вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
26 березня 2012 р. 10:40 Справа №2а-1750/12/0170/23
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючої судді Алексєєвої Т.В.,
при секретарі судового засідання Лапшині В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим
про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій
За участю:
представник позивача - ОСОБА_2, довіреність № 90 від 09.02.12;
представник відповідача - Желновач С.Є., довіреність № 3/10-0 від 01.03.12,
Обставини справи: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі - відповідач) про визнання відмови відповідача у видачі позивачу свідоцтва про сплату єдиного податку другої групи з 01 січня 2012 року протиправною та зобов'язання відповідача видати свідоцтво про сплату єдиного податку другої групи з 01 січня 2012 року на підставі заяви від 25.01.2012 року.
Позов мотивовано помилковістю висновків відповідача щодо відсутності у позивача законних підстав для здійснення підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування. Позивач вважає, що Податковим кодексом України не встановлено обмежень на застосування спрощеної системи оподаткування суб'єктами господарювання, що здійснюють діяльність з виготовлення та реалізації ювелірних та побутових виробів з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням.
07.03.12 позивачем надано клопотання про збільшення позовних вимог, згідно якому позивач вимагає визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополь щодо відмови суб'єкту підприємницької діяльності фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у переведенні на спрощену систему оподаткування та видачі свідоцтва платника єдиного податку; визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції в м. Сімферополі у видачі свідоцтва платника єдиного податку суб'єкту підприємницької діяльності фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, яка знайшла своє відображення у листі вих. № 2369/Т/17-2 від 15.02.2012 р.; зобов'язати Державну податкову інспекцію в м. Сімферополь видати суб'єкту підприємницької діяльності фізичній особі- підприємцю ОСОБА_1 свідоцтво платника єдиного податку згідно поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування;
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, вказав, що у заяві позивача про застосування спрощеної системи оподаткування зазначено про здійснення діяльності з виробництва ювелірних виробів з дорогоцінного металу та дорогоцінного каміння, в той час як відповідно до підпункту 4 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд, -
ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 15.05.2005 року та взята на облік платника податків у ДПІ в м. Сімферополі АР Крим.
25 січня 2012 року позивач звернулась до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим з заявою про застосування спрощеної системи оподаткування за 2 групою платників єдиного податку з 01 січня 2012 року.
У заяві про застосування спрощеної системи оподаткування позивачем зазначені обрані види діяльності згідно з Класифікацією видів економічної діяльності КВЕД ДК 009:2005, відповідно до пункту 298.3 статті 298 ПК України зокрема: 52.48.2 "Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами", 51.47.9 «Оптова торгівля іншими непродовольчими товарами».
При цьому, в заяві зазначено, що обсяг доходу за попередній календарний рік становить 398500,00 грн. та відсутній податковий борг.
Листом ДПІ в м. Сімферополі від 31.3.2012 року вих. №1359/т/172, повідомлено про відмову у застосуванні спрощеної системи оподаткування позивачем із посиланням на вимоги пункту 4 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України. Даною нормою передбачено, що не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.
Надаючи оцінку спірним відносинам сторін суд встановив наступне.
Законом України від 04.11.2011 року № 4014-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності", який набрав чинності з 1 січня 2012 року, встановлені правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.
Згідно із пунктом 291.3 статті 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Відповідно до підпункту 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 ПК України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву.
Статтею 299 ПК України визначено, що свідоцтво платника єдиного податку видається суб'єкту господарювання, який подав до органу державної податкової служби заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування. Свідоцтво платника єдиного податку видається органом державної податкової служби безоплатно протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви.
У разі відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку орган державної податкової служби зобов'язаний надати протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку.
Підставами для прийняття органом державної податкової служби рішення про відмову у видачі суб'єкту господарювання свідоцтва платника єдиного податку є виключно:
1) невідповідність такого суб'єкта господарювання вимогам статті 291 цієї глави;
2) наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;
3) подання протягом календарного року більше одного разу заяви про перехід на спрощену систему оподаткування.
