Дело № 429/11753/12
14.12.2012 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді - Щербини О.О.,
при секретарі - Довженко Є.О.,
за участю прокурора - Таран К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Павлограді Дніпропетровської області кримінальну справу за звинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Стермебашево, Башкирія, громадянина України, з повною середньою освітою, не працюючого, безпартійного, котрий мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:
- 06 березня 2001 року Павлоградським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 140, ст. 17, ч. 3 ст. 81, ч. 1 ст. 89, ст. 42 КК України до трьох років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 23 лютого 2004 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ст. 70, ст. 71 КК України до п'яти років трьох місяців позбавлення волі;
- 20 жовтня 2009 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 70 КК України до трьох місяців арешту;
- 09 листопада 2009 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 185, ст. 69, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до двох років шести місяців позбавлення волі;
- 17 грудня 2009 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до двох років шести місяців позбавлення волі;
- 11 вересня 2012 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком два роки;
- 19 листопада 2012 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 263, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 304, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до чотирьох років шести місяців позбавлення волі,
в скоєні злочину передбаченого ч. 3 ст. 15 -ч. 2 ст. 185 КК України,
ОСОБА_1, 19.10.2012 року, близько 14.00 год., перебуваючи на станції Павлоград-1, побачив повітророзподільники вагонів, що перебувають у вагонному парку станції й у нього виник умисел на повторне таємне розкрадання частин повітророзподільника.
Далі, ОСОБА_1, 20.10.2012 року, взяв із собою як знаряддя здійснення злочину гайковий ріжковий ключ 17х19 і близько 09.30 год., з корисливих мотивів, реалізуючи раніше виниклий умисел на повторне таємне розкрадання чужого майна з метою наступного обігу його у свою користь, а саме частин повітророзподільника вагонів, що перебувають на ст. Павлоград -1, і належать на праві власності ДП «Придніпровська залізниця», прибув на ІІ залізничну колію північного парку ст. Павлоград, що розташований у м. Павлограді Дніпропетровської області, де повторно, таємно, шляхом вільного доступу, у період часу з 09.30 год. до 09.50 год. розкрутивши гайковим ріжковим ключем 17х19 болти, що кріплять головну частину повітророзподільника вагона № 68461904 вартістю 1897 грн. 22 коп., без обліку ПДВ, спробував здійснити розкрадання останнього, однак на місті здійснення злочину був затриманий співробітниками ЛВ на ст.. Павлоград, якими був припинений злочин, у зв'язку із чим довести до кінця свій злочинний намір ОСОБА_1 не зміг по незалежним від його волі обставинам.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 -ч. 2 ст. 185 КК України визнав повністю і дав свідчення про те, що 19.10.2012 року, близько 14.00 год., він перебуваючи на станції Павлоград-1, побачив повітророзподільники вагонів, що перебувають у вагонному парку станції й вирішив викрасти його частини. 20.10.2012 року, він взяв із собою гайковий ріжковий ключ 17х19 і близько 09.30 год., і прибув на ІІ залізничну колію північного парку ст. Павлоград, що розташована у м. Павлограді, де у період часу з 09.30 год. до 09.50 год. розкрутивши гайковим ріжковим ключем 17х19 болти, що кріплять головну частину повітророзподільника вагона № 68461904 спробував здійснити розкрадання останнього, однак був затриманий співробітниками ЛВ на ст.. Павлоград.
Доповнив, що згоден, з сумою заподіяного збитку, встановленою досудовим слідством.
Досліджуючи матеріали кримінальної справи, суд знаходить наступні процесуальні докази винності підсудної:
- протокол огляду місця події від 20.10.2012 року, та фото таблиця до нього, згідно якого 20.10.2012 року оглянуто ІІ залізничну колію північного парку ст. Павлоград, що розташований у м. Павлограді Дніпропетровської області /а.с. 4-5/;
- постанова про визнання речовими доказами і приєднання до справи речових доказів від 26.10.1012 року, а саме: гайкового ріжкового ключа 17х19, та головної частини повітророзподільника /а.с. 14/,
та інші матеріали справи.
Окрім того в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 звернувся до суду з проханням допустити по справі застосування положень ч. 3 ст. 299 КПК України, оскільки він повністю визнає свою провину в скоєнні злочину передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 2 ст.185 КК України, та вважає зібрані в справі докази його вини достовірними, допустимими та достатніми, в зв'язку з чим викликати для допиту в суді інших свідків у справі немає ніякої необхідності.
З'ясувавши думку прокурора, який не заперечував проти застосування у справі положень ч. 3 ст. 299 КПК України, роз'яснивши підсудному правові наслідки застосування вказаної норми закону, з якими остання погодився, суд визнав недоречним дослідження інших доказів у справі, та проведення допиту свідків, що не з'явилися в судове засідання, та застосував при розгляді даної справи положення ч. 3 ст. 299 КПК України.
Покази ОСОБА_1 мають характер логічних та послідовних, вони повністю співпадають з іншими наявними у справі доказами, що дозволяє суду зробити обґрунтований висновок про те, що винність підсудного ОСОБА_1 в скоєнні злочину передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК України доведена повністю та підтверджена сукупністю досліджених та перевірених судом доказів.
Дії підсудного ОСОБА_1 слід правильно кваліфікувати за ч. 3 ст. 15 - ч. 2 ст.185 КК України, як замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), повторно.
При призначенні виду і розміру покарання підсудному ОСОБА_1 суд керується ст.ст. 65-67 УК України і враховує ступінь тяжкості скоєних ним злочинів, особу підсудного, обставини пом'якшувальні і обтяжливі покарання, наслідки скоєного ним злочинів.
Так суд враховує, що підсудний ОСОБА_1 скоїв злочин середньої тяжкості, на всіх стадіях кримінального переслідування, досудового та судового слідства повністю визнавав свою вину.
Як пом'якшувальні провину обставини суд враховує, що підсудний ОСОБА_1 повністю визнав свою провину в скоєні злочину, розкаявся, активно сприяв судовому слідству у встановленні істини у справі і в швидкому розгляді справи, позитивно характеризується за місцем проживання,.
Як обтяжливі обставини суд враховує рецидив скоєних злочинів.
При таких обставинах, враховуючи поведінку підсудного після вчинення злочину, його розкаяння в скоєному, а також і те, що підсудний на всіх стадіях кримінального переслідування, досудового та судового слідства повністю визнавав свою вину, активно співпрацював з досудовим та судовим слідством щодо встановлення істини у справі, що свідчить про його щире каяття, суд вважає за необхідне і достатнє для виправлення підсудного і запобігання скоєння ним нових злочинів, призначити йому покарання по ч. 3 ст. 15 - ч. 2 ст.185 УК України у вигляді позбавлення волі, в межах санкцій даної статті.
19 листопада 2012 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області ОСОБА_1 було засуджено за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 263, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 304, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до чотирьох років шести місяців позбавлення волі.
Оскільки даний злочин був скоєний підсудним ОСОБА_1 до винесення відносно нього вироку Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2012 року, остаточне покарання підсудному ОСОБА_1 повинно бути призначено по правилам ч. 4 ст. 70 УК України, по сукупності злочинів, шляхом повного поглинання даного покаранням, покаранням призначеним ОСОБА_1. вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2012 року.
Доля речових доказів має бути вирішена відповідно до ст. 81 КПК України 1960 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України 1960 року суд, -
ОСОБА_1 визнати винним в скоєні злочину передбаченого ч. 3 ст. 15 -ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання за ч. 3 ст. 15 -ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком один рік.
Дане покаранням у вигляді позбавлення волі строком один рік повністю поглинути покаранням у вигляді позбавлення волі, строком чотири роки шість місяців, призначене ОСОБА_1 вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2012 року, призначивши ОСОБА_1 в силу ч. 4 ст. 70 УК України остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком чотири роки шість місяців.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Строк відбуття покарання для ОСОБА_1 обчислювати з моменту його затримання, тобто з 31 жовтня 2012 року.
Речові докази:
- гайковий ріжковий ключ 17х19 який зберігається в камері схову речових доказів ЛВ на ст. Павлоград Придніпровської залізничної дороги /квитанція № 009173 від 26.10.2012 року, а.с. 14, 16/ -знищити;
- головну частину повітророзподільника /а.с. 14, 15/ котра знаходиться на зберіганні у вагонного майстра ПТО ОСОБА_2 повернути за належністю передати за належністю ДП «Придніпровська залізниця».
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в строк 15 діб з моменту його проголошення, а особою під вартою -в той же термін і в тому ж порядку з моменту отримання копії даного вироку.
СУДДЯ: ЩЕРБИНА А.А.