28 листопада 2012 року 2а-5479/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого -судді Лиска І.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області Державної податкової служби
до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу в сумі 315 грн. 00 коп.
Позивач -Державна податкова інспекції у Макарівському районі Київської області Державної податкової служби звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача -Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, в якому просила стягнути з відповідача податковий борг зі сплати єдиного податку у сумі 315 грн. 00 коп..
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у відповідача станом на 09.11.2012 року існує податковий борг зі сплати єдиного податку у сумі 315 грн. 00 коп..
Позивачем було вжито всіх заходів щодо добровільного погашення відповідачем заборгованості перед бюджетом, але заборгованість до цього часу відповідачем не погашена, тому позивач звернувся до суду.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 27 листопада 2012 року до суду надійшло клопотання Начальника ДПІ у Макарівському районі Київської області М.І. Іванова про розгляд справи №2а-5479/12/1070 за відсутності представника позивача в письмовому провадженні .
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзив на позов не надав, будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив.
На підставі ст. 122, ч. 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
21.06.2010 року ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа -підприємець Макарівською районною державною адміністрацією Київської області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця Серії НОМЕР_2
Як платник податків відповідач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції Макарівського району Київської області з 22.06.2010 року за №130, що підтверджується Довідкою про взяття на облік платника податків від 22.06.2010 року №130.
Відповідачем отримано свідоцтво платника єдиного податку на підставі наданої до Макарівської державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби заяви від 23.06.2010 року на право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.
Згідно даних облікової картки з єдиного податку та позовної заяви станом на 09.11.2012 р. за відповідачем обліковується недоїмка в сумі 315 грн. 00 коп.. Заборгованість, що заявлена до стягнення виникла внаслідок несплати відповідачем зобов'язань з єдиного податку.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності, запроваджена Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва " (в редакції Указу від 28.06.1999 № 746/99 та чинного до 01.01.2011 року), передбачає особливий порядок оподаткування суб'єктів малого підприємництва шляхом сплати єдиного податку.
Відповідно до п. 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва " спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
Пунктом 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва " передбачено, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Також, в абз.2 п.5 Указу встановлено, що відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплату сум єдиного податку покладається на суб'єктів малого підприємництва.
Відповідно до п.п.2-3 підрозділу 8 розділу XX "Перехідні положення ПК України нарахування, обчислення та сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються суб'єктами малого підприємництва, які сплачують єдиний податок відповідно до Указу або фіксований податок відповідно до абз.6 - 28 п.1 ст. 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян", у порядку, визначеному законом "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Єдиний податок або фіксований податок сплачується на рахунок відповідного бюджету в розмірі частини єдиного податку або фіксованого податку, що підлягають перерахуванню до цих бюджетів відповідно до норм Указу та Закону України "Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян". При цьому розподіл коштів єдиного податку або фіксованого податку на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або до Пенсійного фонду України Державним казначейством України не здійснюється.
Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.
Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.
Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначені розділом 14 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридичні особи або фізичні особи-підприємці можуть самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно з пунктом 293.2 статті 293 Податкового кодексу України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць.
Відповідно з абзацом 1 пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку другої - четвертої груп є календарний квартал. Пунктом 294.2 статті 294 кодексу встановлено, що податковий період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.
Пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку першої та другої групи сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Відповідно до пункту 295.2 статті 295 Податкового кодексу України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої та другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку.
Згідно зі статтею 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Згідно з пунктом 59.1 статі 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
22 червня 2012 року позивачем було виставлено відповідачу податкову вимогу №437 на суму 315,04 грн., яка була вручена відповідачу 06.07.2012 року та на сьогоднішній день не виконана.
Відповідно до п.п 14.1. 175 ст. 14 Податкового Кодексу України, податковий борг -це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в порядку оскарження, але не сплачене у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Отже, сума заборгованості відповідача зі сплати єдиного податку у розмірі 315грн. є податковим боргом .
Пунктом 20.1.18 ст. 20 Податкового Кодексу України, передбачено, що органи державної податкової служби мають право, звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області Державної податкової служби до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 315 грн. - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) до Державного бюджету України податковий борг у сумі 315 (триста п'ятнадцять) грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Лиска І.Г.