Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
23.11.2012 р. 12:20 Справа № 2а-5830/12/1470
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В.С. розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження,
за позовомДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС, вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Амберг", вул. Нікольська, 45, кв. 22, м. Миколаїв, 54001
проприпинення юридичної особи,
Державна податкова інспекція в Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС звернулась до адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амберг" про припинення юридичної особи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем провадиться діяльність, що суперечить установчим документам.
Представники сторін в судове засідання не з'явився, відповідач заперечень суду не надав в зв'язку з цим справа розглядається у письмовому провадженні відповідно до ч.6 ст. 128 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Амберг" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 29.01.2007 року за № 1522 102 0000 012543, перебуває на обліку в ДПІ в Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області як платник податків.
Згідно довідки щодо декларування відсутності фінансово -господарської діяльності від 23 жовтня 2012 року № 1793/15-122, що міститься в матеріалах справи, відповідач декларував відсутність фінансово-господарської діяльності.
Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Позивач не надав суду доказів того, що відповідач порушує вимоги п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України. Вказаний пункт передбачає можливість не провадити господарську діяльність, а, відповідно, і відсутність доходів, однак кодекс не відображає це як порушення.
Частина 1 ст. 42 Господарського кодексу України (далі -ГК) визначає підприємництво як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Частиною 1 ст. 43 ГК України передбачено, що підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ГК України підприємництво здійснюється на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
Таким чином, підприємці мають право займатися будь-якою діяльністю (крім прямо забороненої законом), ризикуючи доходами. Отже, законодавець передбачив можливість не отримувати прибуток протягом певного часу, при цьому, обмежень такого строку немає. Жодним нормативно-правовим актом не передбачено заборони декларувати відсутність фінансово-господарської діяльності, якщо це відповідає дійсним обставинам справи.
Позивач посилається на закріплення в установчих документах відповідача мети й предмету господарської діяльності, що в свою чергу обов'язково направлено на отримання прибутку. Так як відповідач декларує відсутність доходів, позивач робить висновок про провадження ним діяльності, що суперечить установчим документам, що є підставою для припинення юридичної особи.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" серед підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством, є провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом.
Згідно оглядового листа Вищого адміністративного суду від 24 жовтня 2008 року № 1776/100/13-08 про деякі питання практики вирішення спорів у справах за участю органів державної податкової служби (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим адміністративним судом України) відсутність прибутку у суб'єкта господарювання не є підставою для припинення його як юридичної особи.
Суд не погоджується з позивачем щодо порушення відповідачем ГК України, оскільки ведення підприємницької діяльності без отримання прибутку не заборонено законом.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 69, 71, 86, 159-163, КАС України, суд, -
1. В задоволені позову відмовити.
2. Роз'яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня проголошення/отримання її копії. Апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.
Суддя В. С. Брагар