10 грудня 2012 року Справа № 2а/0370/3895/12
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Ковальчука В.Д.,
при секретарі судового засідання Ткачук І.І.,
за участю представника позивача Бондаренка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Любомльської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,
Любомльська міжрайонна державна податкова інспекція Волинської області Державної податкової служби (далі -Любомльська МДПІ, позивач) звернулася з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в розмірі 12 063,88 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець 16.09.2004 року виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області, перебуває на податковому обліку в Луцькій ОДПІ з 22.09.2004 року за №123 та зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України (далі -ПК України). Станом на 16.11.2012 року за відповідачем рахується податковий борг по орендній платі за земельну ділянку в розмірі 12 063,88 грн., де 11 855,54 грн. -сума податку, 208,34 -сума пені. Позивачем відповідно до статті 59 ПК України була направлена податкова вимога №14 від 07.03.2012 року, проте такі заходи не призвели до погашення податкового боргу. Позивач просить стягнути з відповідача в користь держави податковий борг у розмірі 12 063,88 грн.
В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить його задовольнити з урахуванням уточнень до позовної заяви, а саме стягнути з відповідача податковий борг в користь місцевого бюджету Шацької селищної ради.
Представник відповідача в судовому засіданні 06.12.2012 року позов Любомльської МДПІ не визнав та подав заперечення, в якому зазначає, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували порушення відповідачем термінів сплати грошового зобов'язання по орендній платі за землю. Також податковий орган в позовній заяві не визначив за який проміжок часу Любомльська МДПІ нарахувала відповідачу вказану суму податкового боргу. В поданому запереченні представник відповідача зазначає, що відповідно до пункту 286.5 статті 286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку (плати за землю) проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього кодексу, а податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (пункт 287.5 статті 287 ПК України). На підставі цього представник відповідача вважає, що Любомльською МДПІ не надано документів, які б підтверджували існування у відповідача податкового боргу, узгодженого із платником податків. Позивачем не надано доказів проведення податковою інспекцією камеральної перевірки, складення за результатами проведення камеральної перевірки відповідного акта, направлення акта платнику податків, а також відсутні докази винесення та направлення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 податкового повідомлення-рішення про сплату податкового боргу. На підставі цього просить у задоволенні позову Любомльської МДПІ про стягнення з ОСОБА_2 12 063,88 грн. податкового боргу відмовити повністю.
10.12.2012 року ні відповідач, ні його представник в судове засідання не прибули. Оскільки представник відповідача був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про що свідчить його розписка (а.с.53), то відповідно до ч.10 статті 35 КАС України вважається, що й відповідач був також належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.
Згідно ч.4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Оскільки відповідач та його представник в судове засідання не прибули, не повідомили про поважність причин неприбуття, то суд вважає, що судовий розгляд слід здійснювати за їх відсутності.
Дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення представника позивача суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований 16.09.2004 року як фізична особа-підприємець за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 орендує земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_1 (а.с.8), договором оренди землі від 29.07.2007 року (а.с.12-17), відомостями про наявні земельні ділянки (а.с.23-24).
Станом на 16.11.2012 року за відповідачем рахується податковий борг з орендної плати за землю в розмірі 12 063,88 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості по податках та платежах до бюджету (а.с. 54) та зворотнім боком облікової картки платника податків станом на 16.11.2012 року (а.с. 50-58).
Твердження представника відповідача про те, що Любомльська МДПІ не надала документів, які підтверджують існування узгодженого з платником податків податкового боргу суд не бере до уваги, оскільки це спростовується доказами, які наявні в матеріалах справи.
Податковий борг виник через несплату відповідачем узгоджених сум податкових зобов'язань, визначених самостійно платником податків у податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік (вхідний №64 від 23.01.2012 року) (а.с.25-28).
Позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу, а саме відповідно до статті 59 ПК України відповідачу надіслано податкову вимогу №14 від 07.03.2012 року (а.с.29). Проте вказані заходи не спричинили погашення платником податків податкового боргу, розмір якого станом на 16.11.2012 року складає 12 063,88 грн., де 11 855,54 грн. -сума недоїмки, яка виникла з 01.03.2012 року по сплаті згаданого податкового платежу, 208,34 грн. -пеня, яка нараховувалася відповідачу з 24.01.2012 року (а.с.54-58).
Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом. Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
В силу приписів пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Зокрема, пунктом 287.3 статті 287, пунктом 288.7 статті 288 ПК України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю (орендної плати), визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю (пункт 290.1 статті 290 ПК України).
Судом встановлено, що податковий борг відповідача виник внаслідок несплати податкових зобов'язань, визначених самостійно платником податку у поданій ним податковій декларації, які є узгодженими та підлягали перерахунку в місцевий бюджет у строки, встановлені статтею 287 ПК України. Отже, в даному випадку податкове повідомлення-рішення не виноситься податковим органом, а тому посилання представника відповідача на пункт 287.5 статті 287 ПК України, де зазначено, що податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, суд не бере до уваги.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 ПК України).
Відповідно до підпункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку -фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження. Органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень (пункт 41.5 статті 41 ПК України).
Підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг -це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання; грошове зобов'язання платника податків -сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Таким чином, оскільки за відповідачем рахується податковий борг, що підтверджується доказами, які знаходяться в матеріалах справа, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь місцевого бюджету Шацької селищної ради податкового боргу в розмірі 12 063,88 грн. підлягають до задоволення.
Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь місцевого бюджету Шацької селищної ради податковий борг в розмірі 12 063,88 грн. (дванадцять тисяч шістдесят три гривні вісімдесят вісім копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде виготовлена в повному обсязі 12 грудня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Д. Ковальчук