Справа № 2-507/11
Провадження № 2/0915/54/12
17 грудня 2012 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючої -судді Хоминець М.М.
з участю секретарів Павликівської Т.В., Ленчук В.І., Гундич Г.В.
представників сторін -адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Тисменицької міської ради, ОСОБА_5 про визнання недійсним державного акту ЯЕ № 846983 від 14.12.2007 р., стягнення моральної шкоди, визнання частково недійсним державного акту ІФ № 094417 від 25.11.2005 р. та за позовом прокурора Тисменицького району Івано-Франківської області в інтересах Тисменицької міської ради до ОСОБА_5 про визнання недійсними державних актів на право власності на землю та повернення земельних ділянок, -
Позивачі за первісним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 28.02.2011 р. звернулися в суд з позовом до відповідачів -Тисменицької міської ради, ОСОБА_5 про визнання недійсним державного акту серії ЯЕ № 846983 на право власності на земельну ділянку площею 0,0827 га, що розташована по АДРЕСА_1, виданого відповідачу ОСОБА_5 14.12.2007 р., та стягнення моральної шкоди у розмірі 1700 грн. Після збільшення позовних вимог 20.12.2011 р. просили також визнати частково недійсним державний акт серії ІФ № 094417 на право власності на земельну ділянку площею 0,0691 га, що розташована по АДРЕСА_1, виданий відповідачу ОСОБА_5 25.11.2005 р., зменшивши площу земельної ділянки до 0,0665 га в межах, визначених виготовленим при виконанні судового рішення планом.
Позивач за другим позовом -прокурор Тисменицького району 23.01.2012 р. звернувся в суд в інтересах Тисменицької міської ради з позовом до відповідача ОСОБА_5 про визнання недійсними державних актів на право власності на землю та повернення земельних ділянок, у якій просив, поновивши строк позовної давності, визнати недійсними видані ОСОБА_5 державні акти, а саме: державний акт ЯЕ № 846984 від 14.12.2007 р. на право власності на земельну ділянку площею 0,0750 га для ведення ОСГ та державний акт ЯЕ № 846983 від 14.12.2007 р. на право власності на земельну ділянку площею 0,0827 га для ведення ОСГ, повернути вказані земельні ділянки у землі запасу Тисменицької міської ради.
Ухвалою суду від 13.03.2012 р. обидва позови об'єднані в одне провадження.
Заявлений позов позивачі за первісним позовом обґрунтовували тим, що в одному дворі по АДРЕСА_1 весь час знаходилось два господарства; рішенням Тисменицької селищної ради від 1955 р. за будинковолодінням АДРЕСА_1-АДРЕСА_3 (тепер АДРЕСА_1, АДРЕСА_3) було закріплено земельну ділянку площею 1713,8 кв.м, у тому числі сад площею 409,2 кв.м і, крім того, залишено в тимчасовому користуванні 4268,9 кв.м. Але розподіл земельних ділянок ніколи не проводився. До цих будинків був спільний заїзд, власниками будинків встановлений порядок землекористування. Будинок АДРЕСА_3 належав їх чоловікові і батькові ОСОБА_6, а будинок АДРЕСА_1 -ОСОБА_7 24.08.1970 р. ОСОБА_6 дозволено на місці старого будинку спорудити новий, а 24.02.1977 р. надано дозвіл на спорудження нового господарського приміщення. ОСОБА_6 побудував новий будинок і господарське приміщення, які рішенням виконкому Тисменицької селищної ради від 15.03.1985 р. прийнято в експлуатацію, 30.05.1985 р. ОСОБА_6 видано свідоцтво про право власності на жилий будинок № АДРЕСА_3 з приналежними до нього будівлями і спорудами, в т.ч. криницею. ОСОБА_7 свій будинок АДРЕСА_1 заповіла ОСОБА_8, яка 03.01.1968 р. отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, 02.11.1983 р. заповіла будинок ОСОБА_5 Земельна ділянка за цим будинковолодінням не закріплялась і відповідачу не надавалась. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 відповідач в один день -26.11.1991 р. отримав паспорт у Тисменицькому РВ УМВС, прописався у будинку АДРЕСА_1, подав заяву про прийняття спадщини та отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Зразу після цього відповідач самовільно розпочав будівництво жилого будинку на місці сараю. Після отримання спадщини відповідачу земельна ділянка біля будинку теж не виділялась, у міську раду про виділення земельної ділянки він не звертався. Незважаючи на це, рішенням Тисменицької міської ради № 5 від 02.02.1994 р. відповідачу надано дозвіл на будівництво жилого будинку на присадибній земельній ділянці, якою він користувався по АДРЕСА_1, що було порушенням діючого законодавства. Архітектурою вибрано місце під будівництво таким чином, що земельна ділянка відповідача окреслена площею 0,0695 га і більш як на 5 м захоплювала земельну ділянку ОСОБА_6, при цьому криниця залишена у спільному користуванні, тоді як криниця належала до господарства ОСОБА_6, значилася у техпаспорті на його будинковолодіння за 1984 р. Рішенням сесії Тисменицької міської ради № 12 від 14.09.1994 р. «Про розподіл та закріплення земельних ділянок між гр. гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_5»було проведено реальний розподіл присадибних ділянок між господарствами ОСОБА_6 та ОСОБА_5 по існуючих межах, а саме: за сім'єю ОСОБА_6 закріплено 0,1047 га, а за сім'єю ОСОБА_5 - 0,0660 га; крім того, за ОСОБА_6 закріплено 0,3246 га городу; зобов'язано землевпорядника міської ради ОСОБА_9 виготовити і видати сторонам картографічні дані. Вказане рішення міської ради № 12 від 14.09.1994 р. відповідач оскаржував до суду. Рішенням Тисменицького районного суду від 17.12.1998 р., яке набрало законної сили згідно ухвали судової колегії в цивільних справах Івано-Франківського обласного суду від 02.02.1999 р., у позові ОСОБА_5 про визнання незаконним вказаного рішення відмовлено, задоволено зустрічний позов ОСОБА_6 і визнано незаконним рішення Тисменицької міської ради від 29.05.1997 р. про затвердження протоколу узгоджувальної комісії від 14.05.1997 р. по вирішенню земельного спору щодо суміжного землекористування. Рішенням Тисменицького районного суду від 21.07.2000 р. , що набрало законної сили згідно ухвали Івано-Франківського обласного суду від 22.08.2000 р., задоволено позов ОСОБА_6 та визнано незаконним рішення Тисменицької міської ради від 31.08.1999 р. «Про затвердження протоколу земельної узгоджувальної комісії по розгляду заяв ОСОБА_6»та зобов'язано архітектуру Тисменицького району внести зміни у будівельний паспорт ОСОБА_5 у відповідності до рішення міської ради № 12 від 14.09.1994 р. Скарги відповідача на судові рішення залишені без задоволення. Рішенням Тисменицького районного суду від 29.05.2001 р. зобов'язано Тисменицьку міську раду замовити землевпорядним органам внести зміни межі між будинковолодіннями АДРЕСА_1 і АДРЕСА_3 згідно рішення міської ради від 14.09.1994 р. № 12, враховуючи при цьому, щоб ОСОБА_6 було повернуто 35 кв.м з криницею. Вказане судове рішення було звернуто до примусового виконання. 29.01.2002 р. міський голова повідомив головного архітектора та сторін про те, що згідно розпорядження ВДВС Тисменицького РУЮ № 1314 внесено зміни у межі між будинковолодіннями АДРЕСА_1, АДРЕСА_3, долучив копію плану внесених змін. 04.03.2002 р. ОСОБА_6 звернувся до Тисменицької міської ради із заявою про приватизацію земельних ділянок, а саме 0,1047 га для обслуговування жилого будинку, 0,3246 га для ведення ОСГ, і видачі державних актів. Однак, міський голова ОСОБА_10 - сват відповідача все робив для того, щоб ОСОБА_6 не зміг приватизувати свої земельні ділянки у межах, визначених рішенням міської ради від 14.09.1994 р. Лише рішенням міської ради від 07.06.2007 р. затверджено земельно-кадастрову інвентаризацію, що була виготовлена ОСОБА_6, без погодження суміжного землекористувача ОСОБА_5, вирішено передати у власність ОСОБА_6 земельні ділянки і видати державний акт на підставі рішення міської ради № 12 від 14.09.1994 р. Однак, це рішення міський голова відмовився підписувати, рішення було підписане лише в червні 2010 р. в.о. міського голови Сендецьким П.І. після того, як міський голова ОСОБА_10 був відсторонений від роботи у зв'язку з кримінальної справою. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер, позивачі після його смерті прийняли спадщину, отримавши 17.10.2009 р. свідоцтва про право на спадщину за законом. У липні 2010 р. позивачам стало відомо, що ОСОБА_10, зловживаючи своїм службовим становищем, сфальсифікував рішення сесії Тисменицької міської ради від 16.11.2007 р., згідно п.п. 2, 3 якого затвержено уточнену площу по видачі державного акту на право власності на земельну ділянку для ведення ОСГ площею 0,0827 га по АДРЕСА_3 та передано її у власність відповідачу. На підставі цього фіктивного рішення відповідач 14.12.2007 р. отримав оспорюваний державний акт ЯЕ № 846983, ксерокопію вказаного державного акту позивачі отримали лише у вересні 2010 р. Вказаний державний акт є незаконним, оскільки ця земельна ділянка відповідачу ніколи не надавалась, вона розміщена на земельній ділянці позивачів, яка у законному порядку в них не вилучалась. Неправомірними діями відповідача їм спричинено моральну шкоду, що полягає у перенесених ними душевних стражданнях, яких вони зазнали протягом цих 20 років, яку оцінили у 1700 грн. Оскільки за відповідачем по АДРЕСА_1 рахується лише 0,0665 га земельної ділянки, тому отриманий ним 25.11.2005 р. другий оспорюваний державний акт ІФ № 094417 на право власності на земельну ділянку площею 0,0691 га є незаконним, так як приватизовані ним 0,0026 га йому не належать, це земельна ділянка позивачів.
Позивач за другим позовом свій позов обґрунтовував тим, що у результаті проведеної прокуратурою району у вересні 2010 р. перевірки щодо законності надання відповідачу ОСОБА_5 земельних ділянок встановлено, що на сесії Тисменицької міської ради 16.11.2007 р. розглядалась заява ОСОБА_5 про затвердження уточнених площ по видачі державних актів на землю; рада вирішила лише затвердити акт комісії від 22.08.2007 р. Міський голова м. Тисмениця ОСОБА_10, зловживаючи владою і службовим становищем, одноособово, без рішення органу місцевого самоврядування -Тисменицької міської ради, технічних матеріалів та документів, які підтверджують розмір земельної ділянки, склав та видав завідомо неправдиве рішення IХ сесії V скликання Тисменицької міської ради від 16.11.2007 р., згідно п.п. 2, 3 якого сесія Тисменицької міської ради, нібито розглянувши заяву ОСОБА_5, вирішила затвердити уточнені площі по видачі державних актів на право власності на земельні ділянки для ведення ОСГ площею 0,0750 га на масиві «біля цвинтаря»та площею 0,0827 га по АДРЕСА_3 та передати у власність. На підставі цього фіктивного рішення відповідач набув права на приватизацію вказаних земельних ділянок, приватизував їх та 14.12.2007 р. отримав оспорювані державні акти на право власності на вказані земельні ділянки. По вказаному факту прокуратурою району 13.09.2010 р. щодо ОСОБА_10 порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України, яка перебуває на розгляді в Тисменицькому районному суді. Оскільки оспорювані державні акти видані відповідачу з грубим порушенням вимог чинного законодавства, вони підлягають до визнання недійсними, а земельні ділянки -поверненню у землі запасу Тисменицької міської ради.
Представники позивачів за первісним позовом вимоги за цим позовом підтримали і просили їх задовольнити.
Представник позивача за другим позовом цей позов підтримав і просив його задовольнити.
Представник позивача за другим позовом -Тисменицької міської ради у судове засідання не з'явився, у поданому на адресу суду клопотанні міський голова Б. Дарчин підтримав позов прокурора в інтересах міської ради про визнання недійсними виданих ОСОБА_5 державних актів та повернення земельних ділянок площею 0,0827 га і 0,0750 га для ведення ОСГ до земель запасу міської ради; просив справу розглянути у відсутності представника міської ради. Як відповідач за первісним позовом Тисменицька міська рада у поданій суду заяві просила справу розглядати у відсутності свого представника.
Представники відповідача за двома позовами ОСОБА_5 у судовому засіданні заявлені позови не визнали і пояснили, що згідно рішення Тисменицької міської ради від 14.09.1994 р. № 12 проведено розподіл земельних ділянок між господарствами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Згідно рішення Тисменицької міської ради від 06.11.2002 р. сторонам надано дозвіл на виготовлення технічної документації по приватизації земельних ділянок по АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1. Рішенням Тисменицької міської ради від 12.10.2004 р. ОСОБА_5 передано у власність земельні ділянки: 0,10 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, 0,09 га для ведення ОСГ біля будинку, 0.07 га для ведення ОСГ в урочищі «За цвинтарем»; п.2 вказаного рішення вирішено видати державні акти на право приватної власності на землю. На підставі вказаних рішень, з урахуванням плану встановлених меж і обмірів, проведених Тисменицькою філією ДЗК в травні 2002 р. по замовленню ОСОБА_6, проведено фактичні обміри площ земельних ділянок, які передавались у власність відповідачу та виготовлено проектну документацію на спірні земельні ділянки. Рішенням міської ради від 05.08.2005 р. затверджено акт комісії від 20.07.2005 р. та уточнену площу земельної ділянки 0,691 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, 25.11.2005 р. відповідач отримав державний акт на дану земельну ділянку. Рішенням міської ради від 16.11.2007 р. затверджено акт комісії від 22.08.2007 р., уточнені площі по видачі державних актів для ведення ОСГ: 0.0750 га на масиві «Біля цвинтаря»та 0,0827 га по АДРЕСА_1 та передано земельні ділянки у власність; 14.12.2007 р. відповідач отримав державні акти на вказані земельні ділянки. При цьому Тисменицька міська рада 12.10.2004 р. вже реалізувала своє право на передачу у приватну власність відповідачу спірних земельних ділянок шляхом прийняття відповідного рішення, тому дублювання радою 16.11.2007 р. вже прийнятого рішення про передачу відповідачу у власність земельних ділянок не може ставити під сумнів законність отримання відповідачем державних актів на землю. Відповідач у встановленому законом порядку отримав оспорювані державні акти, при передачі йому у власність земельних ділянок Тисменицька міська рада діяла у межах своїх повноважень та відповідно до чинного законодавства, при цьому жодних прав та інтересів ОСОБА_6 не порушувала, оскільки земельні ділянки належали до земель запасу міської ради. Позивачі за первісним позовом у контексті вимог ст.ст. 125, 126 ЗК України не є належними власниками чи користувачами спірної земельної ділянки, а площа присадибної земельної ділянки (0,1047 га), на яку вони претендують, є більше гранично допустимої норми, встановленої ст.121 ЗК України. Тому заявлені позови є безпідставними. Крім того, позивачу за другим позовом -прокуратурі району ще у серпні 2008 р. було відомо про імовірне порушення прав чи охоронюваних законом інтересів Тисменицької міської ради, в інтересах якої прокуратурою заявлено позов, що підтверджується наявною в матеріалах справи постановою слідчого прокуратури Тисменицького району від 14.08.2008 р. про відмову в порушенні кримінальної справи по факту зловживання службовим становищем та службового підроблення міським головою м. Тисмениця ОСОБА_10 Так само і Тисменицькій міській раді було відомо про ймовірне порушення її прав. Прокурор також 14.04.2008 р. звертався до суду в інтересах ОСОБА_6 з позовом до Тисменицької міської ради про визнання протиправною бездіяльності міського голови, зобов'язання підписати і видати рішення міської ради від 07.06.2007 р.; у рамках цієї цивільної справи розглядався також позов ОСОБА_5 до Тисменицької міської ради, ОСОБА_6 про визнання незаконним рішення ради від 07.06.2007 р., поданий 19.05.2008 р.; в матеріалах цієї справи наявна вся технічна документація і оскаржувані державні акти, а також наявна заява ОСОБА_6 від 07.05.2007 р., у якій він посилається на те, що йому стало відомо про приватизацію ОСОБА_5 спірних земельних ділянок. Оскільки позивачі за первісним позовом звернулись до суду у лютому 2011 р., а заяву про збільшення позовних вимог подали 15.11.2011 р., а прокурор звернувся до суду з позовом у січні 2012 р., вважають, що позивачі за обома позовами пропустили трьохрічний строк позовної давності, що є самостійною підставою для відмови у позові. Просили у позовах відмовити, застосувавши позовну давність до вимог за обома позовами.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що первісний позов підлягає до часткового задоволення, так само другий позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.
Встановлено, що основним предметом спору по даній справі є право власності відповідача ОСОБА_5 на земельні ділянки в м. Тисмениця Тисменицького району Івано-Франківської області, а саме: 1) площею 0,0827 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована по АДРЕСА_1; 2) площею 0,0691 га для будівництва і обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1; 3) площею 0,0750 га для ведення ОСГ в урочищі «За цвинтарем». За двома позовами оспорюються отримані відповідачем три державні акти, відповідно: серії ЯЕ № 846983 від 14 грудня 2007 р. (т.1, а.с.148), серії ІФ № 094417 від 25 листопада 2005 р. (т.1, а.с.149) та серії ЯЕ № 846984 від 14 грудня 2007 р. (т.1, а.с.147).
Позивачі за первісним позовом -ОСОБА_3, ОСОБА_4 та відповідач за обома позовами ОСОБА_5 проживають по сусідству по АДРЕСА_3. Господарства сторін фактично знаходяться в одному дворі. Чоловік і батько позивачів за первісним позовом ОСОБА_6 був забудівником та власником будинковолодіння № АДРЕСА_3 на підставі свідоцтва про право власності на жилий будинок, виданого виконкомом Тисменицької селищної ради 30.05.1985 р.; після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 позивачі успадкували вказане будинковолодіння у рівних частках (т.1, а.с.45). Відповідач ОСОБА_5 26.11.1991 р. згідно заповіту ОСОБА_8 успадкував сусіднє будинковолодіння АДРЕСА_1 (т.1, а.с.163), де побудував новий будинок.
Рішенням Тисменицької міської ради № 12 від 14.09.1994 р. «Про розподіл та закріплення земельних ділянок між гр. гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_5»проведено реальний розподіл присадибних земельних ділянок між господарствами ОСОБА_6 та ОСОБА_5 по існуючих межах, а саме: за сім'єю ОСОБА_6 закріплено 0,1047 га, а за сім'єю ОСОБА_5 -0,0660 га; крім того, за ОСОБА_6 закріплено 0,3246 га земельної ділянки для ведення підсобного господарства; зобов'язано землевпорядника міської ради ОСОБА_9 виготовити і видати сторонам картографічні дані (т.1, а.с.14).
