Справа № 0915/2293/12
Провадження № 2/0915/872/12
12 грудня 2012 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого -судді Дузінкевича І.М.
секретаря Кукули О.С.
з участю
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності,-
Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідача про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності. Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона є власником Ѕ (однієї другої) частини житлового будинку (житловою площею 97,3 кв.м.) з відповідною частиною господарських будівель, що знаходяться в АДРЕСА_2. Правовстановлюючим документом є свідоцтво про право власності на частку у спільному майні подружжя, видане державним нотаріусом Тисменицької районної державної нотаріальної контори Колтун С.В. 02.04.1996 р. і зареєстроване в реєстрі за № Д-261 Вартість вказаного житлового будинку разом із сараєм, воротами та огорожею становить 480 153,00 грн. Крім того, згідно з вищевказаним Свідоцтвом про право власності на частку у спільному майні подружжя вона є також власницею Ѕ (однієї другої) частини земельної ділянки площею 0,1657 га за кадастровим номером 2625888301:02:002:0379, яка розташована під вищевказаним будинком із господарськими будівлями по АДРЕСА_2. Цільове призначення земельної ділянки -для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Вартість вказаної земельної ділянки становить 51 879,78 грн. Разом з тим, відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 08.05.2012 року державним нотаріусом Тисменицької районної державної нотаріальної контори Колтун С.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 893 вона є спадкоємцем 5/12 (п'яти дванадцятих) частин цього ж житлового будинку по АДРЕСА_2. Також, згідно зі Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданого 08.05.2012 року державним нотаріусом Тисменицької районної державної нотаріальної контори Колтун С.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 895 вона є спадкоємцем 5/12 (п'яти дванадцятих) частин вищевказаної земельної ділянки за кадастровим номером 2625888301:02:002:0379 по АДРЕСА_2.Таким чином, на підставі вищевказаних правовстановлюючих документів їй належить частка у 11/12 (одинадцять дванадцятих) житлового цегляного будинку житловою площею 97,3 кв.м. з відповідною частиною сараю, воріт та огорожі та земельної ділянки під ними по АДРЕСА_2.
Іншим спадкоємцем, якому належить частка у 1/12 (одну дванадцяту) житлового цегляного будинку житловою площею 97,3 кв.м. з відповідною частиною сараю, воріт та огорожі та земельної ділянки під ними по АДРЕСА_2 є ОСОБА_4 -відповідач по справі. Відповідні свідоцтва про право на спадщину за законом, які відображають набуття права власності відповідача на вищевказану частку у спадковому майні, були йому видані державним нотаріусом Тисменицької районної державної нотаріальної контори Колтун С.В. Описані вище обставини свідчать про те, що житловий цегляний будинок житловою площею 97,3 кв.м. з сараєм, воротами, огорожею та земельна ділянка під ними по АДРЕСА_2 належать ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності з розподілом часток відповідно 11/12 та 1/12.
На її думку, частка у спільній власності відповідача, яка безумовно є незначною (всього 1/12 частина), не може бути виділена в натурі у спосіб, який би дозволяв одночасне проживання в житловому будинку та спільне користування земельною ділянкою обох співвласників. Крім того, реальний виділ в натурі ідеальної частки ОСОБА_4 у 1/12 будинковолодіння і земельної ділянки не є можливим, як і неможливо розділити господарські надвірні будівлі та земельну ділянку між співвласниками таким чином, щоб спільне користування було можливим і не порушувало б прав іншого співвласника. Крім того, позбавлення відповідача права власності на його частку у спільному майні не завдасть йому істотної шкоди, оскільки, по-перше, він зареєстрований, проживає і є співвласником трикімнатної квартири в АДРЕСА_1 (тобто житлом забезпечений) і, по-друге, він не одружений і не має сім'ї. Просила, припинити право власності ОСОБА_4 на частку у спільному майні, а саме на 1/12 житлового цегляного будинку житловою площею 97,3 кв.м., загальною площею 350,8 кв.м., зазначеного у плані літерою «А», сарая «Б», воріт №1, огорожі №2 в АДРЕСА_2 та земельної ділянки за кадастровим номером 2625888301:02:002:0379 площею 0,1657 га, яка розташована по АДРЕСА_2; визнати за нею право власності на частку розміром 1/12 житлового цегляного будинку житловою площею 97,3 кв.м., загальною площею 350,8 кв.м., зазначеного у плані літерою «А», сарая «Б», воріт №1, огорожі №2 в АДРЕСА_2 та земельної ділянки за кадастровим номером 2625888301:02:002:0379 площею 0,1657 га, яка розташована по АДРЕСА_2; стягнути з неї на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію у розмірі вартості частки відповідача у спільному майні.
