Провадження № 22-ц/490/2231/12 Справа № 2-8375/11 Головуючий у 1 й інстанції - Антонюк О.А. Доповідач - Каратаєва Л.О.
Категорія
06 грудня 2012 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого - Каратаєвої Л.О.
суддів - Лисичної Н.М., Калиновського А.Б.
при секретарі - Горлаковій Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційні скарги Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області та ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 20 грудня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, треті особи: виробничо-комерційне підприємство «ГАББА», Головне управління державного казначейства України в Дніпропетровській області про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,-
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Жовтневого відділу ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, треті особи: виробничо-комерційне підприємство «ГАББА», Головне управління державного казначейства України в Дніпропетровській області про відшкодування матеріальної і моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ Дніпропетровської області на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 48000 грн. 03 коп., безпідставно отримані доходи в сумі 96000 грн., та вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 та Жовтневий відділ ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області подали апеляційні скарги, в яких просять рішення суду скасувати та в задоволенні позову відмовити.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, котрим суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, прийняте на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 214 ЦПК України передбачено, що при прийнятті рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та якими доказами це підтверджується, чи є інші фактичні дані, що мають значення для вирішення справи та докази, що їх підтверджують.
Вказані вимоги ЦПК України суд першої інстанції не врахував та ухвалив рішення, яке не відповідає нормам матеріального права.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.309 ЦПК підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.
Відповідно до ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 просить стягнути з ОСОБА_2 та Жовтневого відділу ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області матеріальну та моральну шкоду, завдану внаслідок пошкодження приміщення належного йому магазину, що розташований за адресою АДРЕСА_1, а також безпідставно отриманий прибуток. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з приводу права власності на це приміщення у нього з ОСОБА_2 був спір, який розглядався у судовому порядку. Під час розгляду справи у суді, за клопотанням ОСОБА_2, на приміщення магазину було накладено арешт, заборонено його відчуження та експлуатація, в тому числі передача в користування третім особам (ухвала Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 26.08.2008 р. (а.с.9). Приміщення магазину було передане на відповідальне зберігання ОСОБА_2 (а.с.13). Але магазин, в порушення ухвали суду, ОСОБА_2 допустила користування приміщенням третьою особою, внаслідок чого було знищено обладнання, пошкоджене саме приміщення, що унеможливлює його експлуатацію, потребує капітального ремонту. Сума шкоди становить 48000,03 грн., що підтверджується кошторисом ЗАТ «Будівельник-1».
Сума завданої шкоди відповідачами не спростована.
Встановивши правовідносини, що склалися між сторонами та обставини справи, суд першої інстанції ухвалив рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Колегія судді вважає рішення суду першої інстанції частково обґрунтованим, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 976 ЦК річ, яка є предметом спору, може бути передана на зберігання за рішенням суду. Зберігачем може бути особа, призначена за рішення суду. Статтею 942 ЦК, яка регулює правовідносини між зберігачем та особою, яка передає річ на зберігання, визначено, що зберігач зобов'язується зберегти річ, яка передана їй другою стороною і повернути її у схоронності. Зберігач зобов'язаний вжити усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберіг зобов'язаний піклуватися про річ, як про свою власну.
Відповідно до ч.1 ст.. 950 ЦК за втрату або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.
Як зазначалось вище, приміщення магазину було передане на відповідальне зберігання ОСОБА_2 (а.с.13). Але, в порушення ухвали суду, приміщення знаходилось в користуванні виробничо-комерційного підприємства «ГАББА», внаслідок чого було знищено обладнання, пошкоджене саме приміщення.
Факт користування приміщенням виробничо-комерційним підприємством «ГАББА»ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не заперечували.
Таким чином, є очевидним, що ОСОБА_2 було порушено вимоги ст. 942 ЦК та ухвали суду Жовтневого районну м.Дніпропетровська від 26.08.2008 р., що знаходиться в причинному зв'язку із заподіянням шкоди.
Також спричинення шкоди стало можливим внаслідок невиконання Жовтневим відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області своїх обов'язків по накладенню арешту на приміщення магазину відповідно до зазначеної вище ухвали суду, що є порушенням ч.1 ст.58 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до вимог вказаної норми (що діяла на час накладання арешту) державний виконавець повинен був описати, опечатати та передати приміщення магазину під розписку в акті опису ОСОБА_2, копію акту надати ОСОБА_3 Але цього зроблено не було та підприємство «ГАББА» до 17.07.2009 р. здійснювало в ньому свою діяльність.
За вказаних обставин, рішення суду першої інстанції щодо стягнення з ОСОБА_2 та Жовтневого відділу ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області на користь ОСОБА_3 матеріальної шкоди в сумі 48000 грн. 03 коп. є обґрунтованим.
Що стосується стягнення безпідставно отриманих доходів в сумі 96000 грн., то колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції в частині задоволення вказаних позовних вимог таким, що прийняте на підставі висновків, які не відповідають обставинам справи.
Так, матеріалами справи підтверджується та не спростовується сторонами, що приміщення магазину орендувало підприємство «ГАББА». Договір оренди був укладений 01.10.2006 р. (а.с.67-68) ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1., спадкоємцями якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Після смерті ОСОБА_4 підприємство «ГАББА»продовжувало користуватися приміщенням магазину, що не заперечують обидві сторони. Проте, а ні з позивачем, а ні з відповідачкою договір оренди не укладався. В матеріалах справи відсутні докази того, хто та в якій сумі отримував від підприємства «ГАББА» орендну платню. Також відсутні будь-які докази передачі або перерахування орендної плати будь-кому із сторін. Посилання ОСОБА_3 на наявний в матеріалах справи лист підприємства «ГАББА» на ім'я ОСОБА_2 про намір здійснити оплату не може свідчити про те, що така оплата дійсно була здійснена та відповідачка її отримала.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців станом на 30.08.2012 р. стан юридичної особи виробничо-комерційного підприємства «ГАББА»припинено (а.с.197), що унеможливлює встановлення цих обставин.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Колегія суддів вважає, що позивачем не виконано вимоги вказаних норм та позовні вимоги в частині стягнення безпідставно отриманих доходів є необґрунтованими, тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні позовних вимог.
Відносно моральної шкоди, яку суд першої інстанції визначив в сумі 500 грн. та стягнув з відповідачів на користь позивача, то вона відповідає принципу співмірності та справедливості та стягнута відповідно до положень ст..ст.23 та 386 ЦК.
В зв'язку із скасуванням рішення суду в частині безпідставно отриманих доходів, підлягає зменшенню стягнуті судові витрати з 1577,5 грн. до 608,5 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області та ОСОБА_2 задовольнити частково
Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 20 грудня 2011 року в частині стягнення солідарно з ОСОБА_2 та Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ Дніпропетровської області на користь ОСОБА_3 безпідставно отримані доходи в сумі 96000 грн. скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Змінити рішення суду в частині стягнення судових витрат, зменшивши солідарно стягнуту з ОСОБА_2 та Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ Дніпропетровської області на користь ОСОБА_3 суму судових витрат з 1577,5 грн. до 608,5 грн.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду чинне з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Судді