ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"07" грудня 2012 р. Справа № 2а-3240/12/02970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Микитин Н.М.
при секретарі судового засідання Жовнірович О.С.
за участь: представника позивача - Кімейчук Г.І.,
відповідача - ОСОБА_2
представника відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі до ОСОБА_2 про стягнення надмірно виплаченої пенсії в сумі 53182,48 грн.,-
29.10.2012 року управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі (далі - позивач) звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення безпідставно отриманих пенсійних виплат в розмірі 53182,48 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 25.01.2010 року звернулася до управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі із заявою про призначення пенсії за віком. Відповідно до записів в трудовій книжці відповідача, ОСОБА_2 працювала у ВАТ "Буркутець" з 04.05.1972 року по 18.02.2002 рік, також представила довідку кооперативу «Будівельник»про заробітну плату за період з 27.09.1986 року по 23.09.1991 рік для обчислення пенсії. Однак запис у трудовій про, те що гр. ОСОБА_2 працювала у кооперативі по виготовленню товарів народного споживання "Будівельник", відсутні.
Представник позивача в судовому засіданні подала заяву про зменшення позовних вимог, просила стягнути з відповідача 52698,26 грн. Суду пояснила, що у трудовій книжці відповідача запис про здійснення нею трудової діяльності в кооперативі по виготовленню товарів народного вжитку «Будівельник»відсутній, просила позов задовольнити. На запитання суду пояснила, що при проведенні перевірки Пенсійним фондом не встановлено будь-яких фактів зловживань з боку пенсіонера ОСОБА_2, чи внесення безпосередньо нею неправдивих відомостей до довідки про заробітну плату. Крім того, пояснила, що стягнення шкоди завданої Пенсійному фонду України неможливо провести із страхувальника, оскільки на даний час кооператив по виготовленню товарів народного вжитку «Будівельник»ліквідовано.
Відповідач та її представник в судовому засіданні проти позову заперечили з мотивів викладених в письмовому запереченні на позов поданому в судовому засіданні. Суду поснили, що ОСОБА_2 працювала в кооперативі за сумісництвом, коли він був зареєстрований їй не було відомо, довідка видана директором кооперативу. Просили відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що даний адміністративний позов безпідставний та не підлягає до задоволення з наступних підстав.
25.01.2010 року ОСОБА_2 звернулася в управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі із заявою про призначення пенсії за віком. Протоколом від 01.02.2010 року за № 10034, відповідачці з 11.11.2009 року призначено пенсію за шифром 101 - «Пенсія за віком».
Пенсію обчислено із заробітку за період з 01.09.1986 року по 31.08.1991 року та з 01.07.2000 року по 18.02.2002 року, при цьому починаючи з вересня 1986 року здійснено сумування заробітної плати по ВАТ «Буркутець»та кооперативу по виготовленню товарів народного вжитку «Будівельник».
У державному архіві Івано-Франківської області, де знаходиться на архівному зберіганні рішення виконкому Верховинської райради, 18.06.2012 року головним спеціалістом відділу внутрішнього аудиту головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснено зустрічне дослідження та встановлено факт реєстрації виконкомом Верховинської райради кооперативів «Прикарпаття»та «Будівельник»про що складено відповідну довідку(а.с.9).
В ході дослідження встановлено, що в архівній справі №694 «Протокол засідання виконкому - том.4 районної ради»фонду Р-1215 на аркуші №141 наявний лист від 17.03.1988 року за №16, який надсилався Верховинською дільницею по ремонту і будівництву житла по замовленню населення на адресу голови виконкому Верховинської райради. В зазначеному листі містилось прохання щодо надання виконкомом дозволу на створення кооперативу «Будівельник»(а.с.12).
Також у вищезазначеному томі, на аркушах №142-143 наявний Протокол від 16.03.1988 року «Про створення кооперативу «Будівельник». На аркуші №144 -міститься список працівників кооперативу «Будівельник», в якому громадянка ОСОБА_2 не значиться(а.с.15-16).
За наслідками зустрічного дослідження встановлено, що кооператив по виготовленню товарів народного вжитку «Будівельник»зареєстрований 14.04.1988 року, тоді як довідка про заробітну плату відповідача видана за період з 17.06.1986 року по 23.09.1991 року.
З цих підстав позивач зазначає, що в період з 11.11.2009 року по 30.06.2012 року ОСОБА_2 безпідставно одержано пенсійні виплати в сумі 53182,48 гривень, які підлягають поверненню.
Листом від 20.09.2012р. № 1493/12 прокуратурою Верховинського району відмовлено в порушенні кримінальної справи стосовно службових осіб управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі, щодо факту визначення розміру пенсії ОСОБА_2 за фіктивною довідкою, що призвело до невмотивованих видатків, на підставі ст.6 п.2 КПК України у зв'язку з відсутністю в їхніх діях ознак складів злочинів предебачених ст.ст.364, 366, 367 КК України. Рішення щодо службових осіб, які видали вищевказну довідку із недостовірними даними буде прийнято за результатами проведення відповідних почеркознавчих досліджень.
Як пояснила в судовому засіданні представник позивача, жодних почеркознавчих досліджень прокуратурою не проводилось та документів для здійснення таких, в управнінні пенсійного фонду не вилучалось.
Суд приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов не підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Відповідно до вимог статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Як вбачається зі змісту наведеної норми, умовою застосування даної норми є наявність надміру виплаченої пенсії (тобто, переплати), встановлення факту зловживання з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Суд вважає, що зловживання це умисні протиправні дії пенсіонера, спрямовані на безпідставне отримання пенсій у більшому, ніж визначено законом, розмірі. Таких дій з боку пенсіонера ОСОБА_2 не додено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Оскільки виплата пенсії ОСОБА_2 проведена Пенсійним фондом України добровільно, рахункової помилки не було, і не доведено недобросовісності з боку пенсіонера ОСОБА_2, Суд вважає, що положення п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України підлягають застосуванню до вирішення спору і унеможливлюють повернення безпідставно отриманої пенсії (переплати) в сумі 53182,48 грн.
Відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення»органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Діючи відповідно до зазначеної статті Закону, управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі районі перевірило обґрунтованість перерахунку пенсії виплаченої ОСОБА_2 та встановлено фіктивність довідки виданої головою кооперативу по виготовленню товарів народного вжитку «Будівельник», підприємницьку діяльність якого припинено 08.07.2002р., що призвело до перерахунку пенсії на суму 53182,48 грн., що виплачується за рахунок коштів Пенсійного Фонду, що виділяються в Державного бюджету України.
Таким чином, переплата пенсії пенсіонеру ОСОБА_2 виникла саме внаслідок дій кооперативу «Будівельник», які полягали у видачі довідки про заробітну плату за період з 27.09.1986 року по 23.09.1991 року, в якій були наведені помилкові дані. Саме ці дії кооперативу «Будівельник»були причиною надлишкових виплат. За таких обставин, Суд вважає, що саме кооперативом «Будівельник», як страхувальником, було подано недостовірні дані щодо розміру заробітної плати ОСОБА_2
Відповідно до статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав.
Виходячи зі змісту вищенаведених норм, суд зазначає, що обов'язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті за рішенням суду у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування, яких не залежить від пенсіонера. В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються з страхувальника.
Як встановлено судом та не спростовано представником позивача, жодних зловживань, які б призвели до виплати пенсій в більшому розмірі, з боку ОСОБА_2, допущено не було, а отже й підстав для прийняття рішення щодо стягнення сум надміру виплаченої пенсії з пенсіонера, у суб'єкта владних повноважень не було.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
З урахуванням того, що довідку гр. ОСОБА_2, видано кооперативом «Будівельник»та за умови доведення пенсійним органом факту внесення до неї недостовірних даних, суми надміру виплачених пенсій позивачу ОСОБА_2, повинно відшкодовувати підприємство, яке видало довідку.
Та обставина, що кооператив «Будівельник»ліквідовано, не може слугувати підставою до вчинення пенсійним органом дій, що суперечать вимогам чинного пенсійного законодавства, зокрема ст.ст. 101, 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення»та проводити стягнення сум надміру виплаченої пенсії з пенсіонера.
За змістом ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд приходить до висновку, що управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі, звертаючись до суду з вказаним позовом не врахувало ту обставину, що у відповідності до вимог пенсійного законодавства України, підставою звернення до суду з позовом про стягнення сум надміру виплачених пенсій з пенсіонера є встановлений факт зловживання з боку цього пенсіонера, а не встановлення певних даних, які на думку пенсійного органу не відповідають дійсності. Підсумовуючи все вищевикладене, а також зважаючи на те, що за загальними правилами відшкодування шкоди, встановленими главою 82 Цивільного кодексу України, завдану шкоду відшкодовує особа, яка її завдала, то в задоволенні позову слід відмовити.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: /підпис/ Микитин Н.М.
Постанова складена в повному обсязі 12.12.2012 року.