
Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій, їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, формування податкового кредиту з податку на додану вартість, а також, досліджуючи питання щодо недійсності угод, встановлено наступні обставини.
Під час перевірки відповідачем взято до уваги:
- акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 07.04.2011 року № 580/23-5/34319643 "Про неможливість проведення документальної перевірки ПП "Одеська будівельна компанія», щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами у період березень -листопад 2010 року (а.с.214-223 Т.ІІІ), в якому встановлено, що враховуючи те, що у ПП "Одеська будівельна компанія" відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, згідно з ч.1, 5 ст. 203, пунктами 1, 2 ст. 215, ст.228 Цивільного кодексу України угоди з контрагентами за період березень-листопад 2010 року є нікчемними;
- акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 01.04.2011 року № 432/23-513/366128 «Про неможливість проведення документальної перевірки суб'єкта господарювання ПП «Клин-Маркет»щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами у період березень-листопад 2010 року»(а.с.211-213 Т.ІІІ), в якому встановлено, що враховуючи те, що у ПП "Одеська будівельна компанія" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, згідно з ч.1, 5 ст. 203, пунктами 1, 2 ст. 215, ст.228 Цивільного кодексу України зазначені угоди мають ознаки нікчемності за період березень-листопад 2010 року.;
- акт ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області від 23.12.2011 року №52/23-2/34905045 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Добробут Овідій»щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за період листопад грудень 2010 року, березень, квітень, травень, червень, липень, жовтень 2011 року»(а.с.205-210 Т.ІІІ), відповідно до якого встановлено, що при проведенні аналізу наявної в органі ДПС інформації та її документального підтвердження встановлено, що ТОВ «Добробут Овідій»занижено податкові зобов'язання з контрагентами за період листопад, грудень 2010 року, березень, квітень, травень, червень, липень, жовтень 2011 року;
Судом встановлено, що відповідачем неправомірно зроблено висновок про те, що угоди укладені позивачем з ПП «Одеська будівельна компанія», ПП «Клин-Маркет»та ТОВ «Добробут-Овідій»мають ознаки нікчемності відповідно до вимог ч.1.5 ст. 203, п.1.2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України.
Позивач у перевіряємому періоді здійснював господарські операції з ПП «Одеська будівельна компанія», а саме: 02.04.2010 року уклав договір поставки № 30 (а.с.115-116 т.І), 06 квітня 2010 року уклав договір субпідряду № 31 та додаткові угоди до нього № 2 від 01 червня 2010 року, № 3 від 02 червня 2010 року та № 4 від 01 вересня 2010 року (а.с. 12-19 Т.ІІІ). 12 квітня 2010 року позивач уклав договір поставки № 36 з ПП «Клин-Маркет»(а.с. 93-94 Т.ІІІ). 01 червня 2011 року позивач уклав договір підряду з ТОВ «Добробут Овідій»(а.с.117-118 Т.ІІІ).
Факт сплати позивачем грошових коштів за вищезазначеними договорами підтверджується копіями платіжних доручень (а.с. 210-229 Т. V).
Виконання умов вищезазначених договорів підтверджується видатковими накладними, довіреностями, договірною ціною на будівництво, локальним рахунком № 7-1-1, довідкою про вартість виконаних підрядних робіт, актами прийому виконаних будівельних робіт (а.с.117-135 Т.І, а.с. 20-71, 95-99, 103-106, 119-177 Т.ІІІ), які мають всі необхідні реквізити, що передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996 - XIV, п.1 ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Таким чином, вищезазначені документи підтверджують факт реального настання правових наслідків за правочином.
Згідно вимог п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних
документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Порядок формування податкового кредиту визначено Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VI. Так, відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Також, пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу)
Судом встановлено, що контрагентами були видані позивачу податкові накладні (а.с.72-88, 107-109, 176-179 Т.ІІІ).
Факт поставки товару підтверджується товаро-транспортними накладними (а.с. 136-250 Т.І, а.с.1-250 Т.ІІ, а.с. 1-7, 100-103 Т.ІІІ).
Щодо посилання податкової в акті перевірки про нікчемність правочинів, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Згідно пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06 листопада 2009 року перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Податковим органом до суду не надано доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій між ТОВ «Дорсервіс»з ПП «Одеська будівельна компанія», ПП «Клин-Маркет»,ТОВ «Добробут-Овідій»та підтверджували висновки акту перевірки.
Під час розгляду справи, судом не встановлені факти, які свідчили б про те, що зміст укладених договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Укладені договори не визнані в встановленому законом порядку недійсними, інших відомостей, які б свідчили, зокрема, про необґрунтоване заниження позивачем в цьому випадку податкового кредиту з податку на додану вартість - також немає.
Наявні в матеріалах справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи, видані контрагентом, за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані.
Підстав для висновку про те, що ТОВ «Дорсервіс»сформовано податковий кредит з податку на додану вартість в межах виконання угод, які суперечать вимогам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а тому є нікчемними, судом не встановлено.
Суд вважає, що правила податкового обліку не встановлюють конкретного переліку первинних документів, за допомогою яких повинні бути оформлені господарські операції, а також не передбачають будь-яких спеціальних вимог до форми або виду первинних документів, до їх оформлення та заповнення. До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавством висуває лише одну умову -вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг.
Необхідно також враховувати і практику Європейського суду з прав людини, рішення якого, згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також враховуючи приписи ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", є джерелом права та є обов'язковим для виконання Україною.
Європейський суд з прав людини (п'ята секція) у своєму рішенні від 22.01.2009 р. (заява №3991/03) у справі "Булвес" АД проти Болгарії зазначив наступне: "Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов'язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються, до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".
Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків акту перевірки, суд приходить до висновку, що правочини відповідають положенням норм чинного законодавства України. А отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ПП «Одеська будівельна компанія», ПП «Клин-Маркет»,ТОВ «Добробут-Овідій»і правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних бухгалтерських документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.
Крім того, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на протоколи допиту свідків, які наявні в матеріалах справи, оскільки, вони є доказами в кримінальні справі.
Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби № 0003192301 від 06.07.2012 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вимог частини 3 статті 160 КАС України, в судовому засіданні 05 грудня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 7, 8, 9, 14, 71, 86, 158 -163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Дорсервіс»до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0003192301 від 06.07.2012 року -задовольнити повністю.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби № 0003192301 від 06.07.2012 року, яким ТОВ «Будівельна компанія Дорсервіс»збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 543266 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 100747,50 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 10 грудня 2012 року.
Суддя Л.М.Токмілова
10 грудня 2012 року
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Дорсервіс» до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення -рішення № 0003192301 від 06.07.2012 року - задовольнити повністю.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби № 0003192301 від 06.07.2012 року, яким ТОВ «Будівельна компанія Дорсервіс» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 543266 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 100747,50 грн.