Справа № 2а/2570/3671/2012
04 грудня 2012 р.
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді - Кашпур О.В.
при секретарі - Крук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач 22.11.2012 року звернувся з позовом до Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби і просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача форми «Р» №0044501740 від 13 листопада 2012 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт,послуг), 3014010100, на загальну суму 32666,25 грн. (за основним платежем 26133 грн. 00 коп., за штрафними санкціями 6533 грн. 25 коп.) та стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви. Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем неправомірно, в порушення вимог чинного податкового законодавства, зменшено суму податкового кредиту позивача та донараховано податок на додану вартість. Позивач наполягає на тому, що здійснена між ним та контрагентом ПП «Енерго-Комплекс» господарська операція є реальною, підтверджена всіма необхідними, оформленими у відповідності до вимог чинного законодавства, первинними бухгалтерськими документами, зокрема наявні податкові накладні, які відповідно до Податкового кодексу є єдиною підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Договір купівлі-продажу, укладений між позивачем та ПП «Енерго-Комплекс» повністю відповідає вимогам ст.ст. 202, 626, 629, 655, 662, 658, 203 Цивільного кодексу України та є дійсним. Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки. Вказані ж в актах податкових органів недоліки, допущені суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину. Зобов'язання за договорами між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ПП «Енерго Комплекс» виконувались сторонами у повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими договором купівлі-продажу, видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, рахунками-фактурами. Враховуючи наведене, позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представники відповідача позовні вимоги не визнали, просили в їх задоволенні відмовити, пояснили, що згідно бази даних Броварської ОДПІ Київської області ПП «Енерго Комплекс» має стан «9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Під час проведення перевірки ПП «Енерго Комплекс» було встановлено відсутність будь-якої інформації про наявність складських приміщень, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Щодо основних постачальників ПП «Енерго - Комплекс», то згідно отриманої від інших державних податкових інспекцій інформації та згідно баз даних Броварської об'єднаної ДПІ Київської області встановлено, що в жовтні 2011 року основними постачальниками ПП «Енерго - Комплекс» були: ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 Броварською ОДПІ було складено акти про неможливість проведення зустрічних звірок ФОП ОСОБА_2 від 10.01.2012р. №8/1701/НОМЕР_2 та ФОП ОСОБА_3 від 21.03.2012р. №9/1701/НОМЕР_3. В даних актах прописано, що операції з придбання та продажу ТМЦ не мали реального товарного характеру та не пов'язані з господарською діяльністю підприємців. ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 здійснювали діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Зазначене свідчить про відсутність реальних господарських операцій між позивачем та ПП «Енерго Комплекс», та договори між контрагентами не були спрямовані на настання реальних правових наслідків. Підставою для включення до складу податкового кредиту сум ПДВ є реальна їх сплата в зв'язку із здійсненням реальних господарських операцій. Наведене свідчить про безпідставність формування позивачем податкового кредиту та про правомірність податкового повідомлення-рішення Чернігівської МДПІ.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
Встановлено, що працівниками Чернігівської МДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 за період з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року.
За результатами перевірки складено акт від 30.10.2012 року № /17/НОМЕР_1.
Перевіркою встановлено порушення п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 193.1 ст. 193, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.200.1, ст. 200 Податкового кодексу, в результаті чого занижено податок на додану вартість за жовтень місяць 2011 року в сумі 26133,00 грн.
На підставі акту перевірки Чернігівською МДПІ Чернігівської області ДПС було винесено податкове повідомлення-рішення № 00445011740 від 13.11.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 32666,25 грн., в тому числі штрафних санкцій в розмірі 6533,25 грн.
В ході проведення перевірки Чернігівською МДПІ Чернігівської області ДПС було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу з ПП «Енерго-Комплекс» № 11/10 від 17.10.2011 року. Згідно умов цього договору продавець - ПП «Енерго-Комплекс» зобов'язується передати у власність покупця ФОП ОСОБА_1 товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Найменування товару: асфальтобетон тип В, щебінь 20*40, щебінь 40*70.
На виконання вимог цього договору ПП «Енерго-Комплекс» було виписано позивачу рахунки-фактури № 101704 від 17.10.2011 року, № 102604 від 26.10.2011 року; видано видаткові накладні № 99 від 17.10.2011 року, № 166 від 26.10.2011 року; податкові накладні № 99 від 17.10.2011 року, № 166 від 26.10.2011 року, № 186 від 27.10.2011 року, на загальну суму 156800,00 грн. в тому числі ПДВ на суму 26133,33 грн., яка була віднесено позивачем до податкового кредиту за жовтень 2011 року в податкові декларації з ПДВ від 20.11.2011 року.
Згідно платіжних доручень № 33 від 09.11.2011 року, № 27 від 17.10.2011 року, № 28 від 26.10.2011 року ФОП ОСОБА_1 було оплачено товар поставлений ПП «Енерго-Комплекс» згідно умов договору купівлі-продажу № 11/10 від 17.10.2011 року.
Отриманий товар позивачем було використано у власній господарській діяльності, а саме під час виконання умов договору підряду №8 від 30.09.2011 р., укладеного між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ПВКФ «Жемчуг», про виконання робіт по асфальтуванню асфальтобетонного покриття АЗС в с. Кіпті Козелецького району Чернігівської області конструкцією дорожнього одягу: щебенева основа - 25 см., щебенем фр 20-40-70, асфальтобетонне покриття з мілко зернистого асфальту - 4 см, крупнозернистого асфальту - 6 см.
Згідно ст.. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, на підтвердження включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зокрема: документи, що підтверджують факт отримання товару від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.
Всі зазначені вище первинні бухгалтерські документи оформлені у відповідності до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та повністю відображають реальність проведених господарських операцій між ФОП ОСОБА_1 та ПП «Енерго-Комплекс».
Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;
Згідно із п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування податкового кредиту з податку на додану вартість допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Податковий кодекс України визначає податкові накладні. Наявність таких податкових накладних, які відповідають вимогам Податкового кодексу України була встановлена і під час проведення перевірки і в судовому засіданні, тому у позивача були законні підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.
В акті перевірки Чернігівської МДПІ зазначено, що податковим органом від Броварської об'єднаної ДПІ Київської області був отриманий акт перевірки ПП «Енерго - Комплекс» від 05.04.2012 № 21/222/31033654 за період лютий, жовтень 2011 року, відповідно до якого документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ФОП ОСОБА_1 та ПП «Енерго - Комплекс» в жовтні 2011 року. Згідно наданої інформації встановлено, що ПП «Енерго - Комплекс» згідно бази даних Броварської ОДПІ Київської області має стан «9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Згідно акту про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Енерго - Комплекс» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_2 (іпн. НОМЕР_2) за період лютий, жовтень 2011 р. та ФОП ОСОБА_3 (іпн.НОМЕР_3) за період жовтень 2011 року встановлено відсутність будь-якої інформації про наявність у ПП «Енерго - Комплекс» складських приміщень, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Броварською ОДПІ було складено акти про неможливість проведення зустрічних звірок основних постачальників ПП «Енерго - Комплекс» - ФОП ОСОБА_2 від 10.01.2012р. №8/1701/НОМЕР_2 та ФОП ОСОБА_3 від 21.03.2012р. №9/1701/НОМЕР_3. В даних актах прописано, що операції з придбання та продажу ТМЦ не мали реального товарного характеру та не пов'язані з господарською діяльністю підприємців. ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 здійснювали діяльність, спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.
Суд вважає, що висновки Чернігівської МДПІ про відсутність здійснення реальної господарської операції між позивачем та його контрагентом зроблені на підставі висновків актів Броварської об'єднаної ДПІ Київської області від 05.04.2012 № 21/222/31033654, від 10.01.2012р. №8/1701/НОМЕР_2, від 21.03.2012р. №9/1701/НОМЕР_3 є безпідставними та неправомірними, оскільки позивач не може нести відповідальності за дії свого контрагента.
Враховуючи те, що в судовому засіданні було встановлено наявність всіх підтверджуючих проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом первинних бухгалтерських документів, суд приходить до висновку про те, що договір купівлі-продажу з ПП «Енерго-Комплекс» № 11/10 від 17.10.2011 року створив реальні юридичні наслідки для ФОП ОСОБА_1, в судовому засіданні встановлено факт оплати поставлених позивачу товарів, що підтверджує використання отриманих товарів позивачем у власній господарській діяльності, позивачем на виконання вимог Податкового кодексу України отримано належним чином оформлені податкові накладні, які є підставою для зарахування сум ПДВ до складу податкового кредиту, суд приходить до висновку, що Чернігівська МДПІ неправомірно донарахувала ФОП ОСОБА_1 податок на додану вартість, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0044501740 від 13.11.2012 року, підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби № 0044501740 від 13.11.2012 року.
Стягнути з Державного бюджету України 326 грн. 67 коп. судових витрат на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя підпис О.В. Кашпур