Постанова від 06.12.2012 по справі 2а-12861/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06 грудня 2012 року 15:34 № 2а-12861/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Грабовському В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства "Будспецпроект"

доДержавної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 04.09.2012р.,

за участю:

позивача - Шаповалов В.М.

відповідач -Лозова І.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Будспецпроект»(далі по тексту - позивач) звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту -відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.09.2012р. №0001042305.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки є необ'єктивними, необґрунтованими та незаконними, а тому прийняте податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте правомірно.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва ДПС проведено перевірку Приватного підприємства «Будспецпроект» за результатами якої 16.08.2012р. складено акт №2631/22-50/32306496 про результати документальної невиїзної перевірки з питань дотримання вимог чинного законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «КПД-Будтехніка»(ЄДРПОУ 37404998) за період з 01.01.2012 р. по 31.01.2012 р. (далі по тексту -Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п. 198,1, 198.2, 198.3 статті 198, п. 201.1, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту за січень 2012 року на суму 392 926грн.

На підставі встановленого порушення відповідачем 04.09.2012р. прийнято податкове повідомлення -рішення №0001042305, яким за порушення п. 198,1, 198.2, 198.3 статті 198, п. 201.1, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України позивачу збільшено ПДВ в розмірі 589 389грн., в тому числі 392 926грн. -основний платіж та 196 463грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що між позивачем (Покупець) та ТОВ «КПД-Будтехніка»(Продавець) укладено Договори поставки №БП01110009 від 01.11.2011р., №БП04010001 від 04.01.2012р., №БП05010001 від 05.01.2012р., згідно яких Продавець зобов'язується продати (передати у власність) Покупцеві, а Покупець зобов'язується купити (прийняти та оплатити) будівельні матеріали (далі - товар), асортимент та кількість якого визначена в видаткових накладних та/або рахунками-фактур Продавця. Ціна товару, що поставляється за даними Договорами визначається видатковими накладними та/або рахунками-фактур Продавця. До ціни товару включається вартість тари, упакування і маркування. Поставка товару здійснюється на умовах самовивозу.

На виконання умов договорів ТОВ «КПД-Будтехніка»виписані:

- податкові накладні №68 від 06.01.2012р. на суму 397грн., крім того сума ПДВ 66,17грн, №69 від 06.01.2012р. на суму 249429грн., крім того сума ПДВ 41 571,5грн., №70 від 06.01.2012р. на суму 162 479,52грн., крім того сума ПДВ 27 079,92грн., №90 від 10.01.2012р., на суму 1 784,98, крім того сума ПДВ 297,50грн., №91 від 10.01.2012р. на суму 1 784,92грн., крім того сума ПДВ 297,49грн., №93 від 10.01.2012р. на суму 48 074,56грн., крім того сума ПДВ 8 012,43грн., №442 від 30.01.2012р. на суму 47 062,2грн., крім того сума ПДВ 7 843,7грн., №443 від 30.01.2012р. на суму 40 785,77грн., крім того сума ПДВ 6 797,63 грн., № 444 від 30.01.2012р. на суму 32 343,83грн., крім того сума ПДВ 5 390,64грн., №445 від 30.01.2012р. на суму 16 716грн., крім того сума ПДВ 2 786грн., №446 від 30.01.2012р. на суму 58 377грн., крім того сума ПДВ 9 729,5грн., №447 від 30.01.2012р. на суму 55 144,8грн., крім того сума ПДВ 9190,8грн., №92 від 10.01.2012р. на суму 49 700,26грн., крім того сума ПДВ 8 283,38грн., №95 від 10.01.2012р. на суму 537 061,09грн., крім того сума ПДВ 89 510,18грн., №138 від 13.01.2012р. на суму 1 788,76грн., крім того сума 298,13грн.,№274 від 23.01.2012р. на суму 7 492,36грн., крім того сума ПДВ 1 248,73грн., №94 від 10.01.2012р. на суму 471 350,88грн., крім того сума ПДВ 78 558,48грн., №139 від 13.01.2012р. на суму 575 782,63грн., крім того сума ПДВ 95 963,77грн.;

- видаткові накладні №68 від 06.01.2012р. на суму 397грн., крім того сума ПДВ 66,17грн, №69 від 06.01.2012р. на суму 249429грн., крім того сума ПДВ 41 571,5грн., №70 від 06.01.2012р. на суму 162 479,52грн., крім того сума ПДВ 27 079,92грн., №90 від 10.01.2012р., на суму 1 784,98, крім того сума ПДВ 297,50грн., №91 від 10.01.2012р. на суму 1 784,92грн., крім того сума ПДВ 297,49грн., №93 від 10.01.2012р. на суму 48 074,56грн., крім того сума ПДВ 8 012,43грн., №442 від 30.01.2012р. на суму 47 062,2грн., крім того сума ПДВ 7 843,7грн., №443 від 30.01.2012р. на суму 40 785,77грн., крім того сума ПДВ 6 797,63 грн., № 444 від 30.01.2012р. на суму 32 343,83грн., крім того сума ПДВ 5 390,64грн., №445 від 30.01.2012р. на суму 16 716грн., крім того сума ПДВ 2 786грн., №446 від 30.01.2012р. на суму 58 377грн., крім того сума ПДВ 9 729,5грн., №447 від 30.01.2012р. на суму 55 144,8грн., крім того сума ПДВ 9190,8грн., №92 від 10.01.2012р. на суму 49 700,26грн., крім того сума ПДВ 8 283,38грн., №95 від 10.01.2012р. на суму 537 061,09грн., крім того сума ПДВ 89 510,18грн., №138 від 13.01.2012р. на суму 1 788,76грн., крім того сума 298,13грн.,№274 від 23.01.2012р. на суму 7 492,36грн., крім того сума ПДВ 1 248,73грн., №94 від 10.01.2012р. на суму 471 350,88грн., крім того сума ПДВ 78 558,48грн., №139 від 13.01.2012р. на суму 575 782,63грн., крім того сума ПДВ 95 963,77грн.