Однією із вимог можливості застосування спрощеної системи оподаткування є вид господарської діяльності, який обрано суб'єктом господарювання (пункт 291.4 статті 291 Податкового кодексу України).
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Аналіз норм Податкового Кодексу свідчить про те, що у деяких випадках вид господарської діяльності визначається прямим посиланням на Національний Класифікатор видів економічної діяльності ДК 009:2005 (КВЕД ДК 009:2005) (статті 48, 154, 209, 291, 298, підрозділ 4 розділу XX Податкового кодексу України). При цьому, відповідно до пункту 298.3 статті 298 та пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України вид господарської діяльності згідно з КВЕД безпосередньо зазначається у заяві та свідоцтві платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця.
Підпунктом 4 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України встановлено, що не можуть бути платниками єдиного податку, зокрема, суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.
Правові основи і принципи державного регулювання видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними регулює Закон України від 18.11.1997 року №637/97-ВР "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними".
Статтею 1 цього Закону визначено, що: дорогоцінні метали - це золото, срібло, платина і метали платинової групи паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо) (пункт 1); дорогоцінне каміння - це природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах) (пункт 2); дорогоцінне каміння органогенного утворення - це перли і бурштин в сировині, необробленому та обробленому вигляді (пункт 3); видобуток дорогоцінних металів - вилучення дорогоцінних металів з надр і відходів гірничо-збагачувального або металургійного виробництва (хвости збагачення, відвали, шлаки, шлами, недогарки) усіма можливими способами (пункт 5); видобуток дорогоцінного каміння та напівдорогоцінного каміння - вилучення дорогоцінного каміння та напівдорогоцінного каміння з гірських порід усіма можливими способами (пункт 6); виробництво дорогоцінних металів - вилучення дорогоцінних металів із комплексних руд, концентратів та інших напівпродуктів, відходів і брухту, що містять ці метали, та афінаж дорогоцінних металів (пункт 7); афінаж дорогоцінних металів - металургійний процес одержання дорогоцінних металів високої чистоти шляхом відділення від них забруднюючих домішок (пункт 19).
Відповідно до пункту 298.3 статті 298 і пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України у заяві суб'єкта господарювання та свідоцтві платника єдиного податку зазначаються, зокрема, обрані фізичною особою-підприємцем види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2005.
Як вбачається з положень статей 1, 4 Закону України від 18.11.1997 року №637/97-ВР "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" операції з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням передбачають здійснення декілька видів діяльності, кожен з яких має свої особливості, у тому числі особливості правового регулювання.
Згідно із КВЕД ДК 009:2005 діяльність щодо видобутку дорогоцінних металів належить до підкласу 13.20.0 "Добування руд інших кольорових металів", а діяльність щодо видобутку дорогоцінного каміння - до підкласу 14.50.0 "Інші галузі добувної промисловості, не віднесені до інших групувань".
Діяльність щодо виробництва дорогоцінних металів належить до підкласу 27.41.0, що включає виробництво та афінаж необроблених дорогоцінних металів: золота, срібла, платини тощо; виробництво сплавів з дорогоцінних металів; виробництво напівфабрикатів з дорогоцінних металів; нанесення покриття з срібла на недорогоцінні метали; нанесення покриття з золота на недорогоцінні метали та срібло; нанесення покриття з платини або металів платинової групи на золото, срібло та недорогоцінні метали. При цьому, цей підклас не включає виробництво годинникових корпусів з дорогоцінних металів (клас 33.50); виробництво ювелірних виробів з дорогоцінних металів (клас 36.22).
Жоден із зазначених видів діяльності не містить робіт, які б включали або були б пов'язані з виготовленням ювелірних та побутових виробів з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням. Зазначені види діяльності не передбачають наявність як результату їх провадження кінцевого продукту (товару) у вигляді ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, що можуть бути реалізовані.
Таким чином, не можуть обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності юридичні особи і фізичні особи-підприємці, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення, за сферою регулювання Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" та вищевказаними кодами КВЕД ДК 009:2005.
Діяльність у сфері торгівлі дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням визначена у КВЕД ДК 009:2005: підклас 51.52.4 "Оптова торгівля золотом та іншими дорогоцінними металами"; підклас 51.56.0 "Оптова торгівля іншими проміжними продуктами", який включає оптову торгівлю коштовним камінням.
Аналогічна за змістом позиція викладена у листі Міністерства фінансів України від 19.01.2012 року №31-08160-10-18/1122 "Щодо обрання спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності".
Діяльність у сфері торгівлі ювелірними виробами відноситься до інших підкласів згідно з КВЕД ДК 009:2005, а саме: підклас 52.48.2 "Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами"; підклас 52.12.0 "Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту", який включає в себе роздрібну торгівлю ювелірними виробами; підклас 51.47.9 "Оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення, н. в. і. г.", який включає в себе оптову торгівлю ювелірними виробами.
А отже, обмеження на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності поширюється тільки на суб'єктів господарювання, які здійснюють операції дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням як сировиною, а не з готовою продукцією споживчого призначення, а саме: видобуток (підкласи 13.20.0, 14.50.0 згідно з КВЕД ДК 009:2005); виробництво (підклас 27.41.0 згідно з КВЕД ДК 009:2005); торгівля дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, у тому числі органогенного утворення (підкласи 51.52.4, 51.56.0 згідно з КВЕД ДК 009:2005).
Аналогічна позиція викладена у листі Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 27.01.2012 року №04-39/10-83. Відповідно до зазначеного листа юридичні та фізичні особи-підприємці при здійсненні ними виробництва годинникових корпусів з дорогоцінних металів, виробництва ювелірних виробів з дорогоцінних металів, а також оптової та роздрібної торгівлі ювелірними виробами мають право обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності та зареєструватися платником єдиного податку відповідно до норм Податкового кодексу України.
При цьому, Податковим кодексом України не встановлено обмежень на застосування спрощеної системи оподаткування суб'єктами господарювання, що здійснюють діяльність з виготовлення та реалізації ювелірних та побутових виробів з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням.
Таким чином, достатніми умовами для застосування спрощеної системи оподаткування відповідно до норм Податкового кодексу України є здійснення виробництва годинникових корпусів з дорогоцінних металів, виробництва ювелірних виробів з дорогоцінних металів, а також оптової та роздрібної торгівлі ювелірними виробами. При цьому, про такі види діяльності фізична особа-підприємець зазначає у заяві при обранні спрощеної системи оподаткування.
Отже, приймаючи до уваги безпідставність тверджень відповідача про невідповідність позивача вимогам статті 291 Податкового кодексу України в частині обраних видів діяльності, вчинені ДПІ в м. Сімферополі дії щодо відмови позивачу у застосуванні спрощеної системи оподаткування є протиправним.
За вказаних обставин, в цій частині, адміністративний позов підлягає задоволенню.
В той час, вимоги щодо визнання відмови Державної податкової інспекції в м. Сімферополі у видачі свідоцтва платника єдиного податку суб'єкту підприємницької діяльності фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, яка знайшла своє відображення у листі вих. № 2369/Т/17-2 від 15.02.2012 р. протиправною не підлягають задоволенню у зв'язку із наступним.
Згідно до п.1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваний листі вих. № 2369/Т/17-2 від 15.02.2012 р. по суті є відповіддю на за результатами розгляду заяви.
Відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Положеннями п. 1 ч.2 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Суд зазначає, що обов'язковою ознакою як нормативно-правового так і правового акту індивідуальної дії є створення ним юридичних наслідків у формі виникнення, зміни чи припинення правовідносин.
В той час, лист вих. № 2369/Т/17-2 від 15.02.2012 р. не є рішенням в розумінні п.1. ч.2. ст. 17 КАС України, а тому, вимоги щодо визнання його протиправним, не можуть бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
В судовому засіданні 26.03.2012 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 30.03.2012 року.
Керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополі щодо відмови суб'єкту підприємницької діяльності фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у переведенні на спрощену систему оподаткування та видачі свідоцтва платника єдиного податку.
3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим видати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 свідоцтво про сплату єдиного податку з 01 січня 2012 року на підставі заяви від 25.01.2012 року.
4. В інший частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Алексєєва Т.В.