Справа № 2-34/12
Іменем України
31.01.2012
Згурівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді СЕЛЮКОВА О.Г.
за участю секретаря
судових засідань ХРУЩ Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в смт. Згурівка цивільну справу за позовом прокурора Згурівського району Київської області в інтересах держави в особі Згурівської центральної районної лікарні Управління охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину,
21 грудня 2011 року прокурор звернувся до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що вироком Згурівського районного суду Київської області від 10 листопада 2011 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України тобто умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя на момент спричинення ОСОБА_3 у вигляді колото-різаної проникаючої рани живота з ушкодженням печінки. У зв'язку з перебуванням потерпілого ОСОБА_3 на стаціонарному лікуванні з 15 червня 2011 року по 18 червня 2011 року, вартість лікування складає 677 грн. 33 коп., яку просить стягнути з відповідача на користь Згурівської центральної районної лікарні.
В судове засідання сторони повторно не заявились, про час і місце судового розгляду були оповіщенні у встановленому порядку, головний лікар Згурівської центральної районної лікарні Управління охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації направив заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує повністю, прокурор через канцелярію суду направив заяву з клопотанням розглядати справу у його відсутність, позов підтримує повністю, не заперечує проти ухвалення заочного рішення, відповідач про причини неявки суду не повідомила, копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів отримала, своїх заперечень суду не надала.
Суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні доказів, наявних у справі, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до вироку Згурівського районного Київської області від 10 листопада 2011 року, ОСОБА_2 15 липня 2011 року близько 13 години в селі Стара Оржиця, Згурівського району Київської області, перебуваючи у власному будинку у вищевказаному населеному пункті по АДРЕСА_1, в ході конфлікту на грунті раптово виниклих неприязних відносин з співмешканцем ОСОБА_3, маючи прямий умисел на спричинення тілесних ушкоджень, нанесла останньому удар кухонним ножем в праву половину живота, внаслідок чого ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної проникаючої рани живота з ушкодженням печінки, що згідно з висновком судово-медичної експертизи №51-д від 25 липня 2011 року відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя на момент спричинення. ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначено покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки (а.с. 5-7). Відповідно до довідки Згурівської центральної районної лікарні Управління охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації від 13 грудня 2011 року № 579 ОСОБА_3 перебував на лікуванні в хірургічному відділенні в період з 15 липня 2011 року по 18 липня 2011 року. Вартість лікування за фактичними витратами становить 677 грн. 33 коп. (а.с. 4).
Відповідно до ч.2 ст. 93-1 КПК України, у разі, коли при постановленні вироку рішення про відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, не було прийнято, стягнення їх провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом осіб, зазначених у частині першій цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст. 93-1 КПК України, кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, за винятком випадку завдання такої шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства чи тяжкої образи з боку потерпілого, стягуються судом при постановленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я, органу Міністерства фінансів України або прокурора в порядку, передбаченому статтею 28 та частинами другою і третьою статті 93 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю, оскільки в судовому засіданні доведено, що Згурівською центральною районною лікарнею Управління охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації були витрачені кошти на лікування ОСОБА_3, який потерпів від злочину, вчиненого ОСОБА_2, та перебування ОСОБА_3 на такому лікування знаходиться у причинному зв'язку між злочинними діями ОСОБА_2 Відповідач в добровільному порядку кошти витрачені на лікування ОСОБА_3 не сплатила, тому вбачається, що з відповідача на користь Згурівської центральної районної лікарні Управління охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації необхідно стягнути вартість лікування за фактичними витратами в сумі 677, 33 грн.
Вбачається, що з відповідача, на підставі ч. 3 ст. 88 ЦПК України слід стягнути в дохід держави судовий збір, оскільки позивач -прокурор Згурівського району Київської області звільнений від сплати судового збору на підставі п. 11 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 224, 225, 226 ЦПК України, ст. 1206 ЦК України, ст. 93-1 КПК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 червня 1995 року № 11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат»,-
.
Позов прокурора Згурівського району Київської області в інтересах держави в особі Згурівської центральної районної лікарні Управління охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1 на користь Згурівської центральної районної лікарні Управління охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації на р/р 35422007000618 в ГУДК у Київській області, МФО 821018, код 05408332 кошти в розмірі 677 (шістсот сімдесят сім) гривень 33 коп.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 200 (двісті) грн. 80 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто Згурівським районним судом Київської області за письмовою заявою ОСОБА_2, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської область через Згурівський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
У рази залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
ГОЛОВУЮЧИЙ О.Г. СЕЛЮКОВ