Торезький міський суд Донецької області
Справа № 0549/6121/2012
13 грудня 2012 року Торезький міський суд Донецької області в складі:
головуючої судді Арапіної Н.Є.
при секретарі Сичовій О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Торезі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Торезантрацит»про відшкодування моральної шкоди,
позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про відшкодування моральної шкоди. Свої вимоги мотивував тим, що працював на підприємстві відповідача. При виконанні трудових обов"язків на підприємстві відповідача позивача було травмовано, про що 15 травня 2012 року складено акт № 17 за формою Н-1. 30 жовтня 2012 року при первинному огляді висновком МСЕК позивачу встановлена третя група інвалідності та 40% втрати працездатності внаслідок трудового каліцтва. У зв'язку з пошкодженням здоров"я позивач відчуває моральні страждання, які оцінює у сумі 25000 грн. Просить стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 25000 грн.
Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача Державного підприємства «Торезантрацит» у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надійшла заява, в якій просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги не визнає.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд встановив наступні фактичні обставини.
Згідно трудової книжки позивач з 21 лютого 2005 року працює на підприємстві відповідача -Відособленому підрозділі «Шахта «Прогрес»Державного підприємства «Торезантрацит»(а.с.7-7зв.).
15 травня 2012 року складений акт № 17 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, який стався 10 травня 2012 року, діагноз згідно листка непрацездатності або довідкою лікувально-профілактичного закладу: закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку (а.с.8-10).
Згідно виписки з історії хвороби позивач знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Торезької ЦМЛ з 11 по 30 травня 2012 року, діагноз: закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку (а.с.11).
Згідно виписних епікризів позивач знаходився на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні Торезької ЦМЛ з 13 по 20 червня 2012 року, з 05 по 25 липня 2012 року та з 03 по 11 жовтня 2012 року, діагноз: вегето-судинна дистонія в стадії декомпенсації з вазомоторною цефалгією. Струс головного мозку (10 травня 2012 року на виробництві) (а.с.12-12зв.,14-15,18-18зв.).
Згідно магнітно-резонансної томографії 07 липня 2012 року позивачу проведено МР-Ангіографію артерій головного мозку (а.с.13).
Згідно консультативних висновків спеціалістів від 19 липня 2012 року та 14 вересня 2012 року основний діагноз: наслідки перенесеної виробничої черепно-мозкової травми 10 травня 2012 року з двосторонньою рефлекторною пірамідною недостатністю, з лікворно-судинною дісцікуляцією (клінічно та за МРТ), з вегето-судинною дистонією мішаного типу в стадії декомпенсації, зі стійкою цефалгією, вестібулопатією, з астено-невротичним синдромом. Симпато-адреналовий вегетативний криз 16 липня 2012 року (а.с.16,17).
Відповідно до довідки МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги від 30 жовтня 2012 року, позивачу при первинному огляді: визначено ступінь втрати професійної працездатності в розмірі 40% з 25 жовтня 2012 року до 01 листопада 2014 року та встановлена 3 група інвалідності з 25 жовтня 2012 року, у зв'язку з трудовим каліцтвом. Визначено потребу в медикаментозному та санітарно-курортному лікуванні (а.с.19-19зв.).
Аналізуючи добуті докази суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Відповідно до ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Статтею ж 237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженим органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди проводиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Пункт 2 постанови № 4 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"містить роз"яснення, що спори про відшкодування моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або іншим законодавством.
Пунктом 6 зазначеної постанови передбачено, що при застосуванні норм Кодексу законів про працю України щодо порядку розгляду трудових спорів у справах про відшкодування моральної шкоди, заподіяної працівникові у зв"язку з виконанням трудових обов"язків, суди повинні виходити з того, що за змістом ст.124 Конституції потерпілий має право звернутися з такими вимогами до суду безпосередньо.
Судом встановлено, що позивач з 21 лютого 2005 року працює на підприємстві відповідача -Відособленому підрозділі «Шахта «Прогрес»Державного підприємства «Торезантрацит». 10 травня 2012 року при виконанні позивачем трудових обов'язків стався нещасний випадок. 15 травня 2012 року складений акт № 17 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, який стався 10 травня 2012 року, діагноз згідно листка непрацездатності або довідкою лікувально-профілактичного закладу: закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку. 07 липня 2012 року позивачу проведено МР-Ангіографію артерій головного мозку. Відповідно до довідки МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги від 30 жовтня 2012 року, позивачу при первинному огляді: визначено ступінь втрати професійної працездатності в розмірі 40% з 25 жовтня 2012 року до 01 листопада 2014 року та встановлена 3 група інвалідності з 25 жовтня 2012 року, у зв'язку з трудовим каліцтвом. Визначено потребу в медикаментозному та санітарно-курортному лікуванні.
Пунктом 13 постанови № 4 Пленума Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»передбачено, що у відповідності зі ст.237-1 КЗпП України при наявності порушень прав працівника в сфері трудових правовідносин, що привело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і викликало необхідність докладати додаткових зусиль для організації життя, обов'язок відшкодувати заподіяна шкода покладається на власника чи уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності.
З матеріалів справи вбачається, що у позивача виникло право на відшкодування моральної шкоди за рахунок відповідача -роботодавця, з яким укладено трудовий договір. Втрата працездатності у зв"язку з нещасним випадком на виробництві встановлена висновком МСЕК у 2012 році, що привело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і викликало необхідність докладати додаткових зусиль для організації життя.
Позовні вимоги підлягають задоволенню частково з урахуванням ступеня і характеру ушкодження здоров'я, обсягу та характеру фізичних страждань, необхідності додаткових зусиль для організації життя, порушенням звичайних життєвих стосунків позивач зазнає фізичні і моральні страждання. При цьому суд приймає до уваги, що позивачу протягом тривалого часу завдано моральної шкоди умовами виробництва, що призвело до втрати здоров"я.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Торезантрацит»про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню частково: стягнути з Державного підприємства «Торезантрацит»на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди в сумі 12000 гривень.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
У відповідності зі ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судові витрати на користь держави у розмірі 107 грн. 30 коп.
Керуючись ст. 43 Конституції України, ст. 237-1, ч.3 ст. 153 КЗпП України, п. 13 постанови № 4 Пленума Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", ст.ст. 3, 10, 15, 60, 79, 88, 209, 212, 214, 215, 223, 233 ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Торезантрацит»про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Торезантрацит»на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди в сумі 12 000 (дванадцять тисяч) гривень.
Стягнути з Державного підприємства «Торезантрацит»на користь держави судовий збір в сумі 107 (сто сім) грн.30 коп.
У задоволенні вимог в іншій частині відмовити.
Повний текст рішення виготовлено 17 грудня 2012 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Торезький міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. У разі якщо судове рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Н. Є. Арапіна