Провадження № 22-ц/490/11669/12 Справа № 402/2053/12 Головуючий у 1 й інстанції - Чумак Т.А. Доповідач - Каратаєва Л.О.
Категорія
13 грудня 2012 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого - Каратаєвої Л.О.
суддів - Лисичної Н.М., Калиновського А.Б.
при секретарі - Горлаковій Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 08 жовтня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальності «Агро-торговий дім «Дніпровський»про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною,-
08 жовтня 2012 року Апостолівським районним судом Дніпропетровської області ухвалено рішення, яким відмовлено в задоволення позову ОСОБА_2 до ТОВ «Агро-торговий дім «Дніпровський»про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі, а саме визнати додаткову угоду від 25.11.2009 року до договору оренди землі № 8 від 2010.2004 року недійсною та скасувати державну реєстрацію додаткової угоди.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ставить питання про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, як укладеної внаслідок омани. Вважає, що її навмисно ввели в оману, тому договір підлягає визнанню недійсним з подальшим поверненням сторін у первісний стан, при цьому посилається на ст.230 ЦК.
Частиною 1 ст. 230 ЦК передбачено можливість визнання судом правочину недійсним, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч.1 ст.229 ЦК). Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Жодних протиправних дій відносно позивачки з боку відповідачки встановлено не було. Позивачкою не наведено жодних доводів, що є підставою для визнання угоди недійсною, відповідно до ст.. 229, 230 ЦК.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Встановивши обставини по справі та правовідносини, що склалися між сторонами, суд першої інстанції надав їм правильну парову оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції щодо безпідставності позовних вимог.
Колегія суддів не встановила порушень норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст.ст.213, 214 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 08 жовтня 2012 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Судді