Ухвалою суду від 02.07.2012 р. за клопотанням представника позивача призначено по даній справі будівельно-технічну експертизу.
Згідно висновку будівельно-технічної експертизи №3749 від 01.10.2012 р. поділ спірного домоволодіння житловою площею 97,3 кв.м., з сараєм, воротами, огорожею та із земельною ділянкою під ним по АДРЕСА_2, між ОСОБА_3 (із часткою 11/12 спільного майна) та ОСОБА_4 (з часткою 1/12 спільного майна) з виділом співласникам майна відповідно до їх ідеальних часток не можливий; крім того спільне користування спірним домоволодінням та земельною ділянкою у їх ідеальних частках не можливе. Дійсна ринкова вартість частки, що належить ОСОБА_4 у розмірі 1/12 спірного домоволодіння та земельної ділянки під ним в цінах на момент проведення дослідження, становить -90730 грн.(а.с.51-64).
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав з підстав вказаних у позовній заяві, крім того, пояснив, що оскільки будівельно-технічною експертизою встановлена ринкова вартість частки, що належить ОСОБА_4 у розмірі 1/12 спірного домоволодіння та земельної ділянки під ним в цінах на момент проведення дослідження, яка становить -90730 грн., тому позивачка дану суму вартості частки відповідача внесена на депозит суду, про що надав оригінал квитанції. Просив позов задоволити.
Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнав повністю, не заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Встановлено, що позивачка є власником Ѕ (однієї другої) частини житлового будинку (житловою площею 97,3 кв.м.) з відповідною частиною господарських будівель, що знаходяться в АДРЕСА_2. Правовстановлюючим документом є свідоцтво про право власності на частку у спільному майні подружжя, видане державним нотаріусом Тисменицької районної державної нотаріальної контори Колтун С.В. 02.04.1996 р. і зареєстроване в реєстрі за № Д-261 (а.с.6). Вартість вказаного житлового будинку разом із сараєм, воротами та огорожею становить 480 153,00 грн.(а.с.7). Крім того, згідно з вищевказаним Свідоцтвом про право власності на частку у спільному майні подружжя позивачка є також власницею Ѕ (однієї другої) частини земельної ділянки площею 0,1657 га за кадастровим номером 2625888301:02:002:0379, яка розташована під вищевказаним будинком із господарськими будівлями по АДРЕСА_2. Цільове призначення земельної ділянки -для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Вартість вказаної земельної ділянки становить 51 879,78 грн. (а.с.8-11). Разом з тим, відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 08.05.2012 року державним нотаріусом Тисменицької районної державної нотаріальної контори Колтун С.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 893 позивачка є спадкоємцем 5/12 (п'яти дванадцятих) частин цього ж житлового будинку по АДРЕСА_2 (а.с.12). Також, згідно зі Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданого 08.05.2012 року державним нотаріусом Тисменицької районної державної нотаріальної контори Колтун С.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 895 позивачка є спадкоємцем 5/12 (п'яти дванадцятих) частин вищевказаної земельної ділянки за кадастровим номером 2625888301:02:002:0379 по АДРЕСА_2 (а.с.13).Таким чином, на підставі вищевказаних правовстановлюючих документів позивачці належить частка у 11/12 (одинадцять дванадцятих) житлового цегляного будинку житловою площею 97,3 кв.м. з відповідною частиною сараю, воріт та огорожі та земельної ділянки під ними по АДРЕСА_2.