За результатами виконаних робіт сторонами проведено грошові розрахунки, що підтверджується виписками з банку.

Всі первинні документи підписано від імені ТОВ «КПД-Будтехніка» ОСОБА_3

Позивачем до складу податкового кредиту включено суму ПДВ при взаємовідносинах з ТОВ «КПД-Будтехніка»в розмірі 392 926грн. за січень 2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС проведено перевірку ТОВ «КПД-Будтехніка»за результатами якої складено акт від 18.05.2012р. №437/22-40/37404998 про неможливість проведення перевірки ТОВ «КПД-Будтехніка»з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, яким сформовано податковий кредит у січні 2012 року.

Відповідно до якого встановлено, що за податковою адресою 03113, м. Київ Перемоги 74 та фактичною адресою м. Київ Антонова 2/35, корп. 7 співробітниками ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва здійснено виїзд за вказаними адресами та складено довідку про неможливість вручення запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження від 17.05.2012р. №167/22-40 в зв'язку з незнаходженням посадових осіб ТОВ «КПД-Будтехніка». Перевірку проведено за результатами аналізу даних АІС «Реєстр платників податків»ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, АІС ОР ДПА у м. Києві, ЦБД ПДС ДПА України, АРМ «Бест-Звіт»ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, ТАХ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, АРМ «Аудит»ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України».

Від ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС службовою запискою від 07.08.2012р. №2285/ДПІ/0710/3 отримано висновок щодо наявності ознак «фіктивності»та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «КПД-Будтехніка». Згідно вказаного висновку проведено експертне дослідження №351 від 24.07.2012р. та встановлено, що підписи від імені гр. ОСОБА_3 виконувала інша особа. Згідно висновку спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру сектору техніко-криміналістичного забезпечення роботи Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві від 29.09.2011р. №1641, податкову звітність за липень 2011 року та серпень 2011 року ОСОБА_4 не підписував.

На підставі вищевикладеного податковий орган прийшов до висновку про фіктивний характер угод, укладених ТОВ «КПД-Будтехніка».

Відповідно до п. 2. ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не можу суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно із частиною 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Отже, порушення ч.1 ст. 203, ч. 1ст. 207, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «КПД-Будтехніка».

Порядок нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість з 01.01.2011 року регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 №755-VI (далі - ПК України).

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

- дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 14.1.181 ПК України податковий кредит -сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 9.1, п. 9.2, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Мінфіну України №88 первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити, у тому числі «...посада, прізвище і підписи осіб, відповідальних за дозвіл на здійснення господарської операції і складання первинного документа».

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996-XIV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2 статті 3 даного Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. за №168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Згідно з п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну

Відповідно до п. 201.6 статті 206 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом. Наявність належним чином виписаної податкової накладної є підставою для включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів (послуг).

Згідно з п. 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість, а відповідно і не виникає підстав для віднесення відповідних коштів до валових витрат.

Також, згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної оглядовому листі від 06.07.2009 р. № 982/13/13-09 та доведеної до адміністративних судів України з метою інформування і врахування під час розгляду справ за участю органів державної податкової служби, - правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу - позивачем до суду надано не було.

Крім того, суд бере до уваги практику, викладену в постанові Верховного Суду України від 05.03.2012р. по справі за позовом ТОВ «Нафта»до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкових повідомлень -рішень.

Постанова Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 р. по справі №К/9991/50772/12 за позовом ТОВ «ПВК «Будівельник» до ДПІ у Оболонському районі м. Києва про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення судом не приймається до уваги, оскільки розгляд відбувався в рамках іншої справи, що не стосується предмету даного спору.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 04.09.2012р. №0001042305, а тому адміністративний позов Приватного підприємства «Будспецпроект»вважається таким, що не підлягає задоволенню.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Приватного підприємства «Будспецпроект»відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 11.12.2012р.

Суддя В.В. Амельохін

Попередній документ
27968824
Наступний документ
27968826
Інформація про рішення:
№ рішення: 27968825
№ справи: 2а-12861/12/2670
Дата рішення: 06.12.2012
Дата публікації: 13.12.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо: