Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
10.10.2012 р. 10:49 Справа № 2а-3620/12/1470
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В.С. при секретарі судового засідання Тимошевській О. І. у відкритому судовому засіданні розглянувши адміністративну справу,
за позовомПублічного акціонерного товариства "ВОЗКО", вул. Жовтневої революції, 287, м. Вознесенськ, Миколаївської області, 56500
доВознесенської ОДПІ Миколаївської області Державної податкової служби, пров. Бр. Іпатових, 6, м. Вознесенськ, Миколаївської області, 56500
проскасування податкового повідомлення - рішення від 18.11.2011р.,
За участю представників:
від позивача: Гуцелюк Л.І., довіреність №18/03-47, від 01.08.12;
від відповідача: Шевчук І.М., довіреність №18/10/10-012, від 22.03.12;
прокурор: Дзюбан О.В., посвідчення №005357, від 24.09.12;
свідок: ОСОБА_3, посвідчення № НОМЕР_1, від 21.06.12;
Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про скасування податкового повідомлення-рішення Вознесенської ОДПІ Миколаївської області ДПС від 18.11.11 №0000302301.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач безпідставно прийняв рішення про збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, оскільки позивач правомірно відніс до податкового кредиту суми на підставі податкових накладних отриманих від контрагентів.
Відповідач заперечив проти позову і зазначив, що податкові накладні отримані позивачем від контрагентів були оформлені неналежним чином, а тому позивач не мав права на їх підставі формувати податковий кредит. За таких обставин відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволені позову.
На підставі повідомлення про вступ прокурора у справу, з метою захисту державних інтересів, у справу на боці відповідача вступив прокурор. Прокурор підтримав заперечення відповідача.
У судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, заслухавши пояснення сторін суд, -
ПАТ "Возко" зареєстроване як юридична особа та є платником податків.
22.09-5.10.11 відповідачем була здійснена виїзна позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за липень 2011р.
12.10.11 за наслідками перевірки відповідачем було складено акт №1792/23/00310781, у висновках якого зазначено, що позивачем порушено п.п."е", "и" п.201.1 ст.200 ПК України, в результаті чого підприємством завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2011р. на 1 285 083 грн.
18.11.11 на підставі даного акту відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000302301, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 1 285 083грн.
Як вбачається з матеріалів справи позивач уклав угоди з ТОВ "Золотий Екаватор", МПП "Зинит", ТОВ "Полімер Пак", ТОВ "Галхімімпекс", ТОВ "ТМР-Україна", ТОВ "Вознесенський шкірсировий завод", за наслідками виконання яких, отримав від контрагентів податкові накладні на загальну суму ПДВ 1 285 083 грн. Вказану суму позивач включив податкового кредиту та заявив до бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2011р. Всі податкові накладні перелічені в акті перевірки та позивачем надано суду їх копії.
Відповідно до п. п. "а" п.200.4 ст.200 ПК України бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України -сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.
Позивач вважає, що ним у відповідності з приписами вказаної норми правомірно включено до бюджетного відшкодування ПДВ 1 285 083 грн. за липень 2011р.
Відповідач вважає, що позивач не має право на бюджетне відшкодування, оскільки ним неправомірно сформовано податковий кредит, а саме до податкової декларації були включені податкові накладні оформлені неналежним чином, як то передбачено п. п. "е", "и" п.201.1 ст.200 ПК України, тому з урахуванням ч.9 п.201.10 ст.200 ПК України, позивач не мав права включати до податкового кредиту суми ПДВ отримані ним по таким податковим накладним.
Відповідно до ч.9 п.201.10 ст.200 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку -продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Підпунктами "е" та "и" п.201.1 ст.200 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити, зокрема опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; та вид цивільно-правового договору.
Судом у якості свідка було допитано ОСОБА_4, інспектора, що здійснював перевірку, яка пояснила суду, що нею під час проведення перевірки, були виявлені податкові накладні, виписані контрагентами позивача, в яки були відсутні обов'язкові реквізити передбачені п.п."е", "и" п.201.1 ст.200 ПК України. Під час перевірки позивач не надав перевіряючім копії цих накладних, та перевіряючі теж не знімали їх копії.
З наданих позивачем копій податкових накладних, та оглянутих в судовому засіданні їх оригіналів, вбачається, що в них зазначено опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг та вид цивільно-правового договору. Тому суд вважає, що податкові накладні, на підставі яких позивачем сформований податковий кредит, та заявлене бюджетне відшкодування в сумі 1 285 083 грн. відповідають вимогам п.201.1 ст.200 ПК України, тобто вони надають позивачу право на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.
Суд критично ставиться до свідчень інспектора, що здійснювала перевірку, та не приймає їх до уваги, оскільки відсутні докази які б підтверджували свідчення, а саме суду не надано податкових накладних заповнених з порушенням вимог п.201.1 ст.200 ПК України, крім. Крім того суд зазначає, що у акті перевірки лише є посилання на порушення позивачем вказаної норми, при цьому відсутній опис самого порушення у конкретній податковій накладній.
Отже, суд приходить до висновку, що позивач правомірно заявив до бюджетного відшкодування з податку на додану вартість 1 285 083 грн.
Таким чином суд вважає, що податкове повідомлення-рішення Вознесенської ОДПІ Миколаївської області ДПС від 18.11.11 №0000302301 підлягає скасуванню.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати по справі присудити на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 69, 71, 86, 159-163, КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Вознесенської об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби від 18.11.11 №0000302301.
3. Присудити на користь Публічного акціонерного товариства "Возко" судові витрати у розмірі 2 188грн. Державній казначейській службі України стягнути судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Вознесенської об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби.
4. Роз'яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня проголошення/отримання її копії. Апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.
Суддя В. С. Брагар
Повний текст рішення складений відповідно
до ч.3 ст. 160 КАС України та підписаний суддею 15.10.2012 р.