Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
06 грудня 2012 р. № 2-а- 12957/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Волошина Д.А.
за участі секретаря судового засідання Зеленькова О.В.
позивача -ОСОБА_1,
представників : відповідача -Казанцева Д.О.
розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання незаконною та скасування постанови, стягнення суми,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції , в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить суд, визнати незаконною та скасувати Постанову № 30496898 від 07.09.2012 про примусові виконання; відшкодувати позивачу за рахунок ДВС кошти в розмірі 1352, 31 коп. безпідставно набуті за Постановою ВП 30496898; визнати відсутність компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень відділу державної виконавчої служби Червонозаводського районного управління юстиції міністерства юстиції України м. Харкова для винесення постанови ВП 30496898 від 04.01.2012р. про накладення арешту на майно, що належить боржнику -ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження при примусовому виконанні вимоги № ф-1054 від 07.11.2011р. на звичайному аркуші, замість бланку суворого обліку; визнати постанову ВП 30496898 про накладення арешту на майно, що належить боржнику -ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження при примусовому виконанні вимоги № ф-1054 від 07.11.2012р. нечинною.
В обґрунтування позову зазначає, що Постанову № 30496898 від 07.09.2012 винесено не у рамках повноважень органу державної виконавчої служби на кошти, що є власністю позивача, а постанову від 04.01.2012р. в порушення повноважень встановлених п. 1.7.пп. 1.7.1;1.7.2;1.7.3 та пп.5.6.7 Наказу №74/5, як таку що винесена не на бланку суворого обліку та без зазначення серії та номеру першого примірника постанови відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.93 N 283 "Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку", в зв'язку чим просив визнати її нечинною та скасувати.
Позивач в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, з підстав зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечував, зазначивши, що державним виконавцем було проведено усі дії у відповідності з положеннями Закону "Про виконавче провадження", жодних прав та свобод позивача при цьому порушено не було.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.
На підставі вимоги Управління пенсійного фонду України в Червонозаводському районі міста Харкова №Ф-1054 від 07.11.2011 року про сплату недоїмки зі страхових внесків, фінансових санкцій та пені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 3325,21 грн. було відкрито виконавче провадження постановою Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 23.12.2011 року.
04.01.2012р. державним виконавцем Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Казанцевим Д.О. прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення 3325,21 грн.
Згідно листа Управління пенсійного фонду України в Червонозаводському районі міста Харкова від 10.02.2012 року за №979/03-33 сума боргу за вимогою №Ф-1054 від 07.11.2011 року про стягнення богу з ФОП ОСОБА_1 зменшилася на 2118,57 грн. Залишок боргу за вимогою складає 1206,64 грн.
07.09.2012 року Державним виконавцем Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Казанцевим Д.О. прийнято постанову про звернення стягнення з усіх видів заробітку (доходу), що належить до виплати боржнику - ОСОБА_1 після відрахування податків на суму боргу 1206,64 грн. та 145,67 грн. збору та витрат на проведення виконавчих дій.
В ході судового розгляду судом встановлено, що позивач дізнався про прийняття постанови від 07.09.2012р. після отримання в листопаді 2012 року листа від Управління ПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова № 8094-13/33 від 11.10.2012р., щодо постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 04.01.2011р. з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень електронного реєстру та ознайомлення 22.11.2012р. з матеріалами виконавчого провадження № 30496898. Представником відповідача в судовому засіданні підтверджено, що постанова від 07.09.2012р. на адресу позивача не направлялась, доказів отримання позивачем постанови від 04.01.2012 року до суду не подано, отже суд не вбачає підстав для залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, оскільки позивач звернувся до суду з позовом протягом десяти днів коли дізнався про порушення свого права.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 21.04.1999 № 606-ХІV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-ХІV).
Згідно статті 1 зазначеного Закону виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до статті 2 Закону № 606-ХІV примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладений обов'язок по примусовому виконанню рішень.
Статтями 3, 17 Закону № 606 встановлено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, якими, зокрема, є рішення органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
Відповідно до п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року N 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України.
Доказів щодо скасування чи зупинення вимоги УПФУ в Червонозаводському районі міста Харкова №Ф-1054 від 07.11.2011 року, за яким відкрито виконавче провадження ВП № 30496898, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження позивачем до матеріалів справи не надано, а тому при розгляді даної справи суд не оцінює правомірність вимоги органу Пенсійного фонду.
Статтею 19 Закону № 606 передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Частиною 1 ст. 25 Закону № 606 встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Вимоги до виконавчого документа встановлює ст.18 цього Закону.
Закон № 606, яким керується орган виконавчої служби під час вчинення виконавчих дій, не зобов'язує державного виконавця перевіряти правомірність прийнятого державним органом рішення.
Статтею 25 Закону № 606 передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочато примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Статтею 28 Закону № 606 передбачено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 % суми, що підлягає стягненню.
Відповідно до ст. 27 цього Закону у разі ненадання боржником у строки, встановлені ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного виконання рішенні документального підтвердження повного виконання рішення, державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Частиною 1 ст. 32 Закону № 606 встановлено, що звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, є заходом примусового виконання рішення.
В судовому засіданні встановлено, що ані в 7-денний строк з дня отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, ані на час розгляду справи, позивач не погасив свою заборгованість перед вищезазначеним Пенсійним фондом. За таких обставин державний виконавець мав право вжити заходи з примусового виконання рішення.
Згідно ч. 1, 3 ст. 68 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999, № 606-XIV стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника державний виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю за місцем отримання боржником відповідних доходів.
Оскільки сума боргу не перевищує трьох мінімальних заробітних плат, державним виконавцем Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Казанцевим Д.О. прийнято постанову від 07.09.2012 року якою з усіх видів заробітку (доходу), що належить до виплати боржнику після відрахування податків постановлено проводити утримання в розмірі 20 % від заробітку (доходу) боржника, до повного погашення боргу, з урахуванням виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, які становить: борг 1206,64 грн. на користь УПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова; збір та витрати на проведення виконавчих дій у сумі 145,67 грн.
Отже таким чином суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята у відповідності в межах повноважень державного виконавця на підставі Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 57 Закону № 606 арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Статтею 57 ч. 3 Закону № 606 передбачено, що арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
Таким чином Законом встановлено право державного виконавця в рамках відкритого виконавчого провадження приймати постанови про арешт майна боржника та заборони його відчуження.
Щодо зазначених позивачем порушень з боку Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції в оформленні постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження суд зазначає наступне.
Підпунктом 1.7.2 п. 1.7. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999, передбачено, що з використанням бланків складається постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Оскаржувана постанова державного виконавця про арешт майна боржника та оголошенні заборони на його відчуження складена без застосування бланку суворої звітності.
Разом з цим, вказана постанова містить всі необхідні реквізити, передбачені додатком 26 до Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999, підписана державним виконавцем, затверджена начальником Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, підпис якого скріплено гербовою печаткою відділу.
Основні правила роботи з документами в органах державної виконавчої служби діловодство з виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб визначено Порядком роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затверджений Наказом Міністерства юстиції України 25.12.2008 р. № 2274/5 (далі - Порядок).
Згідно п. З.1. Порядку діловодство з виконання рішень в органах державної виконавчої служби це - сукупність процесів, що забезпечують документування управлінської інформації і організацію роботи із службовими документами, що віднесені до компетенції органів державної виконавчої служби, з моменту їх створення або надходження до відправлення передачі в архів.
Пунктом 3.2. Порядку передбачено, що документи, віднесені до компетенції органів державної виконавчої служби, складаються з документів виконавчого провадження та службових документів.
Згідно п. 5.2 Порядку документи виконавчого провадження оформлюються відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", інших законодавчих і нормативно - правових актів, а також цього Порядку.
Відповідно до п. 5.4 Порядку документ має юридичну силу за наявності обов'язкових реквізитів: найменування (або бланк із зазначенням назви) органу державної виконавчої служби (автора), її місцезнаходження, посади особи, яка підписала документ, дати, підпису та за необхідності - відбиток печатки, реєстраційний номер.
Із змісту постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с. 83) вбачається, що постанові присвоєно єдиний номер виконавчого провадження і вона містить всі необхідні реквізити.
У зв'язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)», Закон № 606-XIV викладено у новій редакції. Вищевказаним законом було змінено нумерацію статей, підстави для прийняття процесуальних рішень, а також змінено процедуру примусового виконання рішень.
У зв'язку з цим, Головному управлінню юстиції Міністерства юстиції України в Автономній республіці Крим, начальникам головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі був направлений лист заступника Міністра юстиції України - директора Департаменту державної виконавчої служби від 31.03.2011 року №25-32/94, в якому роз'яснювалось, що державними виконавцями не можуть використовуватись бланки суворої звітності, зразки яких затверджено наказом Міністерства юстиції України від 04.12.2000 року №62/5 «Про затвердження зразків і технічних описів бланків документів виконавчого провадження та бланків для копій документів виконавчого провадження та внесення доповнень до Інструкції про проведення виконавчих дій», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.12.2000 року за №964/5185. А тому, виготовлення всіх документів виконавчого провадження здійснюється на сьогодні державними виконавцями в загальному порядку. Зобов'язано передати бланки виконавчого провадження за актами приймання - передавання до головних управлінь юстиції. На виконання вказаного листа в 2011 року відповідачем передано бланки документів виконавчого провадження, про що складено акт приймання - передавання бланків документів виконавчого провадження. (а.с. 132-135)
Отже, доводи позивача, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги не є підставою для визнання дій Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції щодо винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження незаконними та не тягне її подальше скасування.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відповідність дій відповідача вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.
Судом встановлено, що державним виконавцем не допущено порушень вимог Закону України «Про виконавче провадження» під час винесення оскаржуваних постанов.
Таким чином суд приходить до висновку, що в задоволені позову ОСОБА_1 до Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання незаконною (скасування) постанов та стягнення суми необхідно відмовити.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання незаконною та скасування постанови, стягнення суми -залишити без задоволення.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 10 грудня 2012 року.
Суддя Волошин Д.А.