"15" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/61317/11
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
суддів: Васильченко Н.В., Розваляєвої Т.С., Черпіцької Л.Т.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою першого заступника прокурора Житомирської області на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26 липня 2011 р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2011 р. у справі №2а-5406/10/0670 за позовом прокурора Корольовського району Житомирської області в інтересах держави в особі Головного державного санітарного лікаря м. Житомира до ОСОБА_1 про припинення діяльності майстерні, -
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 26 липня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2011 року, відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом прокурора Корольовського району Житомирської області в інтересах держави в особі Головного державного санітарного лікаря м. Житомира до ОСОБА_1 про припинення діяльності майстерні у зв'язку з тим, що заявлені вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, заступник прокурора Житомирської області звернувся з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та направити справу на розгляд до суду першої інстанції. Касаційна скарга мотивована невірним застосуванням судами норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 17 КАС встановлено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, установлених законом.
Частинами 1, 2 ст. 60 КАС України встановлено, що у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах. Прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі за позовом прокурора Корольовського району Житомирської області в інтересах держави в особі Головного державного санітарного лікаря м. Житомира, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, не врахував положення п. 4 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 8 квітня 1999 року, справа N 1-1/99, за змістом яких "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Зважаючи на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність у прокурора Корольовського району Житомирської області права на звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного державного санітарного лікаря м. Житомира про припинення діяльності майстерні.
Як вбачається із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі. Суд касаційної інстанції не може розглядати позовні вимоги осіб, які беруть участь у справі, що не були заявлені у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, якою провадження у справі не закінчується.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 227, 230, 231 КАС України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу першого заступника прокурора Житомирської області задовольнити.
Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26 липня 2011 р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2011 р. у справі №2а-5406/10/0670 скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Судді: