ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"06" грудня 2012 р. Справа № 2а-3600/12/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Микитин Н.М.
при секретарі судового засідання Жовнірович О.С.,
представника позивача Кушніра О.В.,
представника відповідача Воляра С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Івано-Франківську справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську до Лабораторії наукових досліджень і проектування економіки про стягнення заборгованості в сумі 1627,08 грн.,
22.11.2012 року Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську звернулося до суду з адміністративним позовом до Лабораторії наукових досліджень і проектування економіки про стягнення заборгованості в сумі 1627,08 грн.
Позовні вимоги мотивувало тим, що відповідачу було направлено повідомлення про необхідність відшкодування та вимогу про сплату боргу по відшкодуванню частини пенсії, що становить різницю між сумою пенсій призначених відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів на суму 1627,08 грн. Проте сума заборгованості не була сплачена.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні суду пояснив, що підприємством не здійснюється жодної господарської діяльності з 2003 року. Послався на статтю 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та зазначив, що позивачу слід розпочати процедуру банкрутства даного товариства, оскільки дане підприємство 10 років як припинило свою діяльність. Просив відмовити в задоволенні позову з мотивів наведених у письмовому запереченні.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач по справі 18.12.1991 року зареєстрований виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців(а.с.9-10).
Згідно зі статтею 6 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення"особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається будь-яка з цих пенсій за їх вибором.
Відповідно до частини дев'ятої статті 24 Закону № 1977-ХІІ "Про наукову та науково-технічну діяльність" різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів IIIрівнів акредитації -за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації -за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації -за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.
На виконання наведеної норми зазначеного Закону Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 24.03.2004 року № 372, якою затверджено Порядок фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам згідно із Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність"і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (надалі -Порядок), який визначає механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної, зокрема, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право вказані особи.
Відповідно до пункту 2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів IIIрівнів акредитації згідно із Законом № 1977-ХІІ, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів IIIрівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.
Відповідно до п 3 Порядку, фінансування і виплати різниці між сумою наукової пенсії та пенсії, призначеної за іншими законодавчими актами, фінансування різниці у розмірі осіб, які мають науковий стаж роботи в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III- IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюються пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.
Пунктом 5 Порядку передбачено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.
Судом встановлено, що директору та засновнику Лабораторії наукових досліджень і проектування економіки - Воляру С.П. у відповідності до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність"Управлінням Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську призначено та виплачуються пенсія як колишньому науковому працівнику.
Враховуючи вищевикладене, Лабораторія наукових досліджень і проектування економіки зобов'язане відшкодовувати фактичні витрати органу Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, що здобули стаж, який дає право на даний вид пенсії на цьому підприємстві, в даному випадку Воляру С.П. за липень - вересень 2012 року в сумі 1627,08 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську було направлено рекомендованим листом повідомлення про необхідність відшкодування частини пенсії, що становить різницю між сумою пенсій призначених відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" (а.с. 7).
Вказана заборгованість також підтверджується розрахунками сум заборгованості по відшкодуванню наукових пенсій за період з 01.07.2012 року по 01.10.2012 року(а.с.6).
Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III рівнів акредитації, призначених згідно із Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність"і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших нормативно-правових актів в розмірі 1627,08 грн.
Доказів оплати суми заборгованості відповідач до суду не подав, а судом самостійно відповідно до вимог ч. 4 ст. 11 КАС України таких доказів не виявлено.
Заперечення відповідача проти позову з зазначенням того, що Підприємство з 2003 року не здійснює господарської діяльності, а тому суду слід застосувати ліквідаційну процедуру відповідно до вимог ст. 52 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не береться судом до уваги як підстава для відмови в задоволенні даного адміністративного позову, оскільки як вбачається з матеріалів справи, зокрема, даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, витяг з якого міститься в матеріалах справи, а також пояснень представників сторін, приватне підприємство - Лабораторія наукових досліджень і проектування економіки на час розгляду справи є зареєстрованим як юридична особа, не перебуває в стані банкрутства, не є ліквідованим, а отже, в силу вищенаведених вимог Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" зобов'язане здійснювати відшкодування частини витрат пенсійного фонду по виплаті пенсії, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів. Окрім цього, в силу вимог п. 1, 6, 8, 9 ч. 1 ст. 3, ст. 6, ч. 2 ст. 11, ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється адміністративним судом лише за зверненням про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах, оформленим позовною заявою, обмежене позовними вимогами, а тому суд не може виходити за предмет доказування у справі, а також розглядати вимоги особи, яка є відповідачем в адміністративній справі, та приймати судові рішення за її вимогами. В той же час, вказана особа не позбавлена права на судовий захист шляхом подання окремого адміністративного позову.
Право позивача на стягнення спірних коштів передбачено п. 8 Порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам згідно із Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність" і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи. Зокрема, вказаним пунктом Порядку передбачено, що в разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що відповідач не подав доказів про сплату заборгованості по відшкодуванню виплати частини пенсії, що становить різницю між сумою пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за період 01.07.2012 року по 01.10.2012 року в сумі 1627,08 гривень, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Оскільки спір вирішено на користь позивача - суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності доказів понесення позивачем витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, враховуючи норми ч.ч. 2, 4 ст. 94 КАС України, судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити.
Стягнути з Лабораторії наукових досліджень і проектування економіки (код - 20532822, місцезнаходження - м.Івано-Франківськ, вул.Будівельників, 22/158) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську заборгованість в сумі 1627 (одну тисячу шістсот двадцять сім) гривень 08 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: /підпис/ Микитин Н.М.
Постанова складена в повному обсязі 11.12.2012 року.