Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
12 грудня 2012 року Справа № 1170/2а-3946/12
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Сагуна А.В.;
при секретарі -Гуріній І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кіровського відділу Державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції про визнання протиправними дій та скасування постанов від 04.10.2012 та від 10.10.2012, -
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду із позовом до Кіровського відділу Державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції в якому просив визнати протиправними дії старшого державного виконавця Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ Ковальової А.М. щодо винесення постанови від 04.10.2012 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 04.10.2012, якою накладено арешт на нерухоме майно за адресою вул. Островського,2, корп.2 в м. Кіровограді, що належить ОСОБА_1; визнати протиправними дії старшого державного виконавця Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ Ковальової А.М. щодо винесення постанови від 10.10.2012 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 10.10.2012 в частині накладення арешту на автотранспорт в кількості 46 одиниць, залишивши в арешті автомобіль КрАЗ 256, д.н. НОМЕР_1.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на думку представника позивача, оскаржувані постанови винесені передчасно, в порушення ч.ч.1, 2 ст.57, ч.5 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження», а саме вартість майна на яке накладено арешт істотно перевищує розмір боргу за виконавчим провадженням.
У судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав повністю та надав пояснення згідно заяви.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що оскаржувані постанови прийнято відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Заслухавши представників сторін, дослідивши у судовому засіданні письмові докази, суд вважає, що у задоволені адміністративного позову належить відмовити повністю з наступних підстав.
У відповідності до ст. 1 Закону України „Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно ст. 17 зазначеного Закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема на підставі виконавчих листів судів.
Судом встановлено, що 07.08.2012 відповідачем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №33711987 за виконавчим листом №1170/2а-423/12 виданим Кіровоградським окружним адміністративним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави в особі Кіровоградської ОДПІ податкового боргу в сумі 55 013,89 грн. (а.с.28-30).
Боржнику відповідно до ч.1 ст.31 Закону України „Про виконавче провадження" направлялась копія постанови про відкриття виконавчого провадження ( а.с. 31), однак самостійно боржник рішення суду не виконав.
04.10.2012 відповідачем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на нерухоме майно за адресою вул. Островського,2, корп.2 в м. Кіровограді, що належить позивачу (а.с.42-44).
Постановою відповідача про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 10.10.2012 накладено арешт на автотранспорт в кількості 47 одиниць (а.с. 8 -11, 37-38).
11.10.2012 відповідачем прийнято постанову про доручення проведення виконавчих дій, відповідно до якої доручено Ленінському ВДВС провести перевірку щодо місця знаходження автотранспорту, що належить ОСОБА_1 та зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 (а.с.39).
Згідно акту державного виконавця Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ від 25.10.2012, виходом за адресою АДРЕСА_1, автотранспорту у кількості 47 одиниць не встановлено (а.с. 50).
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 57 закону України «Про виконавче провадження»арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:
винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;
винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;
винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;
проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
Як встановлено судом відповідачем при здійсненні примусового виконання рішення суду вжито заходів щодо встановлення майна боржника (а.с.32-35, а.с.42)., в ході яких виявлено нерухоме майно за адресою вул. Островського,2, корп..2 в м. Кіровограді та автотранспорт в кількості 47 одиниць.
При накладенні арешту на виявлене майно боржника опис, огляд та оцінка майна державним виконавцем не проводилась, а тому відповідачу на була відома вартість майна.
Крім того, як встановлено в ході примусового виконання рішення суду, автотранспорт в кількості 47 одиниць, відсутній за місцем реєстрації, що позбавляє відповідача встановити вартість зазначеного майна відповідно до ст.58 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.50).
З огляду на викладене, відповідачем правомірно накладено арешт на зареєстроване за боржником майно та заборонено його відчуження.
Щодо посилання представника позивача на протиправність арешту автотранспорту, оскільки до цього вже було арештовано нерухоме майно боржника, то суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження»стягнення на нерухоме майно фізичної особи проводиться у разі відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна.
Відповідачем отримано інформацію про наявність у позивача нерухомого майна листом від 02.08.2012 (а.с.42), постанова про арешт нерухомого майна винесена 04.10.2012 (а.с.43). Інформація про реєстрацію за позивачем автотранспорту отримана відповідачем листом від 03.10.2012 (а.с.32), постанова про арешт автотранспорту винесена 10.10.2012 (а.с.37).
Таким чином, відповідачем, правомірно на виконання вимог ст.63 Закону України «Про виконавче провадження», вживалися заходи щодо виявлення саме рухомого майна боржника та погашення за його рахунок заборгованості.
Також, в судовому засіданні встановлено, що представник позивача усно звертався до відповідача щодо звернення стягнення на автомобіль КрАЗ 256, д.н. НОМЕР_1, надавши звіт про оцінку транспортного засобу№194/10/04 від 27.10.2012 (а.с.13-14).
Однак, представником позивача не надано можливості оглянути, описати зазначений автомобіль, не повідомлено його місцезнаходження. Зазначена бездіяльність позивача не дає можливості державному виконавцю вжити дії передбачені ст.ст.52, 58, 62 Закону України «Про виконавче провадження»в частині визначення вартості та реалізації майна, яке запропонував боржник.
Крім того, суд вважає за необхідним зазначити, що накладення арешту на майно боржника це один із заходів спрямованих на здійснення примусового виконання рішення суду. Відповідно до ч.1 ст.51 Закону України «Про виконавче провадження»у разі закінчення виконавчого провадження арешт накладений на майно боржника знімається.
Позивачем в добровольчому порядку рішення суду не виконано, затягується здійснення примусового виконання рішення, оскільки не надається для опису, оцінки та не повідомляється місцезнаходження нерухомого майна, яке він сам запропонував для реалізації.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем при здійсненні примусового виконання рішення суду не було допущено порушення порядку накладення арешту на майно боржника та заборони на його відчуження, а тому в задоволенні позовних вимог належить відмовити.
Судових витрат, які б підлягали стягненню на користь відповідачів судом не встановлено.
На підставі викладено та керуючись ст. ст. 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі відкладення складання постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Дата складання постанови в повному обсязі - 17.12.2012.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду А.В. Сагун