"11" грудня 2012 р. м. Київ К-10323/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Чалого С. Я.
Бим М.Є.
Харченка В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу громадської організації "За Чернігів!" на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 грудня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2010 року у справі за позовом громадської організації "За Чернігів!" та прокурора м. Чернігова до відділу зв'язків з громадкістю Чернігівської міської ради, треті особи -виконавчий комітет Чернігівської міської ради, Чернігівська міська рада, Чернігівська міська громадська організація "За Чернігів", ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсною легалізації громадської організації,-
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 грудня 2008 року залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2010 року в позові громадської організації "За Чернігів!" та прокурора м. Чернігова до відділу зв'язків з громадкістю Чернігівської міської ради, треті особи -виконавчий комітет Чернігівської міської ради, Чернігівська міська рада, Чернігівська міська громадська організація "За Чернігів", ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсною легалізації громадської організації відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, позов задовольнити.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України від 16.06.1992р. № 2460-XII «Про об'єднання громадян»Об'єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод.
Згідно частини другої статті 121 Закону України «Про об'єднання громадян»назва об'єднання громадян повинна складатися з двох частин - загальної та індивідуальної. Загальна назва (партія, рух, конгрес, союз, спілка, об'єднання, фонд, фундація, асоціація, товариство тощо) може бути однаковою у різних об'єднань громадян. Індивідуальна назва об'єднання громадян є обов'язковою і повинна бути суттєво відмінною від індивідуальних назв зареєстрованих в установленому порядку об'єднань громадян з такою ж загальною назвою.
Як встановлено судами, причиною спору стало питання про правомірність надання позивачеві судового захисту способом заборони відповідачу використовувати індивідуальну назву позивача «За Чернігів».
Відповідно до змісту частини другої статті 121 Закону України «Про об'єднання громадян»питання про суттєву відмінність індивідуальних назв сторін може мати юридичне значення для правильного вирішення спору, якщо їх загальні назви є ідентичними. Однак, як встановлено судом першої інстанції, загальні назви сторін даного спору є різними.
Що стосується індивідуальної частини, то судами попередніх інстанцій також вірно встановлені суттєві відмінності назв об'єднань і повні назви цих об'єднань, які не можна вважати однаковими.
Поряд з цим, зазначені об'єднання громадян легалізовані у різний спосіб, а чинне законодавство забороняє легалізацію об'єднань громадян з однаковими назвами лише шляхом реєстрації.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що судами повно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.
Відповідно до ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Керуючись статтею 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Касаційну скаргу громадської організації "За Чернігів!" залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 грудня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку ст.ст. 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: