Справа № 1570/1731/2012
04 грудня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Самойлюк Г.П.
за участю секретаря: Казарян С.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Спільного українсько-болгарського підприємства «Нікі»до державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0000912310; 0000872310;0000842310 від 25.01.2012 року,-
Спільне українсько-болгарське підприємство «Нікі»звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси, в якому просить визнати неправомірними дії державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси щодо проведення позапланової перевірки Спільного українсько-болгарського підприємства «Нікі»та складання акту №9914/23-3/22486871 від 29.12.2011р. «Про результати виїзної позапланової перевірки Спільного українсько-болгарського підприємства «Нікі»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2008р. по 30.09.2011р. та дотримання вимог касової дисципліни за період з 01.10.2008р. по 31.10.2011р.», визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №№0000842310, 0000872310, 0000912310 від 25.01.2012р.
В обґрунтування позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0000842310 від 25.01.2012р. з податку на прибуток приватних підприємств на суму 144710грн., з яких 125025грн.- основний платіж, 19685грн.-штрафні санкції, позивачем зазначено, що перевіряючий орган дійшов помилкового висновку щодо не оприбуткування у 3 кварталі 2011р. 165000грн. отриманих від Свято-Успенського Одеського чоловічого монастиря. Так, дана сума була за приходним касовим ордером №361 від 30.09.2011р. оприбуткована у 4 кварталі 2011р. та включена до податкової декларації з податку на прибуток позивача за 4 квартал 2011р., тому твердження ДПІ щодо заниження податку на прибуток у 3 кварталі 2011р. є безпідставними. Щодо сум поворотної фінансової допомоги, позивач, посилаючись на п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», визначення терміну «доходи» встановленого Положенням (Стандартом) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99р., ст.374 Цивільного кодексу України, зазначив, що сам факт отримання грошових коштів за договором позики не може свідчити про отримання доходу, оскільки таке джерело надходження коштів має своїм наслідком виникнення боргового зобов'язання, а тому платник податку не отримує доходу, а отже і не повинен включати суму отриманої поворотної допомоги до складу валового доходу підприємства. Щодо встановлення в акті перевірки завищення валових витрат у зв'язку з укладанням договору на оренду приміщень, позивач посилається на безпідставність цих висновків, оскільки за договором №ЗП27 від 01.04.2011р. позивачем отримано в оренду у ПП «Торговий центр «Старокінний»торгівельний павільйон для здійснення торгової діяльності. Витрати за даним договором (орендна плата) безумовно пов'язані з господарською діяльністю СУПБ «Нікі», оскільки в орендованих приміщеннях здійснювалось зберігання продукції позивача, реалізація цієї продукції, а також розміщення зразків продукції у даному павільйоні мало на меті здійснення виставкових заходів для підвищення продажу продукції СУБП «Нікі».
В обґрунтування позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0000872310 від 25.01.2012р. з податку на додану вартість на суму 79873грн., з яких 64298грн.-основний платіж, 15575грн.-штрафна санкція, позивачем зазначено, що висновок щодо заниження суми податку на додану вартість, викладений в акті перевірки на підставі якого прийнято оскаржуване рішення, базується на висновках перевіряючого органу щодо недекларування суми податку на додану вартість за вересень 2011р. по взаємовідносинам з Успенським Одеським чоловічим монастирем, завищенні суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «ТЦ «Старокінний», а також у зв'язку з недекларуванням сум ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Орбіта». Оскільки сума податку на додану вартість по взаємовідносинам з Успенським Одеським чоловічим монастирем була відображена в жовтні 2011р. у зв'язку з фактичним оприбуткуванням, донарахування податку на додану вартість за вересень 2011р. є безпідставним. Суми сплачені за договором №ЗП27 від 01.04.2011р. враховували суму податку на додану вартість, підтверджені належними податковими накладними. Висновок ДПІ щодо заниження податку на додану вартість в розмірі 18574,16грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань за жовтень 2008р. на суму 16907,49грн. та листопад 2009р. на суму 1666,67грн. не ґрунтується на нормах чинного законодавства та первинних документах, фактично зроблений на підставі інформації щодо декларування ТОВ «Орбіта»сум податкового кредиту. Натомість, суму податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Орбіта»позивачем було розраховано, задекларовано та сплачено на підставі фактичного обсягу виконаних робіт за договором та сплачених коштів на виконання цих робіт.
В обґрунтування позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 0000912310 від 25.01.2012 про застосування суми штрафних санкцій у розмірі 894795грн., позивач зазначив, що факт складання приходних касових ордерів на суму 165000грн. (30 вересня 2011р.) та 85000грн. (03.10.2011р.) не свідчить про реальне отримання грошових коштів, оскільки при їх складанні було допущено помилку (суму в розмірі 250000грн. було заплановано передати частинами протягом жовтня-грудня 2011року).
Позивач також вважає, що перевірка проведена з порушенням діючого законодавства, оскільки посилання в акті перевірки на підпункт 78.1.11 Податкового кодексу України, як на підставу проведення перевірки, не підтверджується жодним документом, в той час як наведена норма законодавства передбачає наявність постанови суду або органу дізнання, слідчого, прокурора про призначення перевірки. Оскільки перевірка була проведена з порушенням діючого законодавства (тобто є неправомірною), то і висновки Акту перевірки не можуть бути підставою для прийняття законних рішень про визначення (нарахування) податкових зобов'язань.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених в запереченнях.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Спільне українсько-болгарське підприємство «Нікі»зареєстровано 16.09.1994 року виконавчим комітетом Одеської міської ради, номер запису до ЄДР №1 556 120 0000 014275 (Т.1, а.с.11).
Позивач знаходиться на обліку ДПІ у Приморському районі міста Одеси з 20.10.1994 року за №1908. 14.07.2004 року отримав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №23208813 (Т.1, а.с.12-13).
На підставі направлень №№004565/4401; 4566/4402; 004437/4424 від 07.12.2011 року, №004083/4479 від 09.12.2011 року, п.20.1.4 п. 20.1 ст.20, п.78.1.1 ст.78 Податкового кодексу України посадовими особами ДПІ у Приморському районі міста Одеси проведено позапланову виїзну перевірку Спільного українсько-болгарського підприємства «Нікі»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2011 року та дотримання вимог касової дисципліни за період з 01.10.2008 року по 31.10.2011 року відповідно до затвердженого плану перевірки.
За наслідками зазначеної перевірки складено акт № 9914/23-3/22486871 від 29.12.2011 року «Про результати виїзної позапланової перевірки Спільного українсько-болгарського підприємства «Нікі»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2011 року та дотримання вимог касової дисципліни за період з 01.10.2008 року по 30.09.2011 року»(Т.1, а.с.21-58), відповідно до висновків якого встановлено порушення:
- п.п. 4.1.6, п.4.1 ст.4, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"; та п.135.1, п.135.2 ст.135, п.п. 139.1.1, п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України встановлено заниження податку на прибуток на суму у розмірі 125 025 грн. в тому числі по періодах: 2008 рік (4 квартал 2008) на суму 2 151 грн.; 1 квартал 2009 року на суму 14 052 грн.; півріччя 2009 року на суму 19 830 грн.; 3 квартали 2009 року на суму 20 989 грн.; 2009 рік на суму 21616 грн.; 1 квартал 2010 року на суму 2 610 грн.; півріччя 2010 року на суму 4 538 грн.; 3 квартали 2010 року на суму 6 898 грн.; 2010 рік на суму 54 968 грн.; 1 квартал 2011 року на суму 2 508 грн.; 2 квартал 2011 року на суму 3 506 грн.; 2-3 квартал 2011 року на суму 43 782 грн.;
- п. п. 7.3.1 п.7.3., п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 187.1 ст.187, п. 198.3, 198 Податкового кодексу України встановлено заниження податку на додану вартість на суму у розмірі 64 298 грн. в по періодах: Листопад 2008 року на суму 10907 грн.; жовтень 2009 року на суму 4119 грн.; березень 2010 року на суму 8734 грн.; травень 2010 року на суму 3395 грн.; липень 2010 року на суму 2137 грн.; березень 2011 року на суму 2006 грн.; вересень 2011 року на суму 33 000 грн.;
- п. 2.6 ст.2 Положенням "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" № 637 від 15 грудня 2004 року встановлено не оприбуткування СУБП «НІКІ»готівкових коштів у касі на суму 178 959 грн.
На підставі зазначеного акту винесено наступні податкові повідомлення-рішення: №0000912310 від 25 січня 2012 року, відповідно до якого до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 894795 грн.; №0000872310 від 25 січня 2012 року, відповідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 79 873 грн.; № 0000842310 від 25.01.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 144 710,00 грн. (Т.1, а.с.18-20).
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Актом перевірки встановлено, що за період з 01.10.2008р. по 31.03.2011р. СУБП «НІКІ»задекларовано скоригований валовий дохід у сумі 1962527грн. Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.10.2008р. по 31.03.2011р. встановлено його заниження на суму 52787грн. в т.ч. по періодах: 1 квартал 2009р. на суму 44894грн.; півріччя 2009р. на суму 52787грн.; 3 квартал 2009р. на суму 52787грн.; 2009р. на суму 52787грн. Перевіркою встановлено, що в порушення п.п.4.1.6, п.4.6 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. в редакції Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР (із змінами та доповненнями) Підприємством не в повному обсязі віднесено до складу валових доходів поворотну фінансову допомогу отриману від директора підприємства ОСОБА_1 згідно договорів займу. Сума фінансової допомоги у розмірі 52787грн. була оприбуткована до каси СУБП «НІКІ»та не була відображена в регістрах податкового та бухгалтерського обліку, що призвело до заниження валових доходів підприємства на вищезазначену суму.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо правомірності висновків податкового органу в частині встановлення даного порушення, оскільки матеріалами справи підтверджується та не спростовано позивачем, що поворотну фінансову допомогу отриману від директора підприємства ОСОБА_1 згідно договорів займу у майбутніх податкових періодах платником податку не повернено, а тому позивач повинен був збільшити суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги.
Згідно п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року (надалі Закон № 334/94-ВР) валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Відповідно п.п. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 цього Закону валовий доход включає, серед іншого доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.
За період з 01.04.2011р. по 30.09.2011р. СУБП «НІКІ»задекларовано доходи що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 215748грн. Перевіркою відображених у рядку 02 Декларацій «дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів, робіт, послуг)»за наведений період встановлено, що на формування цього показника мало вплив здійснення операцій із реалізації послуг по оздобленню мармуру та граніту з розрахунками переважно через касу підприємства. Перевіркою встановлено, що в порушення п.135.1, п.135.2, ст.135 Податкового кодексу України, СУБП «НІКІ»не оприбутковано отримані від Свято-Успенського Одеського чоловічого монастиря відповідно до касового ордера №361 від 30.09.2011р. у сумі 165000грн на виконання умов договору №39 від 16.09.2011р, в зв'язку з чим занижено дохід від операційної діяльності за 3 квартал 2011р. на суму у розмірі 165000грн.
Як вбачається з позовної заяви, позивач не заперечує, що останнім дана сума не була оприбуткована у 3 кварталі 2011р., посилаючись на її оприбуткування в 4 кварталі 2011р., проте суд не приймає до уваги посилання позивача на повернення в цей же день Свято-Успенському Одеському чоловічому монастирю отриманих відповідно до касового ордеру №361 від 30.09.2011р. коштів у сумі 165000грн., оскільки відсутнє будь-яке документальне підтвердження зазначеного. При цьому суд враховує, що згідно пояснень директора СУБП «НІКІ»ОСОБА_1 від 08.11.2011р., останнім підтверджено, що ним отримано у вересні 2011р. аванс після укладення договору з Свято-Успенським Одеським чоловічим монастирем на загальну суму275000грн. З урахуванням викладеного висновки податкового органу щодо встановлення даного порушення є правомірними, а як наслідок відсутні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення № 0000842310 від 25.01.2012р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток по взаємовідносинам, пов'язаним з не оприбуткуванням отриманих від Свято-Успенського Одеського чоловічого монастиря грошових коштів у сумі 165000грн.
Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Згідно п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону № 334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Щодо встановлення порушення п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме встановлення необґрунтованого віднесення до складу валових витрат витрати на придбання послуг оренди павільйону для здійснення торгівельної діяльності згідно договору оренди №ЗП27 від 01.05.2008р. укладеного позивачем з ПП «ТЦ «Старокінний»та по взаємовідносинам з ТОВ «Орбіта», в зв'язку з чим ДПІ було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинам, пов'язаним з орендою павільйону на ТЦ «Старокінний»та по взаємовідносинам з ТОВ «Орбіта», суд не погоджується з висновками податкового органу, з огляду на наступне.
Предметом договору №ЗП27 від 01.05.2008р. укладеного позивачем з ПП «ТЦ «Старокінний»є передача в експлуатацію павільйону для здійснення торгівельної діяльності. Орендна плата складає 5015грн. в т.ч.ПДВ 835,83грн. Згідно умов договору оплата за користування електроенергією та водопостачанням відшкодовується окремо згідно виставлених рахунків ПП «ТЦ «Старокінний». З 01.05.2010р. орендна плата складає 6018грн. в т.ч. ПДВ 1003грн. На підтвердження виконання договору позивачем під час перевірки були надані акт прийому-передачі павільона від 29.12.2009р. завірений підписами та печатками сторін. Висновок щодо завищення витрат зроблений з посиланням на відсутність здійснення позивачем фінансово-господарської діяльності, проте суд приймає до уваги твердження позивача щодо зберігання продукції, а також розміщення зразків продукції у даному павільйоні з метою здійснення виставкових заходів для підвищення продажу продукції СУБП «НІКІ», тому дані витрати правомірно віднесені до витрат пов'язаних з господарською діяльністю позивача.
За умовами договору №4 від 03.04.2008р. СУБП «НІКІ»(підрядник) зобов'язується здійснити монтажні роботи з матеріалу Замовника (ТОВ «Орбіта») за адресою: вул.Польська,7, а замовник відповідно сплатити вартість робіт. На виконання умов договору були здійснені роботи у жовтні 2008р. на суму 122944грн., у листопаді 2008р. на суму 30000грн., у грудні 2008р. на суму 10000грн. Виконання робіт підтверджено податковими накладними та відповідними виписками з банківського рахунку. Таким чином, позивачем до валових витрат віднесені витрати, які підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, а до податкового кредиту були внесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними відповідно до вимог п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР.
Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (діяв на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом. Підпунктом 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (роботи, послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплата товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
У відповідності до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2. ст. 7 зазначеного Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси №0000842310 від 25.01.2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток по взаємовідносинам, пов'язаним з орендою павільйону на ПП «ТЦ «Старокінний»та податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси №00008752310 від 25.01.2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинам, пов'язаним з орендою павільйону на ТЦ «Старокінний»та по взаємовідносинам з ТОВ «Орбіта».
Стосовно позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000912310 від 25.01.2012 року про застосування суми штрафних санкцій у розмірі 894795 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно 2.6 ст. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 637від15.12.2004р. уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
В ході перевірки встановлено, що в порушення п. 2.6 ст.2 зазначеного Положення, оприбуткування готівки на суму 178 959 грн. не відбулося, а саме відсутній облік 178 959 грн. у касовій книзі за 2011 рік.
Судом встановлено, 16.09.2011 року між Свято-Успенським Одеським чоловічим монастирем (Замовник) та підприємством СУБП «НІКІ»(Виконавець) укладено договір № 39. Згідно умов зазначеного договору Підрядник зобов'язується отримати матеріали, необхідні для здійснення робіт на протязі 45 днів, виконати роботи за адресою: :м. Одеса, Монастирський провулок, Свято-Успенський чоловічий монастир. Кількість, вид граніту, якість, ціна та інші технічні характеристики об'єму робіт визначаються наряд-замовленням №639/2 від 15.09.2011 року за домовленістю сторін, що є невід'ємною частиною даного Договору. Умовами договору передбачена форма розрахунку готівковий розрахунок через касу підприємства.
Згідно копій видаткових касових ордерів наданих Свято-Успенським Одеського монастирем, а саме видатковий касовий ордер №361 від 30.09.2011 року на суму 165 000 грн., видатковий касовий ордер №368 від 03.10.2011 року на суму 85 000 грн., зафіксовано факт передплати СУБП виконання робіт по монтажу мармурових сходів. Про отримання грошових коштів у сумі 165 000 грн. свідчить особистий підпис директора СУБП «НІКІ»на видаткових касових ордерах. При фактичній перевірці прибуткових касових ордерів та касової книги підприємства СУБП «НІКІ»за 30 вересня 2011 року та 03 жовтня 2011 року встановлено, не оприбуткування грошових коштів на суму 165 000 грн. та оприбуткування готівки та 03 жовтня 2011 року у сумі 71 041 грн.
Таким чином, перевіркою встановлено, що СУБП «НІКІ»не виконані вимоги п. 2.6 ст.2 Положенням №637 - не оприбутковано готівкові кошти у касі підприємства на суму 178 959 грн., в судовому засіданні протилежного позивачем не доведено, в зв'язку з чим підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.
Щодо позовних вимог в частині визнання неправомірними дій відповідача щодо проведення позапланової перевірки Спільного українсько-болгарського підприємства «Нікі» та складання акту №9914/23-3/22486871 від 29.12.2011р. «Про результати виїзної позапланової перевірки Спільного українсько-болгарського підприємства «Нікі»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.200вр. по 30.09.2011р. та дотримання вимог касової дисципліни за період з 01.10.2008р. по 31.10.2011р.», суд зазначає наступне. У зв'язку з надходженням листа Української Православної Церкви №302/СЕ від 03.11.2011р. щодо скарг на дії СУБП «Нікі», ДПА в Одеській області зобов'язала ДПІ у Приморському районі м.Одеси перевірити факти, викладені в листі та , у разі порушень, вжити заходи згідно чинного законодавства (т.1 а.с.198). 07.12.2011р. головою комісії з проведення реорганізації ДПІ у Приморському районі м.Одеси відповідно до вимог п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.78.1.1 ст.78 Податкового кодексу України прийнято наказ №3623 «Про проведення виїзної позапланової документальної перевірки СУБП «НІКІ». На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.78.1.1 ст.78 Податкового кодексу України, наказу №3623 07.12.2011р. виписано направлення на перевірку№№004566/4402, 004565/4401. З наказом та направленнями на перевірку було ознайомлено позивача, про що свідчить підпис директора СП «НІКІ»ОСОБА_1 Таким чином позивача було сповіщено про проведення перевірки. Суд звертає увагу, що перевірку проведено на підставі вищенаведених наказу та направлень, тому суд не приймає до уваги посилання позивача на порушення порядку проведення перевірки, а саме відсутність жодної з підстав передбачених ст.78 ПК України для проведення перевірки, посилання в акті перевірки на пп.78.1.11 ПК України розцінює як помилкове. Крім того, п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Сам факт допущення перевіряючих ДПІ у Приморському районі міста Одеси до проведення перевірки Спільного Українсько-Болгарського підприємства «Нікі» підтверджує наявність у них всіх необхідних встановлених законодавством документів та достатніх повноважень для проведення даної перевірки та не є підставою для визнання дій щодо проведення перевірки неправомірними.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, з урахуванням наведеного та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню.
Розподілити судові витрати відповідно ст. 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 69,70, 71,94,122,158-163 КАС України, суд,
Адміністративний позов Спільного українсько-болгарського підприємства «Нікі»до державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0000912310; 0000872310;0000842310 від 25.01.2012 р., - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси №0000842310 від 25.01.2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток по взаємовідносинам, пов'язаним з орендою павільйону на ПП «ТЦ «Старокінний».
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси №00008752310 від 25.01.2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинам, пов'язаним з орендою павільйону на ТЦ «Старокінний» та по взаємовідносинам з ТОВ «Орбіта».
В іншій частині позову, - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 07 грудня 2012 року
Cуддя: Г.П.Самойлюк
.