Категорія №10.1
Іменем України
28 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/7204/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Качуріної Л.С.
при секретарі: Горобець В.О.
в присутності представників сторін:
представника позивача: Ткаченко О.О., довіреність № 12672/09 від 04.09.2012
представника відповідача: Козін В.М., довіреність №226 від 03.10.2012
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віскор» про стягнення заборгованості у розмірі 2 082, 93 грн., -
19 вересня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віскор» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 202 763,82 грн.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Відповідач не сплачує у встановлений законом термін єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, у зв'язку з чим станом на 22.08.2012 утворилася заборгованість в сумі 202 763, 82 грн., у тому числі пеня - 173, 40 грн., штрафні санкції - 2196, 94 грн.
Відповідно до ст. 25 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська відповідачу була направлена вимога про сплату боргу на загальну суму 283 429,47 грн.
Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 202 763, 82 грн.
У судовому засіданні представник позивача подав письмову заяву про зменшення позовних вимог, в якій зазначив, що станом на 27.11.2012 року заборгованість відповідача перед Управлінням Пенсійного фонду України в Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська складає 2 082, 93 грн., у тому числі 1987, 15 грн. - заборгованість зі сплати штрафу та 95, 78 грн. - пеня. Представник позивача просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віскор» заборгованість зі сплати фінансових санкцій у розмірі 2 082, 93 грн.
У судове засідання прибув представник відповідача, який визнав позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віскор» заборгованість зі сплати фінансових санкцій у розмірі 2 082, 93 грн. та не заперечував проти задоволення позовних вимог в цій частині адміністративного позову.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Віскор» є юридичною особою (а. с. 6) та перебуває на обліку в УПФУ в Ленінському районі м. Луганська як платник страхових внесків (а. с. 7).
Згідно із п.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Для вищезазначених страхувальників - календарний місяць.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач подав до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська звіт з розрахунком суми єдиного внеску, що підлягають сплаті за травень 2012 року, в якому визначив свої зобов'язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 208 407,80 грн. та за червень 2012 року - 150 983, 20 грн. (а. с.11-16).
Частиною 11 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Згідно ч.10 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Згідно п. п. 2, 6 ч.11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум; за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.
Відповідно до ч.14 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
На виконання вищезазначених норм Закону Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська було прийнято рішення від 15.05.2012 № 932 згідно з яким до відповідача, у зв'язку з несплатою єдиного внеску за період з 20.04.2012 по 28.04.2012 було нараховано штраф у розмірі 2196, 94 грн. та пеня - 173, 40 грн. (а. с. 9). Вказане рішення було отримано представником відповідача 01.08.2012 про що свідчить підпис уповноваженої особи ТОВ «Віскор».
Протягом десяти робочих днів після отримання відповідного рішення відповідач суму штрафних санкцій та пені не сплатив, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування єдиного внеску не оскаржив до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду.
У зв'язку з чим, Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська було сформовано та вручено ТОВ «Віскор» вимогу від 01.08.2012 № Ю-1686 про сплату боргу у загальному розмірі 283 429, 47 грн., у тому числі недоїмка - 283 429, 47 грн., яку відповідач отримав 01.08.2012, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на корінці зазначеної вимоги (а. с. 10).
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату боргу відповідач суму недоїмки не сплатив, вимогу про сплату боргу з управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська не узгодив та у судовому порядку її не оскаржив.
У судовому засіданні представник відповідача визнав позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віскор» заборгованість зі сплати фінансових санкцій у розмірі 2 082, 93 грн. , що було викладено у письмовій заяві наданій відповідачем у судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 136 КАС України судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
З урахуванням того, що визнання відповідачем позовної заяви не суперечить закону, та його дії не порушують чиї-небудь права та інтереси, суд приймає до уваги визнання позову.
Враховуючи те, що відповідач станом на 27.11.2012 року не сплатив заборгованість у розмірі 2 082, 93 грн., у тому числі 1987, 15 грн. - штраф та 95, 78 грн. - пеню, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віскор» заборгованості у розмірі 2 082,93 грн., з якої 1987, 15 грн. - штраф та 95, 78 - пеня.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 28 листопада 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 03 грудня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 112, 136, 158 - 163, 167, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віскор» про стягнення заборгованості у розмірі 2 082, 93 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віскор» (ідентифікаційний код 24206657, місцезнаходження: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 4-К) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська заборгованість зі сплати штрафних санкцій у розмірі 1987, 15 грн. (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят сім гривень 15 копійок) та пені у розмірі 95, 78 грн. (дев'яносто п'ять гривень 78 копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова складена та підписана у повному обсязі 03 грудня 2012 року.
СуддяЛ.С. Качуріна