Згідно рішення Тисменицької міської ради від 06.11.2002 р. сторонам надано дозвіл на виготовлення технічної документації по приватизації земельних ділянок по АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1, що перебувають у їх користуванні.
Судом встановлено, що відповідач за сприяння свого свата -міського голови м. Тисмениця ОСОБА_10 25.11.2005 р. отримав перший державний акт, а 14.12.2007 р. -другий державний акт з оспорюваних за первісним і за другим позовами, при цьому погодження меж обох земельних ділянок проведено згідно рішень земельно-узгоджувальної комісії без погодження суміжного землекористувача ОСОБА_6
У той час, як ОСОБА_6 лише рішенням міської ради від 07.06.2007 р. (т.1, а.с.47) затверджено земельно-кадастрову інвентаризацію, що була ним виготовлена (т.1, а.с.121-122), без погодження суміжного землекористувача ОСОБА_5, вирішено передати у власність ОСОБА_6 земельні ділянки і видати державний акт на підставі рішення міської ради № 12 від 14.09.1994 р. Однак, це рішення міський голова ОСОБА_10 відмовився підписувати, з цього приводу мав місце судовий спір; рішення було підписане лише в червні 2010 р. в.о. міського голови Сендецьким П.І. після того, як ОСОБА_10 був відсторонений від роботи у зв'язку з порушенням щодо нього кримінальної справи.
Вказане вище рішення міської ради № 12 від 14.09.1994 р. та проведений згідно нього розподіл земельних ділянок між господарствами ОСОБА_6 і ОСОБА_5 оскаржувались відповідачем у судовому порядку, і рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 17.12.1998 р., яке набрало законної сили згідно ухвали судової колегії в цивільних справах Івано-Франківського обласного суду від 02.02.1999 р., відмовлено у позові ОСОБА_5 про визнання незаконним рішення міської ради № 12 від 14.09.1994 р., задоволено зустрічний позов ОСОБА_6 і визнано незаконним рішення Тисменицької міської ради від 29.05.1997 р. про затвердження протоколу узгоджувальної комісії від 14.05.1997 р. по вирішенню земельного спору щодо суміжного землекористування (т.1,а.с.16-20).
Рішенням Тисменицького районного суду від 21.07.2000 р., що набрало законної сили згідно ухвали судової колегії в цивільних справах Івано-Франківського обласного суду від 22.08.2000 р., яким задоволено позов ОСОБА_6, визнано незаконним рішення Тисменицької міської ради від 31.08.1999 р. «Про затвердження протоколу земельної узгоджувальної комісії по розгляду заяв ОСОБА_6»та зобов'язано архітектуру Тисменицького району внести зміни у будівельний паспорт ОСОБА_5 у відповідності до рішення міської ради № 12 від 14.09.1994 р. (т.1, а.с.21-25).
Рішенням Тисменицького районного суду від 29.05.2001 р. зобов'язано Тисменицьку міську раду замовити землевпорядним органам внести зміни в межі між будинковолодіннями АДРЕСА_1 і АДРЕСА_3 згідно рішення міської ради від 14.09.1994 р. № 12, враховуючи те, щоб ОСОБА_6 було повернуто 35 кв.м з криницею. Вказане судове рішення було звернуто до примусового виконання. 29.01.2002 р. міський голова повідомив головного архітектора та сторін про те, що згідно розпорядження ВДВС Тисменицького РУЮ № 1314 внесено зміни у межі між будинковолодіннями АДРЕСА_1, АДРЕСА_3, та долучив копію плану внесених змін (т.1, а.с.26-27).
Рішенням Тисменицького районного суду від 18.03.2004 р., яке набрало законної сили згідно ухвали колегії суддів судової палати апеляційного суду Івано-Франківської області від 25.06.2004 р., визнано неправомірним рішення сесії Тисменицької міської ради від 06.11.2002 р. у частині скасування (відміни) рішення сесії Тисменицької міської ради від 14.09.1994 р. № 12 (т.1, а.с.28-32).
У відповідності з вимогами ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи чи особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Вказаними вище судовими рішеннями встановлені обставини, які підтверджують належність користування ОСОБА_5 однією земельною ділянкою по АДРЕСА_1, а саме земельною ділянкою для будівництва і обслуговування житлового будинку площею 0,0665 га.
Враховуючи встановлені судовими рішеннями обставини, з огляду на відсутність рішення міської ради про виділення відповідачу після набуття ним у листопаді 1991 р. права власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 по АДРЕСА_1 іншої земельної ділянки за цією адресою; з урахуванням того, що вилучення частини земельної ділянки у суміжного належного землекористувача, яким був ОСОБА_6, відповідно до вимог ст.31 діючого на той час ЗК України 1991 р. не проводилось, а спірна земельна ділянка площею 0,0827 га для ведення ОСГ по АДРЕСА_1 розміщена на земельній ділянці, належним користувачем якої був ОСОБА_6, а після його смерті -позивачі за первісним позовом, -суд дійшов висновку про незаконність отриманого відповідачем державного акту на право власності на вказану земельну ділянку ЯЕ № 846983 від 14.12.2007 р., який слід визнати недійсним.
З цих же підстав підлягає до задоволення і вимога ОСОБА_6 про визнання недійсним другого державного акту ІФ № 094417 на право власності на земельну ділянку площею 0,0691 га для будівництва і обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1, оскільки встановлено, що відповідач був користувачем присадибної земельної ділянки площею 0,0665 га, тому передача йому у власність більшої на 0,0026 га земельної ділянки була проведена у порушення вимог чинного законодавства. При цьому суд визнає вказаний державний акт недійсним у цілому, оскільки чинним законодавством не передбачено часткове визнання недійсними державних актів.
Останню вимогу позивачів за первісним позовом про стягнення моральної шкоди суд вважає недоведеною, тому в її задоволенні слід відмовити.
Суд критично оцінює посилання представників відповідача на перевищення гранично допустимої норми безоплатної передачі земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, встановленої ст.121 ЗК України, оскільки позивачам передається у власність присадибна земельна ділянка площею 0,1047 га, з огляду на те, що це є правом органу місцевого самоврядування; крім того, ОСОБА_6 постійно користувався такою присадибною ділянкою ще з того часу, коли Тисмениця була селищем і дозволялось користування присадибною ділянкою у розмірі більше 0,10 га.
Суд вважає необґрунтованим твердження представників відповідача про пропуск позивачами за первісним позовом загальної позовної давності з огляду на те, що перебіг позовної давності для них відповідно до вимог ч.1 ст.261 ЦК України почався після прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 Рішенням Тисменицької міської ради від 17.06.2010 р. підтверджено право позивачів як спадкоємців ОСОБА_6 на приватизацію земельної ділянки по АДРЕСА_3, яка знаходиться у їх користуванні (т.1, а.с.46).
Заявлені прокурором району позовні вимоги про визнання недійсними державних актів на право власності на землю та повернення земельних ділянок підлягають до часткового задоволення з огляду на наступне.
Матеріалами кримінальної справи № 1-250/11 провадження № 1/0915/53/12 про обвинувачення колишнього міського голови м. Тисмениця ОСОБА_10 у вчинені злочинів, передбачених ч.1 ст.364, ч.1 ст.366 КК України, яка закрита постановою Тисменицького районного суду від 23.11.2012 р. у зв'язку із закінченням строку давності (т.2, а.с.127-129), встановлено, що ОСОБА_10, зловживаючи своїм службовим становищем, підробив рішення Тисменицької міської ради від 16.11.2007 р. про затвердження уточнених площ по видачі державних актів на право власності на земельні ділянки для ведення ОСГ площею 0,0750 га на масиві «Біля цвинтаря»і площею 0,0827 га по АДРЕСА_3 та передачу їх у власність ОСОБА_5 На підставі вказаного фіктивного рішення відповідачу видані два державні акти, які оспорюються прокурором.
Відповідно до вимог ст.116 чинного ЗК України підставою набуття права власності на земельну ділянку із земель державної або комунальної власності являється рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у межах їх повноважень.
Суд враховує, що підставою набуття відповідачем права власності на земельну ділянку площею 0,0750 га для ведення ОСГ на масиві «За цвинтарем»фактично було рішення Тисменицької міської ради від 12.10.2004 р. «Про приватизацію земельних ділянок»(т.1, а.с.114-116), згідно якого відповідачу передано у власність вказану земельну ділянку без уточнення площі.
З огляду на викладене суд вважає необґрунтованими вимоги прокурора про визнання недійсним державного акту ЯЕ № 846984 від 14.12.2007 р. на право власності на вказану земельну ділянку і повернення цієї земельної ділянки у землі запасу міської ради, у задоволенні яких слід відмовити.
Що стосується другого державного акту ЯЕ № 846983 від 14.12.2007 р. на право власності на земельну ділянку площею 0,0827 га для ведення ОСГ, то суд, враховуючи встановлену в судовому засіданні незаконність вказаного державного акту, фіктивність рішення від 16.11.2007 р., на підставі якого він виданий, не може розцінювати згадане вище рішення Тисменицької міської ради від 12.10.2004 р. як достатню правову підставу для передачі відповідачу у власність спірної земельної ділянки площею 0,0827 га .
За таких обставин вимоги прокурора про визнання недійсним вказаного державного акту та повернення вказаної земельної ділянки у землі запасу Тисменицької міської ради підлягають до задоволення. При цьому суд виходить з вартості спірної земельної ділянки, яка була встановлена під час судового розгляду зазначеної вище кримінальної справи та складає 17958 грн. (т.2, а.с.121-123).
Суд не приймає до уваги заяву представника відповідача про застосування строків позовної давності, оскільки прокурор, який після порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_10 у вересні 2010 р. дізнався про порушення вимог закону при передачі у власність відповідачу земельної ділянки, не пропустив трьохрічний строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом.
З відповідача слід стягнути у користь позивачів за первісним позовом 171 грн. судових витрат по сплаті судового збору і витрат на ІТЗ, а також 1100 грн. витрат на правову допомогу. З відповідача слід стягнути 214,60 грн. судового збору в дохід державного бюджету.
На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 81, 116, 118, 152, 158 ЗК України, ст.387 ЦК України, керуючись ст.ст. 88, 213-215 ЦПК України, суд -
Позови ОСОБА_3, ОСОБА_4 та прокурора Тисменицького району Івано-Франківської області задовольнити частково.
Визнати недійсними:
- державний акт серії ЯЕ № 846983 на право власності на земельну ділянку площею 0,0827 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_3, кадастровий номер 2625810100:03:014:0063, виданий ОСОБА_5 14 грудня 2007 року, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010731200389;
- державний акт серії ІФ № 094417 на право власності на земельну ділянку площею 0,0691 га для будівництва і обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1, кадастровий номер 2625810100:03:014:0020, виданий ОСОБА_5 25 листопада 2005 року, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010531202999.
Зобов'язати ОСОБА_5 повернути земельну ділянку площею 0,0827 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_3, кадастровий номер 2625810100:03:014:0063, вартістю 17958 грн. у землі запасу Тисменицької міської ради Тисменицького району Івано-Франківської області.
У решті позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4 та прокурора Тисменицького району Івано-Франківської області відмовити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4 1271 (одну тисячу двісті сімдесят одну) грн. судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_5 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп. судового збору в дохід державного бюджету.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду до Апеляційного суду Івано-Франківської області подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Тисменицький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Головуюча М.М.Хоминець