Іншим спадкоємцем, якому належить частка у 1/12 (одну дванадцяту) житлового цегляного будинку житловою площею 97,3 кв.м. з відповідною частиною сараю, воріт та огорожі та земельної ділянки під ними по АДРЕСА_2 є ОСОБА_4 -відповідач по справі. Відповідні свідоцтва про право на спадщину за законом, які відображають набуття права власності відповідача на вищевказану частку у спадковому майні, були йому видані державним нотаріусом Тисменицької районної державної нотаріальної контори Колтун С.В. Описані вище обставини свідчать про те, що житловий цегляний будинок житловою площею 97,3 кв.м. з сараєм, воротами, огорожею та земельна ділянка під ними по АДРЕСА_2 належать ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності з розподілом часток відповідно 11/12 та 1/12.
Частиною 1 статті 365 Цивільного кодексу України встановлено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Відповідно до позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної в ухвалі від 05.10.2011 року, за змістом приведеної вище норми Цивільного кодексу України припинення права особи на частку у спільному майні допускається за наявності будь-якого з передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України випадку, але в тому разі, коли таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Згідно ч.2 ст.365 ЦК України обов'язковою умовою постановкою судом рішення про припинення права особи на частку у спільному майні - є попереднє внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 р. № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок»розмір грошової компенсації за неможливості виділу частки будинку в натурі або встановлення порядку користування ним, визначається за угодою сторін, а за відсутності такої угоди -судом за дійсною вартістю будинку на час розгляду справи.
Оскільки, частка у спільній власності відповідача, є безумовно незначною (всього 1/12 частина), не може бути виділена в натурі у спосіб, який би дозволяв одночасне проживання в житловому будинку та спільне користування земельною ділянкою обох співвласників, крім того, реальний виділ в натурі ідеальної частки ОСОБА_4 у 1/12 будинковолодіння і земельної ділянки не є можливим, як і неможливо розділити господарські надвірні будівлі та земельну ділянку між співвласниками таким чином, щоб спільне користування було можливим і не порушувало б прав іншого співвласника, що підтверджується висновком будівельно-технічної експертизи №3749 від 01.10.2012 р. (а.с.51-64). Згідно квитанції № ПН251707 від 01.12.2012 року (а.с.73) позивачка на рахунок ТУ ДСА Україні в Івано-Франківській області внесено 90730 грн., що відповідає вартості частки майна відповідача, право власності на яку позивачка просить припинити.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 365 ЦК України, п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 р. № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Припинити право власності ОСОБА_4 на частку у спільному майні, а саме на 1/12 житлового цегляного будинку житловою площею 97,3 кв.м, загальною площею 350,8 кв.м, зазначеного у плані літерою «А», сарая «Б», воріт №1, огорожі №2 в АДРЕСА_2, та земельної ділянки за кадастровим номером 2625888301:02:002:0379 площею 0,1657 га, яка розташована по АДРЕСА_2.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на частку розміром 1/12 житлового цегляного будинку житловою площею 97,3 кв.м, загальною площею 350,8 кв.м, зазначеного у плані літерою «А», сарая «Б», воріт №1, огорожі №2 в АДРЕСА_2, та земельну ділянку за кадастровим номером 2625888301:02:002:0379 площею 0,1657 га, яка розташована по АДРЕСА_2.
Стягнути з ОСОБА_3 у користь ОСОБА_4 грошову компенсацію за частку у спільному майні в розмірі 90730 (дев'яносто тисяч сімсот тридцять) грн., які знаходяться на рахунку ТУ ДСА в Івано-Франківській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду до Апеляційного суду Івано-Франківської області подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Тисменицький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Головуючий Дузінкевич І.М.